Ухвала суду № 13952389, 24.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24 лютого 2011 року справа № 5020-276/2011

Суддя господарського суду міста Севастополя Головко В.О., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, ідентифікаційний код 25750044 (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) про спонукання виконати рішення судів та вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2011 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду м. Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про спонукання виконати рішення судів, а саме: рішення господарського суду м. Севастополя від 14.12.2005 у справі № 20-9/026 та рішення господарського суду м. Севастополя від 28.08.2006 у справі № 20-9/140 та виконати певні дії, а саме: прийняти обєкт оренди після розірвання договору за актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до підпунктів “а”, “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” 21.01.1993 № 7-93 (зі змінами та доповненнями), ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становлять 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.), а із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Позивач, звернувшись 24.02.2011 до суду із позовом, заявив вимоги немайнового характеру, проте, до позовної заяви надав квитанцію № 1533.570.1 від 24.02.2011 про сплату держмита в розмірі 8,50 грн., що не відповідає наведеним вимогам.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України і, як наслідок, підлягає поверненню без розгляду в порядку пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, він не позбавлений можливості після усунення недоліків повторно звернутись до господарського суду з позовною заявою про захист своїх порушених або оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Також, суд звертає увагу позивача на його позовні вимоги.

Так, вимоги щодо спонукання відповідача виконати рішення суду не може розглядатися у позовному провадженні, а відноситься виключно до компетенції органів державної виконавчої служби та регулюється Законом України “Про виконавче провадження”.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя підпис В.О. Головко