Рішення № 139523791, 07.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 вересня 2026 року Справа № 520/20373/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОТЕКС" (вул. Муромська, буд. 38,м. Харків,61054, ЄДРПОУ 41891481) до Харківської митниці (вул. Михайлівська, буд. 16Б,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № № UA 807000/2026/000134/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2026/000199, UA807200/2026/000200.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі зовнішньоекономічного контракту ТОВ «КОЛОТЕКС» імпортувало на митну територію України продукцію фурнітуру для текстильної промисловості, здійснило процедуру митного оформлення.

11.05.2026 року Харківською митницею по результатам вивчення поданих документів було винесено картку відмови № UA807200/2026/000199, UA807200/2026/000200 та рішення про коригування митної вартості № UA 807000/2026/000134/2.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

03.11.2025 року між NINGBO SISOR IMP AND EXP Co., LTD (іменоване Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колотекс» (іменоване надалі Покупець) укладено Контракт № 0311/2025, відповідно до якого постачальник зобов`язується здійснити поставку фурнітури для виробництва текстильної продукції. Умовами Контракту передбачено, що загальна кількість, асортимент, номенклатура, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, визначається Сторонами у специфікаціях та інших товаросупровідних документах, що є додатками до Контракту.

Розділом 3 укладеного Контракту визначено, що Товар передається в тарі/ упаковці Виробника. Сторони погодили та прямо визначили це в укладеному Контракту, що тара поверненню не підлягає. Отже вартість упаковки включена в первісну вартість партії товару та окремо оплаті і зарахуванню до митної вартості не підлягає. Відповідна інформація була наявна у митниці під час прийняття рішення, оскільки декларантом було надано контракт при декларуванні товару.

При цьому відповідальність продавця закінчується в момент передачі товару, що поставляється безпосередньо покупцеві або залученої покупцем компанії-перевізнику.

Строк поставки кожної конкретної партії Товару узгоджується Сторонами у відповідній Специфікації. Після підписання специфікації, Постачальник направляє Покупцеві рахунок (інвойс) на здійснення оплати.

Одночасно із Товаром, Постачальник передає наступні товарно супровідні документи:

Коносамент або телекс реліз; Інвойс, пакувальний лист; Інші документи на вимогу покупця.

Необхідною умовою виконання контракту є узгодження між сторонами ціни поставки. Ціна Контракту визначена розділом 6 укладеного договору. Сторонами погоджено, що вартість конкретної партії товару, що має бути поставлена, ціна за одиницю товару, і загальна вартість товару, що поставляється, визначається згідно із погодженою сторонами Специфікацією та Інвойсом. Дана процедура застосовується для узгодження сторонами остаточної номенклатури, переліку товару. Вартість товару визначається на підставі цін постачальника, що діяли на дату погодження Специфікації.

Після попереднього узгодження, остаточна кількість товару та інші дані були відображені в Специфікації № 1 від 30.01.2026 року, відповідно до якої до постачання передбачалась фурнітура у кількості 1165 коробок (відомості згідно із пакінг листом), на загальну суму 49 878, 14 доларів США.

Постачання товару відбувалось на умовах FOBNingbo, що передбачає, умови поставки, коли відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.

Отже до врахування митної вартості передбачено витрати на доставку товару після його навантаження на борт судна продавцем.

В подальшому, на підставі специфікації сторонами було узгоджено та виставлено до оплати інвойс № TJ260105 від 30.01.2026 року.

Умовами специфікації передбачена передплата у розмірі 9 975, 00 доларів США.

На виконання умов контракту, відповідна оплата була проведена 24.04.2026 року, що підтверджується платіжним дорученням № 98.

Оплата товару свідчить про реальну, узгоджену ціну партії товару, що підтверджує договірну митну вартість товарів.

З метою подальшого направлення товару, Продавцем було сформовано та надано для митного оформлення в країні відправлення пакінг лист. Із аналізу даних документів вбачається, що вони також не містять розбіжностей щодо виду товару, його кількості, адреси поставки, контракту, номеру контейнеру, тощо.

Передачу товару перевізнику було оформлено коносаментом (Bill of Lading) № ZHSE26020464 від 26.02.2026 року, відповідно до якого перевезення партії товару відбувалось в рамках загального контейнеру MRSKU5905030.

Наступним елементом, який підлягає доведенню при визначенні митної вартості товарів, в розумінні положень статті 53 Митного Кодексу України, є визначення складових витрат на перевезення товару.

З матеріалів справи встановлено, що транспортування товару здійснювалось в два етапи (морським та автомобільним транспортом) та в складі одного контейнеру MRSKU5905030.

А саме, маршрут транспортування контейнеру MRSKU5905030 становив: із порту міста Нінгбо (Китай) в порт міста Гданськ (Польща), та в подальшому із міста Гданськ до митного посту Шегіні, як до митної території України.

Перевезення морським транспортом здійснювалось в рамках укладеного Контракту № 01/26 від 06.01.2026 року. Предметом укладеного Контракту є надання Замовнику (ТОВ «КОЛОТЕКС») комплексу послуг із перевезення морським транспортом та комплексу супутніх послуг.

Із метою оплати наданих послуг морського перевезення та локальних витрат на наземне перевезення, в адресу ТОВ «КОЛОТЕКС» було виставлено інвойс ZH26030036D, відповідно до якого до оплати підлягала сума у розмірі 3 417, 00 доларів США за транспортування товару в складі загального контейнеру MRSKU5905030.

Так як сторони мають договірні відносини та в рамках контракту № 01/26 відбуваються поставки інших контейнерів, то оплата була здійснена одним траншем по двом інвойсам одразу (а саме було оплачено також інвойс від 25.03.2026 року на суму 4066, 00 доларів США, укладений між цими ж сторонами в рамках цього ж контракту але стосовно іншої партії товару). Сукупний розмір понесених витрат співпадає, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 96. Саме оплата та документальне підтвердження розміру таких витрат є свідченням реальності їх понесення та підтвердження заявлених витрат при проходженні митних формальностей на території України.

Наступним етапом доведення складових митної вартості є документальне підтвердження витрат на транспортування товару автомобільним транспортом. Із цією метою між ТОВ «КОЛОТЕКС» та ТОВ «АБВ ТРАНС» було укладено Договір № DI 13/02/26 від 13.02.2026 року (надання послуг із організації перевезення) та Договір № 01/02/2026/1 від 01.02.2026 року (безпосередньо щодо послуг із перевезення автомобільним транспортом).

Відповідно до умов укладеного Договору Клієнт (ТОВ «КОЛОТЕКС») доручає, а Експедитор зобов`язується організувати або виконати визначені договором послуги із міжнародного перевезення вантажу Клієнта.

Договором про перевезення врегульовано правовідносини між сторонами, що безпосередньо виникають при міжнародному перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Оплата по договорам проводиться на підставі виставленого акту приймання передачі (актів наданих послуг).

Перевезення товару автомобільним транспортом підтверджується наданою при митному оформленні CMR накладною MRSKU5905030, яка містить інформацію про сторони, маршрут та інші дані, які в сукупності співпадають між собою, вказують на сторони, маршрут та в повній мірі підтверджують понесені витрати на транспортування.

Для проведення оплати та документального підтвердження вартості перевезення автомобільним транспортом, експедитором було надано рахунок № 07/1 від 07.05.26 року та довідку із покроковим описанням виду та розміру понесених витрат.

Виставлений рахунок на оплату транспортно експедиційних послуг та безпосередніх послуг на перевезення, було оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 1874.

З урахуванням викладеного, загальний розмір витрат на транспортування, які підлягають віднесенню до складових митної вартості складається із витрат згідно інвойсу ZH26030036D, відповідно до якого до оплати підлягала сума у розмірі 3 417, 00 доларів США, витрат згідно рахунку (довідці) від 07/1, що відображено в митній декларації та графі 17 оскаржуваного рішення про коригування.

Таким чином Позивачем, декларантом, покроково, за повної відсутності розбіжностей в товаро супровідних документах було показано, доведено та враховано при визначені загальної митної вартості всі кількісні та вартісні характеристики товару. В поданій декларації та товаросупровідних документах, Позивачем в повній мірі підтверджено понесені витрати, які були відображені при визначені загальної вартості поставки контейнера.

Відповідні дані щодо витрат відображені в графі 17 рішення про коригування митної вартості як складові вартості товару в додаток до ціни договору. В поданих документах для митного очищення інформації щодо додаткових витрат не зазначено, такі витрати декларантом не понесені.

Натомість Відповідач, з метою обґрунтування рішення про коригування митної вартості вдається до альтернативного методу визначення вартості імпортованої продукції та не застосовує передбачений положеннями статей 52 57 Митного Кодексу України першочерговий порядок за договірною ціною.

Відповідачем в якості підстав застосування альтернативного методу визначення митної вартості вказано ряд

зауважень, які на думку митного органу, свідчать про не врахування всіх складових митної вартості.

Окрім того, в якості обґрунтування винесеного рішення, відповідач зазначає про наявність аналогічних винесених рішень про коригування митної вартості, даних системи «АСМО» інспектор та інших доводів.

Дане ствердження не відповідає дійсності, оскільки судом неодноразово розглядались справи із приводу оскарження ідентичних рішень митниці.

Зокрема, рішенням по справі № 420/1256/23, № 520/1647/24, № 520/1993/22 було розглянуто правовідносини щодо поставки Позивачем товару та скасовано винесені рішення митниці. Поставки в рамках зазначених судових рішень відбувались на підставі подібних контрактів та мають ідентичні складові, неодноразово досліджувались як самою митницею, так і судами.

Складові митної вартості чітко перелічені та вказані в положеннях статті 53 Митного Кодексу України. Отже визначення митної вартості є конкретним числовим елементом (складовою) загальної митної вартості товарів. Зважаючи на це, декларантом надано для декларування конкретну цифру із покроковим доказом транспортування та понесених витрат. Саме покрокове обґрунтування маршруту та чітке зазначення розміру витрат, які повністю співпадають із загальною заявленою вартістю, спростовує позицію митниці щодо включення не всіх складових митної вартості. Тобто рішення про коригування митної вартості та складові митної вартості не допускають наявності припущень та такі припущення не можуть бути підставою для прийнятих рішень.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної

вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, слід дійти висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 20.02.2018 в справі № 809/1884/16.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою коригування митної вартості відповідачем вказана: неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та нібито не підтвердження всіх її складових.

При цьому Відповідачем конкретно не зазначено які саме конкретні дані та числові значення на їх думку не внесені до митної вартості товару, а загальне посилання на статті Митного Кодексу України не є обґрунтуванням подібних дорахувань.

Ті обґрунтування та доводи митного органу, які визначенні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не спростовують наданих декларантом числових значень. При цьому навпаки, заявлені числові значення та їх підтвердження повністю відповідають розміру заявленої митної вартості товару.

Так само в оскаржуваному рішенні не обґрунтована позиція щодо не можливості застосування першого методу визначення вартості товару, за договірною, задекларованою вартістю.

За приписами ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4)

покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, митним органом не було доведено обставин, які б давали підстави для сумнівів щодо достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митних деклараціях.

Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а.

Крім того, рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Так, відповідачем у спірному рішенні та картці відмови не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Митним органом не доведена неможливість застосування заявленого позивачем першого методу визначення митної вартості за ціною договору. Так, у поданих до митного оформлення документах відсутні розбіжності, недостовірні або неповні відомості, що вкотре підтверджує відсутність підстав для витребування додаткових документів митним органом у позивача, тим більше без конкретизації, які сумніви та/або розбіжності вони повинні спростувати.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15).

Також зазначаю, що відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Саме лише зазначення декларацій не дає всіх характеристик товару, який наводиться як приклад для коригування митної вартості. Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Виходячи із системного аналізу наведених обставин та враховуючи те, що позивачем як до митного органу, так і до суду під час вирішення спірних правовідносин надано документи (докази), що підтверджують складові митної вартості, а отже підтверджують правомірність та повноту такої митної вартості, законність обрання декларантом саме першого методу визначення митної вартості, слід дійти висновку, що рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому ці рішення митного органу підлягають скасуванню.

Також із аналізу винесеного рішення вбачається, що окремою підставою Відповідачем визначено відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до статей 59,60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Дане посилання аналогічно не має правових підстав, оскільки не залежить від волі декларанта.

Щодо випущення товару у вільний обіг на підставі нової декларації.

Дійсно, по результатам винесення оскаржуваної картки відмови та рішення про коригування митної вартості декларантом не було застосовано процедуру надання фінансових гарантій в рамках статті 55 Митного Кодексу України та випущено товар у вільний обіг за ціною, яка визначена митним органом. Звертаю увагу суду на матеріали усталеної судової практики, якою сформовано висновки судів про те, що випущення товару у вільний обіг на підставі нової декларації є саме правом декларанта, яке не впливає на фундаментальне право на звернення до суду.

Водночас, як слідує з частини 7 ст. 55 Митного кодексу України декларант має право у випадку незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

При цьому, відповідно до частини 8 ст. 55 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа може протягом 80 днів з дня випуску товарів надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У такому випадку митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОТЕКС" (вул. Муромська, буд. 38,м. Харків,61054, ЄДРПОУ 41891481) до Харківської митниці (вул. Михайлівська, буд. 16Б,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № № UA 807000/2026/000134/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2026/000199, UA807200/2026/000200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Михайлівська, буд. 16Б,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОТЕКС" (вул. Муромська, буд. 38,м. Харків,61054, ЄДРПОУ 41891481) сплачений судовий збір в сумі 7 126,50 грн (сім тисяч сто двадцять шість гривень п`ятдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.