Рішення № 139523467, 07.09.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №335/7458/26

Провадження №2/333/5823/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Бізнес Позика» через свого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 25.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 529809-КС-001 (далі-кредитний договір) у електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Укладення договору відбулося шляхом направлення позивачем пропозиції (оферти) на укладення кредитного договору, яку відповідач прийняла (акцептувала) через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця. Згідно з умовами зазначеного договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 20 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Грошові кошти були перераховані на банківську картку відповідачки, реквізити якої були зазначені нею під час заповнення анкети в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця. Відповідно до умов договору, за користування кредитними коштами встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,7% за кожен день користування кредитом, яка нараховується на залишок заборгованості по кредиту наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та повернення згідно графіку платежів. При цьому сторони погодили графік платежів, відповідно до якого відповідачка зобов`язувалась здійснювати своєчасне погашення основної суми кредиту, процентів та інших платежів, передбачених умовами договору.

Також, 26.06.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 529809-КС-001 про надання кредиту (далі за текстом - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовились про продовження строку кредитування, а саме до 30 квітня 2026 року.

Однак відповідачка належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, лише частково здійснила оплату за кредитним договором на суму 17 174, 37 грн., у зв`язку з чим станом на 05.06.2026 року має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 56 817,19 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 747,07 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 32 943,48 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 8 295,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1 831,64 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачки зазначеної заборгованості за кредитним договором, а також понесеного судового збору у сумі 2 662, 40 грн.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк - 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.

29.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачки - адвоката Тивоненка Д.Р. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначені заперечення на позовні вимоги. Так, сторона відповідача не погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем, а саме вважають безпідставним нарахування процентів відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки в період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності передбаченої даною статтею ЦК України. Також вважають безпідставним нарахування комісії за видачу кредиту, посилаючись на нікчемність вказаної умови договору, оскільки нею не визначено за які саме послуги вона сплачується, немає конкретизації послуг у договорі. Крім того вважають, що нарахований позивачем розмір процентів є завищеним та несправедливим. З урахуванням вищенаведеного представник відповідачки просить суд зменшити суму заборгованості за кредитним договором до 42 817, 19 грн. виключивши з її складу заборгованість за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 8 295, 00 грн. та за комісією за надання кредиту у сумі 1 831, 64 грн., а також зарахувавши суми, що були сплачені відповідачкою та зараховані позивачем в рахунок сплати процентів за ст. 625 ЦК України у сумі 1705, 00 грн. та комісії у сумі 2168, 36 грн. в суму заборгованості шляхом їх виключення з її складу, а також просить переглянути та зменшити розмір нарахованих процентів за користування кредитом з урахуванням надмірного та несправедливого характеру, принципів добросовісності, розумності та справедливості. Крім того просить стягнути з позивача на користь відповідачки понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. вважаючи їх обґрунтованими та співмірними.

31.08.2026 від представника позивача - Козачок М.О. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив за змістом якої остання зазначає про те, що проценти за користування нараховані вірно та відповідно до умов укладеного договору, оскільки відповідачка неналежно виконувала умови договору, а саме не вносила плату за кредит в обумовлені договором та графіком розміру та строки, а тому це призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процента ставка за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості позичальника за тілом кредиту. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції та 3 % річних), а також пені позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Відповідачка укладаючи спірний договір була ознайомлена з всіма його істотними умовами, зокрема і з процентною ставкою, порядком її нарахування, графіком сплати кредиту та сплатою одноразової комісії. Суму витрат на правничу допомогу заявлену стороною відповідача вважає завищеною, необґрунтованою та неспівмірною зі складеністю справи та наданими адвокатом послуги, а тому в їх стягненні просила відмовити, а заявлені позивачем вимоги задовольнити в повному обсязі.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачка у встановлений строк подала відзив на позов, а позивач відповідь на відзив, встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідача, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.

Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності та положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 529809-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 25.03.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 529809-КС-001 про надання кредиту. 25.03.2025 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 529809-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1374, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачкою було введено/відправлено.

Таким чином, 25.03.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 529809-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику кредит у розмірі 20 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

За умовами договору сторони погодились на таке: строк, на який надається кредит - 24 тижні (п.2.3). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,7% фіксована, яка є незмінною протягом усього строку Договору та розмір якої не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту - 4 000,00 грн.; комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (п.2.5). Строк дії договору - до 09.09.2025 (п.2.8). Також, у договорі вказано ідентифікуючі дані останньої, зокрема, паспортні дані, РНОКПП, електронна пошта, фінансовий номер НОМЕР_1 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 5.1 Правил надання споживчих кредитів затверджених наказом директора ТОВ «Бізнес Позика» від 18.02.2025 року за № 2-ОД, за користування кредитом позичальнику нараховуються, а позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в Договорі. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом відповідно до умов Договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника) до дня закінчення строку кредитування (включно).

Крім того, 26.06.2025 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 529809-КС-001 від 25.03.2025 року також в електронній формі, відповідно до умов якої, зокрема, продовжено строк кредитування ще на 309 днів - до 30.04.2026 року.

Позивач також долучив візуальні форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 529809-КС-001 від 25.03.2025 року та Додаткової угоди № 1 до нього в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com.

Як доказ факту перерахування ОСОБА_1 на її рахунок НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 20 000,00 грн. позивач надав підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, у якому вказано про перерахунок зазначеної суми, призначення платежу: перерахунок коштів ОСОБА_1 , за кредитним договором № 529809-КС-001 від 25.03.2025. У повідомленні ТОВ «ПрофітГід» вказало, що на ім`я ОСОБА_1 , 25.03.2025 року об 11-34 годині було зараховано 20 000,00 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості за договором № 529809-КС-001 від 25.03.2025, у ОСОБА_1 станом на 17.06.2026 року наявна заборгованість у розмірі 56 817,19 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 747,07 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 32 943,48 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 8 295,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1 831,64 грн.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір № 529809-КС-001 від 25.03.2025, підписаний відповідачкою електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач свої зобов`язання перед відповідачкою виконав у повному обсязі, надав останній грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах. В свою чергу, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачкою.

Позивачем доведено, а відповідачкою не спростовано обставини щодо укладення між ними кредитного договору №529809-КС-001 від 25.03.2025 та належне виконання позивачем свого зобов`язання, а саме надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов договору.

При цьому, тягар доказування належного виконання своїх зобов`язань відповідачкою, зокрема щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів, комісій передбачені договором, лежить саме на позичальнику.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та комісії, передбачених договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Доказів належного виконання умов кредитного договору, погашення заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку стороною відповідачки суду не надано.

Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що між сторонами спору укладено кредитний договір. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів. При цьому суд враховує, що відповідачкою у спростування доводів позивача не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості або неправильність розрахунку, поданого позивачем.

Перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом, судом встановлено, що їх нарахування здійснювалося до 30.04.2026 року та з урахуванням процентної ставки 0,70% на залишок наявної заборгованості по тілу кредиту, тобто, в межах погодженого сторонами строку та умовами кредитування та погодженої сторонами стандартної процентної ставки.

Щодо стягнення комісії.

Під час укладення кредитного договору № 529809-КС-001 від 25.03.2025, відповідачка була ознайомлена з його умовами, висловила своє волевиявлення шляхом підписання договору, проти положень вказаного договору, умовами якого передбачено сплату комісії за надання кредиту, не заперечувала, дійсність договору не оспорювала.

Тому, суд доходить висновку, що передбачена умовами кредитного договору одноразова комісія, залишок якої відповідно до розрахунку заборгованості становить 1831,64 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості по відсоткам нарахованим відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 8 295, 00 грн.

Згідно п.7.5 кредитного договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% річних від суми заборгованості в силу положень ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Враховуючи те, що в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по відсоткам нарахованим відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 8 295,00 грн. відсутні.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, процентами та комісією, тоді як вимога про стягнення відсотків нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 48 522, 19 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 56 817,19 грн. задоволено вимоги на суму 48 522, 19 грн., тобто на 85,40%, то з відповідачки на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 2 273 грн. 69 коп.

Стороною відповідача заявлена вимога про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.

Заявлена відповідачкою сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною відповідача до суду надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №30/04 від 30 квітня 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет», копію Переліку та вартості послуг за договором від 26.08.2026 в якому зазначена сума у розмірі 30 000, 00 грн. з урахуванням участі адвоката у перегляді справи в суді апеляційної інстанції та у Верховному Суді та копія Акту № 3 надання послуг від 27.08.2026 року до Договору № 30/04 згідно якого адвокатом надано послуги на суму 15 000, 00 грн. з яких: консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, у тому числі проведення двох зустрічей з клієнтом, вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової судоустрій практики Верховного Суду (2 год.) - 1 000, 00 грн.; складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 335/7458/26 (1 год.) - 2 000, 00 грн., складання відзиву (5 год.) - 8000,00 грн.; підготовка до подачі відзиву до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі роздрукування відзиву, добірка та сканування письмових доказів для додавання до відзиву, завіряння копій документів 91 год.) - 2000,00 грн.; представництво інтересів клієнта у суді - 2 000, 00 грн.

Суд вважає за можливе врахувати витрати на правничу допомогу, понесені за консультацію - 1000 грн., складання заяви - 2000 грн., складання відзиву - 8000 грн., тобто на загальну суму 11000 грн.

Оскільки відмовлено у задоволенні 14,60% позову, то суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу відповідача пропорційно до частини вимог, в задоволенні яких було відмовлено (11000 грн.*14,60%=1606 грн.).

Таким чином, провівши взаєморозрахунок судових витрат сторін, з відповідачки слід стягнути різницю між сплаченим позивачем судовим збором та витратами відповідачки на правничу допомогу (2273,69-1606=667,69 грн).

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263-265, 272 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 529809-КС-001 про надання кредиту від 25.03.2025 рокув сумі 48 522 (сорок вісім тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 667 грн. 69 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 07.09.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська