Рішення № 13952340, 22.02.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" лютого 2011 р. Справа № 5019/257/11

За позовом Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива

населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо"

м.Хмельницький

до відповідача Приватного підприємства "Автотранссервіс-люкс" с.Княгинин Дубенського району

Рівненської області

про стягнення 20 548 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача- не з’явився;

від відповідача- не з’явився.

В судове засідання 22 лютого 2011р. представники сторін не з'явились, хоч про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому порядку.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 20 548 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за поставлений товар (вугілля) згідно укладеного договору №1/09 від 01.09.2010р.

Представник позивача в судове засідання 22.02.2011р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 22.02.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 08.02.2011р. відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Разом з тим, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: с.Княгинин Дубенського району Рівненської області було направлено ухвалу від 08.02.2011р. з довідкою відділення підприємства зв’язку: ”повернуто по закінченню терміну зберігання”. Проте, як вбачається з довідки Головного Управління статистики у Рівненській області за №02-2-05/132 від 15.02.2011р. (а.с.14) станом на 15.02.2011р. місцезнаходження Приватного підприємства "Автотранссервіс-люкс": с.Княгинин Дубенського району Рівненської області. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації, всупереч п.5 ст.29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, - відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Приватне підприємство "Автотранссервіс-люкс".

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача сторін відповідно до ст.75 ГПК України. В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Хмельницьке обласне підприємство по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо" - виконавець та Приватне підприємство "Автотранссервіс-люкс" - замовник 01.09.2010р. уклали договір №1/09 (надалі в тексті Договір) (а.с.7), який за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно з п.1.1 Договору виконавець продає, а замовник купує товар (вугілля) визначений в асортименті, кількості за цінами , які зазначені у специфікації, що додається до договору та є його невід'ємною частиною. Порядок розрахунків визначений у п.5.4 договору, відповідно до якого замовник проводить оплату товару протягом 2 днів після повної поставки товару згідно із заявками та рахунками - фактурами у разі отримання замовником бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Строк дії договору з моменту підписання та до повного виконання (п.11.2 Договору). Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток сторін.

Фактично, через представника Сойко О.М., який діяв на підставі довіреності серія ЯМЖ №518945 від 01 вересня 2010 р (а.с.8) згідно накладної №10 від 09.09.2010р. на суму 5150 грн. 00 коп. та накладної б/н від 30.09.2010р. на суму 15 398 грн. 00 коп. позивач передав відповідачу вугілля на загальну суму 20 548 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи (а.с.9-10).

За поставлений товар відповідач не розрахувався. Вимога погасити існуючу заборгованість, яка вбачається з претензії №54/6 від 10.01.2011р., - залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с.11).

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 20 548 грн. 87 коп.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

З аналізу викладених норм вбачається, що договір поставки є оплатним, і обов’язку продавця (постачальника) передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця відповідає обов’язок останнього цей товар прийняти та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, як вже зазначалось, договір поставки є оплатним. Тобто обов’язок відповідача як покупця по договору №1/09 від 01.09.2010р. оплатити прийнятий товар (вугілля) виникає згідно з положеннями закону та п.1 договору №1/09.

При цьому в п.5.4 договору №1/09 сторонами узгоджено не умови виникнення у покупця вказаного обов’язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов’язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у п.5.4 договору №1/09 визначили строк виконання відповідачем зобов’язання з оплати поставленого товару вказівкою на обставини отримання замовником бюджетних коштів. Проте така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб’єктивної поведінки третьої особи (розпорядника бюджетних коштів), яка не є стороною договору №1/09, без зазначення реквізитів цієї особи.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про невідповідність законодавчим нормам пункту договору №1/09 в частині слів “у разі отримання замовником бюджетних коштів” з урахуванням вимог ст.217 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, вбачається, що вимоги позивача, а саме 20 548 грн. 00 коп. боргу стверджуються Договором, довіреністю, накладними, претензією, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України та стст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Позов обгрунтований та підлягає задоволенню в сумі 20 548 грн. 00 коп. боргу. На відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Автотранссервіс-люкс", яке знаходиться в с.Княгинин Дубенського району Рівненської області, вул. Б.Хмельницького,16 на користь Хмельницького обласного підприємства по заготівлях і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам "Облпаливо", яке знаходиться в м.Хмельницький, вул.Г.Сковороди,10/2 20 548 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 205 грн.48 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "22" лютого 2011 р..