Ухвала суду № 139523323, 07.09.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/922/26

Провадження № 1-кс/317/511/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , розглянувши заяву слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 про самовідвід у кримінальному провадженні ЄУН 317/922/26, № провадження 1-кс/317/509/2026, за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання адвоката, подану захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області суду надійшла заява про самовідвід судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні ЄУН 317/922/26, № провадження 1-кс/317/509/2026, за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання адвоката, подану захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_4 .

Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 подав заяву про самовідвід в якій зазначив, що 04.09.2026 у провадження судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 , надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання адвоката, надану захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_4 . 10.08.2026 слідчим суддею Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання адвоката, надану захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_4 . Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27.08.2026 року ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 було скасовано з направленням справи на новий розгляд.

Зазначає, що з огляду на вищевикладене, на підставі ч.2 ст.76, ч.1 ст.80 КПК України, заявляє собі самовідвід у цьому провадженні, з метою уникнення сумнівів неупередженості, оскільки згідно закону суддя який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду заяви.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду такої заяви повідомлені у встановленому законом порядку, причина їх неявки суду не відома.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України не здійснюється у зв`язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Розглянувши заяву судді про самовідвід, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження 10.08.2026 до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання адвоката, подана захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_4 .

10.08.2026 ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 у відкритті провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання відмовлено.

27.08.2026 ухвалою Запорізького апеляційного суду ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 10.08.2026 про відмову у відкритті провадження за скаргою на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисника про проведення додаткової експертизи скасовано, матеріали за скаргою повернуто до суду першої інстанції для прийняття процесуального рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, викладені у статті 75 КПК України, і їх перелік є вичерпним.

Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Веттштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Як вбачається із заяви про самовідвід, слідчий суддя як на підставу самовідводу вказує про прийняте рішення про відмову у відкритті провадження за заявою, яке в подальшому апеляційною інстанцією скасовано, у зв`язку з чим з метою уникнення сумнівів в його упередженості слідчий суддя заявив самовідвід.

Поряд з цим, апеляційний суд скасовуючи ухвалу, прийшов до висновку про те, що слідчим суддею прийнято рішення, яке з огляду на вимоги кримінального процесуального закону, виходить за межі його компетенції, що відповідно до положень частини першої статті 412 КПК України є істотним порушенням кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення із призначенням нового розгляду скарги у тому ж суді першої інстанції.

За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку, що питання, які порушуються у заяві не були предметом розгляду слідчим суддею ОСОБА_2 , оскільки скарга по суті не розглядалася, а було відмовлено у відкритті провадження за такою скаргою, а відтак і відсутні будь-які сумніви та протиріччя щодо об`єктивного вирішення слідчим суддею ОСОБА_2 .

Оскільки скарга по суті слідчим суддею не була розглянута, а апеляційним судом була скасована виключно ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, підстав передбачених ч. 2 ст. 76 КПК України, відповідно до якої суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Крім того, відсутні докази фактичної упередженості слідчого судді для відсторонення від розгляду скарги.

Таким чином, підстави на які посилається слідчий суддя, як то скасування судового рішення (ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргою), враховуючи те, що скарга по суті не розглядалася, не може свідчити про наявність сумнів в його неупередженості. Будь-яких інших підстав для самовідводу слідчого судді, визначених статтями 75, 76 КПК України, у заяві про самовідвід слідчим суддею не зазначено та слідчим суддею не встановлено.

Під час розгляду заяви про самовідвід, слідчим суддею встановлено, що підстав, згідно із правилами КПК України, для задоволення самовідводу слідчого судді немає.

За таких обставин заява про самовідвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_2 про самовідвід у провадженні ЄУН 317/922/26, № провадження 1-кс/317/509/2026 за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисника про проведення додаткової експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1