Рішення № 139522830, 10.08.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1529/25 Провадження № 2/304/215/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Кибза М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (місце знаходження за адресою: с.Дубриничі вул.Центральна буд.44 «А» Ужгородського району, Закарпатської області), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Савчин Наталія Іванівна (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Безуханич А.В., звернувся до Перечинського районного суду Закарпатської області з позовом до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Та у пред`явленому позові позивач просить: визначити йому, ОСОБА_1 , додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого до складу його спадщини увійшло наступне майно: земельна ділянка площею 0,7941 га, кадастровий номер 2120884401:01:001:0024, розташована в селі Смереково Великоберезннського району Закарпатської області, для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 457731 від 25.09.2009 року; а також земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 2120884401:01:001:0023, розташована в АДРЕСА_3 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, право власності на яку підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 455038 від 25.09.2009 року.

Позивач вказує, що він є племінником ОСОБА_3 (сином рідної сестри спадкодавця).

Також позивач ОСОБА_1 зазначає, що впродовж життя він майже не спілкувався зі своїм дядьком, а їх поодинокі контакти відбувалися переважно завдяки його матері, рідній сестрі спадкодавця. Після смерті матері єдиний зв`язок позивача зі спадкодавцем остаточно обірвався, і з плином часу він не отримував про нього жодних відомостей та інформації.

Як вказує позивач, усвідомлюючи свій ступінь споріднення як племінника, позивач не розглядав себе можливим спадкоємцем після смерті дядька ОСОБА_3 . Він виходив із припущення того, що дядько має більш близьких родичів - таких як діти, дружина або інші особи, які постійно з ним проживали, та на користь яких він міг скласти заповіт. Про передбачений законом порядок спадкування за правом представлення не знав. З огляду на це позивач ніколи не цікавився питаннями, пов?язаними з можливістю прийняття спадщини в разі смерті дядька, та і взагалі не розглядав такої можливості.

Про смерть спадкодавця він дізнався лише в травні 2025 року, випадково зустрівши осіб, які проживали в одному селі зі спадкодавцем та йому повідомили, що ніхто не успадкував залишене дядьком ОСОБА_3 майно

Позивач зазначає, що ця обставина стала підставою для звернення його за юридичною консультацією до адвоката, а згодом до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Савчин Наталії Іванівни від 27.06.2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому, ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за майном ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України. Та у своїй постанові приватний нотаріус вказав, що для отримання свідоцтва про право на спадщину, спадкоємцю необхідно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та у разі задоволення позовних вимог та набрання судовим рішенням законної сили, повторно звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини у строки, визначені у рішенні суду.

Також позивач зазначає, що на даний час він залишився єдиним спадкоємцем за законом, оскільки його мати та брат померли, про що свідчать свідоцтва серії НОМЕР_1 від 12.04.2013 про смерть ОСОБА_4 (матір позивача та сестра спадкодавця), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , та свідоцтво серії НОМЕР_2 від 12.04.2013 року про смерть ОСОБА_5 (брата позивача, племінник спадкодавця), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки Дубриницької сільської ради від 19.03.2025 № 05-11/627, у період з 2001 по 2005 роки спадкодавець проживав і був зареєстрований один за адресою АДРЕСА_3 . Проте, з 2006 року в погосподарських книгах сільської ради на ім`я ОСОБА_3 відомості відсутні, будинок згорів.

Позивач вказує, що на момент смерті спадкодавця з ним ніхто не проживав. Жодна інша особа, окрім позивача, не зверталася до органів нотаріату із заявами про прийняття спадщини.

Позивач вказує у позові, що він не знав про смерть спадкодавця ОСОБА_6 , а тому з об?єктивних, незалежних від нього причин не міг звернутися вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк. Та обмеження набуття права власності на спадкове майно як наслідок пропущення строку для прийняття спадщини не відповідає принципу пропорційності, так як не забезпечить справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання прав позивача ОСОБА_1 на отримання спадково майна за своїм дядьком.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини та реалізації своїх прав на спадкове майно, позивач звертається до суду з даною позовною заявою, в якій просить встановити йому, позивачу, ОСОБА_1 , додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2025 року провадження у даній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано від приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Савчин Н.І. завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.28-29).

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 18.12.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання з викликом сторін, представників сторін для розгляду справи по суті (а.с.68-69).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Безуханич А.В. не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду 20.07.2026 подано письмову заяву представника позивача Безуханич А.В., в якій викладено прохання провести розгляд справи № 304/1529/25 без її участі та без участі її довірителя, за наявними у справі матеріалами. Заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримують у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві. Заяв, доповнень, клопотань, уточнень до раніше заявлених позовних вимог не мають.

Представник відповідача Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, про день і час його проведення були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте до суду подано 20.07.2026 представником відповідача Ковач Н.С. письмову заяву з проханням провести розгляд даної справи без участі представника відповідача Дубриницької сільської ради. Проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують. Заяв, доповнень, клопотань, відзиву, будь-яких заперечень від сторони відповідача до суду не надійшло.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приваний нотаріус Савчин Наталія Іванівна в судове засідання не з`явилася, про день і час його проведення повідомлена судом належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендовним повідомленням про вручення поштовоговідправлення, однак про причини неявки суду не повідомлено, будь-яких заяв, письмових пояснень, заперечень на позов ОСОБА_1 на адресу суду не подано.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи № 304/1529/25, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Жорнава Великоберезнянського району Закарпатської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.08.2019 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.14).

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 457731 від 25.09.2009 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,7941 га, кадастровий номер 2120884401:01:001:0024, розташованої в селі Смереково, Великоберезннського району, Закарпатської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, та копія вказаного Державного акту є в матеріалах справи (а.а.11).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 455038 від 25.09.2009 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 2120884401:01:001:0023, що розташована в АДРЕСА_3 , цільове призначення вказаної земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, копія вказаного Державного акту наявна в матеріалах справи (а.а. 9-10).

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , позивач у справі, народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Великий Березний, та у вказаному свідоцтві про народження в графі «батько» зазначений ОСОБА_7 , в графі «мати» - ОСОБА_4 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Смереково, та в графі «батько» значиться ОСОБА_9 , в графі «мати» - ОСОБА_10 (а.с.12).

Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 05.10.1968, ОСОБА_11 , 1948 року народження зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , 1945 року народження та який був зареєстрований 05 жовтня 1968 року. Та після реєстрації шлюбу дружині змінено дошлюбне прізвище з « ОСОБА_12 » на прізвище « ОСОБА_13 » (а.с.15).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження за № 00051495369 від 29.05.2025 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Смереково, та у відмостях про батька вказано ОСОБА_9 , а в графі «мати» зазначено ОСОБА_10 (а.с.8).

Отже, з вказаних документів вбачається, що померлий ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_14 , яка є матір`ю позивача та, відповідно, ОСОБА_3 доводиться позивачу ОСОБА_1 дядьком по лінії матері.

ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 70 років померла ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 27.01.2026 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.82).

ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 72 роки помер ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 27.01.2026 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.83).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 65 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.04.2013 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 45 років помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.01.2016 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.17).

Як вбачається з довідки Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 19.03.2025 року за вих.№ 05-11/627, у період з 2001 по 2005 роки громадянин ОСОБА_3 , 1960 року народження проживав і був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_3 . Та з 2006 року в погосподарських книгах сільської ради на ОСОБА_3 відомості відсутні, будинок згорів (а.с.22).

На виконання ухвали суду від 31.07.2025 року приватним нотаріусом Савчин Н.І. надано відповідь за вих.№ 96/01-16 від 15.08.2025, з якої вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась (а.с.41).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82224768 від 15.08.2025 року, за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а.с.42).

Відповіднодо інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82224797 від 15.08.2025, вбачається що за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіти у реєстрі відсутні (а.с.43).

Згідно ст.1216 Цивільного кодексу Україна (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно вимог ч.2 ст.1221 ЦК України якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно положень ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

У відповідності з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування, тому відповідач визначений в особі Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст.1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Ужгородського районного нтаріального округу Закарпатської області Савчин Наталії Іванівни від 27.06.2025 року за вих.№76/01-16, ОСОБА_1 роз`яснено на подану ним заяву від 25.06.2025 року про видачу свідотва про право на спадщину за законом на земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про те, що ОСОБА_1 не подано до нотаріуса у встановлений законом строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, заяву на прийняття спадщини псля смерті ОСОБА_3 та рекомендолвано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.16).

Як вбачається з наданих позивачем документів, протягом встановленого законом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач ОСОБА_1 своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилаючись на ті обставини, що йому не було відомо про смерть дядька ОСОБА_3 .

Як зазначає позивач у пред`явленому позові, на даний час він є єдиним спадкоємцем за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вказуючи про те, що його мати ОСОБА_14 та його брат ОСОБА_5 померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 від 12.04.2013 та серії НОМЕР_2 від 21.01.2016 року відповідно. Та приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 не перебуває у першій лінії споріднення із померлим ОСОБА_3 , являється його племіником, та відповідно не цікавився питаннями, пов`язаними з можливістю прийняття спадщини у разі смерті дядька, що що позивачеві стало відомо лише у травні 2025 року від односелян, які проживали в одному селі зі спадкоджавцем, а отже позивач пропустив передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 . Та наведені ОСОБА_1 у позові причини пропуску строку на прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 суд вважає поважними.

Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, визначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустив з поважних причин встановлений законодавством строк для прийняття спадщини за законом після смерті дядька ОСОБА_3 , при цьому інші спадкоємці, які претендують на спадщину після смерті ОСОБА_3 відсутні, та із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , інші спадкоємці не зверталися, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, відповідачем по справі Дубриницькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області відзиву, будь-яких заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 не подано, третьою особою ОСОБА_2 таких заперечень не висловлено та враховуючи, що задоволення вимог позивача ОСОБА_1 не порушить прав та інтересів інших осіб, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та суд вважає необхідним надати позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки строк для прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин.

Керуючись ст.9,12,81,137,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.1216,1258,1270,1272 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (громадянин України, уродженець смт.Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) - додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Жорнава Великоберезнянського району Закарпатської області, - тривалістю в два місяці, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно зі статтею 273 ЦПК України.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО