Рішення № 139522238, 07.09.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1761/26 Провадження № 2/724/948/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участі секретаря судового засідання: Гуйван Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в місті Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

В червні 2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір позики № 169531 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4000,00 грн. на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору позики № 169531 від 19.03.2025 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті позикодавця.

У відповідності до умов договору позики, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору позики.

Відповідачем не виконані належним чином взяті зобов`язання за договором позики, що є порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України.

23.07.2025р. між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» було укладено договір факторингу № 23072025, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 169531 від 19.03.2025р.

Сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ФК «Солвентіс» становить 12420,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,6 грн. - сума заборгованості за відсотками становить; 414,40 грн. - сума заборгованості по комісії; 8000,00 грн. - сума заборгованості по штрафним санкціям.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 169531 від 19.03.2025р. в розмірі 12420,00грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача - ТОВ «Солвентіс» у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не надала відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладено договір позики № 169531, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3DD46s (а.с.17 19).

Сума позики - 4000,00 грн. Строк позики 15 днів, дата надання позики - 19.03.2025р., дата повернення позики - 02.04.2025р., процентна ставка (фіксована) 0,01% в день, комісія 10.36% від суми позики 414.40грн. Денна процентна ставка - 0.70% в день, проценти за понадстрокове користування 5.00%, пеня 5.00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1250.57%, орієнтована загальна вартість позики 4420.00 грн. (п.п.2.1. 2.4.).

Додатком № 1 до договору позики № 169531 від 19.03.2025 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 20).

Згідно довідки про укладення договору підтверджено ідентифікацію ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СІРОКО ФІНАНС». Акцепт оферти позичальником підписано одноразовим ідентифікатором 3DD46s 19.03.2025р. 20:23 год. (а.с. 16).

У паспорті споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 77НАf7, зазначено всі умови кредитування (а.с. 35,36).

До матеріалів справи приєднано копію платіжної інструкції ТОВ «ФК «Фінекспрес», згідно якої відправником є ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», отримувач ОСОБА_2 , сума 4000,00грн., вид операції виплата по кредиту, дата та час здійснення операції 19.03.2025р., код авторизації 336080, платіжний інструмент НОМЕР_1 (MASTERCARD) (а.с. 31).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за договором № 169531 від 19.03.2025р., заборгованість ОСОБА_1 складає 12420,00грн., з яких: 4000,00грн. заборгованість за сумою кредиту; 5,60 грн. заборгованість за відсотками, пеня 8000,00 грн., 414,40 грн. - комісія (а.с. 27 зворот, 28).

Відповідно до договору факторингу № 23072025 від 23.07.2025 року, укладеному між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту (п.п. 2.1., 2.2.) (а.с. 21-24).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку № 1 до цього договору (п.4.1.).

Згідно витягу з додатку до договору факторингу № 23072025 від 23.07.2025р. ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 169531 від 19.03.2025 року на суму 12420,00 грн. (а.с. 12).

Платіжною інструкцією, витягом з додатку до договору факторингу № 23072025 від 23.07.2025р., актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.07.2025р., підтверджується перехід права вимоги до відповідача за договором позики № 169531 від 19.03.2025р. на суму 12420,00 грн., від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Солвентіс».

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України)

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Зі змісту договору позики № 169531 від 19.03.2025 року, укладеного між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора 3DD46s, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Наявність у позивача договору позики з усіма додатками, з урахуванням наданого договору факторингу та витягу з реєстру боржників, на переконання суду, за відсутності наданих відповідачем доказів протилежного, створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірним договором.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачкою виконав в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з неналежною сплатою платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача, утворилась заборгованість.

ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» є новим кредитором за договором позики № 169531 від 19.03.2025 року, на підставі укладеного між ним та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» договору факторингу № 23072025 від 23.07.2025 року. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

Відповідач не надав суду доказів щодо виконання зобов`язань в частині повернення грошових коштів.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів.

Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а проценти нараховані з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, судом встановлено, що такий не суперечить умовам кредитного договору та Закону України «Про споживче кредитування».

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за договором позики, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

Комісія за надання кредиту передбачена умовами кредитного договору (п.п.1.2., п.2.4. договору), який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.

Отже, як вбачається з умов даного договору позики встановлення комісії за надання суми позики є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем договором передбачено нарахування комісії за надання позики, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування комісії, пов`язаної з наданням позики.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості по штрафним санкціям.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє до теперішнього часу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що штрафні санкції (штрафи, неустойка, пеня) за кредитним договором нараховані під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, заборгованість за штрафними санкціями за договором позики № 169531 від 19.03.2025р. нарахована позивачем у розмірі 8000,00 грн. стягненню не підлягає.

Дослідивши надані суду докази, матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Солвентіс» підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості: за договором позики № 169531 від 19.03.2025 р. в сумі 4420,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за сумою кредиту; 5,60 грн. - заборгованість за відсотками; 414,40 грн. заборгованість по комісії.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (35,59 %).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 12420,00 грн., а задоволено 4420,00 грн., тобто на 35,59 % (12420,00 грн. х 100 % / 4420,00 грн. = 35,59 % ).

А саме, позовні вимоги задоволені на 35,59 % - 2662,40 грн. х 35,59 % = 947,55 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6000 гривень.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» та адвокатським об`єднанням «Констрактів Лойерз» укладено договір про надання правової допомоги № 43657029/02 (а.с.27-30).

Згідно акту № 169531 наданих послуг від 31.03.2026 року АО «Констрактів Лойерз» було надано послуги згідно договору про надання правової допомоги № 169531. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 6000,00грн. (а.с. 10).

Згідно детального опису наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 31.03.2026 року, АО «Констрактів Лойерз» витрачено 4 годин 30 хвилин на оформлення справи: усну консультацію клієнта щодо обставин спірних правовідносин; письмову консультацію клієнта щодо спірних правовідносин; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс»; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи позивач; формування додатків до позовної заяви (а.с. 13).

Клопотань від відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав не співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, до суду не надходило.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді позивачем, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (35,59 %), а саме, 2135,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354, 280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) заборгованість за договором позики № 169531 від 19.03.2025 року в сумі 4420,00 (чотири тисячі чотириста двадцять) гривень 00 копійок, яка складається з наступного: 4000,00 гривень заборгованість за основною сумою; 5,60 гривень заборгованість за сумою відсотків, 414,40 гривень заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО 300346) судовий збір у розмірі 947,55 (дев`ятсот сорок сім) гривень 55 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2135,40 (дві тисячі сто тридцять п`ять) гривень 40 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс», адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК