Рішення № 13952186, 16.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2011 р.

Справа № 4-6/105-09-2624

За позовом Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт";

3-тя особа позивача: Контрольно-ревізійне управління в Одеській області;

до відповідача Приватне підприємство "УКРТРАНСКОНТЕЙНЕР"

За участю прокуратури Одеської області

про стягнення 3596016,08 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

від позивача: Кушнірук О.С. –по довіреності

від відповідача: Подпругін О.О. –по довіреності, Македонський Г.Д.- по довіреності

від третьої особи: Санжарук О.О. по довіреності

від прокуратури: Котюх С.А..- по посвідченню

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “Укртрансконтейнер” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління в Одеській області про стягнення 3596016,08 грн..

21.12.09р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 3 067 680 грн. 99 коп.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2010 року у справі № 6/105-09-2624 (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року у справі № 6/105-09-2624 (судді: Бойко Л.І., Величко Т.А., Жукова А.М.) рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.10р. рішення господарського суду Одеської області від 11.02.10р. та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 20.04.10 у справі № 6/105-09-2624 скасовані. Справу передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.10р. справу № 6/105-09-2624 прийнято до провадження. Справі присвоєно номер № 4-6/105-09-2624.

03.11.10р. об 11год. 02хв. за вх. № 29320 до канцелярії суду надійшла заява позивача в порядку ст. 20 ГПК України про відвід судді Літвінова С.В..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.10р. заяву Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про відвід судді Літвінова С.В. відхилено.

03.11.10р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 46, в якому просить суд розглядати справу №4-6/105-09-2624 колегіально у складі трьох судів.

Позивач не надав належних доказів того, що справа №4-6/105-09-2624 відноситься до категорії і складності справ які можуть бути розглянуті колегіально у складі трьох суддів, тому суд відмовив представнику позивача у задоволенні клопотання.

16.11.10р. представником відповідача надано до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 4-6/105-09-2624.

Обгрунтовуючи своє клопотання представник відповідача посилається на те, що з даною справою пов'язана інша справа, що розглядається в господарських судах України - справа №4-34/36-09-910. Предметом позову у даній справі є розірвання договору про спільну діяльність внаслідок істотного порушення його умов. У якості одного з порушень договору у позовній заяві зазначається відсутність компенсації з боку ПП “Укртрансконтейнер”витрат по сплаті земельного податку на суму за період з 01.08.2005р. по 31.09.2008р. у сумі 1 411 450,98 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.10р. провадження у справі № 4-6/105-09-2624 зупинено до вирішення господарського спору по справі №4-34/36-09-910 в Вищому господарському суді України.

Після усунення обставин, які зумовили зупинення справи, ухвалою суду від 20.01.11р. провадження по справі № 4-6/105-09-2624 поновлено та призначено розгляд справи по суті.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач з позовом не згоден, з підстав зазначених у поясненнях, наданих у судовому засіданні 04.02.2011 року.

По справі була оголошена перерва до 16.02.11р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2005 року між ДП «Іллічівський морський торговельний порт»(далі -Порт) та ПП «Укртрансконтейнер»(далі - Підприємство) укладено договір про спільну діяльність №435-0 (договір простого товариства) з метою надання послуг вантажовласникам по перевантаженню, зберіганню контейнерів та ін. Обов'язки по веденню загальних справ учасників, а також ведення бухгалтерського, податкового та статистичного обліку та звітності спільної діяльності покладено на Підприємство.

Для досягнення цілей договору кожен з учасників вніс відповідний вклад у спільну діяльність. Порт передав Підприємству, як уповноваженій на ведення спільних справ стороні у тимчасове користування (на строк дії договору) майно, у тому числі нерухоме (будівлі та споруди), яке розташоване на земельній ділянці, наданій Порту згідно з державним актом у постійне землекористування та за яку Порт сплачує земельний податок.

Пунктом 4.2.6 цього договору № 435-О передбачено здійснення відповідачем фінансування виробничих та інших поточних витрат, які виникли (або здійснені учасником/учасниками) в процесі спільної діяльності.

Позивач звернувся з вказаним позовом, зазначивши, що у відповідача виникли зобов’язання по фінансуванню витрат по сплаті земельного податку за період з 01.06.2006р. по 26.06.2009р. в розмірі 3067680,99 грн..

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є (у т.ч.) договори, інші правочини, інші юридичні факти.

Водночас відповідно до ст. 1137 Цивільного кодексу України порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

Згідно з п. 4.2.6 договору про спільну діяльність від 22.06.05 № 435-0 на умовах, передбачених розділом 5 договору («Внески сторін у спільну діяльність, їх правовий статус, оцінка, строки та порядок внесення вкладів, фінансування витрат»), за рахунок спільної діяльності ПП «Укртрансконтейнер»здійснює фінансування виробничих та інших витрат, які виникли (або здійсненні учасником/учасниками) в процесі спільної діяльності.

Таким чином, витрати порту по сплаті земельного податку підпадають під дію зазначеного пункту договору, та відносяться до «інших витрат, які виникли та здійснені учасником (портом) в процесі спільної діяльності»та відповідно до ст. 1137 Цивільного кодексу України повинні бути покладені на учасників пропорційно вартості їх вкладу.

Так, за період з 01.08.2005р. по 31.05.2009р. портом до бюджету сплачено 3596016,08грн. земельного податку за площу, що відведена у постійне користування ДП «ІМТП», але фактично використовується в спільній діяльності. З урахуванням строків позовної давності (про застосування яких заявив відповідач) порт уточнив позовні вимоги та просив стягнути витрати по сплаті земельного податку за період з 01.06.2006р. по 26.06.2009р. в розмірі 3067680,99 грн.

Надані до матеріалів справи документи свідчать, що площа земельної ділянки визначена на підставі Технічного звіту по інвентаризації земель ДП «ІМТП», а зазначена у розрахунку площа ( 29, 6748 га) складається із площ семи ділянок (29,0154га) визначених на схемі додатку, площі складу інв № 13107 3608,66 м2 (0, 3609 га) п. 26 Акту приймання передачі від 01.08.2005р. та прилеглої до зазначеного складу території (0,2985га), яка визначена розрахунковим шляхом. (2,92га -2,2606га (СД Алді) = 0,6594га (склад та прилегла територія).

Розрахунок суми, що підлягає відшкодуванню визначено відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю»(1 %). Грошова оцінка земельної ділянки визначена відповідно до ст. 23 Закону України «Про плату за землю». Площа території спільної діяльності визначена на підставі Технічного звіту по інвентаризації земель ДП «ІМТП». Висновок щодо необхідності компенсації Порту витрат по сплаті земельного податку викладений в Акті планової ревізії Порту комісією ГоловКРУ від 29.10.2007 року №29-21/57, в Акті комісії Мінтрансзв'язку від 07.04.2008 року, та у Акті ревізії Контрольно ревізійного управління в Одеській області від 03.04.2009р. Слід зауважити, що відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2009 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»(далі - ДП «ІМТП»або Порт) за період з 01.07.07 по 31.12.08 року. За результатами ревізії було складено Акт № 05-13/309 від 03.04.2009р. На підставі висновків викладених у Акті ревізії до порту були надіслані вимоги щодо усунення виявлених під час ревізії порушень. Так, відповідно до вимог КРУ від 15.05.2009р. № 15-05-08-14/3792-2009, на підставі ст. 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу України»Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»було зобов'язано прийняти заходи щодо відшкодування Приватним підприємством «Укртрансконтейнер»витрат порту зі сплати земельного податку у сумі 1045754,8 грн. за земельну ділянку, на якій здійснюється спільна діяльність (сума визначена ревізорами за період перевірки).

Враховуючи, що ведення спільних справ було покладено на ПП «Укртрансконтейнер», а кошти спільної діяльності надходять на п/р 26001512941 ( ВАТ «МТБ», філія в м.Іллічівську, МФО 388498) для забезпечення пропорційності розподілу витрат між учасниками спільної діяльності вони повинні бути перераховані з поточного рахунку спільної діяльності та відображені у звіті про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Відповідач в порушення п. 4.2.6. договору фінансування зазначених витрат не здійснював, в наслідок чого Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" 30.06.2009р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Укртрансконтейнер" 3596016,08 грн. витрат зі сплати земельного податку, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного між ними договору про сумісну діяльність № 435-0 від 22.06.2005р., які уточнив 21.12.09р. заявою та просив стягнути з відповідача 3 067 680грн. 99 коп.,

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2010 року у справі № 6/105-09-2624 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 року у справі № 6/105-09-2624 рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2010 року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2010р. рішення та постанова скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Однією з підстав скасування судових рішень слугувало порушення судом ст. 35 ГПК України. Так, судом касаційної інстанції зазначено, що при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судом першої та апеляційної інстанції неправомірно проігноровано встановлений рішенням господарського суду (по іншій справі №34/36-09-910) факт обов'язку відповідача здійснювати відшкодування порту земельного податку за рахунок коштів спільної діяльності, чим порушено ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи № 4-34/36-09-910 було встановлено факт порушення відповідачем умов договору та факт обов'язку компенсації сплаченого портом земельного податку за рахунок коштів спільної діяльності.

Другою підставою скасування судових рішень слугувало порушення судом першої та апеляційної інстанції ст. 84 Господарського процесуального кодексу України щодо належної правової оцінки доводів позивача стосовно застосування до спірних правовідносин ст. 11 та ст. 1137 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є (у т.ч.) договори, інші правочини, інші юридичні факти. В спірних правовідносинах підставою виникнення цивільного обов'язку відповідача є встановлений судом факт користування земельною ділянкою (в межах реалізації договору про спільну діяльність), пункт 4.2.6. договору №435 та приписи ст. 1137 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1137 Цивільного кодексу України порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

З огляду на приписи зазначеної норми та з урахуванням того, що сплачений портом земельний податок за земельну ділянку, що використовувалась в рамках реалізації договору про спільну діяльність № 435-0 від 22.06.2005р., поточними є витрати, які виникли (або здійснені учасником(учасниками) в процесі спільної діяльності (п. 4.2.6 Договору), обов'язок пропорційного розподілу витрат встановлено законом, так як навіть у разі відсутності домовленості щодо відшкодування земельного податку, кожен учасник (як позивач так і відповідач) повинен нести витрати пропорційно вартості його вкладу.

Таким чином, враховуючи, що витрати по сплаті земельного податку відповідно до Закону України «Про плату за землю»ніс тільки позивач, що підтверджено наявними у справі доказами та встановлено під час розгляду справи № 34/36-09-910, відшкодуванню за рахунок спільної діяльності підлягають всі 100% сплаченого портом земельного податку.

За таких обставин, захист цивільного права позивача можливий у разі стягнення коштів із розрахункового рахунку спільної діяльності у сумі 3067680,99 грн. (за рахунок коштів спільної діяльності) або стягнення із особистого рахунку відповідача у сумі пропорційній вартості його вкладу.

За вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).

Таким чином, процесуальним законодавством, як на позивача так і на відповідача покладено обов’язок доведення суду тих обставин на які вони посилаються, у спосіб, визначений законом.

Судом було встановлено, що земельна ділянка використовувалась в рамках реалізації договору про спільну діяльність № 435-0 від 22.06.2005р. (відповідно до п. 2.3. та п.5.4.) , а відповідач оспорював площу зазначеної земельної ділянки, та в порушення ст. 33 ГПК України не довів, що зазначена площа менша ніж визначено позивачем. Водночас відповідач наполягає на тому, що компенсація земельного податку вже врахована при оцінці переданого у якості вкладу майна порту. Саме зазначене твердження повинно бути підставою для визначення відповідачем, яка саме площа земельної складової вже врахована під час проведення оцінки переданого портом майна.

Так, у разі врахування компенсації земельного податку під час складання звіту про оцінку майна експерт мав би провести розрахунок компенсації земельного податку виходячи із площі земельної ділянки, що не підтверджується наданим позивачем звітом.

Водночас відповідач помилково вважає, що «земельна складова»- це грошове вираження компенсації земельного податку.

Відповідач вказує на те, що при визначенні інвестиційної вартості об'єктів нерухомості експерт використовував комбінований затратний підхід (один з методів визначення вартості нерухомості).

Так, при використанні зазначеного методу розмір «земельної складової»- це вартість прав місцезнаходження об'єкту, яке дійсно визначається шляхом капіталізації податку на землю, але є однією із складових при визначенні вартості будь-якого об'єкту нерухомості методом затратного підходу та визначає інвестиційну вартість об'єкту нерухомості. Визначення інвестиційної вартості об'єкту нерухомості з урахуванням «земельної складової»є визначенням вартості об'єкту нерухомості з урахуванням місця розташування зазначеного об'єкту. Зазначене спростовує доводи відповідача стосовно «закладення відшкодування витрат порту, пов'язаних зі сплатою земельного податку у складі прибутку за результатами спільної діяльності».

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 3 067 680,99 грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 525, 526 ЦК України ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Укртрансконтейнер” (код 33140204, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 10), як уповноваженого на ведення спільних справ за договором № 453-О від 22.06.05р. ( договір простого товариства), реєстраційний номер 393312379, п/р 26001512941 в ВАТ „МТБ”, філія в м. Іллічівську, МФО 388498) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” ( код 01125672, п/р 26009114761 в ВАТ „МТБ”, філія в м. Іллічівську, МФО 388498) 3 067 680,99грн..

3. Стягнути з приватного підприємства „Укртрансконтейнер” (код 33140204, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 10) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” ( код 01125672, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6) державне мито в сумі 25 500 грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 312,50грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.02.11р.

Суддя Літвінов С.В.