Рішення № 139521652, 07.09.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/653/26

Провадження № 2/630/518/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

представника позивача Санжаровського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності,

УСТАНОВИВ :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Санжаровський С.С. звернувся до суду із даним позовом, у якому зазначив, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок, який належить в 3/4 частинах позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 29 вересня 2006 року, реєстровий номер 1-1659 та в 1/4 частині рідному брату позивача ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 28 квітня 2005 року, реєстровий номер 1-647.

ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , але подружжя власних дітей не мало. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 червня 1995 року по день смерті та разом з ним була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 . Інших зареєстрованих осіб, які б проживали разом із ОСОБА_2 не було, а до нотаріальної контори чи до приватних нотаріусів із заявами про прийняття спадщини чи із заявами про її відмову ніхто не звертався.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 червня 1995 року по день смерті та разом з нею інших зареєстрованих осіб не було. Спадщину у виді 1/4 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв, оскільки спадкодавець не мала близьких родичів.

В той же час після смерті ОСОБА_3 позивач користувався вказаним житловим будинком в цілому, так як почав його вважати повністю своїм.

З метою оформлення своїх спадкових прав позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із тим, що позивачем не надано письмових доказів фактичного проживання його та спадкодавця на час відкриття спадщини, а його заява про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 подана 24 лютого 2026 року, а не в шестимісячний строк як було б необхідно для прийняття спадщини. Також позивачем не надано документів, які б підтверджували родинний зв`язок між ним та спадкодавцем ОСОБА_3 .

Представник позивача просив:

Припинити право власності на 1/4 частини житлового будинку літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1», загальною площею 57,80 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , що належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за реєстровим номером 1-647 від 28 квітня 2005 року, та на підставі угоди про розподіл спадкового майна, посвідченої державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за реєстровим номером 1-650 від 28 квітня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/4 частини житлового будинку літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1», загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності.

Ухвалою від 27 травня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено у загальному порядку. Позов підсудний Люботинському міському суду Харківської області за місцезнаходженням нерухомого майна.

Ухвалою від 27травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано докази з Харківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області та відділу державної реєстрації виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області.

Ухвалою від 05 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Люботинської міської ради Харківської області подав заяву про розгляд справи без його присутності за наявними у справі матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.11-14)

Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 15)

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Люботин Харківської області), 10.06.1972 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 (а.с.16).

Відповідно до копії актового запису про народження № 258 від 06.07.1956 року, складеного виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківського району Харківської області, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 56)

Позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 29 вересня 2006 року, реєстровий номер 1-1659, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11999510 від 29 вересня 2006 року, належить 3/4 частини житлового будинку, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17-18).

Рідному брату позивача ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району 28 квітня 2005 року, реєстровий номер 1-647, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7332197 від 25 травня 2005 року, належить 1/4 частина житлового будинку, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідно до копії угоди про розподіл спадкового майна від 28.04.2005 року, посвідченою Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, р. № 1-650, спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 розподілено наступним чином:

-у власність ОСОБА_2 переходять: чистини житлового будинку АДРЕСА_1

-у власність ОСОБА_1 переходять: 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 20-21)

Відповідно до копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 468596504 від 17 березня 2026 року ОСОБА_2 належить частина житлового будинку, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.04.2005 року та угоди про розподіл спадкового майна посвідчене Другою Держнотконторою Харківського району та Харківської області, р. № 1-643, 1-645, 1-650 та ОСОБА_1 належить частини житлового будинку, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.09.2006 року, посвідчене Другою Держнотконторою Харківського району Харківської області, р. № 1-1659. (а.с.22)

Відповідно до копії технічного паспорту, який був виготовлений КП «Люботинське БТІ» вбачається, що станом на 24 лютого 2026 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , були побудовані житловий будинок літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1», ганком літ. «а1», загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., та господарські будівлі і споруди: погріб літ. «В», вбиральня літ. «Г», сарай літ. «Д», душ літ. «Е», огорожа № 4, № 6, ворота № 5, свердловина № 7. (а.с.23-27)

ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , видане Люботинським міським бюро ЗАГС 10 березня 1989 року.(а.с.28)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області 14 лютого 2006 року. (а.с. 31)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області 25 жовтня 2006 року (а.с. 30)

Поховання ОСОБА_2 здійснив його брат ОСОБА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_8 , що підтверджується копією довідки №1661 про місце поховання та копію посвідчення № НОМЕР_6 , які були видані Люботинським виробничим управління комунального господарства.

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області № 03-10/73 від 12 лютого 2026 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 червня 1995 року по день смерті, та разом з нею інших зареєстрованих осіб не було. (а.с.32)

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області № 03-10/73 від 12 лютого 2026 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 червня 1995 року по день смерті. На день смерті ОСОБА_2 за даною адресою разом з ним була зареєстрована ще одна особа. (а.с. 32)

На час смерті ОСОБА_3 разом із нею проживав та вів спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до акту органу самоорганізації населення «Дуншівка», виданий 12 березня 2026 року та засвідчений відділом забезпечення діяльності виконкому та внутрішньої політики 14 квітня 2026 року, а також відповідно до іншого акту органу самоорганізації населення «Дуншівка», виданий 12 березня 2026 року та засвідчений відділом забезпечення діяльності виконкому та внутрішньої політики 14 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , який фактично проживає у вказаному житловому будинку. (а.с. 33-34)

Відповідно до акту органу самоорганізації населення «Дуншівка» від 12 березня 2026 року, після смерті ОСОБА_3 , а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 залишився проживати у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Він за власний кошт сплачує комунальні послуги, здійснює ремонти тощо. ОСОБА_1 користується житловим будинком в цілому, обробляє прилеглі до нього земельні ділянки, у сусідів чи мешканців кварталу не виникає сумніві з приводу належності житлового будинку саме ОСОБА_1 . (а.с. 35)

З метою оформлення своїх спадкових прав позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із тим, що позивачем не надано письмових доказів фактичного проживання його та спадкодавця на час відкриття спадщини, а його заява про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 подана 24 лютого 2026 року, а не в шестимісячний строк як було б необхідно для прийняття спадщини. Також позивачем не надано документів, які б підтверджували родинний зв`язок між ним та спадкодавцем ОСОБА_3 .

Також із вказаної постанови вбачається, що інших заяв щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до нотаріальної контори не надходило, спадкова справа не заводилась.(а.с. 36-38)

Відповідно до копії акту зміни, технічної перевірки та пломбування розрахункових засобів обліку у побутовому секторі АТ «Харківобленерго» від 31 жовтня 2023 року, копії технічних умов на підключення до централізованої водопровідної мережі питної води Водопровідно-каналізаційного комунального управління Люботинської міської ради Харківської області від 03 липня 2008 року, та копії типового договору про надання населенню послуг з газопостачання від 15 жовтня 2010 року та копій квитанцій про сплату за надання комунальних послуг вбачається, що позивач ОСОБА_1 користується повністю всім житловим будинком. (а.с. 39-46)

Відповідно до відповіді Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 04.06.2026 року, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , що на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області 24.02.2026 року подано заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку АДРЕСА_1 . 24.02.2026 року державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області на вказану вище заяву ОСОБА_1 було відмовлено та винесено відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Інших заяв щодо спадщини. Яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 не зареєстровано. Заповітів від імені ОСОБА_3 згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 85509163 не виявлено.

Також, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , що на день смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 до державної нотаріальної контори в шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини або про відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину за період з 2006 по 2026 рік нікому не видавались. Заповітів від імені прямі ОСОБА_9 згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 85509206 не виявлено. (а.с. 58-62)

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області від 08.06.2026 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у період з 24.06.1995 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 . На день його смерті за вказаною вище адресою також була зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у період з 24.06.1995 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.63)

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За змістом наведеної норми для набуттям права власності за набувальною давністю потрібна сукупність таких умов - володіння має бути добросовісним, тобто таким коли особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності та володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України 2003 року); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України 2003 року). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

Коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З наданих до суду доказів вбачається що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Рідному брату позивача ОСОБА_2 на праві власності належало частка житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та його дружина ОСОБА_3 , яка була зареєстрована і проживала за цією ж адресою із ним, вважалася такою, що прийняла спадщину після його смерті. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Позивач здійснював її поховання.

Спадкоємців після смерті брата позивача ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 не залишилося, ніхто до органів нотаріату з приводу спадщини не звертався та свідоцтв не оформив.

Позивач ОСОБА_1 після смерті дружини свого брата ОСОБА_3 з 20.10.2006 постійно користується усім домоволодінням за адресою АДРЕСА_1 , у тому числі й часткою, що належала за життя на праві власності його брату ОСОБА_2 . При цьому позивач здійснює утримання домоволодіння у цілому.

Постійне користування ОСОБА_1 домоволодінням за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується актами квартального комітету. Окрім того, ОСОБА_1 у 2025 році у КП «Люботинське БТІ» провів технічну інвентаризацію даного домоволодіння та отримав технічний паспорт. Самочинного будівництва, станом на останню технічну інвентаризацію, немає.

Таким чином, ОСОБА_1 постійно користується житловим будинком з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , у тому числі й його часткою, що належала на праві власності його померлому брату ОСОБА_2 , доглядає за домоволодінням. Тобто позивач відкрито, безперервно тривалий час, що перевищує 10 років, безперешкодно володіє нерухомим майном.

Можливих спадкоємців після смерті ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 , які б могли заявити свої права на частку домоволодіння, судом не встановлено.

Люботинська міська рада Харківської області не заперечувала проти задоволення позову.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, суд такі витрати залишає за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 335, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку набувальної давності задовольнити.

Припинити право власності на 1/4 частини житлового будинку літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1», загальною площею 57,80 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , що належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за реєстровим номером 1-647 від 28 квітня 2005 року, та на підставі угоди про розподіл спадкового майна, посвідченої державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за реєстровим номером 1-650 від 28 квітня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 1/4 частини житлового будинку літ. «А-1», з з прибудовою літ. «А1», загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Люботинська міська рада Харківської області, ЄДРПОУ 04058717, 62433 Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Слобожанська, буд.26.

Суддя І.М. Сухоруков