Рішення № 13952052, 16.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2011 р.

Справа № 9/17-12-2011

За позовом: закритого акціонерного товариства "МАКІЇВКОКС";

До відповідача: Одеської залізниці;

про стягнення 12125,34грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 04.01.2011 р. за вх. №33/2011 Закрите акціонерне товариство "МАКІЇВКОКС" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці (далі –Відповідач) 12 125,34 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначається у письмовому відзиві на позов, наданому 28.01.2011р. у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01.11.2010р. Закрите акціонерне товариство "МАКІЇВКОКС" відправило товар –кокс доменний, по залізничним накладним №№ 52794035, 52794043 в 9-ти вагонах зі станції Макіївка Донецької залізної дороги на адресу вантажоодержувача –Товариства з обмеженою відповідальністю „ТИС” (станція призначення –Чорноморська –Одеської залізної дороги).

03.11.2010р. на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол, Придніпровської залізної дороги, на підставі актів загальної форми № 4472/Г від 02.11.2010р., № 4492/Г від 03.11.2010р., було проведено комісійне зважування в 2-х вагонах №№ 68702901, 68751007.

Під час перевірки, в спірних 2-х вагонах була виявлена нестача вантажу в розмірі 5 280 кг, в результаті чого, були складені комерційні акти А№ 034384/383 від 03.11.2010р., А№ 034385/384 від 03.11.2010р.

В розділі „Д”, складених комерційних актів, вказано, що перевзвішування вантажу в спірних вагонах здійснювалось на основі актів загальної форми у зв’язку з виявленням в вагонах ознак нестачі –з детальним описом розмірів виїмок і заглиблень, маркування в місцях заглиблень –відсутнє.

З урахуванням норми природної втрати, нестача вантажу в спірних 2-х вагонах склала 4 346 кг на загальну суму 12 125,34 грн. з ПДВ.

Кількість і вартість відправленого кокса доменного в спірних вагонах підтверджується рахунком-фактурою вантажовідправника - Закритого акціонерного товариства "МАКІЇВКОКС" № 4349ф від 01.11.2010р.

Заглиблення на поверхні вантажу в спірних вагонах і відсутність маркування в місцях заглиблень дають підстави вважати Закритому акціонерному товариству "МАКІЇВКОКС", що нестача вантажу в спірних вагонах виникла з вини залізної дороги, котра не забезпечила збереження вантажу в процесі перевезення.

Завантаження товару –коксу доменного, здійснювалось позивачем у відповідності з вимогами Статуту залізних доріг України, Правил перевезення вантажу, Технічних умов завантаження та закріплення вантажів.

Таким чином, Закрите акціонерне товариство "МАКІЇВКОКС" просить суд стягнути з Одеської залізниці вартість нестачі кокса доменного в сумі 12 125,34 грн.

У судовому засіданні від 28.01.2011р. представником відповідача подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого він не погоджується з позовними вимогами Закритого акціонерного товариства "МАКІЇВКОКС" в повному обсязі.

Представником Закритого акціонерного товариства "МАКІЇВКОКС" двічі до суду подавались клопотання від 18.01.2011р. за вх. №1429/2011 та від 11.02.2011р. за вх.№4447/2011 про розгляд справи за відсутністю позивача, що прийнято до уваги судом при прийнятті рішення.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до положень ч.1 ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч.2 ст.908 ЦК України). Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч.1 ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ч.2 ст.307 ГК України).

Як вище встановлено господарським судом, між Одеською залізницею-перевізник та Закритим акціонерним товариством "МАКІЇВКОКС" у справі укладено договір перевезення, що підтверджується складенням перевізного документа, а саме залізничної накладної № 52794043 та № 52794035.

Відповідно до ч.2 ст.1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 р., Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нестача вантажу - це доставка вантажу Одержувачу в меншій кількості, ніж заявлено до перевезення.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, (стаття 110 Статуту). Залізниця зобов'язана доставити Одержувачу вантаж у кількості зазначеній у залізничній накладній з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто (п. 27 Правил видачі вантажів).

Залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.( стаття 127 Статуту).

Згідно ст. 24 Статуту, Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції - усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що в технічному відношенні, як зазначено в комерційному акті серії АА №034385, АА №034384 від 03.11.2010р., вагон був справний. Тому, господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог ч.2 статті 917 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 308 ГК України, відправник повинен пред’явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню у належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п.а ч.1 ст.129 Статуту).

За результатами проведеної перевірки, складений комерційний акт АА № 034385 від 03.11.2010р., згідно з яким при здійсненні комісійної перевірки і вивантаженні вагону № 68751007 встановлено, що по документах значиться вантаж вагою брутто –не значиться, тара –по провєскє 19 700, нетто –46 800, а фактично виявлена вага брутто –64 740, тара –по док. 19 700, нетто –45 040, тобто встановлено недостачу вантажу в вагоні № 68751007 –1 760.

За результатами проведеної перевірки, складений комерційний акт АА № 034384 від 03.11.2010р., згідно з яким при здійсненні комісійної перевірки і вивантаженні вагону № 68702901 встановлено, що по документах значиться вантаж вагою брутто –не значиться, тара –по провєскє 19 800, нетто –46 600, а фактично виявлена вага брутто –62 880, тара –по док. 19 800, нетто –43 080, тобто встановлено недостачу вантажу в вагоні № 68702901 –3 520.

Завантаження вантажу вище бортів на 30 см, шапкою, наявне маркування. Праворуч по руху потягу, над 6-7 люком є поглиблення довжиною 1,3 м, шириною 1,8 м, глибиною 0,3м. –вагону №68751007; Зліва по руху потягу, над 3-5 люком є поглиблення довжиною 4,5 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,5 м. –вагону №.68702901. В місці поглиблення маркування відсутнє.

Згідно до ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Сума, що заявлена Закритим акціонерним товариством "МАКІЇВКОКС", підтверджується розрахунком вартості нестачі коксу доменного, з урахуванням вартості за тонну –2 325 грн. Отже загальний розмір вартості вантажу, якого не вистачає, складає – 12 125,34 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, р/р 26003000001, Одеська філія АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства "МАКІЇВКОКС" (86106, Донецька область область, м. Макіївка, Кіровський район, вул. Горького, буд. 1, код ЄДРПОУ 32598706, р/р 26004198061891 в Донбаській філії ПАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593) основний борг у сумі 12 125,34 грн., 121,25 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 17 лютого 2011 року.