Ухвала суду № 139519425, 07.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14101/26

Провадження № 2-с/638/327/26

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

07 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шамраєв М.Є., розглянувши заяву боржника: ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі за заявою стягувача:Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,-

УСТАНОВИВ:

22.07.2026 Шевченківським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Ізюмського комунального підприємства теплові мережі, що розташоване за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пр-т. Незалежності, 33 (р/р НОМЕР_2 , Філія - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823 код ЄДРПОУ 32284148) заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з жовтня 2021 року по березень 2026 року у розмірі 26999,99 грн, а також судовий збір у розмірі 332,80 грн.

Боржник: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування вказаного судового наказу.

У поданій заяві про скасування судового наказу боржик посилається на те, що вказана в наказі адреса боржника, а саме - номер квартири, є неправильною, у зв`язку з чим, на його переконання, наказ підлягає скасуванню.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, суд вважає, що наявні підстави для її повернення без розгляду відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України.

Так відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Проаналізувавши вимоги вказаної норми права, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй ухвалі 27 квітня 2022 року по справі № 338/1549/21 (провадження № 61-3746ск22) дійшов висновку про те, що заява про скасування судового наказу повинна містити не лише зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, а й відповідні твердження щодо незаконності таких вимог.

Натомість у поданій заяві про скасування судового наказу боржник не посилається та не надає доказів того, що борг неправильно нарахований чи сплачений до видачі судового наказу, що могло б свідчити про необрунтованість вимог стягувача станом на момент видачі судового наказу.

Водночас, як убачається з маиеріалів справи, у заяві про видачу судового наказу зазначена правильна адреса боржника - АДРЕСА_2 .

Тож боржник має право звернутись до суду в порядку ст. 432 ЦПК України із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі.

Також відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про скасування судового наказу - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 166 грн 40 коп.

Однак, до заяви про скасування судового наказу заявником не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, або документа, що підтверджує наявність пільг щодо його сплати.

Урахувавши викладене, суд доходить висновку, що викладені в заяві про скасування судового наказу доводи боржника не свідчать пронеобґрунтованість вимог стягувача, а також до заяви про скасування судового наказу не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору, тож подану боржником заяву не можна вважати належно оформленою в розумінні ч. 3 ст. 170 ЦПК України, що відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України є підставою для повернення її боржникові без розгляду.

Керуючись ст. 170, 171, 432 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву боржника: ОСОБА_1 про скасування судового наказу - повернути без розгляду.

Роз`яснити боржникові право звернутись до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.Є. Шамраєв