Ухвала суду № 13951885, 15.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"15" лютого 2011 р.

№ 1

/17-2011-141

Суддя Найфлейш В.Д. розглянувши заяву про порушення справи про банкрутство № 618/2011 від 10.02.2011р. Ринку Любашівської райспоживспілки (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410)

про визнання банкрутом Ринку Любашівської райспоживспілки (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410).

ВСТАНОВИВ:

Ринок Любашівської райспоживспілки звернувся до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Ринку Любашівської райспоживспілки, у зв’язку з неспроможністю погасити кредиторську заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області по сплаті штрафних санкцій в сумі 6422,03 грн. та пені в сумі 29930,00 грн., у загальному розмірі 36 352,03 грн.

Згідно п. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов’язання –зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно п. 4.5 до рекомендації Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.06.2004р. № 04-5/1193 закон про банкрутство не зазначає, які зобов’язання належить вважати податком і збором (обов’язковим платежем) і які саме суми мають враховуватися господарським судом при порушенні провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.

Господарський суд не може застосовувати положення ст. 1 Закону про банкрутство щодо визначення терміна „грошове зобов’язання” до зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), оскільки у частині 2 ст. 1 ЦК України зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, викладеним у цьому Законі. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно ст. 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14, 15 цього Закону. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України „Про систему оподаткування”, сплаті не підлягають. З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягується до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України „Про державну податкову службу в України” пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов’язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних та фінансових санкцій враховуються окремо.

Вказана правова позиція підтримується постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” до складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф) визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі.

Крім того заявником не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, також відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, копії квитанцій № 331 від 01.12.2010р. та № 3332 від 01.12.2010р. не можливо приймати за належні квитанції.

Оскільки, відповідно до п.5.1 роз’яснень Вищого Арбітражного суду № 02-5/78 від 04.03.98 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”: “Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита”.

З огляду на викладене, суд не приймає вказані документи як доказ сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України передбачено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п’яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, та не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що заявник не надав документи, що підтверджують викладені в заяві обставини відносно наявності грошових зобов’язань в сумі 36352,03 грн., оскільки вказана заборгованість не є грошовим зобов’язанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, крім того заявник не надав доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не надав доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв’язку з чим, суд на підставі п.п. 4, 10 статті 63 ГПК України, повертає заяву Ринку Любашівської райспоживспілки без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 4, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Ринку Любашівської райспоживспілки (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410) повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство з додатком на 15 аркушах та конверт.

Примірник ухвали надіслати сторонам.

Суддя Найфлейш В.Д.