Рішення № 139518766, 07.09.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1443/26

Номер провадження 2-а/383/13/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Замші О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №7706549 від 12.08.2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно з фабулою постанови, позивач нібито керував транспортним засобом з напівпричепом-контейнеровозом, щодо якого було здійснено переобладнання, а саме: встановлено не передбачений заводом-виробником підйомний механізм без внесення відповідної відмітки до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Позивач категорично не погоджується з винесеною постановою, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що під час здійснення перевезення він керував спеціалізованим сідловим тягачем з напівпричепом-контейнеровозом, на якому розміщувалося спеціальне транспортне обладнання знімний контейнер К 60, виготовлений заводом ТОВ «Ремтранссервіс 2016».

Позивач наголошує, що пристрій для вивантаження (гідроциліндр) є невід`ємною конструктивною складовою виключно самого змінного контейнера, встановленою заводом-виробником. Зазначений гідравлічний пристрій не приварений і жодним іншим чином не прикріплений до конструкції напівпричепа, а отже, не є його додатковим обладнанням. Відтак, позивач наполягає, що переобладнання безпосередньо напівпричепа-контейнеровоза не здійснювалося.

Крім того, позивач зауважує, що відповідачем під час розгляду справи на місці зупинки, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, не було зібрано належних, допустимих та об`єктивних доказів на підтвердження факту незаконного переобладнання транспортного засобу. Позивач вважає, що висновки поліцейського ґрунтуються виключно на припущеннях та недостатньому з`ясуванні технічних характеристик транспортного обладнання.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позов у повному обсязі, скасувати оскаржувану постанову, закрити провадження у справі, а також стягнути на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2026 року, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику учасників.

28.08.2026 року від Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказав, що 12 серпня 2026 року поліцейським під час виконання службових обов`язків було правомірно зупинено транспортний засіб, яким керував позивач, у зв`язку з виявленням ознак порушення Правил дорожнього руху. Відповідач вказує, що зупинка була здійснена на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки інспектор візуально виявив експлуатацію транспортного засобу з порушеннями технічних норм.

За твердженням відповідача, на напівпричепі-контейнеровозі марки «KRONE» було фактично встановлено конструктивний елемент (кузов) із пристроєм самовивантаження гідравлічним підйомним механізмом. Наявність такого механізму забезпечує можливість перевезення сипучих вантажів шляхом самоскидного вивантаження, що виходить за межі звичайного перевезення контейнерів і свідчить про зміну функціональних та конструктивних характеристик транспортного засобу.

Відповідач наголошує, що згідно з п. 31.3 «а» ПДР України та ст. 32 Закону України «Про дорожній рух», експлуатація транспортних засобів у разі їх переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів забороняється.

Переобладнання транспортного засобу, що призводить до зміни його повної маси, розподілу ваги по вісях чи центру ваги, повинно здійснюватися виключно за погодженням з уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України з подальшою перереєстрацією транспортного засобу та внесенням відповідних відміток до свідоцтва про реєстрацію. Оскільки відповідних дозвільних документів та відміток у свідоцтві про реєстрацію напівпричепа не було, дії позивача утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до положень ст. 77 КАС України, обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити правомірність свого рішення не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. На думку відповідача, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність непередбаченого конструкцією підйомного механізму та факт вчинення правопорушення.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою, винесеною на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавством, а тому підстави для її скасування відсутні.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до наступного висновку.

12.08.2026 року інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Совковим І.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №7706549 від 12.08.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 12.08.2026 року об 11 год. 10 хв. в с. Дачне, по трасі Київ-Одеса 452 км. ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом із напівпричепом номерний знак НОМЕР_1 із переобладнанням, а саме встановлено підйомний механізм причепу спереду, не передбачений заводом виробником та без особливої відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив ДСТУ 3649 2010, чим порушив п. 31.3 "а" ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 31.3 "а" ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП наступає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Заперечуючи проти позову, відповідач у своєму відзиві вказував, що встановлення гідравлічного підйомного механізму змінює конструктивні та функціональні характеристики напівпричепа, надаючи йому властивостей самоскида, що вимагає обов`язкового погодження з уповноваженими органами МВC та проведення перереєстрації транспортного засобу.

Суд критично оцінює зазначені доводи відповідача та вважає їх помилковими, базованими на неправильній правовій та технічній кваліфікації обставин справи, з огляду на таке.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , напівпричіп марки «KRONE» (державний номерний знак НОМЕР_3 ) за своїм призначенням є спеціалізованим напівпричепом Н/ПР контейнеровозом.

Судом досліджено надані позивачем письмові докази, зокрема: технічний паспорт заводу-виробника ТОВ «Ремтранссервіс 2016», сертифікат відповідності продукції, видаткову накладну №25/08-К від 25.08.2023 року, з яких убачається, що встановлений на напівпричепі кузов є знімним контейнером марки К 60 з пристроєм для самовивантаження.

Даний контейнер К 60 за класифікацією є спеціальним транспортним обладнанням (знімним кузовом). Пристрій для самовивантаження (гідроциліндр) є внутрішнім заводським елементом самого контейнера К 60, встановленим підприємством-виробником під час його виготовлення, а не елементом конструкції напівпричепа.

Суд зазначає, що розміщення на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі знімного контейнера, який за своїми заводськими технічними характеристиками оснащений гідравлічним пристроєм вивантаження, не є переобладнанням самого напівпричепа, оскільки:

- конструкція, несучі елементи, рама та гальмівна система напівпричепа «KRONE» не зазнали жодних механічних чи конструктивних змін (доварювання, внесення змін у несучі вузли тощо);

- гідроциліндр становить єдине ціле із знімним контейнером К60 і транспортується разом із ним як обладнання.

Таким чином, відповідачем не було встановлено факту внесення змін безпосередньо в конструкцію транспортного засобу (напівпричепа), а наявність самоскидного механізму на знімному контейнері помилково ототожнено з незаконним переобладнанням напівпричепа-контейнеровоза.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів (акта технічного огляду, висновку експертного дослідження), які б беззаперечно підтверджували факт проведення несанкціонованих конструктивних змін безпосередньо напівпричепа «KRONE», а не транспортування ним спеціалізованого контейнера із заводським вивантажувальним обладнанням.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Оскільки суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача, не можна стверджувати, що оскаржувана постанова сама по собі є належним підтвердженням факту вчинення позивачем правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області на користь позивача судові витрати в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 271, 286, 292, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7706549 від 12.08.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 665 грн. 60 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач : Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Одеській області, місцезнаходження за адресою: вул. Академіка Корольова, 5, м. Одеса, Одеська область, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення проголошено 07.09.2026 року

Суддя Олена ЗАМША