Рішення № 139518456, 07.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1808/25

Провадження № 2/344/969/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді: Домбровської Г.В.

при секретарі c/з Петришин Р.Р.,

за участі представника Позивача Морозової О.В., представника Відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» (надалі також «Позивач», ПрАТ «СК «Євроінс Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі також «Відповідач») про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 160 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.10.2024 року о 11 годині 00 хвилин на автодорозі Н-10105 км 500 м. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого ТЗ PEUGEOT д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу ЗІЛ д/н НОМЕР_2 . Відповідач своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14.01.2025 року по справі №352/2782824, за якою його визнано винним у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб ЗІЛ д/н НОМЕР_2 .

Враховуючи що цивільна відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, винуватця ДТП, була застрахована в ПРАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» згідно Полісу №223450718, власник пошкодженого в ДТП транспортного засобу ЗІЛ д/н НОМЕР_2 звернувся до ПРАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ЗІЛ д/н НОМЕР_2 , 30.10.2024 року проведено його огляд, про що складено Протокол огляду транспортного засобу, та складено Звіт з калькуляцією № 43154, відповідно до якого визначено ринкову вартість пошкодженого транспортного засобу до ДТП (210 719,07 грн.) та вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (537 527,40 грн.). З метою визначення вартості пошкодженого в ДТП транспортного засобу ЗІЛ д/н НОМЕР_2 у пошкодженому стані складено Висновок вартості придатних залишків №43154/1 з калькуляцією, відповідно до якого вартість транспортного засобу ЗІЛ д/н НОМЕР_2 у пошкодженому стані складає 20 500,00 грн.

12.12.2024 року ПРАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» складено розрахунок страхового відшкодування та 22.01.2025 року Страховий акт по справі № 230663/1/2024 на суму 160 000,00 грн. (в межах ліміту відповідальності страховика згідно умов Полісу).

У зв`язку з виплатою на користь потерпілого (власника транспортного засобу ЗІЛ д/н НОМЕР_2 ) у ДТП, яка сталася з вини Відповідача, страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн., Позивач (страховик) на підставі статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набув права регресної вимоги до Відповідача щодо виплати здійсненого страхового відшкодування.

Представник Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримувала та просила їх задовольнити.

Представником Відповідача ОСОБА_2 , на адресу суду подано Відзив на позов, у якому представник проти позовних заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Зокрема, заперечуючи проти позову, представник Відповідача покликався на те, що долучений до позовної заяви Звіт № 43154 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 12.11.2024, складений оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , не є належним доказом вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 , а відтак, позивач, сплачуючи власнику пошкодженого ТЗ громадянину ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 160 000,00 грн., діяв виключно на власний розсуд та такі дії для Відповідача, на думку представника, не можуть нести жодних юридичних наслідків.

Звіт не містить інформацію про те, що оцінювач ФОП ОСОБА_4 попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за складання завідомо неправдивого висновку експерта та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Звіт № 43154 від 12.11.2024 р. складений без безпосереднього огляду пошкодженого транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 , а лише на підставі акту огляду транспортного засобу, що вбачається із розділу «Використані інформаційні джерела», в якому зазначено, що оцінювачем при складені звіту використано результати огляду об`єкта дослідження (акт огляду та фотографії додаються до звіту).

Оцінювач ФОП ОСОБА_4 особисто не проводив технічного огляду автомобіля ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 , як це передбачено вимогами п. 5.1., 5.5. Методики, а в протоколі технічного огляду ТЗ, так само як й в звіті, не зазначено пробіг ТЗ за одометром, що є суттєвим та впливає на кінцевий результат об`єктивного оцінювання пошкодженого транспортного засобу.

Оцінювач ФОП ОСОБА_4 не має відповідної кваліфікації за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» та не є атестованим судовим експертом, а тому складений ним Звіт №43154 від 12.11.2024 р., як доказ вартості матеріального збитку, не може бути прийнятий судом, як належний і допустимий доказ розміру завданого позивачу матеріальної шкоди від дорожньо-транспортної пригоди, оскільки напрямки оцінки майна щодо яких оцінювачу діяльності ФОП ОСОБА_4 дозволена практична оціночна діяльність це лише «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» у межах напрямків «Оцінка дорожних транспортних засобів».

Посилається також на те, що при здійсненні огляду транспортного засобу після ДТП не були присутні ані представник ПрАТ «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна», ані Відповідач, адже в протоколі відсутні їхні підписи.

В судових засіданнях представник Відповідача проти позовних вимог заперечував та просив в їх задоволенні відмовити.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 року до участі у цивільній справі залучено ОСОБА_3 в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином. Письмових пояснень на позов від ОСОБА_3 до суду не надходило.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.02.2026 року у даній справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, на час проведення експертизи зупинено провадження у справі.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.04.2026 року у даній справі відмовлено в задоволенні клопотання експерта №1219-26 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Кравченко О.Г. про надання для огляду об`єкту дослідження необхідного для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

09.06.2026 року через канцелярію Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшло повідомлення від Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз, у якому зазначено, що у зв`язку з несплатою вартості експертизи №1219-26, судова транспортно-товарознавча експертиза №1219-26 знімається з проведення без виконання з поверненням матеріалів цивільної справи №348/1808/25 до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.06.2026 року поновлено провадження у справі та продовжено її розгляд.

Проаналізувавши доводи представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з Постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/2782/24 від 14.01.2025 року, яку залишено без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2025 року:

« ОСОБА_2 15 жовтня 2024 року о 11 годині 00 хвилин на автодорозі Н-10 105 км в порушення вимог пунктів 2.3б,12.1, 13.1 Правил дорожнього руху (далі Правила) під час керування автомобілем Peugeot508 номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок скоїв зіткнення з автомобілем Зіл-МЗ45021, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_2 15 жовтня 2024 року о 11 годині 00 хвилин на автодорозі Н10 105км-500м керував автомобілем Peugeot508 номерний знак НОМЕР_3 з ознаками наркотичного сп`яніння, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів, зіниці не реагують на світло. Згідно із медичним висновком ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані сп`яніння лікарськими препаратами, чим порушив п. 2.9а Правил

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення».

Відтак, постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/2782/24 від 14.01.2025 року, яку залишено без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2025 року:

визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

стягнуто з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Як встановлено Судом, цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу Peugeot508 номерний знак НОМЕР_3 , було застраховано у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» на підставі Полісу №ЕР-223450718 від 13.09.2024 року (а.с.6).

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч. 3 п. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Власник транспортного засобу Зіл-МЗ45021, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 (а.с.18) 25.10.2024 року звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» із заявою про страхове відшкодування (а.с.17).

30.10.2024 року експертом (оцінювачем) ОСОБА_6 складено Протокол технічного огляду транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.19), в якому зазначено наступне:

«У зв`язку із значними пошкодженнями опис проводиться загальними вузлами, агрегатами і системами.

Кабіна (в зборі) не придатна для подальшого використання.

Задній міст вирваний (не придатний для подальшого використання).

Рама деформована.

Вихлопна система не придатна для подальшого використання.

Задня підвіска не придатна для подальшого використання».

На замовлення Позивача ФОП ОСОБА_4 складено Звіт №43154 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 12.11.2024 року (дата оцінки 15.10.2024 року) (а.с.20-22), відповідно до якого вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки становить 210 719,07 грн.

Зі змісту даного звіту вбачається, що:

Ринкова вартість 210 719,07 грн.

Вартість відновлювального ремонту 537 527,40 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування)

Значення коефіцієнта фізичного зносу 0,7000

Вартість матеріального збитку 210 719,07 грн.

12.11.2024 року складено Ремонтну калькуляцію №230663 (а.с.23).

Відповідно до вищевказаних звіту та ремонтної калькуляції визначено ринкову вартість пошкодженого транспортного засобу до ДТП (210 719,07 грн.) та вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (537 527,40 грн.).

Порядок здійснення страхової (регламентної) виплати у разі знищення транспортного засобу визначено статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення страхового випадку та станом на час здійснення страхової виплати потерпілому).

Так, транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком (МТСБУ) відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку із знищенням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати документально підтверджені витрати потерпілої особи на оплату послуг суб`єкта професійної оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, у разі якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Отже, у спірних правовідносинах, пов`язаних з дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 15.10.2024 року за участю Відповідача, яку визнано страховим випадком, мало місце фізичне знищення транспортного засобу, оскільки вартість відновлювального ремонту, визначена оцінювачем, перевищила ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Докази, які б спростовували вказану обставину в матеріалах справи відсутні.

А тому на підставі статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір матеріальних збитків потерпілого у ДТП визначався як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Отже, для встановлення ринкової вартості транспортного засобу після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на замовлення Позивача ФОП ОСОБА_4 складено Висновок вартості придатних залишків №43154/1 ввід 12.11.2024 року, в якому вартість ДТЗ у пошкодженому стані визначено у 20 500,00 грн. (а.с.24).

12.12.2024 року представником страхової компанії складено Розрахунок №230663/1 суми страхового відшкодування, яким визначено розмір страхового відшкодування у 160 000.00 грн. (а.с.25), що становить ліміт відповідальності страховика.

22.01.2025 року страховою компанією складено Страховий акт №230663//2024, яким вищевказану ДТП визнано страховим випадком та затверджено суму страхового відшкодування у 160 000,00 грн. (в межах ліміту відповідальності страховика згідно умов Полісу).

В подальшому, 22.01.2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ ОСОБА_3 у розмірі 160 000,00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 1505 від 22.01.2025 року (а.с.26).

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до:

1) особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо:

а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законом прямо встановлено порядок відшкодування з винної особи коштів, виплачених ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

Регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обставини вчинення з вини Відповідача дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило завдання шкоди майну ОСОБА_3 встановлені постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/2782/24 від 14.01.2025 року, яку залишено без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2025 року, та не підлягають доказуванню.

Крім того, обставини вчинення з вини відповідача дорожньо-транспортної пригоди в стані сп`яніння лікарськими препаратами встановлені постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/2782/24 від 14.01.2025 року, яку залишено без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2025 року, та не підлягають доказуванню.

Цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу Peugeot508 номерний знак НОМЕР_3 , яким на час ДТП керував Відповідач, було застраховано у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна».

У справі, яка розглядається, Позивач (який є страховиком Відповідача) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків потерпілому у обсязі максимального ліміту страхової виплати за шкоду, завдану майну.

За аналізом наведених правових норм, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» після виплати страхового відшкодування отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, оскільки останній під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом у стані сп`яніння лікарськими препаратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Щодо розміру здійсненого страхового відшкодування та посилання сторони Відповідача на неналежність наданого Позивачем звіту оцінювача, як доказу по справі.

На підтвердження та обґрунтування розміру виплаченого страхового відшкодування Позивачем надано суду:

- Протокол технічного огляду транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 від 30.10.2024 року, складений експертом (оцінювачем) ОСОБА_6 (а.с.19)

- Звіт №43154 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 12.11.2024 року (дата оцінки 15.10.2024 року), складений ФОП ОСОБА_4 (а.с.20-22),

- Ремонтну калькуляцію №230663 від 12.11.2024 року (а.с.23).

- Висновок вартості придатних залишків №43154/1 ввід 12.11.2024 року, складений ФОП ОСОБА_4 (а.с.24).

- Розрахунок №230663/1 суми страхового відшкодування від 12.12.2024 року (а.с.25),

- Страховий акт №230663//2024 від 22.01.2025 року (а.с.25 зворот).

- Платіжну інструкцію № 1505 від 22.01.2025 року (а.с.26).

За висновком Суду, вказані документи складені у відповідності до вимог закону та належним чином підтверджують розмір страхового відшкодування, який виплачено страховою компанією потерпілому у ДТП.

Так, частиною 1 статті 33 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (МТСБУ) має право для визначення (з`ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Статтею 12 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 затверджений Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Пунктами 5055 вказаного Національного стандарту № 1, зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Приписами частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка рухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна (незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу його оцінки) передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема:

ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.

Відповідно до вимог пункту 51 Національного стандарту № 1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

укладення договору на проведення оцінки;

ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;

вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки;

доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

використані методичні підходи;

величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об`єкта оцінки (пункт 60 Національного стандарту № 1).

Відповідно до пункту 4.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Фонду державного майна України Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (надалі «Методика») за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі висновок експерта).

Згідно з пунктом 4.4. Методики у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб`єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ; г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки); ґ) назва об`єкта (об`єктів), представленого для оцінки; д) найменування юридичної особи (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів; й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності); к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка; п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків; р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження); с) додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Порядок проведення технічного огляду КТЗ визначено Розділом V Методики.

Так, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна (пункт 5.1).

Відповідно до пункту 5.1. Методики визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату (пункт 5.2 Методики).

Згідно з пунктом 5.5. Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Порядок визначення вартості КТЗ врегульовано розділом VII Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а розділом VIII даної Методики порядок визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ.

Відповідно до пункту 8.5.1. Методики умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1. цієї Методики.

У зазначених у пункті 5.1 розділу V цієї Методики випадках орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), визначає обсяги ремонтних робіт з відновлення КТЗ або характер та обсяг його пошкоджень.

Отже, Суд зауважує, що доводи представника Відповідача про складення ФОП ОСОБА_4 звіту про оцінку розміру збитків (Звіт №43154 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 12.11.2024 року) без проведення технічного огляду транспортного засобу є безпідставними, оскільки складенню такого звіту передував технічний огляд транспортного засобу 30.10.2024 року експертом (оцінювачем) Штих М.М., яким, за результатами такого технічного огляду складено Протокол технічного огляду транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.19).

При складенні ФОП ОСОБА_4 Звіту №43154 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 12.11.2024 року (дата оцінки 15.10.2024 року) (а.с.20-22) використано Протокол технічного огляду транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 від 30.10.2024 року, що безпосередньо випливає зі змісту даного Звіту.

Крім того, на сторінці 3 Звіту оцінювачем зазначено, що «Особисто оцінювачем КТЗ не оглядався. Використано матеріали з огляду спеціаліста».

При цьому, абзац другий пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів щодо умов не проведення огляд КТЗ стосується діяльності лише експерта, який складає висновок експертизи (визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження).

Вимоги про обов`язкове проведення особистого фізичного огляду транспортного засобу оцінювачем, який складає звіт, як умову чинності та дійсності такого звіту чинне законодавство не містить.

У спірних правовідносинах оцінювачем ФОП ОСОБА_4 проведено огляд транспортного засобу шляхом використання Протоколу технічного огляду транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 45021, д.н.з. НОМЕР_2 від 30.10.2024 року, складеного експертом (оцінювачем) ОСОБА_6 .

Доказів на підтвердження того, що вказаний протокол технічного огляду складений з відповідними порушеннями або не відповідає вимогам закону стороною Відповідача не надано.

Доводи сторони Відповідача про не здійснення виклику Відповідача на огляд транспортного засобу Суд відхиляє, оскільки пунктом 5.2 Методики передбачено виклик заінтересованих осіб для технічного огляду здійснюється замовником дослідження у разі потреби.

Докази існування потреби у виклику заінтересованих осіб для технічного огляду в матеріалах справи відсутні.

При цьому, стороною Відповідача не доведено, що особистий фізичний огляд оцінювачем ФОП ОСОБА_4 транспортного засобу призвів би до іншого висновку про розмір заподіяної потерпілому у ДТП шкоди.

Суд нагадує, що у спірних правовідносинах мало місце фізичне знищення транспортного засобу, а інформація, викладена у Протоколі технічного огляду транспортного засобу (згідно якого всі вузли, агрегати та системи є непридатними для використання, деформованими) узгоджується з інформацією, яка міститься в наявній в матеріалах справи ремонтній калькуляції, яка містить розрахунок вартості відповідних деталей та необхідних для проведення ремонту робіт.

Також Суд зауважує, що при складанні Звіту ФОП ОСОБА_4 застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0,7000.

Необґрунтованими є доводи представника Відповідача про те, що ФОП ОСОБА_4 не має відповідної кваліфікації за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» та не є атестованим судовим експертом, оскільки ФОП ОСОБА_4 дозволена практична оціночна діяльність лише «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» у межах напрямків «Оцінка дорожних транспортних засобів».

Так, у відповідному розділі Звіту №43154 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 12.11.2024 року «Інформація про оцінювача» зазначено кваліфікацію оцінювача.

За змістом статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком (МТСБУ) відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Отже, у спірних правовідносинах розмір завданої потерпілому майнової шкоди шляхом застосування оцінювачем витратного та порівняльного методів визначено як різницю між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та після ДТП (вартість залишків), що відповідає кваліфікації оцінювача.

Суд також враховує, що не зазначення у звіті пробігу за одометром зумовлене фізичним знищенням транспортного засобу.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Суд позбавлений права збирання доказів за власною ініціативою, оскільки обов`язок доказування покладається на сторони. Доказування є юридичним обов`язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доведення підстав позову покладається на позивача. Наведені положення є найважливішою складовою принципу змагальності.

Верховний Суд, під час касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Верховний Суд наголосив, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 401/1944/22, провадження № 61-10115св23 від 10 листопада 2023 року.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

В ході розгляду справи стороною Відповідача за допомогою належних та допустимих засобів доказування не доведено обставин, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог; не надано доказів, які свідчать про завищення суми здійсненого страховою компанією (яка є страховиком Відповідача) страхового відшкодування на користь потерпілого у ДТП, зокрема, в тому числі, не ініціювалося питання про рецензування наданого Позивачем звіту про оцінку майна.

З огляду на те, що вина Відповідача за заподіяну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, доведена постановою суду від 14.01.2025 року у справі №352/2782/24, Суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення на його користь з Відповідача суми виплаченого потерпілому у ДТП страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн. є підставною.

Докази, які б спростовували викладені в позовній заяві доводи Позивача, або свідчили про необґрунтованість суми страхового відшкодування в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені повністю, тому з Відповідача також слід стягнути на користь Позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 27, 37 Закону України «Про страхування», ст.ст. 15, 979, 988, 993, 1191, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна», код ЄДРПОУ 22868348, суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 160 000,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна», код ЄДРПОУ 22868348, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2026 року.

Суддя Домбровська Г.В.