Ухвала суду № 139517653, 07.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25400/26

УХВАЛА

07 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384), третя особа ТОВ «Кадровий хаб « 5АП» (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 30, кв. 1, код ЄДРПОУ 46103994) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 19.08.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа ТОВ «Кадровий хаб « 5АП», в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, що полягає у недоведенні у встановлений строк і спосіб до відома ПАТІАЛ САХІЛ адміністративного акта позитивного рішення від 26.01.2026, прийнятого за заявою від 22.01.2026 № 500050110 про продовження строку його перебування в Україні; ненаданні результату адміністративної послуги; нефіксуванні часу і способу доведення акта та непроставленні у паспортному документі № НОМЕР_2 відмітки, передбаченої пунктом 23 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 150;

2. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області невідкладно після набрання рішенням суду законної сили належним чином довести до відома ПАТІАЛ САХІЛ адміністративний акт від 26.01.2026, прийнятий за заявою від 22.01.2026 № 500050110, шляхом надання Позивачу або його уповноваженому представнику належно засвідченого витягу (офіційної довідки) з відомчої інформаційної системи ДМС, який містить дату, реєстраційний номер рішення, строк, до якого продовжено перебування, та відомості про посадову особу, що прийняла рішення, а також зафіксувати в матеріалах адміністративної справи час і спосіб доведення акта до відома;

3. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області завершити оформлення позитивного результату розгляду заяви ПАТІАЛ САХІЛ відповідно до пункту 23 Порядку № 150, у тому числі після подання Позивачем оригіналу паспортного документа проставити в паспорті № НОМЕР_2 відмітку про продовження строку перебування із зазначенням строку, визначеного позитивним рішенням від 26.01.2026, та реєстраційного номера цього рішення.

За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 24.08.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду

- докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або обґрунтованого клопотання про витребування доказів з урахуванням вимог передбачених ч. 2 ст. 80 КАС України;

- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

28.08.2026 від представника позивача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвоката Подберезької Н.В. надійшла заява (вх. №ЕС/99352/26) в якій зазначили, що позивач насамперед вважає, що встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у цій справі не пропущений. 22.01.2026 ПАТІАЛ САХІЛ разом із приймаючою стороною звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою № 500050110 про продовження строку перебування в Україні у зв`язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання на підставі працевлаштування. Як стало відомо значно пізніше, 26.01.2026 ГУ ДМС України в Одеській області прийняло за цією заявою позитивне рішення про продовження строку перебування. Однак після прийняття зазначеного рішення позивачу: не було вручено адміністративного акта; не було надано копії рішення або витягу з відомчої інформаційної системи ДМС; не було повідомлено реєстраційного номера запису про продовження строку перебування; не було повідомлено строку, до якого фактично продовжено перебування; не було надано письмового чи електронного повідомлення про прийняте рішення; у паспортному документі № НОМЕР_2 не було проставлено відмітки, передбаченої пунктом 23 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150.

ПАТІАЛ САХІЛ, не отримавши результату розгляду своєї заяви та документів щодо прийнятого адміністративного акта, ще до спливу шестимісячного строку, обчисленого від 27.01.2026, звернувся за професійною правничою допомогою: 14.07.2026 між ним та адвокатом Подберезською Н.В. було укладено договір про надання правничої допомоги. Після вивчення наявних у клієнта документів та підготовки переліку відомостей і матеріалів, необхідних для з`ясування результату адміністративного провадження, 03.08.2026 адвокат направила до ГУ ДМС України в Одеській області адвокатський запит в інтересах ПАТІАЛ САХІЛ. Лише з офіційної відповіді ГУ ДМС України в Одеській області № 5100.19.1 8694/51.1-26 від 11.08.2026 було вперше достовірно встановлено, що: заява ПАТІАЛ САХІЛ була зареєстрована 22.01.2026 за № 500050110; 26.01.2026 ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято позитивне рішення про продовження строку перебування; у паспорті Позивача відмітку про продовження строку перебування не проставлено.

Дослідивши заяву позивача, наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Верховний Суд в постанові від 11.11.2021 у справі № 260/611/21 зазначив, що «строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Верховний Суд в постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 по справі № 990/12/24.

Як було вказано у позові PATIAL SAHIL є громадянином Республіки Індія, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 23.05.2025 у місті Шимла та дійсний до 22.05.2035. Йому було видано довгострокову візу України типу D-04 № YV05536012, чинну з 01.11.2025 до 29.01.2026, з метою офіційного працевлаштування.

22.01.2026, до завершення строку дії візи, позивач разом із приймаючою стороною звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою № 500050110 про продовження строку перебування в Україні у зв`язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання на підставі працевлаштування. У заяві просилося продовжити строк перебування до 20.02.2026.

Проте, до отримання відповіді № 5100.19.1-8694/51.1-26 від 11.08.2026 позивач не мав офіційного підтвердження факту прийняття позитивного рішення, дати його прийняття та реквізитів заяви. Саме з цієї відповіді він уперше достовірно дізнався, що 26.01.2026 за заявою № 500050110 було прийнято позитивне рішення.

Відповідно до пункту 21 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, рішення про продовження строку перебування або про відмову в його продовженні приймається протягом трьох робочих днів з дати прийняття документів за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та за відсутності підстав для відмови у продовженні строку перебування на період існування обставин, підтверджених документально.

При цьому рішення про продовження строку перебування оформляється шляхом внесення до відомчої інформаційної системи ДМС із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідної інформації про строк, на який продовжено строк перебування. Номер запису про продовження строку перебування формується відомчою інформаційною системою ДМС.

Судом встановлено, що строк дії виданої позивачу довгострокової візи України типу D-04 № YV05536012 з метою офіційного працевлаштування спливав 29.01.2026.

22.01.2026 позивач спільно з приймаючою стороною звернувся із заявою № 500050110 про продовження строку перебування в Україні у зв`язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання на підставі працевлаштування до 20.02.2026.

Рішення про погодження продовження строку перебування позивача в Україні було прийнято ГУ ДМС України в Одеській області у межах установленого пунктом 21 Порядку строку, а саме 26.01.2026.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить із необхідності розмежування понять «дізнався» та «повинен був дізнатися» про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під поняттям «дізнався» слід розуміти конкретний момент, коли особа фактично набула обізнаності про рішення, дію чи бездіяльність, якими, на її думку, порушено її права, свободи або інтереси.

Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як наявність у особи об`єктивної можливості та реальних передумов для отримання інформації про рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй було відомо про обставини прийняття відповідного рішення чи вчинення відповідних дій та у неї були відсутні об`єктивні перешкоди для того, щоб з`ясувати зміст прийнятого рішення або результати розгляду її звернення. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19.

Саме по собі посилання особи на відсутність фактичної обізнаності про прийняте рішення не є достатнім для висновку про відсутність пропуску строку звернення до суду, якщо така особа, виявивши належну заінтересованість та розумну обачність, мала об`єктивну можливість дізнатися про результати розгляду свого звернення.

У спірних правовідносинах позивач був безпосереднім учасником процедури продовження строку перебування в Україні, оскільки особисто спільно з приймаючою стороною 22.01.2026 подав заяву № 500050110 з відповідного питання. Позивачу також було відомо про строк дії виданої йому довгострокової візи типу D-04 № YV05536012, який спливав 29.01.2026.

Таким чином, позивач був обізнаний як про факт звернення до компетентного органу із заявою про продовження строку перебування, так і про обставини, з якими пов`язував необхідність отримання відповідного рішення. За таких обставин після спливу передбаченого пунктом 21 Порядку строку для розгляду поданих документів та, у будь-якому разі, після закінчення строку дії візи 29.01.2026 позивач мав об`єктивну можливість з`ясувати результати розгляду поданої ним заяви та відповідно дізнатися про прийняте за результатами її розгляду рішення.

Доказів існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі позивача перешкод, які б унеможливлювали отримання ним інформації про результати розгляду заяви № 500050110 у зазначений період, суду не надано.

Відтак суддя не приймає доводи представника позивача про те, що позивач уперше достовірно дізнався про факт прийняття позитивного рішення, дату його прийняття та реквізити заяви лише з відповіді ГУ ДМС України в Одеській області № 5100.19.1-8694/51.1-26 від 11.08.2026, а до цього оскаржуваний адміністративний акт належним чином до його відома не доводився.

Отримання позивачем відповіді ГУ ДМС України в Одеській області № 5100.19.1-8694/51.1-26 від 11.08.2026 саме по собі не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатися про результати розгляду поданої ним заяви та про існування прийнятого за результатами її розгляду рішення.

Направлення суб`єктом владних повноважень відповіді на повторне звернення або отримання особою документального підтвердження відомостей про вже прийняте рішення не породжує нового права на звернення до суду та не змінює початку перебігу встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, якщо особа раніше мала об`єктивну можливість дізнатися про існування такого рішення.

Інше тлумачення фактично надавало б особі можливість на власний розсуд визначати початок перебігу строку звернення до суду шляхом звернення до суб`єкта владних повноважень із запитами або заявами щодо отримання інформації про рішення, про існування якого така особа за конкретних обставин справи повинна була дізнатися раніше.

Реалізація права на судовий захист передбачає належну процесуальну активність особи. Особа, яка вважає свої права порушеними, повинна вживати розумних та своєчасних заходів для з`ясування обставин такого порушення та захисту своїх прав у встановлені законом строки. Невчинення таких дій за відсутності об`єктивних перешкод свідчить про пасивну поведінку особи та не може бути підставою для зміщення моменту початку перебігу строку звернення до суду на більш пізню дату.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивач був безпосереднім учасником процедури розгляду заяви № 500050110, знав про дату її подання та строк дії візи, а також мав об`єктивну можливість з`ясувати результати її розгляду після спливу встановленого для прийняття рішення строку, суд доходить висновку, що позивач повинен був дізнатися про існування рішення, прийнятого за результатами розгляду його заяви, не пізніше закінчення строку дії його візи, тобто 29.01.2026.

Оскільки поважних причин позивач не вказує та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутні.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з п. 9 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву заявнику.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 122-123, 160, 161, 167, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвоката Подберезької Н.В. (вх. №ЕС/99352/26 від 28.08.2026) про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа ТОВ «Кадровий хаб « 5АП» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Направити позивачеві копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА