Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/11025/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 листопада 2025 року № 10 (витяг з протоколу);
визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.12.2025 № 155950025733;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період з 01.01.1991 по 02.12.1992, з 03.02.1992 по 12.02.2000, з 13.02.2000 по 15.12.2008, з 05.03.2009 по 28.02.2010 роки на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24 жовтня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 грудня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу. До заяви було додано всі необхідні документи для призначення зазначеного виду пенсії. В грудні 2025 року позивач отримав Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 листопада 2025 року № 10, яким відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періодів роботи з 01.01.1991 по 02.12.1992, з 03.02.1992 по 12.02.2000, з 13.02.2000 по 15.12.2008, з 05.03.2009 по 28.02.2010 роки на посаді тракториста машиніста відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки, згідно результатів перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії № 1500-0904-1/7966 від 29.10.2025, за весь період роботи ОСОБА_1 значиться на тракторі з ОСОБА_2 , що не підтверджує постійну зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі. Вказано, що це рішення може бути оскаржено в судовому порядку. З цими рішеннями позивач не згоден. В січні 2026 року позивач отримав Рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.12.2025 № 155950025733, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що виходячи із принципів загальнообов`язкового державного страхування, які передбачені Законом №1058, а саме: заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію, ОСОБА_1 надає органу Пенсійного фонду документи, які підтверджують його право на призначення пенсії, в т. ч. підтверджують його пільговий характер роботи як того вимагає Закон, тобто що підтверджують його безпосередню зайнятість у виробництві с/г продукції протягом повного польового періоду. Тому, для призначення пенсії як трактористу машиністу зі зниженням пенсійного віку Закон зобов`язує ОСОБА_1 підтвердити своє право на даний вид пенсії первинними документами, які б дали змогу дійти висновку, що позивач дійсно працював у виробництві с/г продукції, а також був зайнятий такими роботами протягом повного польового періоду (не менше 80%). До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. При вирішенні питань пенсійного забезпечення трактористів машиністів слід, в кожному конкретному випадку, підходити з позиції питомої ваги фактично виконуваних трактористом машиністом цих робіт, які мають належність до виробництва сільськогосподарської продукції (вивезення та внесення добрива, тобто зайнятість в польових умовах та ін.). Працівникам с/г підприємств, безпосередньо зайнятих у виробництві с/г продукції, згідно положення про оплату праці після закінчення виробничого циклу, як правило, нараховується доплата по кінцевих результатах роботи, перевіряється факт виплати польового забезпечення. Дані відомості мають міститися в товарно транспортних накладних, або зазначені в посадових обов`язках. Перевіряється факт зайнятості за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Такі дані містяться в первинних документах роботодавця. Пільговий стаж - це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; Видавати пільгові довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники, тому законодавцем ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її. З огляду на викладені норми законодавства, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є : 1. встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста-машиніста; 2. встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві с/г продукції. Відповідач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не надав суду так і відповідачу, докази, які підтверджують його безпосередню зайнятість протягом повного польового періоду у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста-машиніста у спірному періоді з 1991 по 2010.
Від представника відповідача ГУ ПФУ в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 24.12.2026 звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058. Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.12.2025 № 155950025733, позивачу було відмовлено в призначені пенсії. Відмовляючи в призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин: Вік позивача 55 років 2 місяці. Необхідний пільговий стаж становить 20 років. Пільговий стаж позивача становить 00 років 00 місяців 00 днів. Страховий стаж позивача становить 34 роки 05 місяців 27 днів. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За результатом розгляду документів, доданих до заяви, до загального стажу роботи зараховано всі періоди згідно наданих документів та даних СПОВ. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 1991 р. по 2010 р. на посаді тракториста згідно рішення комісії про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №10 від 28.11.2025 р., оскільки комісією відмовлено в підтвердженні даного періоду роботи на посаді тракториста, у зв`язку з відсутністю постійної зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Право на пенсію позивач набуде з 24.10.2033, тобто в 63 роки, або при набутті необхідного пільгового стажу.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив на позовну, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 24.12.2026 звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22- 1 від 25.11.2005 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.12.2025 № 155950025733, позивачу було відмовлено в призначені пенсії. Відмовляючи в призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин: Вік позивача 55 років 2 місяці. Необхідний пільговий стаж становить 20 років. Пільговий стаж позивача становить 00 років 00 місяців 00 днів. Страховий стаж позивача становить 34 роки 05 місяців 27 днів. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За результатом розгляду документів, доданих до заяви, до загального стажу роботи зараховано всі періоди згідно наданих документів та даних СПОВ. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 1991 р. по 2010 р. на посаді тракториста згідно рішення комісії про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №10 від 28.11.2025 р., оскільки комісією відмовлено в підтвердженні даного періоду роботи на посаді тракториста, у зв`язку з відсутністю постійної зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Право на пенсію позивач набуде з 24.10.2033, тобто в 63 роки, або при набутті необхідного пільгового стажу.
Вважаючи неправомірною відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Положеннями ст.8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Положеннями ст.56 Закону №1788-ХІІ визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Так, згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
При цьому, порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз`яснений листом Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992.
Так, відповідно до вказаного роз`яснення до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення певного віку, а також наявність пільгового спеціального стажу.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою до відповідача, йому виповнилось повних 55 років.
Відмовляючи у задоволенні заяви про призначення Пенсійний фонд вказує, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, до загального стажу роботи зараховано всі періоди згідно наданих документів та даних СПОВ. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 1991 р. по 2010 р. на посаді тракториста згідно рішення комісії про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №10 від 28.11.2025 р., оскільки комісією відмовлено в підтвердженні даного періоду роботи на посаді тракториста, у зв`язку з відсутністю постійної зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до підпункту 3 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Право на пенсію позивач набуде з 24.10.2033, тобто в 63 роки, або при набутті необхідного пільгового стажу.
Так, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.
Тобто, якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.
В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25,4.
Відомості про роботу позивача підтверджуються трудовою книжкою колхозника № НОМЕР_2 , відомості про роботу трактористом машиністом підтверджуються посвідченням тракториста.
Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне за змістом положення міститься в п.1 «Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), відповідно до положень якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Загальний стаж роботи позивача станом на дату подання заяви до Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області становить більше 36 років.
Також матеріали справи містять Архівну довідку від 05.09.2025 року № 1286/03-21, яка підтверджує роботу позивача в колхозі, в тому числі на посаді тракториста.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими наведені вище у відзиві на позов та у спірному рішенні посилання представника відповідача, які слугували підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки у трудовій книжці колхозника № НОМЕР_2 , яка відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відомості щодо роботи позивача на посаді тракториста, а наявні у матеріалах справи документи підлягають оцінці в їх сукупності при вирішенні питання щодо наявності у позивача пільгового стажу.
При цьому суд зазначає, що питання щодо зарахування конкретних періодів роботи до пільгового стажу потребує оцінки всіх документів, наявних у пенсійній справі, та визначення їх відповідності встановленим законодавством вимогам, що належить до компетенції органу Пенсійного фонду України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 листопада 2025 року №10 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.12.2025 №155950025733 прийняті без належної оцінки поданих позивачем документів та всіх обставин, що мають значення для вирішення питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
Водночас суд не вважає за можливе безпосередньо визначати остаточний розмір пільгового стажу позивача та зобов`язувати відповідача призначити пенсію, оскільки встановлення остаточного розміру пільгового стажу, перевірка всіх документів пенсійної справи та визначення наявності всіх необхідних умов для призначення пенсії належить до повноважень органу Пенсійного фонду України.
За таких обставин, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
При повторному розгляді заяви відповідач повинен надати належну оцінку відомостям трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 , посвідченню тракториста, архівній довідці від 05.09.2025 року №1286/03-21 та іншим документам, наданим позивачем, у їх сукупності, та визначити періоди роботи, які відповідно до вимог законодавства підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
При цьому суд зазначає, що повторний розгляд заяви має бути здійснений з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, а висновки відповідача щодо наявності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах мають ґрунтуватися на повному та всебічному дослідженні поданих документів.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Україна, Харківська обл., м. Харків, Майдан Свободи Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 28 листопада 2025 року № 10 (витяг з протоколу).
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.12.2025 № 155950025733.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн.
Беручи до уваги інтенсивність роботи та об`єктивні умови її здійснення, зокрема перебої електропостачання, тривалість повітряних тривог та підвищеного навантаження, текст рішення складено та підписано суддею 04.09.2026 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка
Судове рішення № 139517598, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/11025/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: