Рішення № 139517025, 04.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 рокусправа № 380/13752/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із шести мінімальних пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.01.2026 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, що пов`язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та отримує державну пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник позивачки зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 380/19951/24, яке набрало законної сили після апеляційного перегляду 15 травня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Зокрема, суд визнав протиправними дії пенсійного органу та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати їй пенсію з 01 липня 2021 року на підставі статті 54 Закону України № 796-XII у редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021.

На виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок виплати, однак зафіксував розрахункову величину мінімальної пенсії за віком на рівні 2021 року - 1 854,00 грн (визначивши основний розмір пенсії в сумі 11 124,00 грн, а разом із додатковою пенсією за шкоду здоров`ю 170,82 грн - 11 294,82 грн).

Оскільки правовідносини, вирішені у справі № 380/19951/24, не охоплювали періоду 2026 року, а статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (2 595,00 грн), представник позивачки 03 червня 2026 року звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком (2 595,00 грн * 6 = 15 570,00 грн щомісячно) з 01 січня 2026 року. Проте листом від 17 червня 2026 року № 33170-34396/А-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у проведенні перерахунку.

Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують норми статей 16, 46, 50 Конституції України, статтю 54 Закону України № 796-XII, висновки рішень Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2024 року у зразковій справі № 240/1121/24, оскільки досягнутий рівень соціального забезпечення осіб з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС не підлягає звуженню, а зростання базового державного соціального стандарту є безумовною підставою для підвищення кратно визначеного розміру державної пенсії.

Ухвалою від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

22 липня 2026 року надійшов відзив представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому пенсійний орган просить у задоволенні позову відмовити повністю. Аргументи відповідача полягають у тому, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 380/19951/24 пенсійним органом виконано в повному обсязі, а вказане судове рішення не містить зобов`язань щодо проведення автоматичного перерахунку на майбутнє при зростанні прожиткового мінімуму.

Крім того, відповідач посилається на процедурні порушення, вказуючи, що позивачка не подавала заяви встановленого зразка відповідно до Додатка 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Щодо суті спору пенсійний орган стверджує, що виплата пенсії здійснюється згідно з діючою редакцією частини третьої статті 54 Закону України № 796-XII (із змінами за Законом № 1584-IX), оскільки за пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 визнання неконституційності цієї норми відтерміновано до спливу трьох місяців після припинення або скасування правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення сторін, оцінивши наявні письмові докази у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується безстроковим посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Львівською обласною державною адміністрацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачці безстроково (довічно) встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, з правом на пільги та компенсації, встановлені законодавством України для потерпілих від аварії на ЧАЕС.

Позивачка перебуває на постійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (Галицький відділ обслуговування громадян м. Львова) та одержує державну пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (особовий рахунок пенсійної справи № 913070161508).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 380/19951/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із шести мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.07.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, факт належності позивачці права на отримання пенсії за статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком має преюдиційний характер і не підлягає повторному доказуванню.

На виконання судового рішення у справі № 380/19951/24 пенсійний орган провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що стверджується розпорядженням від 04.06.2026 за пенсійною справою № 913070161508. Розмір мінімальної державної пенсії інвалідам ЧАЕС розраховано в сумі 11 124,00 грн (1 854,00 грн * 6), де величина 1 854,00 грн відповідала розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на 01.07.2021. З урахуванням щомісячної додаткової пенсії за шкоду здоров`ю особам з інвалідністю 3 групи з числа потерпілих ЧАЕС (170,82 грн) щомісячна виплата склала 11 294,82 грн та в такому незмінному розмірі нараховувалася й у 2026 році.

Відповідно до статті 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2026 року - 2 595,00 грн.

03 червня 2026 року представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою (вх. № 34396/А-1300-26), у якій просив провести перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на рівні 2 595,00 грн, що становить 15 570,00 грн (2 595,00 грн * 6), та здійснювати її регулярну виплату з 01 січня 2026 року.

Листом від 17 червня 2026 року № 33170-34396/А-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у здійсненні перерахунку, повідомивши, що рішення суду у справі № 380/19951/24 виконано у межах покладених зобов`язань, а обов`язку проведення перерахунку основного розміру пенсії у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму воно не передбачає.

Вважаючи зазначену відмову пенсійного органу у проведенні обов`язкового перерахунку державної пенсії виходячи з актуального розміру прожиткового мінімуму на 2026 рік протиправною, позивачка через свого представника звернулася до суду.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується кожному.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначений імператив встановлює вичерпні межі правомірної поведінки суб`єкта владних повноважень, позбавляючи орган Пенсійного фонду України права на власний розсуд звужувати, спотворювати або відтерміновувати виконання встановлених спеціальними законами соціальних гарантій для найбільш вразливих верств населення.

Частиною третьою статті 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 16 Конституції України закріплено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правові засади соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР було передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначаються у розмірі відшкодування фактичних збитків. Частиною четвертою цієї ж статті у редакції Закону № 230/96-ВР було встановлено непорушний соціальний стандарт: «В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII Верховна Рада України змінила правове регулювання, виклавши статтю 54 Закону № 796-XII у редакції, що делегувала Кабінету Міністрів України повноваження самостійно визначати мінімальні розміри чорнобильських пенсій. Реалізуючи вказані повноваження, Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1210 істотно занизив державні гарантії.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII визнано неконституційною, а парламенту надано тримісячний строк для приведення законодавства у відповідність із Основним Законом України із застереженням про те, що у разі невиконання рішення відновлює дію частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Прийнятим на зміну Законом України від 29 червня 2021 року № 1584-IX статтю 54 Закону № 796-XII викладено у новій редакції, якою законодавець замість виконання Рішення КСУ встановив значно занижені фіксовані розміри мінімальних пенсій по інвалідності (зокрема для осіб з інвалідністю ІІІ групи - 3 700 грн), що виявилися істотно нижчими від рівня, гарантованого редакцією Закону № 230/96-ВР.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 дійшов висновку про те, що держава в особі парламенту порушила свої позитивні обов`язки та повторно закріпила протиправне регулювання з тим самим дефектом неконституційності. Конституційний Суд України наголосив: пенсія за інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС призначається як обов`язкова форма відшкодування шкоди здоров`ю, і вона не може бути свавільно обмежена чи зменшена законодавцем. У зв`язку з цим частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 1584-IX визнано неконституційною.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що внаслідок установлення пунктом 2 резолютивної частини Рішення КСУ № 4-р(І)/2024 тримісячного строку втрати чинності нормою після скасування воєнного стану пенсійний орган нібито має право продовжувати застосовувати неконституційні положення Закону № 1584-IX.

Правова природа рішень органів конституційної юрисдикції виключає можливість покладення тягаря неконституційних обмежень на особу, чиї права було порушено. Згідно зі статтею 8 Конституції України та статтею 7 КАС України суди зобов`язані застосовувати Конституцію України як норму прямої дії. Визнання закону неконституційним позбавляє його легітимності та перешкоджає правозастосовчому органу посилатися на нього для відмови у реалізації конституційних прав громадян.

Більше того, факт наявності у позивачки суб`єктивного права на отримання пенсії саме в розмірі шести мінімальних пенсій за віком на підставі частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР уже встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 380/19951/24, яке відповідно до статті 370 КАС України є обов`язковим до виконання на всій території України, визнано протиправними дії пенсійного органу та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України ці обставини мають безумовну преюдиційну силу та не можуть ставитися пенсійним органом під сумнів.

Окрім того, обов`язковість нарахування чорнобильських пенсій у кратному розмірі мінімальних пенсій за віком підтверджена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24 та у постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23, від 15.05.2024 у справі № 400/12171/21, від 03.07.2024 у справі № 460/13832/23, від 12.09.2024 у справі № 240/1024/24 та від 08.10.2024 у справі № 240/1189/24.

Верховний Суд сформував висновок: розміри державних пенсій особам з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС регулюються частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII (у редакції Закону № 230/96-ВР). Норми підзаконних актів або законів, які встановлюють нижчі виплати чи обмежують права постраждалих громадян, як такі, що суперечать статтям 3, 8, 16, 22, 46 і 50 Конституції України, судами не застосовуються.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком у 2026 році суд зазначає таке:

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншої базової величини мінімальної пенсії за віком чинне законодавство України не містить.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (мінімальну пенсію за віком): з 01 січня 2026 року - 2 595,00 грн.

Суд наголошує, що встановлення пенсії у розмірі, кратному величині «мінімальної пенсії за віком», має виключно динамічний характер. Метою такої законодавчої конструкції є гарантування систематичної та автоматичної адаптації обсягу пенсійного забезпечення до рівня інфляції та зростання вартості життя.

Фіксація відповідачем розрахункового показника на рівні 2021 року (1854,00 грн) блокує осучаснення виплати, призводить до реального знецінення призначеного державою матеріального забезпечення та є порушенням права особи на належний життєвий рівень, гарантований статтею 48 Конституції України.

Зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2026 року до 2595,00 грн у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виник обов`язок перерахувати позивачці пенсію по інвалідності виходячи із суми 2595,00 грн, що становить 15570,00 грн щомісяця (2 595,00 грн * 6), з нарахуванням усіх обов`язкових надбавок і підвищень.

Суд також відхиляє заперечення відповідача щодо порушення позивачкою процедури звернення, передбаченої Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (щодо неподання заяви за формою Додатка 2 особисто через сервісний центр).

У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 та постанові від 22 липня 2025 року у справі № 580/710/24 суд наголосив, що реалізація фундаментального конституційного права особи на пенсійне забезпечення не може бути заблокована суб`єктом владних повноважень виключно через форму або назву бланка звернення. Подання адвокатом заяви в інтересах пенсіонера з чітким викладом вимог є належним волевиявленням громадянина.

Відмова пенсійного органу у здійсненні перерахунку з формальних підстав без розгляду суті законного домагання становить прояв «надмірного правового формалізму» («excessive formalism»), порушує засади добросовісності, розумності та верховенства права і суперечить гарантіям права на справедливий розгляд (стаття 6 Конвенції). Відповідач розглянув заяву позивачки саме по суті матеріально-правових підстав та надав офіційну відмову листом від 17 червня 2026 року, чим спричинив виникнення публічно-правового спору.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності обов`язок щодо доказування правомірності своєї поведінки покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідач законності своєї відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачки з 01 січня 2026 року виходячи із шести мінімальних пенсій за віком не довів, а надані заперечення повністю спростовуються нормами Конституції України, спеціального законодавства та усталеною практикою Верховного Суду.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання дій пенсійного органу протиправними та зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії з 01 січня 2026 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивачка як особа, віднесена до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із шести мінімальних пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ: 13814885) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) пенсію починаючи з 01.01.2026 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04 вересня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний