Рішення № 139516973, 07.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 рокусправа № 380/915/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 49008, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106 (надалі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (надалі - відповідач-2), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.10.2025 №134850016054 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, з 23.10.2025 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.10.2025 №134850016054 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, вважає відмову протиправною, оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг віку 50 років та мав достатній страховий стаж роботи.

03.02.2026 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрцнтований тим, що відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і противочумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділення)з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Право на пільгове обчислення страхового стажу відповідно до статті 60 Закону № 1788 користується особи, які працювали у закладах до 1 січня 2004 року. Надалі стаж обчислюється в одинарному розмірі - за даними персоніфікованого обліку. Згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу встановлено: Страховий стаж - 51 рік 07 місяців 22 дні. Пільговий стаж за Списком № 2 склав - 37 років 7 місяців 26 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Враховуючи викладене, Головне управління прийняло рішення від 31.10.2025 №134850016054 за звернененням від 23.10.2025, про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку 55 років.

10.02.2026 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Додатково зазначає, що станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (23.10.2025) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досягла 53 роки 9 місяців 19 днів. Згідно з рішенням про відмову у призначенні пенсії від 31.10.2025, страховий стаж позивачки становить 51 рік 7 місяців 22 дні, у тому числі стаж роботи за списком №2 - 37 років 7 місяців 26 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. На підставі викладеного, питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058 може розглядатись після досягнення нею 55 років.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 26.01.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала на посадах молодшої медичної сестри з 01.11.2000 по 02.08.2021 у КНП ЛОР Львівська обласна психіатрична лікарня Заклад, правонаступником якої є КНП ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня відповідно до рішення Львівської обласної ради від 13.04.2021 № 107 Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна психіатрична лікарня Заклад шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня.

Загальний страховий стаж позивача складає - 51 рік 07 місяців 22 дні, пільговий стаж за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Кабінетом Міністрів України - 37 років 07 місяців 26днів.

Позивач 23.10.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2.

До згаданої заяви позивач долучив копії таких документів:

1. паспорта громадянки України та картки платника податків;

2. витягу з реєстру територіальної громади;

3. трудової книжки;

4. свідоцтва про укладення шлюбу від 01.06.1991 серії НОМЕР_2 ;

5. свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_3 ;

6. свідоцтв про народження дітей;

7. диплома від 30.06.1991 серії НОМЕР_4 ;

8. особових карток працівника;

9. довідки від 07.10.2025 № 32 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній;

10. довідки з місця праці від 07.10.2025 № 562;

11. архівних довідок від 23.10.2025, виданих архівним відділом Стрийської районної державної адміністрації;

12. рішення Львівської обласної ради від 13.04.2021 № 107 Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна психіатрична лікарня Заклад шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня;

13. наказу від 01.10.1994 № 20;

14. довідки, відповідно до якої перша атестація робочих місць в Психіатричній лікарні Миколаївського району проводилась згідно з наказом від 01.10.1994 № 20;

15. наказу від 07.05.2002 № 7 Про підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги та компенсації;

16. наказу від 03.05.2007 № 25 Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці;

17. наказу від 04.05.2012 № 36 Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці;

18. наказу від 04.05.2017 № 50 Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільги та компенсації за умови праці;

19. висновку від 11.10.2002 № 384 експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці;

20. висновку 07.06.2007 № 1682 експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці;

21. висновку від 02.05.2012 № 3040 експертизи правильності застосування Списку № 2 та якості проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Станом на день звернення у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу виповнилось повних 53 роки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії від 31.10.2025 №134850016054 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не досягнув пенсійного віку 55 років.

Вважаючи, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі за текстом - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі за текстом - Закон №1058-ІV).

Закон № 1788-ХІІ введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-ІV розділом ХІV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 14 такого змісту:

"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

Згідно зі статтею 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом б статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VІІІ (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.

Тому на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий у 55 років.

Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

У зв`язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що під час призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідач повинен керуватися положення статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ. Водночас пенсійний орган під час розгляду заяви позивача про призначення їй пенсії керувався нормами статті 114 Закону № 1058-ІV.

Отже, визначаючись з тим, нормами якого саме закону слід керуватися під час призначення пенсії позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи № 360/3611/20.

Так, розглядаючи вказану справу, у постанові від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору та заявлені позовні вимоги вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам розглянутої справи № 360/3611/20.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі суд має керуватися тими правовими висновками, що наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові за результатами розгляду справи № 360/3611/20.

Оскільки ключовим для вирішення цієї справи є питання нормами якого саме закону слід застосовувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, і цьому питанню вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду справи № 360/3611/20, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо застосування положень статті 13 Закону № 1788-ХІІ під час призначення їй пенсії.

Суд встановив та не заперечується відповідачем, що станом на час звернення позивача за призначенням пільгової пенсії, їй виповнилося 50 років.

Водночас, в оскарженому рішенні відповідача зазначено, що згідно із наданими документів та індивідуальними відомостями про застраховану особу встановлено:

Страховий стаж - 51 рік 07 місяців 22 дні.

Пільговий стаж за Списком № 2 склав - 37 років 7 місяців 26 днів.

З урахуванням згаданої правової позиції Верховного Суду в зразковій справі №360/3611/20, та з врахуванням того, що позивач на час звернення до пенсійного органу досягла 50 років, та її загальний стаж складає не менше 20 років, з них спеціальний (пільговий) стаж за Списком № 2 складає не менше 10 років, у зв`язку із зарахуванням усіх періодів, пенсійний орган зобов`язаний був прийняти рішення про призначення пенсії.

Інших підстав відмови в призначенні пенсії в рішенні пенсійного органу не зазначено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.10.2025 №134850016054 про відмову у призначенні дострокової пенсії з посиланням на недосягнення позивачем пенсійного віку, визначеного статтею 114 Закону № 1058-ІV, а саме 55 років, є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено відповідача-1.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що необґрунтовано прийняв рішення про відмову у призначенні такої пенсії, яким, у даному випадку, є відповідач-1.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача варто зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 23.10.2025 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який прийняв протиправне рішення, потрібно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.10.2025 №134850016054 про відмову у призначенні дострокової пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 23.10.2025 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович