Рішення № 139516936, 07.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2484/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу відповідача від 04.01.2024 №8, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 31.03.2025 №570 о/с, яким відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" позивача звільнено зі служби в поліції;

- зобов`язати відповідача поновити позивача на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач з 11.05.2018 проходив службу в поліції на посаді старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Кіровоградській області ДПП. 04.01.2024 відповідачем видано наказ № 8 "Про застосування до працівників УПП в Кіровоградській області ДПП дисциплінарних стягнень", пунктом 1 якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. 31.03.2025 відповідачем видано наказ № 570 о/с "По особовому складу", яким зазначене дисциплінарне стягнення реалізовано шляхом звільнення позивача зі служби в поліції. Позивач вважає, що підстави для застосування дисциплінарного стягнення не підтверджені належними доказами, отриманими під час службового розслідування. Зокрема, він зазначає, що відеозапис під час виїзду на місце ДТП 28.08.2023 не здійснювався через відсутність у нього нагрудного відеореєстратора, що, за його твердженням, було зумовлено недостатньою кількістю таких пристроїв у підрозділі. Позивач посилається на відповідь на адвокатський запит № 57аз/41/34/01-2024 від 20.08.2024, якою підтверджено, що у період з 01 до 31 серпня 2023 року нагрудні відеореєстратори отримували не всі працівники відділу та не кожного дня. На думку позивача, незабезпечення підрозділу належною кількістю відеореєстраторів є обставиною, що пом`якшує дисциплінарну відповідальність, однак службовим розслідуванням ця обставина не була належним чином досліджена та врахована. Крім того, позивач заперечує висновок відповідача про невиконання ним обов`язку щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124 та 122-4 КУпАП. Вказує, що особу, яка могла вчинити адміністративне правопорушення, встановлено не було, у зв`язку з чим складання протоколу з дотриманням вимог частини дев`ятої розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015, було об`єктивно неможливим. При цьому сам факт ДТП був зареєстрований за повідомленням на спецлінію "102", а матеріали за результатами перевірки направлено до Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області. Щодо наказу від 31.03.2025 № 570 о/с позивач вказав, що його видано в період тимчасової непрацездатності. На підтвердження цього посилається на витяг з електронного реєстру листків непрацездатності № 0229 3020 4055 9205 від 03.04.2025, відповідно до якого листок непрацездатності відкрито 31.03.2025.

Представник відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що наказом ДПП від 04.01.2024 №8 до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Представник звернув увагу на те, що позивач уже оскаржував пункт 1 цього наказу в адміністративній справі № 340/2411/24, однак постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Також зазначив, що реалізувати дисциплінарне стягнення, застосоване наказом від 04.01.2024 № 8, раніше не було можливості у зв`язку з перебуванням позивача у соціальній відпустці для догляду за дитиною, подальшою тимчасовою непрацездатністю і основною відпусткою. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності 28.03.2025 позивач 31.03.2025 на службу не прибув та керівництво про причини відсутності не повідомив. Тому для встановлення причин відсутності службовими особами відповідача здійснювалися телефонні дзвінки, направлялися повідомлення через месенджери, здійснювався виїзд за місцем проживання позивача, складено відповідний акт та направлено запити до Пенсійного фонду України і закладу охорони здоров`я. Представник відповідача також заперечив проти доводів позивача щодо неправомірності наказу № 570 о/с у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, посилаючись на те, що позивач не повідомив керівництво про перебування на лікарняному, а відомості про електронний листок непрацездатності були зареєстровані в інформаційній системі лише 01.04.2025. При цьому на підтвердження правомірності своїх дій представник послався на судову практику щодо можливості реалізації дисциплінарного стягнення у відповідних обставинах (а.с.68-72).

Ухвалою судді від 06.05.2025 (а.с.57-58), залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 (а.с.135-137) та постановою Верховного Суду від 18.05.2026 (а.с.167-171), відмовлено у відкритті провадження в справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати п. 1 наказу від 04.01.2024 № 8, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

В іншій частині вимог ухвалою від 06.05.2025 відкрито провадження (а.с.59-60).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач з 22.02.2016 перебував на службі в органах Національної поліції України, з 11.05.2018 на посаді старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП в Кіровоградській області ДПП.

Наказом ДПП від 31.03.2025 № 570 о/с "По особовому складу" (а.с.73) реалізовано дисциплінарне стягнення, застосоване до позивача наказом ДПП від 04.01.2024 № 8 (а.с.74-76), шляхом його звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського.

Відповідно по пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема: звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

При цьому, відповідно до частини першої четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

З аналізу вищевказаних положень вбачається, що у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за який особа підлягає звільненню з Національної поліції, видається наказ про накладення дисциплінарного стягнення, в якому зазначаються обставини скоєного проступку та вид дисциплінарного стягнення, яке підлягає застосуванню до поліцейського.

Отже, застосування дисциплінарного стягнення і його виконання (реалізація) здійснюються різними наказами. При цьому, за змістом наведених норм права застосування дисциплінарного стягнення під час перебування особи на лікарняному дозволяється, проте реалізація дисциплінарного стягнення здійснюється виключно після закінчення лікарняного та виходу особи на службу, про що імперативно зазначено у частині четвертій статті 22 Дисциплінарного статуту.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваний наказ ДПП від 31.03.2025 №570 о/с винесено у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, застосованого до нього іншим наказом ДПП від 04.01.2024 №8.

В свою чергу, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 340/2411/24 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про, зокрема, визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу № 8 від 04.01.2024 "Про застосування до працівників УПП в Кіровоградській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Отже, судом встановлено правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

У відповідності до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи те, що наказ ДПП №8 від 04.01.2024 "Про застосування до працівників УПП в Кіровоградській області ДПП дисциплінарних стягнень" про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції є чинним та не скасованим, підстави для скасування наказу ДПП від 31.03.2025 №570 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби в поліції, як похідного від наказу № 8 від 04.01.2024, відсутні.

Щодо зауважень позивача на прийняття відповідачем наказу від 31.03.2025 №570 о/с у період його тимчасової непрацездатності, то судом встановлено, що відповідно до витягу з електронного реєстру листків непрацездатності період непрацездатності позивача тривав, зокрема, з 31.03.2025 по 02.04.2025 включно. Водночас на момент видання спірного наказу від 31.03.2025 № 570 о/с відповідач не мав інформації про відкриття листка непрацездатності, оскільки відповідні відомості були зареєстровані в системі Пенсійного фонду України лише 01.04.2025. При цьому матеріалами справи підтверджено та позивачем не спростовано, що відповідач вживав заходів для встановлення причин відсутності позивача на службі (а.с.90-96), водночас доказів повідомлення відповідача про тимчасову непрацездатність позивачем суду не надано.

Так, у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду за схожих обставин справи, де предметом оцінки було звільнення позивача у період його тимчасової непрацездатності, зробила висновок, що у разі порушення гарантій, визначених частиною третьою статті 40 КЗпП України, негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

У постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 823/1455/17, від 12.01.2013 у справі № 520/10657/19 також було викладено правовий висновок щодо застосування положень Дисциплінарного статуту у тотожних правовідносинах, відповідно до якого наявність самого лише факту винесення відповідачем оскаржуваного наказу (про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) у період тимчасової непрацездатності позивача не є достатньою підставою для поновлення його на роботі.

Отже з огляду на встановлені обставини справи і наведені правові висновки Верховного Суду, підстави для скасування наказу про звільнення позивача, винесеного відповідачем у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, поновлення позивача на службі в поліції та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні. Водночас належним способом захисту порушеного права позивача є зміна дати звільнення на перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

Підсумовуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН