Рішення № 139516834, 07.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4755/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати противоправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2019 рік у кількості 14 діб, за 2020 рік у кількості 14 діб, за 2021 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб, додаткової відпустки як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, за 2013 рік у кількості 10 діб, за 2014 рік у кількості 10 діб, за 2015 рік у кількості 10 діб загальною кількістю 114 діб;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2019 рік у кількості 14 діб, за 2020 рік у кількості 14 діб, за 2021 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб, додаткової відпустки як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, за 2013 рік у кількості 10 діб, за 2014 рік у кількості 10 діб, за 2015 рік у кількості 10 діб, загальною кількістю 114 доби.

В обґрунтування вимог вказано, що при проведенні розрахунку при звільненні не було виплачено відповідачем компенсацію за невикористані календарні дні додаткових відпусток, за час служби за 2017-2021 та 2024 роки, а також додаткової соціальної відпустки як жінці, яка працює та має двох або більше дітей віком до 15 років, за 2013-2015 роки. Вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує її конституційне право на соціальний захист.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі зазначивши, що ГУНП в Донецькій області діяло відповідно до вимог Закону № 580 та Закону України «Про відпустки», а правові підстави для нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 84 календарні дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017- 2021 та 2024 роки відсутні. Також, ОСОБА_1 у повному обсязі реалізувала право на додаткову соціальну відпустку за кожний зі спірних років. Відповідно, невикористані дні такої відпустки за 2013-2015 роки відсутні, а тому відсутній і предмет для нарахування грошової компенсації.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Позивач в період з 22.07.2011 по 31.08.2015 проходила службу в Краматорському MB ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно даних розрахункової картки ОСОБА_1 по Краматорському MB, як жінка, яка працює та має двох дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , використала додаткові оплачувані відпустки за період 2013-2015 роки:

- за 2013 рік з 07.06.2016 по 16.06.2013 (наказ №17 о/с від 10.06.2013);

- за 2014 рік з 28.07.2014 по 06.08.2014 (наказ №15 о/с від 04.08.2014);

- за 2015 рік з 08.08.2015 по 17.08.2015 (наказ №630 о/с від 17.08.2015).

Також, позивач проходила службу в Національній поліції з 07.11.2015 та була звільнена з 08.11.2025 року наказом ГУНП в Донецькій області від 03.11.2025 року № 57 о/с ДСК.

На підставі рішення комісії Національної поліції України від 30.09.2016 № 4/I/V/6 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій, а 16.11.2016 їй видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 .

Згідно з обліками відділу кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області позивач додаткові відпустки, як учасник бойових дій використала:

за 2022 рік з 20.09.2022 до 03.10.2022 року (Наказ ГУНП в Донецькій області від 13.09.2022 року № 63 о/с ДСК);

за 2023 рік з 03.04.2023 до 16.04.2023 року (Наказ ГУНП в Донецькій області від 27.03.2023 № 0016 о/с);

за 2025 рік з 18.08.2025 до 31.08.2025 року (Наказ ГУНП в Донецькій області від 30.07.2025 № 044 о/с).

Додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2021, 2024 роки позивачу не надавались, грошова компенсація при звільнені за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій не нараховувалась.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статті 78 цього Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи, встановлено Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР).

Згідно із ст.4 Закону № 504/96-ВР встановлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст.92 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

За ч.ч.1-4 статті 93 Закону № 580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість щорічної відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до ч. 10 ст.93 Закону № 580-VIII (в редакції Закону України від 06.09.2023 № 3379-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб» (набрав чинності 05.10.2023)) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відкликання поліцейського із щорічної відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із щорічної відпустки здійснюється за письмовим наказом керівника відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік (ч. 11ст.93 Закону № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України, що корелюється з приписами частини першої статті 24 Закону України "Про відпустки", у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з положеннями п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260 (з урахуванням змін, внесенх до Порядку № 260 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2023 року № 903) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 листопада 2021 року у справі № 360/1874/20, зазначено, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Отже, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Відтак, з урахуванням вищенаведених приписів та норм законодавства, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Також суд звертає увагу, що згідно з пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Відповідно до статті 16-2 Закону №504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом №3551-ХІІ особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

У випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та ст.12 Закону № 3551-ХІІ. Положення Закону № 3551-ХІІ не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №160/10875/19, від 14.04.2021 у справі № 620/1487/20, від 29.04.2021 у справі № 200/602/20-а, від 20.07.2023 у справі № 200/18480/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України, їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки, в тому числі додаткової відпустки як учасникам бойових дій.

Суд зазначає, що додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2021, 2024 роки позивачу не надавались, грошова компенсація при звільнені за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій не нараховувалась.

Вказана обставина не заперечується відповідачем у справі.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, суд дійшла висновку, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2021, 2024 роки.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУНП в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати їй грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку як жінці, яка працює та має двох або більше дітей віком до 15 років, за 2013, 2014 та 2015 роки тривалістю по 10 календарних днів за кожний рік, а також зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію загалом за 30 календарних днів, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 має двох дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою Краматорського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області від 22.07.2026 № 89 та даними розрахункової картки ОСОБА_1 додаткову оплачувану відпустку як жінка, яка працює та має двох дітей віком до 15 років, за 2013 рік використала з 07.06.2013 до 16.06.2013 на підставі наказу від 10.06.2013 № 17 о/с, за 2014 рік - з 28.07.2014 до 06.08.2014 на підставі наказу від 04.08.2014 № 15 о/с, а за 2015 рік - з 08.08.2015 до 17.08.2015 на підставі наказу від 17.08.2015 № 630 о/с.

Доказів на підтвердження наявності невикористаних днів додаткової соціальної відпустки ОСОБА_1 до позовної заяви не додано.

З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Отже, оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати сторонами не понесено.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (вул. Мандрика, 7, м. Покровськ, Донецька область, 85302, ЄДРПОУ 40109058, адреса для листування: вул. Дніпросталівська, 2, м. Дніпро, 49051) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення, як учаснику бойових дій за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2019 рік у кількості 14 діб, за 2020 рік у кількості 14 діб, за 2021 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2019 рік у кількості 14 діб, за 2020 рік у кількості 14 діб, за 2021 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН