Ухвала суду № 139516817, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті

провадження в адміністративній справі

07 вересня 2026 року м. Київ № 320/34842/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 03 березня 2026 року №737-п «Про проведення фактичної перевірки»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 20 квітня 2026 року «С» №0165920708;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 20 квітня 2026 року «ПС» №0165950708;

- визнати протиправним та скасувати рішення №800/10-36-24-07/3272304338 від 13.04.2026 про виключення ОСОБА_1 з Реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області поновити реєстрацію ОСОБА_1 як платника єдиного податку з дати виключення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З матеріалів позову вбачається, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 03.03.2026 №737-п фактичну перевірку позивача проведено, за її результатами 09.03.2026 складено акт перевірки, а надалі прийнято податкові повідомлення-рішення та рішення про виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку.

Отже, наказ від 03.03.2026 №737-п реалізований шляхом проведення призначеної ним перевірки та вичерпав свою дію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 дійшла висновку, що «у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.»

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду визнала помилковим розгляд судами по суті самостійної вимоги про скасування реалізованого наказу та закрила провадження у відповідній частині на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Водночас Верховний Суд наголосив, що «неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.»

У цій справі позивач одночасно оскаржує податкові повідомлення-рішення від 20.04.2026 №0165920708, №0165950708 та рішення від 13.04.2026 №800/10-36-24-07/3272304338 про виключення його з Реєстру платників єдиного податку.

Отже, доводи позивача щодо відсутності законних підстав для призначення та проведення фактичної перевірки можуть бути перевірені судом при вирішенні вимог щодо рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки.

Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на те, що наказ від 03.03.2026 №737-п реалізований його застосуванням, його самостійне скасування не може відновити права позивача, а доводи щодо порушень при призначенні та проведенні перевірки підлягають оцінці при перевірці правомірності рішень, прийнятих за її результатами, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в частині вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.

Керуючись статтями 170, 171 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/34842/26 в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 03 березня 2026 року №737-п «Про проведення фактичної перевірки».

Роз`яснити позивачу, що зазначена вимога щодо реалізованого наказу не підлягає окремому судовому розгляду, натомість доводи щодо порушень, допущених під час призначення та проведення перевірки, можуть бути підставами для оскарження рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тим самим предметом і з тих самих підстав та до того самого відповідача, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білоус А.Ю.