Рішення № 139516780, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Київ справа № 320/49932/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» («Август-Кий» товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві, Управління, контролюючий орган, податковий орган).

Просили суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.08.2025 № 00780170702.

Ухвалою від 29.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що викладені в Акті перевірки висновки про те, що ТОВ «Август-Кий» експортовано товару за контрактом № 17/05/2023 від 17.05.2023 на загальну суму 841096,54 євро (еквівалент 34860981,68 грн) у період з 17.05.2023 по 09.07.2025, є помилковими.

Вказали, що між ТОВ «Август-Кий» та SC Barbatossa Retail SRL (Румунія) було укладено два контракти: № 17/05/2023 від 17.05.2023 та № 08/02/2023 від 08.02.2023. Однак, під час складання митних декларацій № UA100160/2023/250743, № UA100160/2023/250758, № UA100160/2023/250751, № UA100160/2023/250744 допущено технічну помилку в графі № 44 митних декларацій (вказано неправильний номер і неправильну дату контракту), у зв`язку з чим позивач звернувся до Київської митниці із заявами про внесення змін до графи № 44 митних декларацій, однак такі залишені без розгляду.

Вважають, що внаслідок цієї помилки, у даних, що містяться в програмі «Митниця» бази даних АІС «Податки», мають місце помилкові відомості, які відображають переплату в розмірі 68524,59 євро (еквівалент 3072980,18 грн) за контрактом між ТОВ «Август-Кий» та нерезидентом SC Barbarossa Retail SRL №08/02/2023 від 08.02.2023 і одночасно відображають недоотримання виручки в аналогічному розмірі, тобто 68524,59 євро (еквівалент 3072980,18 грн) за контрактом № 17/05/2023 від 17.05.2023. У той же час, як свідчать платіжні інструкції, зарахування валютної виручки здійснено правильно. Проте відповідач проігнорував надані позивачем докази та безпідставно ототожнив технічну помилку з порушенням строків розрахунків.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову та просив суд звернути увагу на те, що згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250743 ціна товару становить 19 232, 64 EUR, згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250758 - 19 232, 64 EUR, згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250751-19 232, 64 EUR, згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250744 - 19 232, 64 EUR. Таким чином, загальна вартість експортованого товару складає 76 930,56 EUR, а не 68524,59 EUR, як зазначає позивач. Ця сума також підтверджується копією платіжної інструкції №457010102 від 14.08.2023 на суму 76 930,56 EUR.

Крім того, податковий орган вказав, що відповідно до абзацу 4 пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку Єдиного адміністративного документа. Проте, до перевірки та на розгляд заперечення ТОВ «Август-Кий» не надано аркуші коригування митниці до зазначених вище митних декларацій чи будь-яких інших документів, які б підтверджували факт відображення нових відомостей про товар.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлення від 03.07.2025 № 18740/26-15-07-02-05 відповідно до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (ПК України, Податковий кодекс) та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.07.2025 № 4613 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Август-Кий» (код ЄДРПОУ 24582550) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 17.05.2023 № 17/05/2023 за період з 17.05.2023 по 09.07.2025.

За результатами виїзної позапланової документальної перевірки складено акт перевірки від 16.07.2025 №60921/ж5/26-15-07-02-05-01/24582550 (Акт перевірки), згідно якого встановлено порушення ТОВ «Август-Кий» частини другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (Закон № 2473-VIII) у частині ненадходження валютної виручки на суму 68 524,59 Євро (еквівалент 3072980,18 грн) за контрактом від 17.05.2023 № 17/05/2023, укладеним з компанією SC Barbarossa Retail SRL (Румунія).

29.07.2025 позивачем подано заперечення на Акт перевірки, за наслідками розгляду яких висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що відповідач повідомив позивача листом від 22.08.2025 № 33152/Ж12/26-15-07-02-05-07.

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2025 № 00780170702, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1150029,69 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

За визначенням у підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (Закон №2473-VІІІ).

За нормами частини першої статті 11 Закону №2473-VІІІ валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону №2473-VІІІ).

Частиною другою статті 13 цього ж Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно із абзацами 1-3 частини четвертої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви.

Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків, встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (Інструкція №7).

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (Положення), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 14.2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Слід зазначити, що граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пункт 22 розділу II Положення № 5).

Згідно із пунктом 6 розділу II Інструкції №7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

За нормами пункту 7 цієї ж Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

За вимогами пункту 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Вимоги підпункту першого пункту дев`ятого розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Як було зазначено вище, пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №142 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

За приписами частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно із частиною восьмою статті 13 Закону №2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Август-Кий» 17.05.2023 укладено з компанією SC Barbarossa Retail SRL (Румунія) контракт 17/05/2023.

За умовами вказаного контракту ТОВ «Август-Кий» (Продавець) зобов`язаний продати, а SC Barbarossa Retail SRL (Румунія) (Покупець) оплатити та прийняти товар: напій безалкогольний газований у пляшках, у жерстяних банках згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту.

Валюта розрахунків - Євро.

Під час перевірки дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні ТОВ «Август-Кий» операцій за контрактом від 17.05.2023 № 17/05/2023 з компанією SC Barbarossa Retail SRL (Румунія) відповідачем встановлено, що на виконання умов експортного контракту від 17.05.2023 № 17/05/2023, укладеного з компанією SC Barbarossa Retail SRL (Румунія), згідно з митними деклараціями, наданими до перевірки ТОВ «Август-Кий», та інформації, отриманої при опрацюванні програми «Митниця» бази даних АІС «Податки», підприємством експортовано товару на загальну суму 841 096,54 Євро (еквівалент 34 860 981,68 грн). Граничний термін надходження валютної виручки наведено у додатку 2 до акта перевірки.

ТОВ «Август-Кий» до перевірки надано виписки банку, листи про зарахування валютної виручки, відповідно до яких, на виконання умов експортного контракту від 17.05.2023 № 17/05/2023, на валютний рахунок підприємства надійшла валютна виручка від нерезидента SC Barbarossa Retail SRL (Румунія) в сумі 772 571,95 євро (еквівалент 32 029 879,19 грн).

Валютна виручка від нерезидента на суму 68 524,59 євро (еквівалент 3072980,18 грн) не надійшла на адресу ТОВ «Август-Кий», у зв`язку з чим відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків.

Разом з цим, позивач вважаючи такі висновки контролюючого органу безпідставними, зазначає, що між ТОВ «Август-Кий» та SC Barbatossa Retail SRL (Румунія) укладено два контракти а саме: № 17/05/2023 від 17.05.2023 та № 08/02/2023 від 08.02.2023. Однак, під час складання митних декларацій №UA100160/2023/250743, №UA100160/2023/250758, № UA100160/2023/250751, № UA100160/2023/250744 допущено технічну помилку в графі № 44 митної декларації - вказано неправильний номер і неправильну дату контракту.

На переконання позивача, саме внаслідок цієї помилки в митних деклараціях дані, що містяться в програмі «Митниця» бази даних АIС «Податки» містять помилкові відомості, а саме - відображають переплату в розмірі 68524,59 євро (еквівалент 3072980,18 грн) за контрактом між ТОВ «Август-Кий» та нерезидентом SC Barbarossa Retail SRL № 08/02/2023 від 08.02.2023 і одночасно відображають недоотримання виручки в аналогічному розмірі, тобто 68524,59 євро (еквівалент 3072980,18 грн) за контрактом № 17/05/2023 від 17.05.2023.

При цьому, ТОВ «Август-Кий» стверджує, що звернулося до Київської митниці з заявою про внесення змін до митних декларацій, а саме: внесення змін в графі № 44 Митної декларації відповідно до статті 269 Митного кодексу України. Однак звернення ТОВ «Август-Кий» до Київської митниці з проханням внести зміни в митні декларації було залишено без розгляду.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним доводам сторін, суд виходить із наступного.

Частина сьома статті13 Закону №2473-VIII містить перелік випадків, при настанні яких не нараховується пеня, і такий перелік є вичерпаним.

Так, за положеннями вказаної норми, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Вказаний перелік не містить обставин, на які посилається позивач, як на підставу від звільнення останнього від застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, відповідно до пункт 37 Положення про митні декларації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, внесення змін до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник з використанням електронного підпису посадової особи митного органу чи електронної печатки митного органу, які базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, вноситься до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається Держмитслужбою ДПС згідно з пунктом 32 цього Положення.

Пунктом 3 Порядку оформлення аркуша коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 за №1145, встановлено, що аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі. Пунктом 12 визначено порядок заповнення аркуша коригування у випадку доплати або повернення митних платежів та штрафних санкцій.

Однак, позивачем аркушів коригування до зазначених вище митних декларацій, будь-яких інших документів, що б підтверджували факт відображення нових відомостей про товар, не надано.

Також суд звертає увагу і на те, що наявність у матеріалах справи копій заяв від 05.03.2025 на ім`я начальника Київської митниці не є беззаперечним доказом звернення до митного органу про внесення змін до митних декларацій, оскільки позивачем не надано підтвердження направлення таких заяв адресату.

Крім того, відповідач обґрунтовано зауважив, що згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250743 ціна товару становить 19 232, 64 EUR, згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250758 - 19 232, 64 EUR, згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250751-19 232, 64 EUR, згідно із пунктом 44 митної декларації №UA100160/2023/250744 - 19 232, 64 EUR, що спростовує твердження позивача про те, що загальна вартість експортованого товару складає 68524,59 EUR.

З врахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем не доведено протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є наслідком залишення позову без задоволення.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

З огляду на те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по оплаті судового збору на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Виходячи з того, що у суду відсутні підстави для задоволення позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.