Рішення № 139516755, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ справа №320/16971/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАРІУМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАНАРІУМ» (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 5725/0408 від 10.02.2026 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 078,88 грн.

В обґрунтування вимог позову ТОВ «ПАНАРІУМ» стверджує, що зобов`язання з єдиного податку за 2024 рік та I квартал 2025 року сплачено завчасно, на правильний рахунок і з чітким призначенням платежів. Виникнення в ІКП попереднього боргу за 9 місяців 2024 року позивач пов`язує лише з технічною помилкою в IBAN платежу від 11.11.2024: кошти замість рахунку єдиного податку надійшли на рахунок ПДФО того самого органу Казначейства, але були своєчасно зараховані до бюджету. Позивач посилається на підпункт 112.8.8-1 пункту 112.8 статті 112 та підпункт 129.9.8 пункту 129.9 ПК України, які звільняють від фінансової відповідальності і пені за своєчасну помилкову сплату на інший бюджетний рахунок за умови вчинення дій за статтею 43 ПК України. Оскільки заяву про перерахування подано 08.07.2025, а ДПС 15.07.2025 провела коригування, позивач вважає податковий борг відсутнім і заперечує застосування пункту 87.9 ПК України до наступних платежів. Додатково він указує на прийняття ППР більш ніж через чотири місяці після складання акта всупереч пункту 86.8 ПК України. Просить задовольнити вимоги позову у повному обсязі.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/16971/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого ГУ ДПС у Київській області вважає ППР законним, оскільки дані ІКП засвідчували несвоєчасне погашення двох узгоджених зобов`язань. За декларацією за 2024 рік 22 767,05 грн відображено 19.02.2025, але наявна переплата становила лише 2 372,35 грн, тому борг 20 394,70 грн був погашений 07.05.2025. За декларацією за I квартал 2025 року зобов`язання 25 174,40 грн відображено 20.05.2025, переплата становила 4 780,30 грн, тому борг 20 394,10 грн був погашений 06.07.2025. Відповідач посилається на обов`язкову черговість пункту 87.9 ПК України: за наявності податкового боргу поточні платежі зараховуються на його погашення незалежно від призначення, зазначеного платником. За затримку понад 30 днів до позивача застосовано 10-відсотковий штраф за пунктом 124.1 ПК України.

Також відзив містить клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд вказує на необґрунтованість даного клопотання та його відхилення, враховуючи предмет спору та в силу норм ст. 12, ст. 257 КАС України щодо розгляду судом справ незначної складності. Застосовуючи ст. 260 КАС України під час вирішення питання про відкриття провадження суд визначив порядок розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАРІУМ» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з єдиного податку третьої групи.

За результатами перевірки складено акт від 07.10.2025 №46612/10-36-04-08/32880338, яким встановлено порушення ТОВ «ПАНАРІУМ» пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з єдиного податку за 2024 рік та за І квартал 2025 року.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за 2024 рік від 03.02.2025 №9422947681 ТОВ «ПАНАРІУМ» самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 22 767,05 грн. Граничний строк сплати зазначеного зобов`язання припадав на 19.02.2025.

Згідно з даними інтегрованої картки платника станом на 19.02.2025 за ТОВ «ПАНАРІУМ» обліковувалася переплата з єдиного податку в сумі 2 372,35 грн, у зв`язку із чим непогашений залишок податкового зобов`язання за 2024 рік становив 20 394,70 грн. Зазначена сума була зарахована в рахунок погашення податкового боргу 07.05.2025.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2025 року від 27.04.2025 №9113590496 ТОВ «ПАНАРІУМ» самостійно визначено податкове зобов`язання в сумі 25 174,40 грн. Граничний строк його сплати припадав на 20.05.2025.

Згідно з даними інтегрованої картки платника станом на 20.05.2025 за ТОВ «ПАНАРІУМ» обліковувалася переплата в сумі 4 780,30 грн, у зв`язку із чим непогашений залишок податкового зобов`язання за І квартал 2025 року становив 20 394,10 грн. Зазначена сума була зарахована в рахунок погашення податкового боргу 06.07.2025.

Підставою для такого обліку податкових зобов`язань стала наявність в інтегрованій картці платника заборгованості з єдиного податку за попередній податковий період дев`ять місяців 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2024 ТОВ «ПАНАРІУМ» платіжною інструкцією №74 перерахувало 20 473,00 грн з призначенням платежу за дев`ять місяців 2024 року. Граничний строк сплати цього податкового зобов`язання припадав на 20.11.2024.

Під час здійснення платежу ТОВ «ПАНАРІУМ» помилково зазначило рахунок IBAN НОМЕР_1 , призначений для зарахування податку на доходи фізичних осіб, замість рахунку IBAN НОМЕР_2 , призначеного для зарахування єдиного податку з юридичних осіб. Обидва рахунки відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Київській області.

У зв`язку з тим, що платіж від 11.11.2024 не був відображений в інтегрованій картці платника як сплата єдиного податку, за ТОВ «ПАНАРІУМ» обліковувалася заборгованість за дев`ять місяців 2024 року. Кошти, сплачені товариством у наступних податкових періодах, зараховувалися контролюючим органом у порядку черговості погашення податкового боргу відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України незалежно від зазначеного товариством призначення платежів.

Так, 07.02.2025 ТОВ «ПАНАРІУМ» платіжною інструкцією №102 перерахувало 22 767,05 грн на рахунок єдиного податку з призначенням платежу «Єдиний податок з юридичних осіб за 4 квартал 2024 року (18050300)». Зазначений платіж здійснено до настання граничного строку сплати податкового зобов`язання за 2024 рік 19.02.2025.

07.05.2025 ТОВ «ПАНАРІУМ» платіжною інструкцією №123 перерахувало 25 175,00 грн на рахунок єдиного податку з призначенням платежу «Єдиний податок з юридичних осіб за 1 квартал 2025 року (18050300)». Зазначений платіж здійснено до настання граничного строку сплати податкового зобов`язання за І квартал 2025 року 20.05.2025.

Проте у зв`язку з наявністю в інтегрованій картці платника податкового боргу за попередній податковий період кошти, перераховані 07.02.2025 та 07.05.2025, були спрямовані контролюючим органом на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

08.07.2025 ТОВ «ПАНАРІУМ» звернулося до Головного управління ДПС у Київській області із заявою про перерахування коштів у сумі 20 473,00 грн, помилково сплачених 11.11.2024 на рахунок податку на доходи фізичних осіб, у рахунок сплати єдиного податку за дев`ять місяців 2024 року.

15.07.2025 контролюючим органом здійснено перерахування зазначених коштів та їх відображення в інтегрованій картці ТОВ «ПАНАРІУМ» з єдиного податку.

Акт камеральної перевірки від 07.10.2025 №46612/10-36-04-08/32880338 направлено на податкову адресу ТОВ «ПАНАРІУМ» рекомендованим поштовим відправленням та вручено товариству 28.10.2025.

20.01.2026 ТОВ «ПАНАРІУМ» подало до Головного управління ДПС у Київській області заперечення на акт камеральної перевірки та доповнення до них.

На підставі висновків акта камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2026 №5725/0408, яким на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України до ТОВ «ПАНАРІУМ» застосовано штрафні санкції в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Штраф застосовано за несвоєчасне погашення податкового зобов`язання за 2024 рік у сумі 20 394,70 грн та податкового зобов`язання за І квартал 2025 року в сумі 20 394,10 грн. Загальна сума, з якої обчислено штраф, становила 40 788,80 грн, а розмір штрафної санкції 4 078,88 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 10.02.2026 №5725/0408 доставлено до Електронного кабінету платника 10.02.2026.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ПАНАРІУМ» 10.02.2026 звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою в порядку адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової служби України від 30.03.2026 №8059/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 10.02.2026 №5725/0408 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ПАНАРІУМ» без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2026 №5725/0408 та вважаючи, що податкові зобов`язання були фактично сплачені у встановлені строки, а помилкове зазначення бюджетного рахунку не утворює підстав для застосування фінансової відповідальності, ТОВ «ПАНАРІУМ» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, у порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, установлених цим Кодексом і законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок або збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок або збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань і пені у довільній формі, у якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на рахунок платника податків у банку, на єдиний рахунок або на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в строки, установлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом десяти календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий квартал.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів, робіт, послуг, майна, випуску цінних паперів, одержані як позика чи кредит, а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України спрямування платником податків коштів на погашення поточного грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування таких коштів на виплату заробітної плати та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з підпунктом 112.8.8-1 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України обставиною, що звільняє платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету.

Відповідно до підпункту 112.8.8-1 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України умовою підтвердження обставин помилкової сплати грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником податків дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 112.1 статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість дотримуватися правил і норм, за порушення яких передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Згідно з пунктом 112.7 статті 112 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачено відповідальність, але не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету.

Відповідно до підпункту 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України умовою ненарахування або анулювання пені є вчинення платником податків дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних, що зберігаються й опрацьовуються у відповідних інформаційних системах.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового або грошового зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються та опрацьовуються у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника, його заступника або уповноваженої особи такого органу та без направлення на її проведення.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України згода платника податків на проведення камеральної перевірки та його присутність під час її проведення не є обов`язковими.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового або грошового зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації в контролюючому органі вручається або надсилається платнику податків для підписання протягом трьох робочих днів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в разі незгоди платника податків або його представників із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником, його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків або його представнику акта перевірки, у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за наявності заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати їх розгляду протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів здійснюється на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого в Національному банку України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин адміністративної справи, підтверджених доказами, дослідженими судом, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Сторони фактично не заперечують, що позивач до граничного строку перерахував повну суму зобов`язання, але зазначив рахунок ПДФО замість рахунку єдиного податку.

Суд зазначає, що саме така фактична ситуація з 16.03.2024 прямо охоплює підпункт 112.8.8-1 ПК України.

Позивач також вказує на виконання спеціальної умови, а саме 08.07.2025 він подав заяву за статтею 43, а ДПС 15.07.2025 провела перерахування.

Стаття 43 дозволяє подати таку заяву протягом 1095 днів; тому сам проміжок часу між платежем і заявою не позбавляє платника звільнення.

Відповідач не заперечує ані факту платежу 11.11.2024, ані своєчасності, ані подання заяви та перерахування коштів. Більше того, податковий орган взагалі не надає правової оцінки підпункту 112.8.8-1.

На переконання суду, за таких обставин ДПС не довела, чому пряма законодавча підстава звільнення від штрафу не застосовується до первинної помилки, яка створила весь подальший ланцюг облікових недоїмок.

Щодо податкового боргу та застосування пункту 87.9 суд зазначає, що даний пункт є імперативним, але його передумовою є наявність податкового боргу. Якщо платник своєчасно вчинив дію зі сплати повної суми до бюджету, а помилився лише в аналітичному рахунку, підстави кваліфікувати його поведінку як несплату є сумнівними.

Усталений підхід Верховного Суду полягає в тому, що помилка в реквізитах бюджетного платежу за наявності своєчасної дії платника та фактичного надходження коштів до казначейської системи не є достатньою підставою для штрафу за несвоєчасну сплату.

Закон № 3603-IX додатково закріпив саме звільнення від фінансової відповідальності.

ДПС побудувала ППР не безпосередньо на помилковому платежі, а на похідному автоматичному рознесенні наступних платежів. Проте такий підхід фактично відновлює відповідальність за ту саму помилку опосередковано: звільнивши від штрафу за первинний період, орган застосовує штраф до наступних періодів, прострочення яких виникло виключно через облікове перенаправлення коштів.

Це суперечить меті підпункту 112.8.8-1 та принципу, за яким санкція оцінює реальну поведінку платника, а не лише технічний стан ІКП.

Після коригування 15.07.2025 ДПС мала відновити хронологію обліку так, щоб технічна помилка не створювала похідних штрафних наслідків.

Позивач навів конкретні платіжні інструкції № 102 від 07.02.2025 і № 123 від 07.05.2025, правильний IBAN, суми та призначення платежів; ці дати передують граничним строкам 19.02.2025 і 20.05.2025.

В свою чергу відповідач не спростовує факту надходження цих платежів, а лише пояснює їх автоматичне рознесення за пунктом 87.9. Отже, фактичної бездіяльності позивача щодо сплати двох поточних зобов`язань не встановлено. Якщо попередній борг не міг породжувати фінансової відповідальності через спеціальне звільнення, похідне рознесення не є достатньою підставою для санкції за статтею 124.

Резюмуючи викладене вище у світні встановлених судом обставин, суд доходить наступних висновків.

Судом установлено, що 11.11.2024 ТОВ «ПАНАРІУМ» до спливу строку сплати перерахувало 20 473,00 грн, зазначивши замість рахунку єдиного податку інший бюджетний рахунок рахунок ПДФО, відкритий тому самому органу Казначейства. Факт своєчасного перерахування повної суми, надходження коштів до бюджетної системи, подання 08.07.2025 заяви за статтею 43 ПК України та здійснення 15.07.2025 відповідного перерахування відповідачем не спростовано.

Відповідно до підпункту 112.8.8-1 пункту 112.8 статті 112 ПК України помилкова сплата грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок без порушення строку є обставиною, що звільняє платника від фінансової відповідальності, за умови вчинення дій за статтею 43 цього Кодексу. Підпункт 129.9.8 також виключає нарахування пені. Зазначені норми набрали чинності до здійснення спірного платежу та підлягають безпосередньому застосуванню.

Суд наголошує, що ДПС не наклала штраф безпосередньо за сплату на неправильний рахунок, однак використала обліковий борг, породжений цією самою помилкою, для зарахування платежів від 07.02.2025 і 07.05.2025 за пунктом 87.9 ПК України, після чого кваліфікувала зобов`язання за 2024 рік та I квартал 2025 року як погашені із затримкою. Такий спосіб застосування закону фактично покладає на платника похідну фінансову відповідальність за обставину, яку законодавець прямо визнав підставою звільнення від відповідальності.

Пункт 87.9 ПК України застосовується за наявності податкового боргу. Водночас позивач вчинив своєчасні дії щодо сплати всіх трьох послідовних зобов`язань: 11.11.2024, 07.02.2025 та 07.05.2025. Платежі за два наступні періоди проведені на правильний рахунок у повних сумах до граничних дат. ДПС не довела фактичної несплати або недостатності коштів; установлені нею затримки виникли винятково внаслідок автоматичного рознесення в ІКП первинної технічної помилки.

Після задоволення заяви платника і перерахування помилково сплачених коштів контролюючий орган мав оцінити правові наслідки коригування не ізольовано, а для всього ланцюга наступних платежів. Збереження похідних штрафних наслідків суперечить меті підпункту 112.8.8-1, принципам добросовісності та пропорційності і не враховує реальної поведінки платника, який кожне зобов`язання сплачував завчасно.

Відзив обмежується відтворенням даних ІКП та змісту пункту 87.9 і не пояснює, чому спеціальне звільнення від відповідальності не підлягає застосуванню. Крім того, відповідач не усунув розбіжність у сумі зобов`язання за I квартал 2025 року і не ідентифікував джерело погашення боргу 06.07.2025. Отже, відповідач не виконав передбачений частиною другою статті 77 КАС України обов`язок довести правомірність розрахунку та ППР.

ППР також прийняте поза строком пункту 86.8 статті 86 ПК України: акт вручено 28.10.2025, а рішення прийнято 10.02.2026. Саме по собі таке порушення не є безумовною підставою для скасування ППР, однак відповідач не навів причин такого відхилення. У сукупності з неврахуванням спеціальної норми матеріального права це підтверджує невідповідність рішення критеріям своєчасності та обґрунтованості.

В свою чергу, посилання позивача на окремі постанови Верховного Суду, предмет яких не відповідає цьому спору, суд не бере до уваги. Водночас неправильне юридичне посилання сторони не перешкоджає суду самостійно застосувати підпункт 112.8.8-1, підпункт 129.9.8, статті 43, 87 і 124 ПК України до встановлених обставин.

Таким чином, ДПС не довела наявності правових підстав для застосування штрафу 4 078,88 грн за пунктом 124.1 ПК України, у зв`язку із чим, податкове повідомлення-рішення № 5725/0408 від 10.02.2026 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на загальну суму 2662,40 грн.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАРІУМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 5725/0408 від 10.02.2026 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 078,88 грн;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАРІУМ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.