Рішення № 139516703, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року № 320/44610/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у формі протоколу від 09 травня 2024 року № 3618 в частині визначення причинного зв`язку захворювання, а саме «Захворювання ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ» солдата ОСОБА_1 , 1964 року народження;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду та визначити причинний зв`язок захворювання «Захворювання, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ».

Позов мотивовано тим, що 20.12.2023 гарнізонна військово-лікарська комісія НВМКЦ «ГВКГ» за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 №4442 від 06.11.2023 провела медичний огляд ОСОБА_1 , внаслідок якого позивач за ст. 64а1 графи II Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України 14.08.2008 р. №402 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Такий стан придатності позивача до військової служби був зумовлений наявністю низки захворювань у ОСОБА_1 , які значно прогресували у зв`язку з участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії рф. Водночас гарнізонною військово-лікарською комісією НВМКЦ «ГВКГ» визначено причинно-наслідковий зв`язок більшості захворювань як «Захворювання, Так, пов`язані з проходженням військової служби». Варто уваги, що ключове захворювання, внаслідок якого позивач за ст. 64а3 графи II Розкладу хвороб (Обмежений міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, ускладнений функціональною нестабільністю ІІ-ІІІ ст. в С2-СЗ та СЗ-С4 сегментах, з вертебро-базилярною недостатністю, антелістезом СЗ І ст., деформуючий спондильоз шийного відділу хребта із стійким больовим міотонічним синдромом при значному порушенні функцій) та ін., яким позивача визнано непридатним до військової служби, також визначено пов`язаним з проходженням військової служби, хоча вказане захворювання отримане саме при участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії рф. 09.05.2024 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України аналогічно визначено, що «Захворювання, Так, пов`язані з проходженням військової служби», що відображено протоколом засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗСУ від 09.05.2024 №3618. Вважає, таке рішення ЦВЛК протиправними.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надіслав до суду відзив у якому, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що згідно протоколу військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗС України від 09.05.2024 №3618, згадану заяву солдата ОСОБА_2 , було розглянуто разом із доданими медичними та військово-обліковими документами, а саме: копія Довідки про обставини травми від 28.02.2024 № 615, виданої командиром в/ч НОМЕР_1 ; копія Довідки ВЛК гарнізонної ВЛК НВМКЦ ГВКГ від 12.01.2023 №639; копія Довідки ВЛК хірургічного профілю НВМКЦ ГВКГ від 31.01.2023 № 156х; копія Свідоцтва про хворобу гарнізонної ВЛК НВМКЦ ГВКГ від 20.12.2023 №23925; копія НОМЕР_2 від 23.04.2015; копія Довідки про безпосередню участь у БД в/ч НОМЕР_1 від 03.03.2024 №647; копія Довідки про безпосередню участь у БД ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.03.2024 № 3231; копія Витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 03.03.2024 №64; копія Посвідчення серія НОМЕР_3 від 23.11.2021; копії Виписок із мед. карт стац. хворого закладів охорони здоров`я на 4-х арк..

Відповідач у відзиві звертає увагу, що у позовній заяві відсутні жодні об`єктивні медичні дані або інші документальні докази, які б надавали змогу переконатися, що захворювання позивача виникло або зазнало такого розвитку, саме під час безпосередньої участі позивача у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо у районі проведення таких заходів, та давали б змогу поставити під сумнів рішення ЦВЛК ЗС України щодо позивача. В цілому, обґрунтування правової позиції, наведене представником позивача у тексті позовної заяви зводиться до цитування норм Положення №402, посилань на стан здоров`я позивача проходження ним лікування, та безпідставних, непідтверджених жодними доказами тверджень, що ЦВЛК ЗС України було протиправно відмовлено позивачу в зміні причинного зв`язку його захворювання. Просить позов задовольнити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якій зазначає, що ключове захворювання, внаслідок якого позивач за ст. 64а 3 графи ІІ Розкладу хвороб (Обмежений міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, ускладнений функціональною нестабільністю ІІ-ІІІ ст. в С2-С3 та С3-С4 сегментах, з вертебро-базилярною недостатністю, антелістезом С3 І ст., деформуючий спондильоз шийного відділу хребта із стійким больовим міотонічним синдромом при значному порушенні функцій) та ін., яким позивача визнано непридатним до військової служби, також визначено пов`язаним з проходженням військової служби, хоча вказане захворювання отримане саме при участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії рф. Всі вищенаведені документи були подані позивачем при проведенні ВЛК, а також при поданні позову до суду. Звертає увагу, що саме відповідні медичні документи стали підставою для встановлення (виявлення) та кваліфікації даних захворювань згідно Розкладу хвороб, що є додатком до Положення про ВЛК № 402. Просить позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з "27" березня 2016 року по "19" липня 2016 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою від 21.07.2016 №2941.

У період з 21.05.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 23.11.2022, з 29.11.2022 по 07.12.2022, з 02.03.2023 по 21.03.2023. з 24.03.2023 по 03.06.2023. з 16.06.2023 по 26.08.2023. з 06.09.2023 по 13.09.2023. з 26.09.2023 по 05. 11.2023. з 09.01.2024 по 03.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Покровський район, м. Красногоріка, Харківській області, Боровський район, с. Макіївка Харківській області, Вовчанський район, с. Білий Колодязь, с. Котівка; Донецькій області, Волноваський район, с. Старомайорське, с. Шахтарське, що підтверджується довідкою від 03.03.2024 №647.

Позивач звернувся до ЦВЛК ЗС України із заявою, яку було зареєстровано за вх. № Ц-3127 від 22.03.2024 щодо встановлення причинного зв`язку його травми, захворювання з військовою службою.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 09 травня 2024 року № 3618 «Захворювання ОСОБА_1 : Обмежений міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, ускладнений функціональною нестабільністю II-111 ст. в С2-СЗ та СЗ-С4 сегментах, з вертебро-базилярною недостатністю, ангелісі езом С`З І ст., деформую чий спондильоз шийного відділу хребта зі стійким больовим, міотопічним синдромом при значному порушенні функції. Хронічний вертеброгенний шийний радикуліт, радикулопатія С4-С5 справа при незначному порушенні функції. Стенозуючий атеросклероз брахіонефальних артерій, лікований оперативно (28.01.2023)~стентування правої ВСА в поєднанні з нестабільністю СЗ-С5 хребців у вигляді енцефалопатії II ст. з недостатністю кровообігу у вертебро-базилярному басейні, помірного лівобічного геміпареза, вираженого вестибуло-атактичного синдрома, стійкої цефалгії. Гіпертонічна хвороба її стадії, ІХС. Дифузний кардіосклероз. Атеросклероз аорти, пролапс стулок мітрального, стулок трикуспідального клапанів легкого ступеня. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, суправентрикулярна екстрасистолічна аритмія. СН І ст. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, II стадія. Гастроезофагорефлюксна хвороба і ст, Хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії. Хронічний холецистит у фазі ремісії. Стеатогепатоз без порушення функції. Сечосольовий діатез. Незріла катаракта обох очей. Простий короткозорий астигматизм в 2,ОД правого ока, складний короткозорий астигматизм в 1,25Д лівого ока при короткозорості в меридіані найбільшої аметропії 0,5Д при гостроті зору 0,3 та 0,6 з корекцією, та лівого ока 0,2 з корекцією 0,5. Ангіопатія сітківки, що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією. «Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби».

Відповідач у відзиві зазначає, що при розгляді заяви солдата ОСОБА_1 , було розглянуто додані медичні та військово - облікові документи, а саме:

Копія Довідки про обставини травми від 28.02.2024 №615, виданої командиром в/ НОМЕР_4 ;

Копія Довідки ВЛК гарнізонної ВЛК НВМКЦ ГВКГ від 12.01.2023 № 639;

Копія Довідки ВЛК хірургічного профілю НВМКЦ ГВКГ від 31.01.2023 №156х;

Копія Свідоцтва про хворобу гарнізонної ВЛК НВМКЦ ГВКГ від 20.12.2023 №23925;

Копія Довідки про безпосередню участь у БД в/ч НОМЕР_1 від 03.03.2024 №647;

Копія Довідки про безпосередню участь у БД ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.03.2024 №3231;

Копія Витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 03.03.2024 № 64;

Копії Виписок із мед. Карт. стац. хворого закладів охорони здоров`я на 4-х арк.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що ЦВЛК не врахувала надані ним документи, з яких чітко та зрозуміло випливало, що захворювання військовослужбовцем були набуті саме під час безпосередньої участі в бойових діях та зазнали погіршення у зв`язку з участю в заходах з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2232-XII).

Частинами 1-2 статті 1 Закону України №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частинами 1-2 статті 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 №2801-ХІІ військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною 2 статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);визначання ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Одним із основних завдань військово-лікарської експертизи, визначених пунктом 1.3 розділу І Положення №402, є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами.

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Згідно з абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 21.1 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Пункт 21.25 Положення №402 передбачає, що при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу 2 Положення №402 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються з формулюванням "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

Згідно з підпунктом "д" пунктом 21.5 глави 21 розділу 2 Положення №402 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) постанова ВЛК приймається у формулюванні "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

Відповідно до п. 2.3.4. розділу І Положення №402, ЦВЛК має право: витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, зокрема, медичні документи.

Однак, відповідачем до суду не надано доказів вчинення дій по витребуванню документів щодо періоду виникнення у позивача всіх зазначених у оскаржуваному рішенні захворювань.

При цьому, як визначено Положенням №402, при розгляді скарги для вирішення питання про причинний зв`язок поранення "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" необхідно встановити відповідність таких захворювань умовам, визначених для такої причини, а також необхідно встановити, чи могла військова служба безпосередньо вплинути на виникнення та розвиток у позивача захворювань, чи вплинула вона на перебіг таких захворювань, або того, що наявний у позивача стан навпаки ніяк не пов`язаний з несенням служби у вказаний період.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач звертає увагу на ту обставину, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що з дати визнання позивача обмежено-придатним до військової служби (січень 2023 року) та до березня 2024 року позивач практично постійно брав участь в бойових діях, та саме там отримав розвиток захворювання, що, як наслідок призвело до його повної непридатності до військової служби.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки ВЛК гарнізонної ВЛК НВМКЦ ГВКГ від 12.01.2023 №639, було проведено медичний огляд позивача. Діагноз та постанова ВЛК Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби, на підставі ст. 39-б, 40-в, 42-г, 41-б, 64-в, 23-г, 30-г, 52-г, графи ІІ Розкладу хвороб був визнаний Обмежено придатним до військової служби.

У Довідці ВЛК хірургічного профілю НВМКЦ ГВКГ від 31.01.2023 №156х зазначено, що проведено медичний огляд ОСОБА_1 . Діагноз та постанова ВЛК Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби, на підставі ст. 44, графи ІІ Розкладу хвороб Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Згідно Свідоцтва про хворобу гарнізонної ВЛК НВМКЦ ГВКГ від 20.12.2023 №23925 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби, на підставі ст. 64-а, графи ІІ Розкладу хвороб був визнаний Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, підставою для визнання позивача обмежено придатним у січні 2023 року та непридатним до військової служби у грудні 2023 року вказано захворювання, визначене статтею 64 Розкладу хвороб (Стаття 64 Розкладу хвороб: Включено: хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії). Виключено: анкілозуючий спондилоартрит М45 (включено до статті 60).

а) зі значними порушеннями функцій

б) з помірними порушеннями функцій

в) з незначними порушеннями функцій

При цьому, у період з 21.05.2022 по 07.09.2022, з 09.10.2022 по 23.11.2022, з 29.11.2022 по 07.12.2022, з 02.03.2023 по 21.03.2023. з 24.03.2023 по 03.06.2023. з 16.06.2023 по 26.08.2023. з 06.09.2023 по 13.09.2023. з 26.09.2023 по 05. 11 .2023, з 09.01.2024 по 03.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Покровський район, м. Красногоріка, Харківській області, Боровський район, с. Макіївка Харківській області, Вовчанський район, с. Білий Колодязь, с. Котівка; Донецькій області, Волноваський район, с. Старомайорське, с. Шахтарське, що підтверджується довідкою від 03.03.2024 №647.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у формі протоколу від 09 травня 2024 року № 3618 не враховано зазначені вище обставини та не надано їм оцінку.

Щодо інших захворювань, які вказані у оскаржуваному рішенні, суд зауважує, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певного свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

З огляду па положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 березня 2023 року у справі №600/747/22-а (провадження № К/990/31574/22), обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Недотримання ж судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд висновує, що враховуючи, що у період військової служби у позивача діагностовано захворювання, а також період його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у 2023 -2024 роках, тобто після встановлення обмеженої придатності до військової служби у січні 2023 року, для встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 , ЦВЛК мала встановити початок таких захворювань відповідно до Положення №402, або чи такі захворювання є хронічними повільно прогресуючими, чи таким, що досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до військової служби, а за необхідності витребувати відповідні докази та надати їм оцінку, та надати оцінку з урахуванням довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 03.03.2024 №647 та довідки від 15.03.2024 №3231.

Зазначених висновків спірне рішення ЦВЛК не містить.

Водночас, що стосується зобов`язання відповідача за результатом повторного медичного огляду вказати у постанові конкретне формулювання причинного зв`язку, про яке зазначає позивач, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

У постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 Верховний Суд зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не повинен надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Крім того, питання визначення причинного зв`язку захворювань з відповідними обставинами та подіями, які їх обумовили, належить до дискреційних повноважень ВЛК, відтак суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу, здійснюючи відповідну переоцінку тих чи інших медичних висновків.

Отже, оскільки ЦВЛК має відповідні повноваження, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, шляхом визнання протиправною та скасування рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у формі протоколу від 09 травня 2024 року №3618 в частині визначення причинного зв`язку захворювання позивача та зобов`язання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №Ц-3127 від 22.03.2024) щодо встановлення причинного зв`язку діагностованих у нього захворювань та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

До суду надано заяву про компенсацію судових витрат, у якій просить стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 20000, 00 грн.

Відповідач подав до суду заперечення щодо витрат на правничу допомогу.

Суд, розглянувши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме:

- копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 27.08.2024, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Оптімус», у п. 10 якого вказано, що розмір, порядок обчислення та внесення гонорару, а також фактичних витрат визначається в Додатку № 1 до цього Договору.

- додаток № 1 до договору, рахунок № 1 від 03.12.2024, у п. 1 та 3 якого вказано: Гонорар Адвокатського об`єднання формується за принципом фіксованої ставки за годину наданої правової допомоги та становить 2000 (дві тисячі), 00 гривень, що вноситься авансом та/або по факту надання певних видів правової допомоги протягом трьох календарних днів з дати виставлення рахунку Адвокатським об`єднанням. Сума узгоджених фактичних витрат вноситься в безготівковій формі на поточний рахунок Адвокатського об`єднання протягом трьох календарних днів з моменту виставлення заявки/рахунку.

- Рахунок №1 від 03 грудня 2024 року.

Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 04.12.2024, що позивач правову допомогу отримав та оплату за надані послуги здійснив у повному обсязі, претензії відсутні.

Виконуючи вимоги ч. 7 ст. 134 КАС України відповідно до яких визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем було подано заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу, в яких вважає, що позивачем не підтверджені належним чином витрати на оплату правничої допомоги, у зв`язку з чим в їх задоволенні судом має бути відмовлено.

З приводу вказаних доводів відповідача, суд зазначає, що в постанові від 20.08.2025 у справі № 640/36548/21 колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначила, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Відсутність документів про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також судом апеляційної інстанції було зазначено аналогічну позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 922/2503/20, в рамках якої суд виклав правовий висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З урахуванням викладеного, дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, складення позовної заяви не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать її зміст та обсяг.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у формі протоколу від 09 травня 2024 року №3618 в частині визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 .

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08356179, 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_5 ) (вх. №Ц-3127 від 22.03.2024) щодо встановлення причинного зв`язку діагностованих у нього захворювань та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_5 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08356179, 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.