Ухвала суду № 139516229, 04.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 вересня 2026 року справа № 320/31867/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження з 01.01.2025 та з 01.03.2025 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та з урахуванням коефіцієнтів її зменшення згідно зі статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням суми індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18.09.2025 канцелярією суду зареєстровано відзив відповідача на позовну заяву.

Також 18.09.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зупинення провадження в адміністративній справі № 320/31867/25 - відмовлено.

Крім того, 18.09.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Вказаний орган забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг, пенсійного забезпечення, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, а також здійснює державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.

Крім того, відповідач вказує, що з урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, саме Міністерство соціальної політики України є головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", тоді як Пенсійний фонд України є відповідальним виконавцем і розпорядником коштів нижчого рівня.

Відповідач наголошує, що згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Водночас, відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. З огляду на це, у разі задоволення позовних вимог реальне виконання рішення суду залежатиме від дій Мінсоцполітики як головного розпорядника бюджетних коштів.

На переконання відповідача, судове рішення у цій справі безпосередньо впливатиме на інтереси Мінсоцполітики, а незалучення цього органу позбавить його можливості реалізувати права учасника справи. При цьому заявник посилається на частини треті статті 317 та 353 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення судами апеляційної чи касаційної інстанцій. На думку відповідача, участь Міністерства соціальної політики України сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи й надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за вказану сферу правовідносин.

Розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства соціальної політики України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Зі змісту вказаної правової норми випливає, що участь у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, обумовлена наявністю у них правового інтересу до спірних правовідносин. Такий інтерес виникає тоді, коли ухвалене у справі рішення може безпосередньо змінити, припинити або створити нові права та обов`язки для цієї особи стосовно однієї зі сторін спору, або слугувати підставою для виникнення правовідносин регресного характеру. При цьому такий інтерес має бути реальним, безпосереднім та обґрунтованим конкретними нормами матеріального права.

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилається на те, що Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, а також є головним розпорядником бюджетних коштів за програмою КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». На думку відповідача, у разі задоволення позовних вимог реальне виконання рішення суду залежатиме від дій Мінсоцполітики, що свідчить про наявність у нього безпосереднього інтересу.

Проте суд не погоджується з вказаними доводами відповідача з огляду на таке.

Предметом розгляду у цій справі є перевірка правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження розміру пенсії позивача та застосування зменшувальних коефіцієнтів згідно із статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, а також зобов`язання відповідача здійснити належне нарахування та виплату пенсії.

Суд наголошує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є самостійною юридичною особою публічного права та суб`єктом владних повноважень, на який чинним законодавством покладено обов`язок щодо безпосереднього нарахування та виплати пенсій конкретним отримувачам, перебуваючи з ними у прямих публічно-правових відносинах. Саме відповідач уповноважений обчислювати розмір пенсії позивача, здійснювати її перерахунок та забезпечувати фактичну виплату, а отже, є належною стороною - відповідачем у цій справі.

Виконання Міністерством соціальної політики України функцій із формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення, як і наділення його статусом головного розпорядника бюджетних коштів, свідчить про здійснення цим органом загальних нормативно-розпорядчих та бюджетних повноважень, однак не створює прямих правовідносин між Мінсоцполітики та позивачем у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що питання наявності чи відсутності бюджетних асигнувань, а також особливості розподілу коштів між головним розпорядником бюджетних коштів та розпорядниками нижчого рівня мають внутрішньоорганізаційний та бюджетно-процесуальний характер. При цьому, відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань або особливості бюджетного регулювання не можуть бути підставою для обмеження гарантованого Конституцією та законами України права особи на належне пенсійне забезпечення та ефективний судовий захист.

Рішення суду у цій справі за наслідками розгляду позовних вимог стосуватиметься виключно правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та зобов`язання його вчинити певні дії щодо конкретної особи. Таке рішення не встановлює нових обов`язків безпосередньо для Міністерства соціальної політики України, не змінює його обсягу прав та не може слугувати підставою для виникнення регресних вимог до нього.

Отже, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували, що судове рішення у справі № 320/31867/25 може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Міністерства соціальної політики України.

Сама лише зацікавленість державного органу у правильності застосування законодавства чи прагнення висловити свою позицію стосовно загальних засад пенсійного забезпечення не є правовим інтересом у розумінні статті 49 КАС України та не створює підстав для залучення його до участі у справі як третьої особи.

З огляду на викладене, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про залучення Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 49, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства соціальної політики України - відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Кушнова А.О.