Рішення № 139515926, 07.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 вересня 2026 року (10:00)Справа № 280/5720/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м.Київ, вул. Госпітальна, буд.16; код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі відповідач, ЦВЛК ЗСУ), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перегляді причинно-наслідкового зв`язку захворювання ОСОБА_1 у рішенні військово-лікарської комісії №2025-0520-0902-0702-0 від 20.05.2025;

зобов`язати відповідача повторно переглянути причинно-наслідковий зв`язок захворювання ОСОБА_1 у рішенні військово-лікарської комісії №2025-0520-0902-0702-0 від 20.05.2025 з урахуванням пп. «д» п.21.5 глави 21 розділу ІІ Наказу №402.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до рішення (довідки) ВЛК №2025-0520-0902-0702-0 від 20.05.2025 позивач має певні захворювання, які, на думку ВЛК, «ТАК, пов`язані з проходженням військової служби». Проте виходячи із медичної документації, з середини 2022 року у позивача з`явилися скарги на виражений біль в попереку з іррадіацією в обидві ноги, більше в праву, обмеження рухів в попереку. В свою чергу, в періоди з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а отже захворювання хребта виникло в період участі у бойових діях, що згідно вимог Наказу №402, відповідає як такому, що пов`язане із захистом Батьківщини. Незважаючи на вказані обставини, комісією ЦВЛК ЗСУ при перегляді причинно-наслідкового зв`язку захворювань позивача не було враховану наведену ним медичну документацію, якою підтверджено початок розвитку захворювання у період участі у бойових діях, а отже не було надано мотивованої відповіді за розглядом медичної документації та доводів позивача у зверненні, що порушило його право на належний розгляд справи про перегляд причинно-наслідкового зв`язку його захворювань та унеможливлює об`єктивність відмови. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі від 15.06.2026 була доставлена до електронного кабінету відповідача - 15.06.2026 о 21:54, що підтверджується відомостями з системи «Діловодство спеціалізованого суду» та довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

Згідно з п.2 ч.1 та ч.2 ст.126 КАС України, часом вручення повістки вважається: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.

Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Таким чином, ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі від 15.06.2026 вручено відповідачу 16.06.2026 (вівторок).

Станом на час розгляду справи, відзив та документальні докази на його обґрунтування від відповідача до суду не надходили.

Приписами ч. 4 ст.159 КАС України встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням зазначеної норми суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У період часу з 27.07.2026 по 28.08.2026 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2026, яка міститься в матеріалах справи.

Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.

Солдат ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в період з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 23.11.2022, з 05.01.2023 по 28.02.2023, з 01.04.2023 по 13.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою №01/02/130/02/1569 від 07.06.2025 (а.с. 22).

З 18.01.2024 по 26.01.2024 та з 05.02.2024 по 19.02.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом:

«Реабілітаційний діагноз: Часткове порушення структури хребта. Часткове порушення структури спинномозкових нервів. Часткове (помірне) порушення функції тонусу та витривалості ізольованих м`язів і м`язових груп. Часткове (помірне) порушення стереотипу ходьби. Часткове (легке) порушення функції тактильної чутливості.».

«Клінічний діагноз: Вертеброгенна двобічна, з акцентом справа, компресійно-ішемічна радикулопатія SІ на фоні остеохондрозу, ускладненого протрузією м/х диска в сегменті LS-S1, деформуючого спондилоартрозу, спондилоартрозу попереково-крижового відділу хреста зі стійким помірним больовим та м`язово-тонічним синдромами. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій, стеноз. Гіпертонічна хвороба 3ст. ризик ІІІ. Варикозне розширення вен обох нижніх кінцівок».

Зі слів пацієнта (позивача) біль в шиї та спині турбує близько 1,5 років.

Зазначене підтверджується випискою №443 та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №893 (а.с. 16, 17).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2025-0520-0902-0702-0 від 20.05.2025 позивачу були встановлені наступні діагнози: «Артеріальна гіпертензія II ст. Кризовий перебіг. Регургітація МК, ТК І ст. ДДЛШ 1 типу. СН І-ІІА. Недостатність кардії. Цереброваскулярна хвороба, стенозуючий атеросклероз БЦА (20-45%). Енцефалопатія змішаного генезу (дисциркуляторна, гіпертонічна) І ст. у вигляді цефалгічпого, всстибуло-атактичного синдрому. Поширений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз всіх відділів хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків з вираженим м`язово-іонічним та больовим синдромом при помірному порушенні функції. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з ураженням корінців LS-S1 обабіч, зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами у фазі нестійкої ремісії при помірному порушенні функції. Хронічна вертеброгенна цервікоторакалгія у фазі нестійкої ремісії. Деформуючий остеоартроз правото колінного суглоба І-го ст. з дегенеративно-дистрофічним ушкодженням медіального меніска, тотальною хондромаляцією суглобовою хряща ІІ-го ст. (Оутербрідж), лікований оперативно (26.10.2024 - артроскопія правого колінного суглоба, парціальна резекція медіального меніска, ваперизація, дебридмент) у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, больового синдрому при незначному порушенні функції, деформуючий остеоартроз лівого колінного суглоба 1-го ст. з больовим синдромом при незначному порушенні функції. Деформуючий остеоаргроз правого та лівого кульшових суглобів з больовим синдромом при незначному порушенні функції. Варикозна хвороба правої нижньої кінцівки. Стан після флебектомії справа (2022р.). Рецидив ХВН С3 по СЕАР. Наслідки операції (25.08.2023) герніолапаротомія, пластика килових воріт за Постемським зправа з приводу правосторонньої прямої пахової кили у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця. Кила стравоходного отвору діафрагми. Хронічний панкреатит, стадія ремісії. Хронічний простатит. Хронічна нейросенсорна приглухуватість II ст. Далекозорість в 1.5Д при гостроті зору 1.0 обох очей. Тривожно-астенічний стан складного генезу з інсомнією, проявами емоційно-вольової нестійкості.

Захворювання. ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

На підставі статті 39б, 23б, 64б, 42б, 17в, 61в, 41в графи ІІ Розкладу хвороб.

Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. (а.с. 20, 21).

Проте позивач вважав, що захворювання: «Поширений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз всіх відділів хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків з вираженим м`язово-іонічним та больовим синдромом при помірному порушенні функції. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з ураженням корінців LS-S1 обабіч, зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами у фазі нестійкої ремісії при помірному порушенні функції. Хронічна вертеброгенна цервікоторакалгія у фазі нестійкої ремісії.» у нього пов`язані із захистом Батьківщини.

В зв`язку з чим, 22.04.2026 його представник звернувся до ЦВЛК ЗСУ щодо перегляду причинно-наслідкового зв`язку захворювань солдата ОСОБА_1 відповідно до довідки ВЛК від 20.05.2025 №2025-0520-0902-0702-0 виданої Гарнізонною ВЛК №1 Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь».

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 27.04.2026 за №2026-0427-1537-3066-0, ЦВЛК ЗСУ постановила (вирішила) постанови про причинний зв`язок захворювань солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за довідкою ВЛК від 20.05.2025 №22025-0520-0902-0702-0 виданою Гарнізонною ВЛК №1 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» - залишити без змін.(а.с.25-27).

В обґрунтування свого рішення зазначила, що враховуючи етіологію та патогенез захворювань відповідно до довідки ВЛК від 20.05.2025 №2025-0520-0902-0702-0 час діагностування даного захворювання після участі в бойових діях (відповідно до наданої медичної документації, більше як через пів року після участі), з урахуванням підпункту "є" пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення), вважає, що постанови про причинний зв`язок зазначених захворювань за довідкою ВЛК від 20.05.2025 №2025-0520-0902-0702-0 виданою Гарнізонною ВЛК №1 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» прийняті обґрунтовано, згідно вимог Положення. Підстави для відміни, скасування чи прийняття іншої постанови відсутні. (а.с.27).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.

Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є: Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Так, статтею 70 Закону №2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом №2232-ХІІ.

Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною другою цієї статті передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Як передбачено пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3. розділу I Положення №402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до підпункту 2.4.5. пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали адміністративного розслідування, дізнання, судового розгляду, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

(….).

Зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.

Пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Відповідно до пункту 21.8 глави 21 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пунктом 21.8 цієї глави, забороняється.

Слід зазначити, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема, періоду його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК (ЦВЛК) при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв`язку.

Водночас, судом не встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів.

При цьому, що сама процедура проходження медичного обстеження позивачем не оскаржується.

У цьому контексту також варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК (ЦВЛК), суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК (ЦВЛК) виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а.

Судом не виявлено порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення.

Також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 02 червня 2026 року у справі №160/2006/25.

У вказаній постанові Верховний Суд акцентував, що «визначення причинного зв`язку захворювання, поранення, контузії, травми чи каліцтва військовослужбовця належить до компетенції військово-лікарських комісій, тоді як встановлення ступеня втрати професійної працездатності - до компетенції медико-соціальних експертних комісій. Суд не вправі підміняти собою спеціально уповноважений орган та самостійно змінювати встановлене у передбаченому законом порядку формулювання причинного зв`язку ушкодження здоров`я.».

Беручі до уваги вищезазначені норми права та правові висновки Верховного Суду, суд висновує, що встановлення причинно-наслідкового зв`язку захворювання не відноситься до повноважень суду, суд може надавати лише правову оцінку процедури прийняття рішення військово-лікарськими комісіями.

В даному випадку позивачем не зазначено та судом не встановлено порушення процедури прийняття рішення ЦВЛК ЗСУ оформленого у вигляді протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 27.04.2026 за №2026-0427-1537-3066-0.

Підсумовуючи наведене, суд не може погодитись з обґрунтованістю доводів та вимог позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м.Київ, вул. Госпітальна, буд.16; код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.09.2026.

Суддя Ю.В. Калашник