Рішення № 139515743, 28.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/4033/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання Тереля А.А.

за участю:

позивач не з`явився,

представника позивача - Порада С.В.,

представника відповідача Кремер Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина , буд. 52, ЄДРПОУ 44106694), у якому просить:

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 20.02.2026 форми «С» № 00032950705 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 657 274,75 грн.

Головне управління ДПС у Закарпатській області провело фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про що складено акт від 23.01.2026 з реєстраційним № /Ж5/0716/0702/РРО/ НОМЕР_1 .

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2026 № 00032950705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 657 274,75 грн за відсутність у чеках РРО обов`язкових реквізитів цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, що кваліфіковано як невидачу відповідного розрахункового документа та порушення, за яке передбачено відповідальність пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО).

Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Основними видами діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та обслуговування напоями (кав`ярня «Pro Cofffee», https://menu.ps.me/oxaBTak6rJE).

Під час перевірки дотримання законності у діяльності позивача відповідач встановив порушення п. 2 статті 3 Закону про РРО, яке полягає у невидачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту при реалізації алкогольних напоїв у зв`язку з відсутністю в чеках РРО/ПРРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

При цьому контролюючий орган застосував до позивача фінансові санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, виходячи із загальної суми реалізованих товарів, що включає як підакцизні, так і не підакцизні товари.

Відповідач проти позову заперечив , надавши відзив на позовну заяву в якому вказав, що фактичною перевіркою (акт перевірки від 26.01.2026 №2411/Ж5/0716/702/ РРО/ НОМЕР_1 ), проведеною в господарській одиниці - у барі «PRO COFEE» за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 16.01.2026 по 23.01.2026, який належить ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , яка перебуває на загальній системі оподаткування, здійснює розрахункові операції з використанням програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО), зареєстрованого 22.02.2021 (фіскальний номер 4000074468). Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), далі по тексту - Закон №265/95-ВР, ФОП ОСОБА_1 під час роздрібної торгівлі алкогольними напоями проведено розрахункові операції через ПРРО без видачі відповідних розрахункових документів, а саме: в чеках ПРРО відсутні обов`язкові реквізити цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 27 серпня 2026 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Закарпатській області про ви знання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь- якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі;_5) обов`язковість судового рішення;_6) забезпечення права на апеляційний перегляд

справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у

випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно частини 1 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Законодавче обґрунтування встановлених перевіркою порушень п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями)

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до приписів пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів

(робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) не проведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Розрахунковий документ в розумінні статті 2 Закону № 265/95-ВР це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення).

Пунктом 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 Податкового кодексу України).

Пунктом 3 розділу І Положення передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Закарпатській області провело фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про що складено акт від 23.01.2026 з реєстраційним № /Ж5/0716/0702/РРО/ НОМЕР_1 .

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2026 № 00032950705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 657 274,75 грн за відсутність у чеках РРО обов`язкових реквізитів цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, що кваліфіковано як невидачу відповідного розрахункового документа та порушення, за яке передбачено відповідальність пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО).

Основними видами діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та обслуговування напоями.

Під час перевірки дотримання законності у діяльності позивача відповідач встановив порушення п. 2 статті 3 Закону про РРО, яке полягає у невидачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту при реалізації алкогольних напоїв у зв`язку з відсутністю в чеках РРО/ПРРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

При цьому контролюючий орган застосував до позивача фінансові санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, виходячи із загальної суми реалізованих товарів, що включає як підакцизні, так і не підакцизні товари.

Вперше на суму 765 грн, наступні невидачі відповідних розрахункових документів за період з 04.01.2022 по 23.01.2026 на загальну суму 1 770 772,50 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Верховний Суду від у своїй постанові від 11.09.2025 у справі № 580/7450/24 наголошено, що аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону про РРО встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з таких обов`язків:

проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки;

не проведення розрахункової операції через РРО;

невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Згідно чинних вимог до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків до відповідальності за пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, а саме, як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Виключенням з цього правила, можна вважати, видачу такого фіскального чеку, в якому не зазначено тих обов`язкових реквізитів, що встановлені у наведеному Положенні, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції, та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Згідно пункту 1 статті 17 Закону про РРО прямо пов`язує розмір фінансової санкції із «сумою, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) з порушеннями», що свідчить про необхідність встановлення прямого причинного зв`язку між конкретним порушенням і відповідною сумою продажу. Зі змісту цієї норми не випливає, що у випадку виявлення порушення щодо окремої частини реалізованих товарів така відповідальність автоматично має поширюватися на всю суму розрахункової операції.

В ході судового розгляду встановлено, що у спірних правовідносинах порушення, за яке до позивача застосовано фінансову санкцію, стосується виключно дефекту реквізиту фіскального чеку щодо реалізації підакцизних товарів. Натомість у частині реалізації не підакцизних товарів фіскальні чеки відповідають встановленим законодавством вимогам щодо форми та змісту, містять всі передбачені законодавством необхідні реквізити, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена пункту 1 статті 17 Закону про РРО, а саме відсутній факт невидачі відповідного розрахункового документа при здійсненні розрахункової операції з продажу не підакцизних товарів. Це у свою чергу виключає можливість застосування штрафних санкцій на підставі вказаної норми Закону на суму 100/150 відсотків вартості не підакцизних товарів, оскільки продаж таких здійснено без порушень, встановлених цим підпунктом ст. 17 Закону про РРО.

Отже, за таких обставин включення до бази для нарахування штрафу вартості товарів, щодо яких порушення не встановлено, не ґрунтується на положеннях закону та призводить до необґрунтованого розширення меж фінансової відповідальності платника податків. Відповідальність у сфері застосування РРО є формально визначеною та не може тлумачитися розширювальна на шкоду платнику податків за відсутності прямої законодавчої вказівки.

Як вбачається із додатка до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відсутні відомості про ціну (суму цін) саме алкогольних напоїв у відповідних розрахункових документах.

Відтак, за наявності порушення виключно у частині реалізації підакцизних товарів, фінансова санкція за пунктом 1 статті 17 Закону про РРО може бути обчислена виключно від вартості таких товарів, тоді як застосування штрафу від загальної суми реалізованих товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням закону.

Отже, оскільки суб`єкт владних повноважень ГУ ДПС у Закарпатській області включило у податкове повідомлення рішення штрафна санкції сумарно за весь реалізований товар, не виокремивши інші непідакзині товарні позиції, то таке податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 13312,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина , буд. 52, ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 20.02.2026 форми «С» № 00032950705 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 657 274,75 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина , буд. 52, ЄДРПОУ 44106694) на користь фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 13312,00 грн. (тринадцять тисяч триста дванадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 серпня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 07 вересня 2026 року.

СуддяЮ.Ю.Дору