Рішення № 139515146, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №360/1235/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Комаса Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі мільйон гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 ""Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" надійшла з Луганського окружного адміністративного суду справа № 360/1235/26 за позовом адвоката Комаса Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить:

- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (одного мільйону) гривень 00 копійок відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1 000 000 (одного мільйону) гривень 00 копійок відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

В обґрунтування позову зазначено, що старший матрос ОСОБА_1 (далі Позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 підписав контракт про проходження військової служби у віці до 25 років та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Сторона позивача стверджує, що позивач має право на винагороду в розмірі 1 млн гривень відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 року (зі змінами) №153 про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час дії воєнного стану (далі Постанова № 153).

Відповідно до інформації зазначеній у військовому квитку, 26.11.2020 Позивач був призваний на строкову військову службу та направлений у військову частину.

На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 23.02.2021 № 24-РС, Позивач був призваний у Збройні Сили України для проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою від 16.01.2026 № 201, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , старший матрос ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій обл, Пологівському р-ні., Гуляйпільській міській громаді, Луганській обл., Северодонецькому р-ні., Лисичанській міській громаді, Донецькій обл., Бахмутському р-ні, Часовоярській міській територіальній громаді, Миколаївській обл., Баштанському р-ні., Березнегуватській селищній громаді, Херсонській обл., Білозерському р-ні., Білозерській селищній об`єднаній територіальній громаді, Донецькій обл. Волноваському р-ні., Вугледарській міській територіальній громаді, Запорізькій обл., Запорізькому р-ні., Таврійській сільській територіальній громаді, Херсонській обл., Херсонському р-ні., Білозерській селищній громаді.

Окрім того, Позивач є ветераном війни учасником бойових дій, про що Управлінням персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 видане посвідчення серії НОМЕР_3 .

Таким чином, Позивач, громадянин України, проходив військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та продовжує проходити військову службу.

З метою реалізувати право на винагороду передбачену Постановою № 153, Позивач звернувся з рапортом до військової частини НОМЕР_1

За результатами розгляду рапорту, військова частина НОМЕР_1 надала відповідь, якою відмовила у виплати додаткової грошової винагороди.

На думку Позивача, відмова у виплаті йому одноразової грошової винагороди передбаченої Постановою є незаконною, адже суперечить законодавству та усталеній судовій практиці в цих правовідносинах, а також ґрунтується на довільному та вибірковому тлумаченні норм Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Ухвалою від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18.08.2026 витребувано у військової частини НОМЕР_1 первинний контракт про проходження служби ОСОБА_1 та послужний список.

Ухвалою суду від 26.08.2026 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 первинний контракт про проходження служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та послужний список.

Ухвалою суду від 04.09.2026 за не виконання ухвал суду від 18.08.2026 та від 26.08.2026 стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3328,00 грн.

Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2021 по теперішній час, що підтверджується паспортом громадянина України, витягом з реєстру територіальної громади, посвідченням серії НОМЕР_3 , витягом з послужного списку.

Згідно з довідкою від 16.01.2026 року № 201, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , старший матрос ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти

України, перебуваючи в Запорізькій обл, Пологівському р-ні., Гуляйпільській міській громаді, Луганській обл., Сєвєродонецькому р-ні., Лисичанській міській громаді, Донецькій обл., Бахмутському р-ні, Часовоярській міській територіальній громаді, Миколаївській обл., Баштанському р-ні., Березнегуватській селищній громаді, Херсонській обл., Білозерському р-ні., Білозерській селищній об`єднаній територіальній громаді. Донецькій обл. Волноваському р-ні., Вугледарській міській територіальній громаді, Запорізькій обл., Запорізькому р-ні., Таврійській сільській територіальній громаді, Херсонській обл., Херсонському р-ні., Білозерській селищній громаді.

Зазначена довідка видана на підставі журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за номенклатурою 2022 року № 4ДСК (т.1) від 24.02.2022, журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за номенклатурою 2022 року № 4ДСК (т.2) від 31.05.2022, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 за номенклатурою 2023 року № 6ДСК (т.1) від 28.09.2023, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 за номенклатурою 2025 року № 6ДСК (т.2) від 29.08.2024.

До військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від ОСОБА_1 за вхідним військової частини НОМЕР_1 № 764 від 01.05.2026 щодо виплати одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, а також відповідно до роз`яснень Міністерства оборони України від 21 березня 2025 року.

Розглянувши рапорт позивача, військова частина НОМЕР_1 листом від 15.05.2026 №852 зазначила, що оскільки ОСОБА_1 підписав перший контракт 23 лютого 2021 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 24-РС, в період коли не було воєнного стану та до початку повномасштабного вторгнення, а також починаючи з 24 лютого 2022 року не були переатестовані та не присвоєне первинного офіцерського звання офіцерського складу, не підпадаєте під дію постанови Кабінет)' Міністрів України № 153 від 11 лютого 2025 року та не має права на отримання одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Так, позивача призвано на військову службу 26.11.2020.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджений Указом Президента України 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008).

Відповідно до пункту 2 Положення № 1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Із громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт (далі - військова служба за контрактом). За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Як встановлено судовим розглядом, 23.02.2021 позивач уклав з відповідачем контракт про проходження військової служби строком на 3 роки. Контракт продовжено понад встановлені строки відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №58 від 25.02.2024.

За наявною в матеріалах справи копією довідки від 16.01.2026 року № 201, позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення і інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Запорізькій обл, Пологівському р-ні., Гуляйпільській міській громаді, Луганській обл., Сєвєродонецькому р-ні., Лисичанській міській громаді, Донецькій обл., Бахмутському р-ні, Часовоярській міській територіальній громаді, Миколаївській обл., Баштанському р-ні., Березнегуватській селищній громаді, Херсонській обл., Білозерському р-ні., Білозерській селищній об`єднаній територіальній громаді. Донецькій обл. Волноваському р-ні., Вугледарській міській територіальній громаді, Запорізькій обл., Запорізькому р-ні., Таврійській сільській територіальній громаді, Херсонській обл., Херсонському р-ні., Білозерській селищній громаді.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Порядок в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Тобто, право на виплату спірної грошової допомоги (винагороди) у сумі 1 000000,00 млн. грн. має особа, яка до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану, не притягалась до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, а також брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою КМУ № 153.

Також суд зазначає, що дата прийняття особи на службу/укладення контракту з урахуванням постанови КМУ № 153 є однією із умов виплати спірної грошової допомоги (винагороди) та окрім цього потребує ряду і інших обов`язкових умов, до яких зокрема належить наявність у особи участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою КМУ № 153.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач з 23.02.2021 вже укладав контракт про проходження служби строком на 3 роки та в подальшому контракт продовжено понад встановлені строки з 25.02.2024 у військовій частині НОМЕР_1 , тобто станом на 24.02.2022 (введення воєнного стану в Україні) позивач вже перебував на військовій службі у Збройних Силах України.

Так, з урахуванням співставлення та аналізу документів наданих позивачем до матеріалів справи, судом установлено, що позивач станом на 24.02.2022 вже перебував на військовій службі в Збройних Силах України, а не був прийнятий на військову службу в період воєнного стану, тобто не підпадає під вимогу п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №153.

Отже, на підставі вищевикладеного, слідує, що позивач проходив військову службу у віці до 25 років до введення воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, що виключає одну із основних умов одержання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постанови КМУ №153, що не створює для органу військового управління врегульованих чинним законодавством передумов щодо виплати позивачу спірної винагороди.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дії відповідача в частині нарахування та виплати позивачу спірної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

При цьому суд звертає увагу сторін на те, що аналогічні спірні правовідносини були предметом розгляду в межах справи №160/25223/25. Ухвалою від 09.03.2026 Верховним Судом повернуто касаційну скаргу позивача.

Відтак, твердження позивача про звуження відповідачем тлумачення пункту 4 Постанови №153 і створення дискримінаційних умови по відношенню до осіб, які станом на 24.02.2022 вже перебували на військовій службі, судом не приймаються до уваги.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Отже, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви адвоката Комаса Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі мільйон гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова