Рішення № 139514949, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/24108/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Сушко Тетяни Вікторівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі Позивач, Банк) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі Відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), яким просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 21.07.2026 № 0407950413, № 0408060413.

В обгрунтування позову зазначено, що за результатами камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт № 32754/04-36-04-13/00039002 від 24.06.2026, в якому зазначено про порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 та абзацу б підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб.

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 21.07.2026 були винесені наступні податкові повідомлення рішення:

- № 0407950413, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 1139,63 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік (авансовий внесок за ІV квартал 2022 року) по м. Павлоград;

- № 0408060413, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 8358,35 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік (авансові внески за І квартал 2024 року, ІІ квартал 2024 року, ІІІ квартал 2024 року, ІV квартал 2024 року), 2025 рік (авансовий внесок за І квартал 2025 року) по м. Шахтарське.

Позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки позивач перебуває в процесі ліквідації і всі вимоги за зобов`язаннями банку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення процедури ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у порядку черговості.

21 та 24 серпня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно відзиву на позовну заяву контролюючий орган позов не визнає, зазначив, що не погоджується з його доводами, просить відмовити у його задоволенні. Зокрема, вказав, що будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, в яких запроваджено тимчасову адміністрацію та які перебувають в стадії ліквідації (крім питань погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), регулюються виключно Податковим кодексом та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений Кодексом.

ПАТ «Промінвестбанк» протягом 2022-2024 років самостійно до контролюючих органів подає податкову звітність та декларує податкові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, плати за землю, податку на нерухоме майно та інше. Отже, Товариство здійснює господарську діяльність і відповідно реєстраційних даних в АІС «Податковий блок» термін до якого повинні подати свої кредиторські вимоги становить -24.02.2025.

Введення процедури ліквідації не звільняє платника податків юридичну особу, якою є банк, від сплати поточних обов`язкових платежів до моменту виключення даної юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також відповідач зазначив, що ПАТ «Промінвестбанк» не надавав заперечення на акт камеральної перевірки №32754/04-36-04-13/00039002 від 24.06.2026, а також не надавав скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.07.2026 №0407950413 та на податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.07.2026 №0408060413.

На думку відповідача, враховуючи, що рішення про ліквідацію банку ще не прийнято, нарахування штрафних санкції є правомірним.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу.

Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

24 червня 2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

За результатами перевірки складено Акт № 32754/04-36-04-13/00039002 від 24.06.2026, в якому зазначено про порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 та абзацу б підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб.

На підставі акту перевірки за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 21.07.2026 Відповідачем винесені податкові повідомлення рішення:

- № 0407950413, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 1 139,63 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік (авансовий внесок за ІVквартал 2022 року) по ТГ м. Павлоград;

- № 0408060413, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 8 358,35 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік (авансові внески за І квартал 2024 року, ІІ квартал 2024 року, ІІІ квартал 2024 року, ІV квартал 2024 року), 2025 рік (авансовий внесок за І квартал 2025 року) по ТГ м. Шахтарське.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 3 статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктами 2, 6, 16, 17 статті 2 Закону №4452-VI визначені такі поняття:

виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;

ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства;

тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 3 частини 5 статті 36 Закону №4452-VI передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон №2121-III), банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (частина 5 статті 77 Закону №2121-III).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (частина 6 статті 77 Закону №2121-III).

Частиною 5 статті 45 Закону №4452-VI визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону №4452-VI, з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частина 3 статті 46 Закону №4452-VI).

Таким чином, строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов`язані з ліквідацією банку; погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом №4452-VI.

Згідно з вимогами частини 3 статті 46 Закону №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Отже вирішуючи спірні правовідносини та враховуючи викладені норми права, суд дійшов висновку про те, що визначальним у цих правовідносинах є саме період, під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань, а, відтак, не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції.

Зі спірних правовідносин судом вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» допущено порушення сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022, 2024, 2025 роки.

Так, керуючись вимогами статті 15 Закону України «Про Національний банк України», пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №19 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану», Правлінням Національного банку України прийнято рішення №90-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

На підставі наведеного рішення Правління Національного банку України №90-рш/ БТ від 25.02.2022 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1 30 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1162 від 18 листопада 2024 року «Про деякі питання здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі Рішення №1162).

Відповідно до зазначеного рішення строк управління майном (активами) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та задоволення вимог його кредиторів подовжено на строк дії воєнного стану в Україні та 6 місяців з дати його припинення чи скасування у зв`язку з виникненням обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

Також Рішенням № 1162 продовжено визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон) повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», делеговані провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцеву Артему Юрійовичу до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Отже, положення Закону №4452-VI мали бути враховані контролюючим органом під час винесення відповідачем оскаржуваних рішень, оскільки визначальним в цій справі є саме період, під час якого у позивача не виникає жодних додаткових зобов`язань, а, відтак, не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції, і відповідно до норм Закон №4452-VI (абзац 1 частина третя статті 46) таким періодом є строк проведення ліквідації банківської установи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань у період перебування платника - банка у процедурі ліквідації, та як наслідок протиправності та необхідності скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідача.

Щодо доводів відповідача про те, що податковий борг виник у позивача після початку процедури ліквідації банка та тимчасова адміністрація банку не запроваджена, такі доводи судом відхиляються, адже вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частина 3 статті 46 Закону №4452-VI). Вказана норма є імперативною, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки під час розгляду справи встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами порушення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області норм чинного законодавства, які регулюють питання нарахування штрафних санкцій під час процедури ліквідації банк, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн що підтверджується платіжною інструкцією від 06.08.2026 № 1935 (#4468813801).

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України судові витрати Позивача у вигляді судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення рішення від 21.07.2026:

- № 0407950413, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 1139,63 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік (авансовий внесок за ІV квартал 2022 року) по м. Павлоград;

- № 0408060413, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 8358,35 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік (авансові внески за І квартал 2024 року, ІІ квартал 2024 року, ІІІ квартал 2024 року, ІV квартал 2024 року), 2025 рік (авансовий внесок за І квартал 2025 року) по м. Шахтарське.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (ЄДРПОУ 00039002) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова