Ухвала суду № 139514763, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2026 року Справа №160/890/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі питання про прийняття та затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті поточної пенсії ОСОБА_1 та недоотриманої пенсії з 07.10.2009 на її особистий банківський рахунок у АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 07.10.2009 з урахуванням компенсації втрати частини доходів, на визначений нею банківський рахунок у АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 без змін.

Відтак, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 набрало законної сили 01.07.2025.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 в адміністративній справі №160/890/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у десятиденний строк до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 в адміністративній справі №160/890/25.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не виконав зобов`язання суду, покладені на нього в рішенні від 17.03.2025 в частині виплати недоотриманої пенсії з 07.10.2009. Розрахунок компенсації втрати частини доходів нараховано лише на разову суму за жовтень 2024 року та не є належним виконанням судового рішення щодо зобов`язання виплатити недоотриману пенсію з 07.10.2009 з урахуванням компенсації втрати частини доходів. Відтак, рішення суду залишається невиконаним.

Ухвалою суду призначено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку письмового провадження з 04.12.2025.

Від представника відповідача до суду надійшли пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю, в який останній зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі № 160/890/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено розрахунок та виплату пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів на визначений нею банківський рахунок у ПАТ «Акцент-Банк». Доплата за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 у розмірі 184275,47 грн виплачена 24.09.2025 на визначений банківський рахунок ПАТ «Акцент-Банк». Враховуючи вищевикладене, наголошує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були вжиті всі заходи, направлені на добровільне виконання встановлених судом зобов`язань.

Ухвалою суду виправлено технічну описку в тексті ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №160/890/25 наступним чином:

«Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі».

До суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25, в якому представник відповідача просив суд:

- прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по адміністративній справі № 160/890/25;

- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №160/890/25.

Ухвалою суду у прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом двох місяців з дня отримання даної ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 з відповідними доказами про його виконання.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:

- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу пенсії на банківський рахунок, починаючи з 01.08.2021, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;

- детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат;

- детального розрахунку компенсації втрати частини доходів на всю суму виплаченої на виконання рішення суду недоотриманої позивачем пенсії;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу компенсації втрати частини доходів на всю суму виплаченої на виконання рішення суду недоотриманої позивачем пенсії, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку.

До суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25, в якому представник відповідача просив суд:

- прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по адміністративній справі № 160/890/25;

- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №160/890/25.

В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №160/890/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено розрахунок та виплату пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів на визначений нею банківський рахунок у ПАТ «Акцент-Банк». Доплата за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 у розмірі 184275,47 грн виплачена 24.09.2025 на визначений банківський рахунок ПАТ «Акцент-Банк». Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось із запитом від 06.02.2026 №0400-010404-8/22334 до ПАТ «Акцент-Банк» з проханням надати інформацію щодо зарахування та отримання позивачем пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів у розмірі 184275,47 грн. На вищевказаний запит від ПАТ «Акцент-Банк» було отримано відповідь від 09.02.2026 №8142/3-260209/15, у якій зазначено, що ПАТ «Акцент-Банк» підтверджує, що сума в розмірі 184275,47 грн зараховувалась на рахунок позивача. Враховуючи вищевикладене, покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо виплати поточної пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів на визначений позивачем банківський рахунок у ПАТ «Акцент-Банк» у розмірі 184275,47 грн виконані в повному обсязі.

До звіту про виконання рішення суду представником відповідача було додано копії запиту від 06.02.2026 №0400-010404-8/22334 Про надання інформації; відповіді АТ «А-Банк» від 09.02.2026 №8142/3-260209/15 про те, що сума в розмірі 184275,47 грн зараховувалась на рахунок позивача; протоколу за період 01.10.2009-31.07.2021 за особистим рахунком позивача на підтвердження сплати суми 184275,47 грн.

Ухвалою суду у прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом двох місяців з дня отримання даної ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 з відповідними доказами про його виконання.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:

- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу пенсії на банківський рахунок, починаючи з 01.08.2021, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;

- детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат;

- детального розрахунку компенсації втрати частини доходів на всю суму виплаченої на виконання рішення суду недоотриманої позивачем пенсії;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу компенсації втрати частини доходів на всю суму виплаченої на виконання рішення суду недоотриманої позивачем пенсії, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку.

До суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25, в якому представник відповідача просить суд:

- прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по адміністративній справі № 160/890/25;

- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №160/890/25.

В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №160/890/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено розрахунок та виплату пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів на визначений нею банківський рахунок у ПАТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 . Доплата за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 у розмірі 184275,47 грн виплачена 24.09.2025 на визначений банківський рахунок ПАТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 . Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось із запитом від 06.02.2026 №0400-010404-8/22334 до ПАТ «Акцент-Банк» з проханням надати інформацію щодо зарахування та отримання позивачем пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів у розмірі 184275,47 грн. На вищевказаний запит від ПАТ «Акцент-Банк» було отримано відповідь від 09.02.2026 №8142/3-260209/15, у якій зазначено, що ПАТ «Акцент-Банк» підтверджує, що сума в розмірі 184275,47 грн зараховувалась на рахунок позивача. Враховуючи вищевикладене, покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо виплати поточної пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів на визначений позивачем банківський рахунок у ПАТ «Акцент-Банк» у розмірі 184275,47 грн виконані в повному обсязі.

До звіту про виконання рішення суду представником відповідача було додано копії запиту від 06.02.2026 №0400-010404-8/22334 «Про надання інформації»; відповіді АТ «А-Банк» від 09.02.2026 №8142/3-260209/15 про те, що сума в розмірі 184275,47 грн зараховувалась на рахунок позивача; протоколу за період 01.10.2009-31.07.2021 за особистим рахунком позивача на підтвердження сплати суми 184275,47 грн.

До суду від представника позивача надійшли заперечення на звіт відповідача, в яких останній просить суд:

- відмовити у прийнятті та затвердженні звіту Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.07.2026 №0400-011004-8/136527 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25;

- накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України;

- встановити новий строк для подання належного звіту про виконання рішення суду з наданням усіх доказів, визначних ухвалою суду від 18.05.2026.

В обґрунтування заперечень зазначено, що поданий відповідачем звіт не усуває недоліків, установлених ухвалою суду. Представник позивача наголошує на тому, що відповідач не надав доказів на підтвердження виплати поточної пенсії позивачу за період з 01.08.2021 і донині, а подані відповідачем запити стосуються лише доплати за період з 07.10.2009 по 31.07.2021. Також зазначає, що відповідачем не надано детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат, зокрема, за період з 01.08.2021 по теперішній час. Зауважує також, що відповідачем не сплачено компенсацію втрати частини доходів.

Дослідивши зміст звіту про виконання рішення суду в цій справі та додані документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч. ч. 10-11 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Як вже було зазначено, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 07.10.2009 з урахуванням компенсації втрати частини доходів, на визначений нею банківський рахунок у АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_1 .

Зі змісту поданого звіту про виконання рішення суду та долучених до матеріалів справи документів судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено виплату пенсії позивачу за період з 07.10.2009 по 31.07.2021 в розмірі 184275,47 грн.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплати пенсії позивачу з 01.08.2021 по теперішній час.

Відтак, хибними є твердження представника відповідача про виконання у повному обсязі рішення суду у цій справі.

Крім того, у матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості з пенсійних виплат, компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасністю сплати позивачу пенсійних виплат на всю суму недоотриманої позивачем пенсії. Разом із тим, відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем такої компенсації.

З вищенаведеного вбачається, що відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 невиконане.

Невиконання рішення суду порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у Рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Разом із тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції , п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії , заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 № 18966/02).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх ex-officio. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Так, у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04, п. п. 56 - 58 та 66 - 70) ЄСПЛ неодноразово постановляв, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

У пункті 1 статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 р. №475/97-ВР зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а ст. ст. 13 і 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 р. №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Невиплата відповідачем пенсії позивачу у повному обсязі та компенсації втрати частини доходів порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (рішення Європейського суду у справі Кечко проти України від 08.11.2005).

Разом із тим, розглянувши клопотання представника відповідача про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу, суд встановив, що надані разом зі звітом про виконання рішення суду у цій справі докази не підтверджують фактичного та повного виконання рішення суду у цій справі, а також не містять належних доказів здійснення всіх можливих та необхідних заходів щодо реалізації рішення суду шляхом виплати коштів у повному обсязі на банківський рахунок позивача, не підтверджують фактів виконання рішення суду у цій справі, здійснення всіх можливих та необхідних заходів для його виконання або об`єктивної неможливості такого виконання, з урахуванням тривалого строку невиконання рішення суду у цій справі, а саме: 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Суд наголошує, що надані представником відповідача документи не можуть бути оцінені як належні і достатні докази виконання рішення суду у цій справі, у зв`язку з чим, підстави для застосування у спірних правовідносинах положень ч. 5 ст. 382-3 КАС України щодо звільнення керівника відповідача від сплати штрафу у зв`язку з виконанням рішення суду відсутні.

Щодо питання стягнення з керівника відповідача штрафу за невиконання рішення суду у цій справі суд зазначає таке.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Між тим, суд роз`яснює, що накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливе або у разі ненадання звіту на виконання ухвали суду, або ненадання доказів, які свідчать про вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду з моменту останнього встановлення строку надання звіту суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 року у справі№ 160/13013/19.

Судом встановлено, що відповідач фактично не заперечує свого обов`язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку.

Суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.

Верховний Суд у висновках постанови від 31.08.2023 по справі 560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області частково сплатило належні позивачу суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу станом на момент постановлення цієї ухвали суду.

Такої правової позиції дотримується Третій апеляційний адміністративний суд, про що зазначено у постанові від 17.08.2026 у справі №160/19157/22 щодо аналогічних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, оскільки рішення суду залишається не виконаним відповідачем у повному обсязі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття та затвердження звіту відповідача про виконання рішення суду, оскільки останній не містить доказів виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом двох місяців з дня отримання даної ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 з відповідними доказами про його виконання.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/890/25 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:

- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу поточної пенсії на банківський рахунок, починаючи з 01.08.2021 по день формування звіту про виконання рішення суду у цій справі на виконання цієї ухвали, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;

- детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат, включно з виплатою поточної пенсії позивача;

- детального розрахунку компенсації втрати частини доходів на всю суму виплаченої на виконання рішення суду недоотриманої позивачем пенсії;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу компенсації втрати частини доходів на всю суму виплаченої на виконання рішення суду недоотриманої позивачем пенсії, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька