Рішення № 139514751, 29.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Справа № 160/10703/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Волосюку І.С.

за участю:

представника позивача - Соколова Д.І.

представника відповідача - Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2026 р. №0050260702, яким ТОВ "БІЛТЕКС" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3 893 812,50 грн, з яких: 3 136 650 грн - за податковими зобов`язаннями та 757 162,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2026 р. №0050290702, яким до ТОВ "БІЛТЕКС" застосовано штрафні (фінансові) санкції за відсутність складання та/або реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму 1452152,85 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БІЛТЕКС" з питань, визначених рішенням ДПС України від 22.10.2025 №30552/6/99-00-06-01-01-06, за результатами якої складено акт від 26.12.2025 №5400/04-36-07-02/38598848. Не погоджуючись із висновками акту, ТОВ "БІЛТЕКС" подало заперечення від 09.01.2026 №б/н. Листом від 23.01.2026 №5332/6/04-36-07-02-13 контролюючий орган повідомив про розгляд заперечень та залишення їх без задоволення, а висновки акту - без змін. На підставі зазначеного акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2026 №050260702 та №050290702, які товариство вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Так, ТОВ "БІЛТЕКС" не погоджується з висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.12.2025 та вважає, що відповідач безпідставно зробив висновки щодо порушення норм податкового законодавства, у зв`язку із чим протиправно було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2026 р. №0050260702 в частині заниження доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку, у загальній сумі 17 425 834 грн, у т.ч. за 2020 рік на суму 600 тис.грн та за 2022 рік на суму 16 825 834 грн, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств, та протиправно було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2026 р. №0050290702 в частині нарахування штрафних санкцій за нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальній сумі штрафної санкції 1 452 152,85 грн. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 03.06.2026 року 10:30 год.

На виконання вимог ухвали суду 21.05.2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з твердженнями і вимогами позивача викладеним у позовній заяві та вважає їх безпідставними та помилковими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Так, отримані від ТОВ "ТД "ЛКТ" кошти у загальній сумі 17 425 834,17 грн, перерахування яких останнім не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ "БІЛТЕКС" щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності позивача та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. Отже, в порушення п.7 П(С)БО 15, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ТОВ "БІЛТЕКС" занижено доходи від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 17 425 834 грн, в т.ч. за: 2020 рік на суму 600 тис.грн; 2022 рік на суму 16 825 834 грн.

Враховуючи той факт, що підприємство, на адресу якого ТОВ "БІЛТЕКС" в рамках укладених господарських угод нібито були реалізовані товари (утеплювач, білизна, футболки) без реального їх виконання, є суб`єктом підприємництва, що створене з метою здійснення документообігу, податкові зобов`язання з ПДВ по такому контрагенту були сформовані безпідставно. На порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України ТОВ "БІЛТЕКС" завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2 904 305,7 грн, у т.ч. за листопад 2020 року у сумі 233 345,75 грн, за червень 2022 року у сумі 1 200 000 грн, за липень 2022 року у сумі 500 тис.грн, за серпень 2022 року у сумі 729 61,95 грн, за вересень 2022 року у сумі 241 898 грн. В ході перевірки встановлено, що ТМЦ (утеплювач, білизна, футболки), які вказані в документах на реалізацію, були відвантажені зі складу кінцевому споживачу (не встановлено наявність залишків зазначених ТМЦ по рах.26, 281 станом на 31.12.2020 та 31.12.2022), відповідно на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України товариством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у загальній 2 904 305,7 грн, у т.ч. за листопад 2020 року у сумі 233 345,75 грн, за червень 2022 року у сумі 1 200 000 грн, за липень 2022 року у сумі 500 тис.грн, за серпень 2022 року у сумі 729 61,95 грн, за вересень 2022 року у сумі 241 898 грн.

02.06.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь, в якій зазначено, що довід відзиву про те, що при розгляді справ № 620/6581/22, № 620/5256/23 та № 620/18939/23 первинні документи між ТОВ "БІЛТЕКС" та ТОВ "ЛКТ" (теперішня назва - ТОВ "ЕРНЕКОТ СІТІ") не досліджувалися, є неточним. Повнота відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку у зазначених справах дійсно не досліджувалась, оскільки це не було предметом розгляду - предметом були правомірність зупинення і відмови у реєстрації податкових накладних та віднесення ТОВ "ЛКТ" до ризикових платників. Натомість первинні документи у цих справах судом досліджувались, що випливає безпосередньо з тексту рішень. У справі № 620/6581/22 суд встановив, що реалізований ТОВ "ЛКТ" товар придбаний у ТОВ "БІЛТЕКС" та ТОВ "ТД "Фелікс", на підтвердження чого надано товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату та платіжні доручення, а також врахував лист ТОВ "БІЛТЕКС" від 04.11.2022 №04-11-02 про відвантаження продукції "Утеплювач" у кількості 65 193,3 погонних метрів, виготовленої ТОВ "Текс-Груп" з давальницької сировини на замовлення ТОВ "БІЛТЕКС" згідно із ТУ У 13.9-39076229-002:2016. У справі № 620/5256/23 Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.12.2023 зазначив, що в матеріалах справи наявні первинні документи, оформлені у рамках господарських відносин із контрагентами, складені відповідно до вимог законодавства та такі, що засвідчують факт реального виконання господарських зобов`язань.

ДПС України у рішенні про результати розгляду скарги від 22.10.2025 № 30552/6/99-00-06-01-01-06 частково скасувала попередні податкові повідомлення-рішення щодо взаємовідносин із ТОВ "ЛКТ", зазначивши, що висновки перевірки ґрунтувалися виключно на даних інформаційних баз ДПС, які мають інформативний характер та не можуть бути самостійним і належним доказом порушень без аналізу первинних документів. ДПС України врахувала, що на момент здійснення поставок реєстрація податкових накладних за цими операціями не зупинялася, а рішення про відповідність контрагента критеріям ризиковості прийнято через два роки після останньої поставки. Питання реальності операцій між ТОВ "БІЛТЕКС" та ТОВ "ЛКТ" досліджується в межах податкової перевірки, за результатами якої прийнято оскаржувані рішення, і тягар доказування їх правомірності за ч.2 ст.77 КАС України покладено на відповідача. Цей обов`язок відповідач не виконав: належного та допустимого доказу нереальності операцій він не надав, обмежившись даними баз даних ДПС та обставинами, що не стосуються періоду здійснення поставок (анулювання реєстрації ТОВ "ЛКТ" платником ПДВ 21.11.2025 та зміна найменування). На момент здійснення поставок у 2020 - 2022 роках контрагент був зареєстрованим платником ПДВ, подавав звітність, мав за даними звіту 20-ОПП офісне, складське та виробниче приміщення і вантажні автомобілі, що контролюючий орган відтворює в акті перевірки.

Відповідачем 09.06.2026 року були подані заперечення, в яких зазначено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що при розгляді справ №620/6581/22, №620/5256/23 та №620/18939/23 Чернігівським окружним адміністративним судом та Шостим апеляційним адміністративним судом первинні документи, правильність їх складання та повнота відображення господарських операцій у бухарському та податковому обліку по фінансово-господарським операціям між ТОВ "БІЛТЕКС" та ТОВ "ЛКТ" (теперішня назва - ТОВ "ЕРНЕКОТ СІТІ") не досліджувалися. Наданий до заперечення ТОВ "БІЛТЕКС" паспорт якості не містить відомостей про нормативний документ (ДСТУ/ТУ), за якими проводилась оцінка. Паспорт якості складений виробником без підтвердження незалежною акредитованою лабораторією, не підтверджує факт проведення випробувань у порядку, визначеному Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності від 15.01.2015 р. №124-VIII. У наданому паспорті якості відсутні номер партії, дата виготовлення, дата випробувань, обсяг партії, відсутні будь-які посилання на ДСТУ, ГОСТ або ТУ, не можливо встановити, які саме нормативні вимоги бралися за основу. Так, відповідачем направлено запит до Головного управління ДПС у м.Києві від 03.11.2025 №3523/7/04-36-07-02-12, щодо ТОВ "ЕРНЕКОТ СІТІ" (код ЄДРПОУ 41111513), про проведення зустрічної звірки. Відповіддю надана загальна інформація про підприємство та повідомлено про включення його до реєстру ризикових суб`єктів господарювання у відповідності до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. На підставі акту перевірки від 26.12.2025 №5400/04-36-07-02/38598848 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено правомірні податкові повідомлення-рішення від 30.01.2026 №0050290702, №0050260702, які направлені засобами поштового зв`язку на податкову адресу підприємства. Відповідно до поштового повідомлення дата отримання - 20.02.2026.

В підготовче засідання, призначене на 30.06.2026 року, з`явилися представники сторін. Протокольною ухвалою суду від 30.06.2026 року було проведено та закрито підготовче засідання і призначено розгляд справи по суті на 15.07.2026 року об 11-30 год.

У судовому засіданні 29.07.2026 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.07.2026 року заперечувала проти задоволення позову, просила суд у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "БІЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 38598848) є юридичною особою, яка зареєстрована 26.02.2013 року, номер запису про державну реєстрацію 12241020000056784.

На підставі наказу від 05.05.2025 №2950-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БІЛТЕКС" Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "БІЛТЕКС".

За результатами перевірки було складено акт від 17.06.2025 року №2717/04-36-07-02/38598848 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БІЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 38598848).

Не погодившись із висновками акту ТОВ "БІЛТЕКС" було подано 15.07.2025 р. заперечення до акта перевірки.

Листом від 29.07.2025 року №68103/6/04-36-07-02-13 "Про надання відповіді на заперечення ТОВ "БІЛТЕКС" Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило про розгляд заперечень та про залишення останніх без задоволення, а висновків акту - без змін.

12.08.2025 року ТОВ "БІЛТЕКС" засобами поштового зв`язку отримано податкові повідомлення-рішення від 05.08.2025 р. № 0449270702, № 0449280702, № 0449300702.

20.08.2025 р. позивачем було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 05.08.2025 р. №0449270702, №0449280702, №0449300702.

Згідно із рішенням про результати розгляду скарги за №30552/6/99-00-06-01-01-06 від 22.10.2025 р. ДПС України частково задовольнила скаргу скасувала податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.08.2025 №0449270702, № 0449300702 у частині висновків перевірки про заниження доходів по операціях з реалізації товару ТОВ "ЕРНЕКОТ СІТІ" та у відповідній частині штрафні санкції відповідно до вимог п.1201.2 ст.120-1 ПК України.

Судом також встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.12 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, згідно із наказом ДПС України від 03.12.2025 №1175 та відповідно до рішення ДПС про результати розгляду скарги від 22.10.2025 №30552/6/99-00-06-01-01-06, у зв`язку з неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки, для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання ТОВ "БІЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 38598848) вимог законодавства, та у зв`язку із здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка здійснювала таку перевірку (наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.11.2025 №132-дп "Про порушення дисциплінарного провадження) була проведена перевірка з 15.12.2025 по 19.12.2025. За результатами перевірки складено акт від 26.12.2025 №5400/04-36-07-02/38598848, який вручено директору підприємства.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ТОВ "БІЛТЕКС" занижено доходи від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 17 425 834 грн, в т.ч. за: 2020 рік на суму 600000 грн, 2022 рік на суму 16 825 834 грн;

- п.1201.2 ст.1201, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.89 та п.90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині нездійснення ТОВ "БІЛТЕКС" реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "БІЛТЕКС" не погодившись з висновками акту перевірки від 26.12.2025 №5400/04-36-07-02/38598848 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БІЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 38598848) з питань, визначених у рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 22.10.2025 №30552/6/99-00-06-01-01-06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БІЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 38598848) від 17.06.2025 №2717/04-36-07-02/38598848 подало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 09.01.2026 №б/н (вх. №2243/6 від 09.01.2026).

До заперечень ТОВ "БІЛТЕКС" надано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 №620/6581/22, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 №620/6581/22, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 №620/5256/23, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 №620/5256/23, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 №620/18939/23, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 №620/18939/23 та паспорт якості.

На підставі п.п.86.7.2 п.86.7 ст.86 ПК України, відповідач листом від 13.01.2026 №2546/6/04-36-07-02-13 повідомив ТОВ "БІЛТЕКС" про дату, місце розгляду заперечень та запрошено посадових осіб (представників) підприємства для взяття участі у розгляді заперечень 20.01.2026.

Розгляд заперечень відбувся комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок 20.01.2026.

У розгляді заперечень брав участь представник ТОВ "БІЛТЕКС" на підставі договору про надання юридичних послуг від 02.04.2021 №1.

За результатами розгляду заперечень комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок висновок акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БІЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 38598848) від 26.12.2025 №5400/04-36-07-02/38598848 визнано правомірним, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а заперечення від 09.01.2026 №б/н залишено без задоволення.

Листом від 23.01.2026 №5332/6/04-36-07-02-13 надано відповідь позивачу про результати розгляду заперечень, який направлено на адресу підприємства засобами поштового зв`язку із повідомленням про вручення.

На підставі акту перевірки від 26.12.2025 №5400/04-36-07-02/38598848 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 30.01.2026 року №0050290702, №0050260702.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Як визначено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

За п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

Положеннями п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкову накладною.

За п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених законодавчих норм вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та віднесення сум до складу витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окрім того, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, вони повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки це є її визначальною ознакою.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно із п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За визначенням у ст.1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

За змістом вищенаведених норм, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Так, господарські взаємовідносини між ТОВ "БІЛТЕКС" (Постачальник) та ТОВ "ТД "ЛКТ" (Покупець) у перевіряємий період, здійснювались на підставі Договору поставки №БТ-4063 від 02.11.2020 та Договору поставки №БТ-5040 від 10.06.2022. Предметом договорів є поставка Постачальником текстильних виробів (утеплювач багатошаровий, натільна білизна чоловіча трикотажна з бавовни - кальсони та футболки, піжами жіночі трикотажні з бавовни, сорочки жіночі трикотажні з бавовни, футболки чоловічі трикотажні з бавовни). Договори підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками та не визнані недійсними в установленому законом порядку.

На виконання умов Договорів ТОВ "БІЛТЕКС" у період з листопада 2020 року по вересень 2022 року поставило товар на загальну суму 17 425 834,17 грн (у 2020 році - на суму 1 400 074,50 грн, у 2022 році - на суму 16 025 759,67 грн), які відображені у бухгалтерському та податковому обліку товариства, що підтверджується складеними видатковими накладними та зареєстрованими податковими накладними. Перелік податкових і видаткових накладних наведено у самому акті перевірки (таблиці 1 та 2) і відповідач дефектів форми чи змісту цих первинних документів не встановив.

Податкові накладні, складені ТОВ "БІЛТЕКС" за цими операціями, у встановлений законом строк зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; жодного рішення про зупинення їх реєстрації на момент складання не приймалось, що додатково свідчить про відсутність у контролюючого органу на той момент сумнівів у реальності відповідних постачань.

Факт оплати поставлених товарів документально підтверджений і не оспорюється відповідачем: згідно даних наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" на користь ТОВ "БІЛТЕКС" від ТОВ "ТД "ЛКТ" надійшли грошові кошти у загальній сумі 17 425 834,17 грн. Цей факт прямо зафіксований на стор. 7 акту перевірки самим контролюючим органом.

Перевезення товару здійснювалося з місця складу ТОВ "БІЛТЕКС" (м.Дніпро, вул.Молодогвардійська, 13-а) до складу ТОВ "ТД "ЛКТ" (м.Чернігів, вул.Малиновського, 55а) та документально супроводжувалося товарно-транспортними накладними, перелік яких із зазначенням дати, номера товарно-транспортної накладної, автомобіля, причепа, водія, пунктів навантаження та розвантаження відтворено у таблиці 3 акту перевірки.

Таким чином, сам фіскальний орган у тексті акта фактично визнає існування товарно-транспортних накладних на перевезення кожної партії товару від ТОВ "БІЛТЕКС" до ТОВ "ТД "ЛКТ".

Відповідач обґрунтовує неможливість виконання поставок посиланням на нібито відсутність у залучених експедиторів власних транспортних засобів, персоналу та/або інших ресурсів, необхідних для перевезення.

У взаємовідносинах ТОВ "БІЛТЕКС" із залученими суб`єктами господарювання були укладені Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 05/01/22 від 05.01.2022 з ФОП ОСОБА_1 та Договір транспортно-експедиторського обслуговування по території України та міжнародному сполученні № 21/01/20 від 21.01.2020 з ФОП ОСОБА_2 .

За змістом фактичних правовідносин та характером наданих послуг, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 діяли як експедитори та надавали транспортно-експедиторські послуги (організація та забезпечення перевезення), а не як перевізники, які безпосередньо здійснюють доставку вантажу. Такий висновок узгоджується з суттю транспортно-експедиторської діяльності, визначеною спеціальним законом.

Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" розмежовує учасників цих правовідносин і визначає експедитора як суб`єкта господарювання, що за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, тоді як перевізник є окремим учасником, що забезпечує переміщення вантажу. У цьому ж законі транспортно-експедиторська послуга визначається як робота, "безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень" та виконанням пов`язаних із цим допоміжних операцій.

Частина 2 ст.4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлює, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками та іншими учасниками транспортного процесу (портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо), які є резидентами або нерезидентами України. Тобто залучення третіх осіб є типовим і законодавчо передбаченим способом виконання експедиторського доручення.

Також, у ст.4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" зазначено, що "експедитори можуть мати транспортні засоби", що підкреслює можливість, а не обов`язковість наявності власних чи орендованих транспортних засобів для провадження експедиторської діяльності. Отже, сама по собі відсутність у експедитора транспортних засобів у власності або користуванні не є ознакою неможливості виконання ним експедиторських функцій, оскільки зміст експедирування полягає в організації та забезпеченні перевезення, у тому числі через договори із залученням інших суб`єктів господарювання.

Стаття 929 ЦК України визначає договір транспортного експедирування як зобов`язання експедитора виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а сам договір може передбачати, зокрема, укладення експедитором договору перевезення від свого імені або від імені клієнта, забезпечення відправки та одержання вантажу, а також інші організаційні та супровідні дії.

Водночас ста.932 ЦК України прямо дозволяє експедитору залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб, із збереженням відповідальності експедитора перед клієнтом за порушення договору (якщо інше не встановлено договором).

У постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №160/19771/23 зазначено, що під час оцінки можливості виконання операцій може враховуватися, зокрема, наявність трудових і матеріальних ресурсів, однак чинне законодавство не визначає "певної кількості трудових ресурсів, основних фондів та іншого майна", а суб`єкт господарювання може залучати ресурси на підставі цивільно-правових договорів; так само окремі недоліки документів або відсутність частини підтвердних даних не можуть бути єдиною самостійною підставою для висновку про відсутність права на податкову вигоду.

Взаємовідносини з організації перевезень із ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 мали системний характер та є усталеними в діяльності ТОВ "БІЛТЕКС".

За даними бухгалтерського обліку, що підтверджується первинними документами, загальна кількість таких перевезень становить 943 операції, а їхня вартість за становить 7 113 423,95 грн, з яких 470 перевезень на суму 4 469 400 грн організовувались ФОП ОСОБА_1 (2021 -2025 років), а 473 перевезення на суму 2 644 023,95 грн - ФОП ОСОБА_2 (2020 - 2021 років).

Під час попередньої планової перевірки (акт від 17.06.2025 року №2717/04-36-07-02/ НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БІЛТЕКС" (код ЄДРПОУ 38598848)) контролюючий орган не ставив під сумнів ані формат організації перевезень із залученням зазначених осіб, ані належність та достатність документального оформлення цих послуг, натомість у межах позапланової перевірки той самий контролюючий орган, не посилаючись на нові обставини чи встановлені факти відсутності перевезень, фактично змінює підхід і використовує зауваження до порядку організації перевезень та документального підтвердження транспортних послуг, як підставу для висновку про нереальність операцій з ТОВ "ТД "ЛКТ".

Зазначення в акті перевірки про нібито ненадання ТОВ "БІЛТЕКС" документів, що підтверджують якість продукції (сертифікатів, паспортів якості), не відповідає дійсності. Такі документи у позивача наявні та були долучені ще до заперечень на акт документальної планової виїзної перевірки від 17.06.2025, а отже перебували у розпорядженні контролюючого органу ще до проведення позапланової перевірки.

Позивачем також було зазначено, що додатково копії документів, які посвідчують якість товару, повторно надані разом із запереченнями від 09.01.2026 №6/н на акт перевірки.

Водночас у відповіді на заперечення від 23.01.2026 №5332/6/04-36-07-02-13 контролюючий орган, відмовляючи у врахуванні наданого паспорта якості, послався на те, що паспорт якості "не містить відомостей про нормативний документ (ДСТУ/ТУ), за якими проводилась оцінка", "складений виробником без підтвердження незалежною акредитованою лабораторією", не містить номера партії, дати виготовлення, дати проведення випробувань, обсягу партії та "посилань на ДСТУ, ГОСТ або ТУ".

Такі доводи жодною нормою закону не підтверджені та ігнорують положення ч.1 ст.673 ЦК України, ст.675 ЦК України, а також п.4.1, 4.2 Договору №БТ-4063 і п. 2.11 Договору №БТ-5040, згідно із якими якість товару має відповідати санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, встановленим чинним законодавством, а підтвердження якості - здійснюватися сертифікатом та іншими документами, що необхідні для продажу товарів даного виду.

Відповідно до ч.4 ст.673 ЦК України, на яку посилається і відповідач у самому акті перевірки (стор.13), продавець і покупець можуть домовитися про передачу товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом, іншими нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для сторін. Згідно із ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Тобто питання форми підтвердження якості належить до сфери договірної свободи сторін, реалізованої в межах ст.ст.6, 627, 628 ЦК України.

Жодним нормативним актом не встановлено обов`язок виробника чи постачальника текстильної продукції підтверджувати її якість виключно висновками незалежних акредитованих лабораторій.

Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 №124-VIII, на який посилається відповідач, не застосовується до спірних операцій, оскільки текстильна продукція, що постачалася (утеплювач багатошаровий, натільна білизна, піжами, сорочки, футболки), не входить до переліку продукції, що підлягає обов`язковій оцінці відповідності за процедурами цього Закону.

Крім того, у відносинах між підприємствами - платниками податків порядок підтвердження якості товару визначається насамперед умовами договору та загальними вимогами законодавства до товарів відповідної групи; обраний сторонами формат (паспорт якості, складений виробником) відповідає звичаям ділового обороту в текстильній галузі і не спростовує ані факту поставки, ані факту переходу права власності на товар до Покупця.

Факт реальності господарських операцій між ТОВ "БІЛТЕКС" та ТОВ "ТД "ЛКТ" (ТОВ "ЕРНЕКОТ СІТІ") за Договорами поставки №БТ-4063 від 02.11.2020 та №БТ-5040 від 10.06.2022 вже був предметом судового дослідження в межах низки адміністративних справ, у яких суди надавали оцінку тим самим первинним документам, що досліджувалися відповідачем у ході позапланової перевірки.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №620/6581/22 задоволено адміністративний позов ТОВ "ТД "ЛКТ" до ГУ ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних від 11.08.2022 №7195867/41111513 та від 19.08.2022 №7230754/41111513, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ "ТД "ЛКТ" від 09.06.2022 №17 та від 15.06.2022 №21, складених на адресу ТОВ "Сівертекс" щодо поставки утеплювача. Судом встановлено, що товар, за яким складено податкові накладні, був придбаний ТОВ "ТД "ЛКТ" у ТОВ "БІЛТЕКС" та ТОВ "ТД "Фелікс" на підставі відповідних договорів поставки, що підтверджується товарно-транспортними накладними, рахунками та платіжними дорученнями; продукція "Утеплювач" у кількості 65 193,3 погонних метрів була виготовлена ТОВ "Текс-Груп" на замовлення ТОВ "БІЛТЕКС" з давальницької сировини згідно з ТУ У 13.9-39076229-002:2016. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №620/6581/22 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд окремо зазначив, що контролюючим органом не доведено перевищення обсягу постачання над залишком придбаного товару, не встановлено ознак фіктивності чи нереальності господарської операції.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 у справі №620/18939/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024, судами проаналізовано документи щодо поставки ТОВ "БІЛТЕКС" на адресу ТОВ "ТД "ЛКТ" натільної білизни чоловічої трикотажної з бавовни, піжам жіночих трикотажних з бавовни та іншої текстильної продукції на загальну суму 1 825,8 тис.грн (у т.ч. ПДВ - 304,3 тис.грн) і встановлено реальність цих господарських операцій, наявність належного документального підтвердження та законність дій сторін.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №620/5256/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.11.2022 №85629 про відповідність ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛКТ" критеріям ризиковості платника податку, а ГУ ДПС у Чернігівській області зобов`язано виключити товариство з переліку ризикових платників. Суди встановили, що податковий орган порушив процедуру прийняття такого рішення, не дотримався порядку автоматизованого моніторингу податкових накладних, не навів чітких посилань на конкретні ризикові операції та належну податкову інформацію, не надав належних доказів ризиковості господарської діяльності.

На стор. 8 акту перевірки відповідач констатує, що за даними звіту 20-ОПП у ТОВ "ТД "ЛКТ" відображені такі об`єкти оподаткування: офісне та складське приміщення за адресою: Чернігівська область, м.Чернігів, Деснянський район, вул.Малиновського, 55А; два автомобілі Mercedes-Benz Citan та OPEL VIVARO; виробниче приміщення за адресою: Чернігівська область, м.Чернігів, Новозаводський район, вул.Нафтовиків, буд.1. Станом на 31.12.2022 за даними фінансової звітності малого підприємства ТОВ "ТД "ЛКТ" обліковувало залишки у загальній сумі 350,4 тис.грн. Контрагент зареєстрований платником ПДВ з 01.04.2013 (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 385988404643), подавав податкову та фінансову звітність.

Таким чином, відомості про трудові та матеріальні ресурси ТОВ "ТД "ЛКТ" у 2020 та 2022 роках, відтворені відповідачем у самому акті перевірки, не спростовують, а підтверджують можливість здійснення господарських операцій із ТОВ "БІЛТЕКС".

Посилання відповідача на факт анулювання реєстрації ТОВ "ТД "ЛКТ" як платника ПДВ 21.11.2025 з причини "ненадання декларацій протягом року", а також на подальшу зміну найменування на ТОВ "ЕРНЕКОТ СІТІ" не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, що мали місце у 2020 - 2022 роках.

На момент здійснення поставок ТОВ "ТД "ЛКТ" було належним чином зареєстрованим платником ПДВ, подавало податкову звітність, мало зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за придбанням товару від ТОВ "БІЛТЕКС" та за його подальшою реалізацією третім особам, зокрема ТОВ "Сівертекс", що прямо зазначено у самому акті перевірки.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 30.01.2026 №050290702 про застосування штрафу за п.120.2 ст.120 ПК України у сумі 1 452 152,85 грн, суд зазначає наступне.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2026 №050290702 (форма "ПН") прийнято на підставі висновку акту перевірки про те, що в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ "БІЛТЕКС" нібито не здійснило реєстрації в ЄРПН податкових накладних "на адресу кінцевого споживача" за податкові періоди листопад 2020 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року на загальну суму податкових зобов`язань 2 904 305,70 грн, у зв`язку з чим за п.120.2 ст.120 ПК України застосовано штраф у розмірі 50% від цієї суми - 1 452 152,85 грн.

Правовою підставою для такого висновку є виключно твердження акту перевірки про нереальність постачань ТОВ "БІЛТЕКС" на адресу ТОВ "ТД "ЛКТ". Відповідач виходить із того, що оскільки товар нібито не поставлявся на адресу ТОВ "ТД "ЛКТ", то він мав бути реалізований безпосередньо кінцевому споживачу, у зв`язку з чим позивач мав би скласти та зареєструвати у ЄРПН окремі податкові накладні на кінцевого споживача, чого ним нібито не зроблено.

Такий висновок є похідним від попередньо спростованого припущення про нереальність операцій з ТОВ "ТД "ЛКТ" та не має самостійної доказової бази. Оскільки господарські операції з ТОВ "ТД "ЛКТ" фактично відбулися (що підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними документами, наявністю судових рішень у справах №620/6581/22, №620/18939/23, №620/5256/23, а також самим фактом отримання ТОВ "БІЛТЕКС" оплати у розмірі 17 425 834,17 грн від ТОВ "ТД "ЛКТ").

ТОВ "БІЛТЕКС" правомірно склало та своєчасно зареєструвало в ЄРПН податкові накладні саме на адресу ТОВ "ТД "ЛКТ.

Таким чином, позивачем були надані документи (первинну бухгалтерську документацію), що дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій, існування зв`язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем товарів (послуг).

Норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагента трудових та інших ресурсів, які були їм необхідні.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації з баз даних щодо контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій.

Частиною 2 статті 61 Конституції України закріплено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17.11.2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 16.10.2018 у справі №808/1593/17, в постанові від 15.01.2019 року у справі № 809/2918/13-а порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентами, прослідковується мета замовлення та отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності. Наявні первинні документи, які не викликають сумніви.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, довести правомірність свого рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Суд не погоджується з висновком податкового органу, що той надав докази, які однозначно свідчать про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували фіктивний характер спірних операцій між позивачем і його контрагентами, що в свою чергу свідчило б про недобросовісність ТОВ "БІЛТЕКС" як платника податків.

Суд зазначає, що первинні бухгалтерські та податкові документи, які складені з дотриманням закону документально підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, що призвело до реальних змін майнового стану платника податків.

Таким чином, слід визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 30.01.2026 р. №0050260702 та №0050290702, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява є такою, що підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 26 624 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2026р. №0050260702 та №0050290702, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТЕКС" (вул.Дніпросталівська, буд.11, м.Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 38598848) судові витрати по справі у розмірі 26 624 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст складений 07.08.2026 року.

Суддя К.С. Кучма