Рішення № 139514493, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/3318/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному пзовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладену в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.11.2025 року № 046350021095 та в листі 73303-56537/Р-01/8-0400/25 від 12.12.2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про відмову в призначенні мені пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоди з 14.05.2022 по 16.05.2022, з 11.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 18.01.2023, з 10.02.2023 по 13.02.2023, з 26.02.2023 по 06.03.2023, з 09.05.2023 по 19.11.2023, з 22.11.2023 по 01.01.2024, з 12.01.2024 по 28.03.2024, з 09.04.2024 по 23.09.2024, з 11.10.2024 по 12.04.2025, з 24.05.2025 по 30.07.2025, коли брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Комарській сільській ТГр Волноваського району Донецької області та Тернуватській, Гуляйпольській, Воздвижівській, Преображенській сільських ТГр Пологівського району Запорізької області - один місяць служби за три, до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення, з 31 жовтня 2025 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , період роботи на ОП «Октябрьский рудник» (мовою оригінала) з 20.08.2010 року по 27.02.2021 рік, де працював підземним горноробочим очисного забою 4-го розряду з повним робочим днем на підземних гірничих роботах на дільниці по добичі вугілля, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення, з 31 жовтня 2025 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), при призначенні пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , застосувати з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.10.2025 він звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши трудову книжку, посвідчення офіцера, довідки про підтвердження пільгового трудового стажу, наказ про увільнення від роботи у зв`язку з мобілізацією та довідки військових частин. Позивач стверджує, що працював на підземних гірничих роботах за Списком № 1 гірником очисного забою, а з 28.02.2022 перебуває на військовій службі за мобілізацією, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, і має статус учасника бойових дій. Позивач вважає, що періоди такої безпосередньої участі мали бути зараховані до пільгового стажу не в одинарному, а в потрійному розмірі - один місяць служби за три, з посиланням на статтю 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтю 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 і пункт 2.3 розділу II Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. Крім того, позивач вважає безпідставним незарахування до пільгового стажу періоду його роботи на ОП «Октябрьский рудник», а також наполягає на застосуванні статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». На переконання позивача, з урахуванням наведеного він має достатній пільговий стаж, а відмова у призначенні пенсії порушує його права, гарантовані статтями 19 та 46 Конституції України.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, відповідачам надано строк для подання відзиву.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало відзив, у якому просило відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач зазначив, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення пенсій, у зв`язку з чим заява позивача була розглянута саме цим управлінням, за результатами чого прийнято рішення від 07.11.2025 № 046350021095 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу. За доданими позивачем документами до загального страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи; страховий стаж становить 15 років 9 місяців 17 днів, стаж на підземних роботах за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 - 17 років 5 місяців, стаж за провідними професіями - 14 років 5 місяців 7 днів. Відповідач указав, що період роботи з 20.08.2010 по 27.02.2011 зараховано до загального страхового стажу, проте не враховано до пільгового, оскільки позивач не надав уточнюючої довідки, передбаченої пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Щодо потрійного зарахування періодів служби відповідач послався на те, що чинна редакція пункту 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, передбачає обчислення «один місяць служби за три місяці» лише для визначення розміру пенсії, а не для набуття права на неї, і що положення наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, на які посилається позивач, не можуть застосовуватися всупереч акту вищої юридичної сили.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало відзив, у якому також просило відмовити в задоволенні позову повністю. Це управління зазначило, що заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву по суті не розглядало і рішення про відмову у призначенні пенсії не приймало. По суті спору відповідач послався на пункти 3, 4 і 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, на Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, та на пункти 18 і 20 Порядку № 637, зазначивши, що записи трудової книжки за № 9 і № 10 підтверджують роботу позивача підземним гірником очисного забою 4-го розряду з повним робочим днем на підземних гірничих роботах на дільниці з видобутку вугілля з 20.08.2010 по 27.02.2011, проте в наданих позивачем пільгових довідках цей період не зазначений як такий, що підлягає зарахуванню на пільгових умовах, і до пільгового стажу він не включений. Щодо потрійного зарахування періоду військової служби відповідач зазначив, що такий порядок обчислення чинним законодавством для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не передбачений, а період служби підлягає зарахуванню в одинарному розмірі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 31.10.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, додавши до неї трудову книжку НОМЕР_2 , посвідчення офіцера НОМЕР_3 , довідку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 14/6-1950 про підтвердження пільгового трудового стажу, довідки виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 892 і № 893 від 28.10.2025, наказ директора цього підрозділу від 28.02.2022 № 39.7 «Про процедуру увільнення працівників від роботи для виконання держобов`язків», довідку військової частини НОМЕР_4 № 2710/306 та довідку військової частини НОМЕР_5 від 17.09.2025 № 1827/10, а також інші документи.

Згідно із записами трудової книжки та наданими довідками позивач з 05.03.2007 по 16.11.2007 працював у ТОВ «Рембиттехніка ЛТД»; з 21.12.2009 по 08.02.2010 - учнем підземного гірничоробочого очисного забою з повним робочим днем у шахті у ВСП «Шахта Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля»; з 20.08.2010 по 27.02.2011 - підземним гірничоробочим очисного забою 4-го розряду на ОП «Октябрьский рудник» (мовою оригіналу); з 16.05.2011 - учнем гірника очисного забою, а з 28.07.2011 по 26.10.2015 - гірником очисного забою 4-го та 5-го розрядів з повним робочим днем під землею у ВСП «Шахта Павлоградська» (згодом ВСП «Шахтоуправління Павлоградське») ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; з 02.11.2015 - учнем гірника підземного, а з 04.11.2015 - гірником очисного забою підземним 4-го та 5-го розрядів з повним робочим днем у шахті у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Наказом директора ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 28.02.2022 № 39.7 позивача увільнено від основної роботи на час призову на військову службу за мобілізацією із збереженням місця роботи. З 28.02.2022 позивач перебуває на військовій службі за мобілізацією у Збройних Силах України. Довідкою військової частини НОМЕР_4 № 2710/306 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підтверджено, що позивач у періоди з 14.05.2022 по 16.05.2022, з 11.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 18.01.2023, з 10.02.2023 по 13.02.2023, з 26.02.2023 по 06.03.2023, з 09.05.2023 по 19.11.2023, з 22.11.2023 по 01.01.2024, з 12.01.2024 по 28.03.2024, з 09.04.2024 по 23.09.2024, з 11.10.2024 по 12.04.2025, з 24.05.2025 по 30.07.2025 брав участь у зазначених заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території Донецької та Запорізької областей. Позивачу надано статус учасника бойових дій.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.11.2025 № 046350021095 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також у призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 115 цього Закону.

Зазначеним рішенням установлено, що вік заявника на день звернення становить 37 років 5 місяців 4 дні, загальний страховий стаж - 15 років 9 місяців 17 днів, а пільговий стаж становить: на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (за наявності 25 років), - 17 років 5 місяців 0 днів (із зарахуванням провідних професій та військової служби в особливий період); робота як працівника підземних, провідних професій (за наявності 20 років) - 14 років 5 місяців 7 днів (із зарахуванням військової служби в особливий період). У рішенні зазначено, що за доданими документами до загального страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2025 № 0400-010204-8/212075, який позивач отримав 16.11.2025.

Не погодившись із відмовою, позивач 18.11.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою зарахувати до пільгового стажу періоди безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України в потрійному розмірі та зарахувати період роботи на ОП «Октябрьский рудник». Листом від 12.12.2025 № 73303-56537/Р-01/8-0400/25 це управління повідомило позивача, що період проходження ним військової служби за мобілізацією зараховано до пільгового стажу згідно з вимогами чинного законодавства, а зарахування зазначеного періоду стажу в потрійному розмірі чинним законодавством не передбачено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Відповідно до статті 5 цього Закону виключно ним визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а також пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з частиною другою цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.

Згідно з частиною п`ятою статті 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Отже, право на пенсію незалежно від віку за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV виникає за наявності одного з двох альтернативних нормативів спеціального стажу: 25 років роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, або 20 років роботи за переліченими в цій нормі провідними професіями. Спір у справі зводиться до того, чи набув позивач необхідного стажу.

Насамперед суд зазначає таке щодо органу, який розглянув заяву позивача. Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Такий порядок затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Згідно з абзацом тринадцятим пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів та електронну пенсійну справу. Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) або фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З наведеного випливає, що компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії було саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке визначене за принципом екстериторіальності і яке прийняло оскаржуване рішення від 07.11.2025 № 046350021095. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву позивача по суті не розглядало і рішення про відмову у призначенні пенсії не приймало; його лист від 12.12.2025 № 73303-56537/Р-01/8-0400/25 є відповіддю на звернення позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян» і самостійного рішення про відмову у призначенні пенсії не містить. Утім, з огляду на наведені нижче висновки суду по суті спору, ця обставина на результат вирішення справи не впливає.

Щодо доводу позивача про те, що відповідач не врахував кратності його пільгового стажу, суд зазначає таке.

Так, Верховний Суд в постанові від 14.07.2026 №280/8104/25 зазаначив:

"Відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Подібний підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу) - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Отже, Закон №1788-XII та Положення №530 безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто за спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, Суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу."

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зарахування періоду роботи на ОП «Октябрьский рудник» суд зазначає таке.

Передусім суд звертає увагу, що у прохальній частині позовної заяви цей період зазначено як період «з 20.08.2010 року по 27.02.2021 рік». Водночас з описової частини самої позовної заяви, із записів трудової книжки НОМЕР_2 за № 9 і № 10, з форми РС-право та з відзивів обох відповідачів однозначно вбачається, що йдеться про період з 20.08.2010 по 27.02.2011. Зазначення в прохальній частині 2021 року є очевидною опискою, і суд вирішує цю вимогу щодо періоду з 20.08.2010 по 27.02.2011.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відзиві визнало, що відповідно до записів трудової книжки за № 9 і № 10 позивач працював підземним гірничоробочим очисного забою 4-го розряду з повним робочим днем на підземних гірничих роботах на дільниці з видобутку вугілля з 20.08.2010 по 27.02.2011. Цей період зарахований позивачу до загального страхового стажу, що підтверджується формою РС-право.

Разом з тим для зарахування періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, самих лише записів трудової книжки недостатньо.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи; до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 383 та пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років, а її результати застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження таких результатів.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зазначає, що в трудовій книжці запис про період роботи з 20.08.2010 по 27.02.2011 має відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, а тому вказаний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Слід зазначити, що органи ПФУ розглядали лише питання призначення пільгової пенсії та не вирішували відносно застосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому в цій частині позовні вимоги є передчасними.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії визначено ГУ ПФУ в Харківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачці пенсії.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.11.2025 року № 046350021095.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на ОП «Октябрьский рудник» (мовою оригінала) з 20.08.2010 року по 27.02.2021 рік відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2025 з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова