Рішення № 139514389, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/20487/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

14.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при призначенні йому пенсії, з 01.03.2019 з застосуванням коефіцієнта 1,17; з 01.03.2020 з застосуванням коефіцієнта 1,11; з 01.03.2021 з застосуванням коефіцієнта 1,11; з 01.03.2022 з застосуванням коефіцієнта 1,14; з 01.03.2023 з застосуванням коефіцієнта 1,197; з 01.03.2024 з застосуванням коефіцієнта 1,0796; з 01.03.2025 з застосуванням коефіцієнта 1,115; з 01.03.2026 з застосуванням коефіцієнта 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при призначенні йому пенсії (5377,90 грн), з 20.01.2026 (в межах 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду) з застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115; з 01.03.2026 з застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115), у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач проводив щорічну індексацію його пенсії, збільшуючи не той показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення його пенсії, а базову розрахункову величину станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, встановлену абзацом першим пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, що суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-IV і ставить розмір індексації в залежність від року виходу на пенсію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи з 14.08.2026. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Станом на час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, доказів на спростування доводів позивача не надано. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у відповідача та з 16.09.2018 отримує пенсію за віком, призначену достроково на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

28.05.2026 представник позивача звернувся до відповідача із заявою № 260528 (вх. № 54577/С-0400-26 від 28.05.2026), у якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався при призначенні йому пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Листом від 26.06.2026 № 77370-54577/С-01/8-0400/26 відповідач у задоволенні заяви відмовив, зазначивши, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124), індексації підлягав показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, і що в 2026 році для пенсій, призначених у 2018 році, цей показник із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17 (2019), 1,11 (2020), 1,11 (2021), 1,14 (2022), 1,197 (2023), 1,0796 (2024), 1,115 (2025) та 1,121 (2026) складає 9992,40 грн (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121). Підстав для проведення перерахунку шляхом збільшення показника в розмірі 5377,90 грн на ці коефіцієнти відповідач не вбачив.

Факт проведення відповідачем чергового перерахунку пенсії позивача підтверджується доданою до позовної заяви копією рішення про перерахунок пенсії від 15.06.2026 № 0-46050001786. Арифметика, за якою відповідач отримав величину 9 992,40 грн, наведена ним у листі від 26.06.2026: базою взято показник станом на 01.10.2017 у розмірі 3 764,40 грн, до якого послідовно застосовано всі вісім коефіцієнтів збільшення.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні у 2018 році, становить 5 377,90 грн - саме цю величину названо в заяві представника позивача від 28.05.2026, у відповіді відповідача на неї та в позовній заяві. Від цієї величини слід відрізняти середньомісячний заробіток самого позивача (10 115,29 грн станом на 16.09.2018), зазначений у рішеннях про призначення та перерахунок пенсії: за частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV це різні величини, оскільки заробітна плата для обчислення пенсії визначається як добуток показника середньої заробітної плати в Україні та індивідуального коефіцієнта заробітної плати особи.

Отже, між сторонами немає спору про те, які саме коефіцієнти збільшення підлягають застосуванню: відповідач застосував усі восьми коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Спірним є виключно те, до якого показника ці коефіцієнти застосовуються - до базової величини станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), як це робить відповідач за пунктом 5 Порядку № 124, чи до показника, який враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні у 2018 році, як цього вимагає позивач.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

За частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, про який йдеться в частині 2 статті 42 цього Закону, не є сталою величиною: у кожної пенсії є власний такий показник, що залежить від року звернення за призначенням пенсії.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.

Пунктом 3 Порядку № 124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. Пенсію позивачу призначено з 16.09.2018, тому цю умову дотримано.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року; за абзацом другим кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 124 збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.

Отже, Порядок № 124 і частина 2 статті 42 Закону № 1058-IV по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: Закон говорить про показник, який враховується для обчислення пенсії, а Порядок - про показник станом на 1 жовтня 2017 року.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 виснував, що абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

У постанові від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24 Верховний Суд прямо зазначив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі встановлювати базову розрахункову величину (показник станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн), до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, а під час перерахунку має використовуватися той показник, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 не знайшов підстав для відступлення від цього висновку та зазначив (п. 96-97), що застосування при проведенні індексації пенсій положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним, а абзац перший у сукупності з абзацом другим цього пункту повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

Цей висновок застосовується й до пенсій, призначених у 2018 році. Третій апеляційний адміністративний суд постановами від 14.01.2026 у справі № 160/19995/25, від 27.01.2026 у справі № 160/18689/25 та від 18.02.2026 у справі № 160/25618/25 залишив без задоволення апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у справах, де пенсію призначено в 2018 році із застосуванням показника 5377,90 грн, а спірними були коефіцієнти починаючи з 1,17 за 2019 рік.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта закону суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу. Тому пункт 5 Порядку № 124 в частині, що встановлює єдину базову величину станом на 01.10.2017 для всіх пенсіонерів незалежно від року призначення пенсії, застосуванню не підлягає.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

За висновками Верховного Суду у постановах від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 та від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24 право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмежений шестимісячним строком звернення до суду, встановленим частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовна заява надійшла до суду 14.07.2026. Позивач, свідомо враховуючи цей строк, сам обмежив вимогу про перерахунок і виплату періодом із 20.01.2026, тобто в межах шести місяців до дня звернення до суду. За таких обставин підстав для застосування частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Щодо форми протиправної поведінки, суд зазначає наступне.

Та обставина, що відповідач щорічно перераховував пенсію позивача, застосовуючи коефіцієнти збільшення до базової величини станом на 01.10.2017, не означає, що індексацію пенсії позивача було проведено в установлений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV спосіб - шляхом збільшення того показника, який враховувався для обчислення пенсії саме позивача. Саме непроведення індексації у визначений законом спосіб і становить протиправну бездіяльність відповідача, про яку заявлено позов.

Щодо розміру показника, який підлягає збільшенню, суд зазначає таке.

Відповідач величини 5 377,90 грн не спростував: у листі від 26.06.2026 він відмовив у перерахунку не через те, що цей розмір визначено неправильно, а через те, що таким, що підлягає збільшенню, вважає інший показник - станом на 01.10.2017. Відзиву на позов відповідач не подав і доказів іншого розміру показника, який враховувався для обчислення пенсії позивача, не надав, тоді як за частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності своєї бездіяльності покладається саме на нього. За таких обставин суд наводить цей показник у резолютивній частині рішення в зазначеному розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодного доказу правомірності застосування базової величини станом на 01.10.2017 замість показника, який враховувався для обчислення пенсії позивача.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 064,96 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 122, 139, 241, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при призначенні йому пенсії, із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити починаючи з 20 січня 2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії при її призначенні, у розмірі 5 377,90 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а починаючи з 01 березня 2026 року - додатково на коефіцієнт збільшення 1,121, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 20 січня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез