Рішення № 139514098, 07.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 вересня 2026 р. Справа № 120/12428/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сінгаєвською О.М. про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні за №81445423 від 07.08.2026 року в сумі 5100,00 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

24.08.2026 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи у яких вказано, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, оскільки Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України правомірно накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №120/1247/26 від 06 квітня 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.01.2026 р. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" та без обмеження максимальним розміром пенсії.

06.07.2026 року Вінницьким окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист №120/1247/26.

На підставі вказаного виконавчого документа, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сінгаєвською О.М. від 08.07.2026 року відкрито виконавче провадження №81445423 щодо виконання судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 22.07.2026 року №0200-1002-8/77993 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило державного виконавця, що ними вжито всіх можливих заходів у відповідності до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь стягувача.

Зокрема зазначено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі 120/1247/26 Головним управлінням проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 01.01.2026 становив 42669,75 грн., та донараховано кошти в сумі 94165,86 грн. за період з 01.01.2026 по 30.06.2026.

30.07.2026 року вимогою державного виконавця зобов`язано боржника у строк до 06.08.2026 року надати до відділу документальне підтвердження щодо повного та фактичного виконання рішення суду, зокрема інформацію та документальне підтвердження щодо причин зменшення розміру пенсії стягувачу.

Листом від 05.08.2026 року №0200-1002-8/84259 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1247/26 надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії стягувачу без її обмеження максимальним розміром саме з 01.01.2026. Тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті.

Зазначено, що розмір виплачуваної пенсії в судовому рішенні не встановлювався та вказано, тому розмір пенсії встановлено на дату, з якої судом було зобов`язано здійснити перерахунок, а саме з 01.01.2026 року - 42669,75 грн.

На переконання державного виконавця, рішення суду у встановлений для добровільного виконання строк боржником у повному обсязі та без поважних причин не виконано.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2026.

Водночас боржник не здійснює виплату поточної щомісячної пенсії у перерахованому розмірі. З наданих боржником протоколів виплати вбачається, що ОСОБА_2 продовжує отримувати пенсію в попередньому розмірі - 26975,44 грн. замість перерахованого розміру 42669,75 грн.

Тому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сінгаєвською О.М. від 07.08.2026 року в рамках виконавчого провадження №81445423 накладено штраф у розмірі 5100 грн. на боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як слідує із матеріалів справи, оскаржувана постанова від 07.08.2026 року про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. винесена відповідачем на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII із мотивів невиконання рішення суду без поважних причин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При цьому, поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

У межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи невиконання судового рішення по виконавчому листу №120/1247/26, виданого 06.07.2026 року Вінницьким окружним адміністративним судом.

Як встановлено судом, обсяг обов`язків, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням суду у справі №120/1247/26, охоплював здійснення з 01.01.2026 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, та без обмеження її максимальним розміром.

На виконання зазначеного рішення позивач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , визначивши її розмір з 01.01.2026 у сумі 42669,75 грн. та нарахувавши заборгованість за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 у сумі 94165,86 грн.

Водночас, фактична виплата поточної пенсії продовжувалася у попередньому розмірі 26975,44 грн.

Отже, попри проведення формального перерахунку, позивач не забезпечив виплату ОСОБА_1 пенсії у визначеному за результатами такого перерахунку розмірі.

Суд зауважує, що предметом розгляду справи №120/1247/26 було право ОСОБА_1 на отримання пенсії з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, та без обмеження максимальним розміром.

Тому пенсійний орган не вправі під час здійснення виплат повторно застосовувати обмеження, правомірність яких уже оцінена судом.

Посилання позивача на те, що судовим рішенням не визначено конкретного розміру пенсії, не спростовує обов`язку виплачувати її в розмірі, самостійно обчисленому пенсійним органом на виконання цього рішення.

Державним виконавцем було надано позивачу строк для добровільного виконання рішення, а вимогою від 30.07.2026 зобов`язано до 06.08.2026 надати документальне підтвердження його повного та фактичного виконання, зокрема пояснити причини виплати пенсії у зменшеному розмірі.

Однак, позивач не усунув установленого порушення та не надав доказів виплати поточної пенсії у розмірі 42669,75 грн.

Таким чином, виплата ОСОБА_1 пенсії в сумі 26975,44 грн. замість перерахованого розміру 42669,75 грн. свідчить про неповне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі №120/1247/26.

Щодо посилань позивача на відсутність належного бюджетного фінансування суд зазначає, що ним не надано державному виконавцю документів, які підтверджували б відсутність бюджетних асигнувань або об`єктивну неможливість здійснення відповідних виплат, зокрема кошторисів, довідок органів Казначейства, відомостей про залишки коштів на рахунках чи доказів вжиття заходів для отримання необхідного фінансування.

Крім того, відсутність фінансування могла б стосуватися погашення нарахованої заборгованості за минулий період, однак не пояснює продовження виплати поточної пенсії у попередньому, меншому розмірі після проведення її перерахунку на виконання рішення суду.

Окремо суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, постанову Кабінету Міністрів України №821 визнано протиправною та нечинною.

Відтак, посилання позивача на визначений цією постановою порядок виплати заборгованості в межах бюджетних асигнувань не підтверджує наявності поважних причин невиконання судового рішення.

Наведене свідчить про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, а отже, і про правомірність постанови державного виконавця від 07.08.2026 про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн. у виконавчому провадженні №81445423.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.

У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сінгаєвською О.М. правомірно, з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 07.08.2026 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №81445423.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору відшкодуванню згідно статті 139 КАС України не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403);

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 45798761);

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Свентух Віталій Михайлович