Ухвала суду № 139513466, 01.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35922/26

Провадження № 1-кс/761/21566/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 261 111 500 006 08 від 28.07.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого у ГО Масив садівницьких товариств «Дружба», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 31.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме: у носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших співучасників інкримінованого злочину, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, уважаючи, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник заперечувала проти застосування такого заходу як тримання під вартою щодо її підзахисного, оспорювала обґрунтованість підозри, а також наявність реальних ризиків, також звернулася з клопотанням про передачу на поруки ОСОБА_4 командиру ДФТГ Пірнівської територіальної громади №1 ОСОБА_7 .

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, зазначав, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

31.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме: у носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому протиправних дій, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту, протоколами огляду та іншими матеріалами, які прямо вказують про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому протиправних дій.

Отже, наданих матеріалів, що додані до клопотання, достатньо для висновку, що підозрюваний причетний до вчинення кримінального правопорушення. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

А тому доводи сторони захисту в цій частині спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.

Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, то існування такого ризику є цілком ймовірним.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.

Матеріали клопотання також містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжити вчиняти злочини, у яких підозрюється чи вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Також у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні клопотання слідчим суддею враховано тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, наслідки його вчинення, дані про особу підозрюваного, а тому уважає про відсутність підстав, що на даний час менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який є раніше не судимий, позитивно характеризується, що у своїй сукупності вказує про наявність усталених соціальних зв`язків, які є певним стримуючим фактором для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні та свідчить про можливість визначення розміру застави.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України при визначенні розміру застави судом враховане наступне.

Так, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч.5 ст.9 КПК України є частиною національного законодавства.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, а тому вважає за доцільним та співмірним визначити заставу в розмірі, що становить 40 (сорок) неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.

Крім того, слідчому судді було подано клопотання про передачу підозрюваного ОСОБА_4 на поруки командиру ДФТГ Пірнівської територіальної громади №1 ОСОБА_7 , між тим, слідчий суддя уважає, що на даній стадії лише найсуворіший вид запобіжного заходу здатний забезпечити належну поведінку підозрюваного, а відтак у задоволенні клопотання вказаної особи належить відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

в с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити до 29.10.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , заставу у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 ( сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн.

Застава вноситься підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи

роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)

для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали проголошений 04.09.2026 о 13 год. 50 хв.

Слідчий суддя: