Ухвала суду № 139513365, 13.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26543/24

Провадження № 1-кп/761/2788/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження №12023100000000429, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, працевлаштованої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шаргород Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Макарівка Житомирської області, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва з Київської міської прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023100000000429 від 27.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою суду від 24.07.2024 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст. ст. 314-316 КПК України.

Ухвалою суду від 06.12.2024 за клопотанням сторони захисту дане кримінальне провадження визначено здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.

Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України та підсудний Шевченківському районному суду міста Києва. Також прокурор зазначив, що підстави для повернення обвинувального акту або закриття кримінального провадження відсутні. Крім того, прокурор заперечував щодо задоволення клопотання представника потерпілих ОСОБА_6 про часткове скасування арешту на майно, оскільки вважав вказане клопотання передчасним.

Представник потерпілого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_6 також просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Крім того, адвокат також просив частково скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №761/24829/23, а саме в частині заборони користуватися квартирою АДРЕСА_6 . На обґрунтування вказаного клопотання адвокат зазначив, що ОСОБА_13 22.06.2023 придбала вказану квартиру, однак у зв`язку з накладення на неї арешту в частині заборони користуватися не може в ній проживати, оскільки вказана квартира є єдиним місцем її проживання. На даний час остання несе надмірним тягар по винайму іншого місця проживання, а тому враховуючи тривалість накладення арешту на вказане майно, адвокат просить скасувати арешт в частині заборони користування.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_12 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також щодо задоволення клопотання про скасування арешту на майно.

Захисник ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_11 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, при вирішенні клопотання про скасування арешту на майно покладалися на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_14 та обвинувачена ОСОБА_10 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також щодо задоволення клопотання про скасування арешту на майно.

Заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинувачених та їх захисників, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: (здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні); вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Так, кримінальне провадження відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України підсудне Шевченківському районному суду міста Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, суттєвих порушень вимог КПК України при його складанні, які б перешкоджали призначенню даного обвинувального акту до судового розгляду, судом не встановлено, підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1- 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, колегіально судом у складі трьох суддів.

Вирішуючи питання щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати за участі прокурора, потерпілих, представників потерпілих, обвинувачених та їх захисників

Вирішуючи клопотання представника потерпілого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_6 про скасування арешту майна, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приписами ст. ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №761/24829/23 задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_15 в межах кримінального провадження №12023100000000429 від 27.03.2023, про накладення арешту на майно, та накладено арешт, на квартиру АДРЕСА_6 , із забороною розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно.

З мотивувальної частини зазначеної ухвали вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що арешт на вищезазначене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12023100000000429.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Водночас, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині заборони користування квартирою, оскільки вказане обмеження викликає сумніви в розумності і співрозмірності подальшого обмеження права власності з завданнями кримінального провадження, враховуючи, зокрема, і наслідки арешту майна.

Так, суд звертає увагу, що ОСОБА_13 на даний час є власником вказаної квартири, через неможливість проживання у власній квартирі, остання змушена винаймати житло, тобто додатково нести окрім сплачених на придбання та ремонт квартири кошти, також кошти на оренду альтернативного житла. В той же час, вищенаведений фінансовий тягар для ОСОБА_13 є суттєвим.

Крім того, суд також звертає увагу, що через неможливість використання квартири для проживання по сплаті обов`язкових комунальних платежів виник борг.

Відтак, на переконання суду, використання ОСОБА_16 для проживання квартири АДРЕСА_6 , не призведе до втрати цього речового доказу, або ж його знищення чи пошкодження.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що такий обмежувальний захід як арешт майна, який застосовано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2023 в рамках кримінального провадження №12023100000000429, в частині заборони користування квартирою, підлягає скасуванню, а клопотання представника потерпілого задоволенню.

Керуючись 177, 178, 179, 181, 184, 194, 196, 314, 331, 369, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023100000000429 від 27.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) КК України, який відбудеться в залі Шевченківського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, об 13 год. 00 хв. 21.07.2026.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, представників потерпілих, обвинувачених та їх захисників.

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.

Частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №761/24829/23, в частині заборони користування - квартирою АДРЕСА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2