Ухвала суду № 139512966, 19.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23421/26

1-кс/760/11228/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12025100090003126 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з вищою освітою, військовослужбовця ЗСУ, який займає посаду відповідального виконавця адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , розлученого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 127, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні

№12025100090003126 від 09.12.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст.127, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст. 127, ч. 3 ст. 289 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка діє до теперішнього часу.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», якою, зокрема, визначено механізм оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, проходження медичного огляду, оформлення призову та відправлення до місць проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем ОСОБА_5 , окрім вищенаведеного, згідно з вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення проти власності та проти життя та здоров`я особи, її честі, гідності й свободи за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше грудня 2025 року стрілець відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 усвідомлюючи незаконність застосування фізичного насильства до військовозобов`язаних, організував стійке об`єднання працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , до складу якого, крім нього, увійшли:

1. ОСОБА_8 - організатор групи та безпосередній виконавець Відповідно до попередньо розробленого плану ОСОБА_8 визначав осіб, яких необхідно було піддавати незаконному впливу, визначав місце та час застосування насильства, давав вказівки іншим учасникам групи, контролював їх виконання, а також забезпечував використання службових приміщень ТЦК та СП для вчинення незаконних дій.

2. ОСОБА_5 , - безпосередній виконавець. ОСОБА_5 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_8 , здійснював безпосереднє фізичне насильство щодо потерпілих, утримував їх у приміщеннях ТЦК та СП та застосовував до них фізичний вплив з метою примусити їх беззаперечно виконувати незаконні вимоги.

3. ОСОБА_9 , - співвиконавець та особа, яка забезпечувала умови для вчинення кримінальних правопорушень. ОСОБА_9 здійснював контроль за входом до приміщення, не допускав сторонніх осіб до кімнати, де перебували потерпілі, забезпечував перебування потерпілих під контролем учасників групи та, у разі необхідності, брав безпосередню участь у застосуванні фізичного насильства.

Таким чином, між учасниками групи існував попередній розподіл функцій, спільний умисел та єдиний план дій.

Крім цього, у той же період часу у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємних викрадень майна військовозобов`язаних, до виконання якого, як організатор, він залучив виконавців ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , заздалегідь узгодив спільні дії з виконавцями, визначивши загальний порядок їх поведінки та подальшого розпорядження викраденими грошовими коштами.

Так, 05.12.2025 у ранковий час військовозобов`язаний ОСОБА_10 був доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , групою оповіщення спільного наряду з працівників РТЦК та СП та Національної поліції України.

Під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів ОСОБА_10 у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили ОСОБА_10 про необхідність залишити на зберігання особисті речі, а саме мобільний телефон, гаманець із грошовими коштами та наплічну сумку, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

Після залишення ОСОБА_10 зазначених особистих речей останні фактично перебували поза його безпосереднім контролем, унаслідок чого до них отримано доступ сторонніх осіб.

У подальшому, 08.12.2025 у ранковий час, перебуваючи у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, ОСОБА_8 , діючи відповідно до раніше виниклого злочинного умислу та реалізуючи відведену йому роль організатора, використовуючи отриману можливість доступу до особистих речей ОСОБА_10 , таємно заволодів грошовими коштами, які знаходилися у його гаманці, на загальну суму 20 200 гривень.

Після заволодіння вказаними грошовими коштами ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, розпорядився ними відповідно до попередньо узгодженого між учасниками злочинного плану, передавши частину викрадених коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які, усвідомлюючи незаконне походження отриманих грошових коштів та діючи з метою особистого незаконного збагачення, прийняли їх та розпорядилися ними на власний розсуд.

Таким чином, спільні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 були спрямовані на досягнення єдиного злочинного результату - незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 та подальше їх розподілення між учасниками.

Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 отримали можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 20 200 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій в умовах воєнного стану, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Крім цього, 07.01.2026, приблизно о 17:24 год., після доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_11 до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_11 сильного фізичного болю з метою його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечать його волі.

З метою реалізації зазначеного злочинного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи, усвідомлюючи спільність та узгодженість своїх дій, заздалегідь визначили порядок спільних дій та розподілили між собою ролі, необхідні для реалізації спільного злочинного умислу.

Під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів ОСОБА_11 у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили останньому про необхідність залишення на зберігання особистих речей, а саме мобільного телефону, грошових коштів та навушників, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

У подальшому, цього ж дня, 07.01.2026, не пізніше 17 год. 24 хв.,

ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи повторно, умисно, спільно та узгоджено, у складі організованої групи, реалізуючи спільний злочинний умисел, користуючись чисельною та фізичною перевагою, оточили ОСОБА_11 з усіх боків, позбавивши його можливості вільно залишити місце події та чинити ефективний опір.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , як організатор організованої групи, надав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вказівку здійснити фізичний вплив на ОСОБА_11 .

На виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи узгоджено та відповідно до спільного злочинного умислу, застосували до ОСОБА_11 фізичне насильство, у тому числі надягнули на нього кайданки, застосовували фізичну силу, а також із використанням тактичної рукавички перекривали йому доступ до повітря, внаслідок чого у потерпілого виник стан асфіксії та сильний фізичний біль. Крім цього, до ОСОБА_11 застосовували металеву палицю, завдаючи нею удари по тілу потерпілого, чим спричинили йому сильний фізичний біль.

ОСОБА_8 , перебуваючи поруч, контролював дії ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , схвалював їхні дії та вимагав продовжувати застосування фізичного насильства щодо ОСОБА_11 , після чого безпосередньо долучився до вчинення насильницьких дій щодо потерпілого, зокрема шляхом введення металевої палки в анальний отвір останнього.

При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_8 , забезпечували фізичне утримання ОСОБА_11 та створювали умови для подальшого застосування до нього насильства, чим сприяли реалізації спільного злочинного умислу.

Вказані дії ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 були взаємопов`язаними, узгодженими між собою та охоплювалися єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння ОСОБА_11 сильногофізичного болю, його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечили його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненому з метою примусу її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, представником держави, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 127 КК України.

Крім цього, 28.01.2026 о 21:00 год., після доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_12 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою:

АДРЕСА_3 , у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_12 сильного фізичного болю з метою його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечать його волі.

З метою реалізації зазначеного злочинного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 діючи повторно, у складі організованої групи, залучили до вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_13 .

Під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів ОСОБА_12 у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили, останньому повідомлено про необхідність залишення на зберігання особистих речей, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

У подальшому, у зазначений період часу, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, діючи повторно, умисно, спільно та узгоджено, реалізуючи спільний злочинний умисел, користуючись чисельною та фізичною перевагою, оточили ОСОБА_12 з усіх боків, позбавивши його можливості вільно залишити місце події та чинити ефективний опір.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , як організатор організованої групи, надав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вказівку здійснити фізичний вплив на ОСОБА_12 .

На виконання вказівки ОСОБА_8 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи узгоджено та відповідно до спільного злочинного умислу, застосували до ОСОБА_12 фізичне насильство, спільно утримуючи останнього та позбавляючи його можливості чинити опір і залишити місце події, чим забезпечували ОСОБА_8 можливість подальшого застосування до потерпілого фізичного насильства.

У подальшому до спільних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_9 долучився ОСОБА_13 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, а саме наносив ОСОБА_12 численні удари руками та ногами по різних частинах тіла.

ОСОБА_8 , перебуваючи поруч, контролював дії ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , схвалював їх та вимагав продовжувати застосування незаконного фізичного впливу до ОСОБА_12 , після чого безпосередньо долучився до вчинення насильницьких дій щодо потерпілого, діючи спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ..

Унаслідок спільних та узгоджених дій ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , ОСОБА_12 заподіяно сильний фізичний біль, а також тілесні ушкодження у вигляді синців (масивних підшкірних гематом) передньої поверхні шиї, бокової поверхні тулуба зліва, грудної клітки в ділянці серця, верхніх кінцівок, задньої поверхні лівого стегна, а також закритої травми правої половини грудної клітки: перелому 7-го ребра по передній аксилярній лінії праворуч.

Відповідно до п.п. 2.3.3, 2.3.5 та 4.6 «Правил», кожне з виявлених тілесних ушкоджень, належить до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.

Вказані дії ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , були взаємопов`язаними, узгодженими між собою та охоплювалися єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння ОСОБА_12 сильного фізичного болю, його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечили його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненому з метою примусу її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, вчиненому повторно, представником держави, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 127 КК України.

Крім цього, 30.01.2026, приблизно о 13:20 год., після доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_14 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_14 сильного фізичного болю з метою його залякування та примушування до поведінки, що суперечить його волі.

З метою реалізації зазначеного злочинного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи повторно, у складі організованої групи, залучили до вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_13 .

Під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів ОСОБА_14 у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили, останньому повідомлено про необхідність залишення на зберігання особистих речей, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

У подальшому, цього ж дня, 30.01.2026, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, діючи повторно, умисно, спільно та узгоджено, реалізуючи спільний злочинний умисел, користуючись чисельною та фізичною перевагою, оточили ОСОБА_14 з усіх боків, позбавивши його можливості вільно залишити місце події та чинити ефективний опір.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , як організатор організованої групи, надав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вказівку здійснити фізичний вплив на ОСОБА_14 .

На виконання вказівки ОСОБА_8 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи умисно, спільно та узгоджено, відповідно до спільного злочинного умислу, застосували до ОСОБА_14 фізичне насильство, почергово завдаючи останньому численних ударів руками та ногами в різні частини тіла, чим спричинили йому сильний фізичний біль.

У подальшому до спільних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_9 долучився ОСОБА_13 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, який, діючи узгоджено з учасниками організованої групи, наносив ОСОБА_14 численні удари руками та ногами по різних частинах тіла.

ОСОБА_8 , перебуваючи поруч, контролював дії ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , схвалював їх та вимагав продовжувати незаконний фізичний вплив на ОСОБА_14 , при цьому втручався у дії ОСОБА_5 , спрямовані на подальше застосування до потерпілого фізичного насильства, визначаючи характер та межі такого впливу.

При цьому ОСОБА_8 застерігав ОСОБА_5 від застосування надмірної фізичної сили до ОСОБА_14 , а також надав ОСОБА_9 вказівку знайти та принести гумову палицю, яку надалі тримав у руках під час спілкування з ОСОБА_14 , демонструючи потерпілому можливість її застосування.

Вказані дії ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та

ОСОБА_13 , були взаємопов`язаними, узгодженими між собою та охоплювалися єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння ОСОБА_14 сильного фізичного болю, його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечили його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненому з метою примусу її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, вчиненому повторно, представником держави, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 127 КК України.

Крім цього, 31.01.2026 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше моменту реалізації злочинного умислу, у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , які заздалегідь зорганізувалися у стійке об`єднання для спільного вчинення кримінальних правопорушень, а також ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та перебуває у користуванні ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення,, усвідомлюючи спільність та узгодженість своїх дій, відповідно до заздалегідь розробленого плану та розподілених між ними ролей, визначили час, місце та спосіб незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом.

При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого спільного злочинного плану та відведених їм ролей, спільно зі ОСОБА_8 підтримували телефонний зв`язок, у ході якого обговорювали та узгоджували порядок реалізації незаконного заволодіння транспортним засобом, його подальше переміщення та приховування, а також подальшу реалізацію незаконно заволоділого транспортного засобу.

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи спільний характер своїх дій зі ОСОБА_8 та діючи з єдиною метою незаконного збагачення, підтримували з останнім телефонний зв`язок, узгоджували подальші дії, спрямовані на доведення спільного злочинного умислу до кінця, а також обговорювали порядок розпорядження незаконно заволоділим транспортним засобом та грошовими коштами, які планувалося отримати внаслідок його подальшої реалізації.

Так, 31.01.2026, у ранковий час після доставки військовозобов`язаного ОСОБА_17 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 виник та був реалізований спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, яким користувався ОСОБА_17 .

У подальшому, того ж числа, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 , діючи відповідно до відведеної йому ролі організатора, надав ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, вказівку прибути за адресою: м. Київ, вул. Академіка Шалімова, буд. 36/1.

На виконання вказівки ОСОБА_8 ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, о 22 год. 29 хв. прибув за вказаною адресою на автомобілі марки «Renault Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Надалі, о 22 год. 50 хв., на місце прибув ОСОБА_8 на автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Touran», державний номерний знак НОМЕР_3 , та, діючи відповідно до спільного злочинного плану, передав ОСОБА_15 ключі від транспортного засобу марки «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, діючи відповідно до відведеної йому ролі, о 22 год. 57 хв., використовуючи отримані від ОСОБА_8 ключі, відкрив водійські двері автомобіля «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , проник до салону транспортного засобу, запустив двигун та розпочав рух на вказаному автомобілі.

Рухаючись відповідно до заздалегідь узгодженого плану та виконуючи вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, направився за адресою: АДРЕСА_4 .

При цьому ОСОБА_8 , продовжуючи спільні злочинні дії та забезпечуючи реалізацію розробленого злочинного плану, слідував за ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, на автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Touran», державний номерний знак НОМЕР_3 , виконуючи функцію автомобіля супроводу та забезпечуючи контроль за переміщенням незаконно заволоділого транспортного засобу.

Прибувши до кінцевого місця призначення за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 2/103, ОСОБА_15 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, спільно зі ОСОБА_8 залишили незаконно заволоділий транспортний засіб «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , за вказаною адресою.

Після незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , продовжуючи діяти спільно та узгоджено зі ОСОБА_8 , підтримували з ним телефонний зв`язок, у ході якого обговорювали подальшу реалізацію незаконно заволоділого транспортного засобу та розподіл між учасниками організованої групи грошових коштів, які планувалося отримати внаслідок його реалізації, відповідно до попередньої домовленості.

Таким чином, ОСОБА_8 , діючи умисно, спільно та узгоджено з іншими учасниками організованої групи, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану та розподілених між ними ролей, підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом марки «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та перебуває у користуванні ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вчиненому організованою групою, з метою подальшої реалізації автомобіля, чим заподіяно матеріальну шкоду ОСОБА_16 на суму 161 400,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Крім цього, 05.02.2026, приблизно о 12:40 год., після доставки військовозобов`язаного ОСОБА_18 до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, виник спільний злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_18 сильного фізичного болю з метою отримання від нього відомостей про його майновий стан, у тому числі інформації щодо доступу до належних йому грошових коштів, а також його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечать його волі.

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, діючи повторно, у складі організованої групи, усвідомлюючи спільність та узгодженість своїх дій, відповідно до єдиного злочинного плану та розподілених між ними ролей, почали реалізовувати спільний злочинний умисел.

Під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів ОСОБА_18 у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили, останньому повідомлено про необхідність залишення на зберігання особистих речей, а саме мобільного телефону, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

У подальшому, цього ж дня, 05.02.2026, у період часу з 12 год. 38 хв. по 13 год. 47 хв., ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, , діючи умисно, спільно та узгоджено, у складі організованої групи, реалізуючи спільний злочинний умисел, користуючись чисельною та фізичною перевагою, оточили ОСОБА_18 з усіх боків, позбавивши його можливості вільно залишити місце події та чинити ефективний опір.

У цей час ОСОБА_19 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, діючи відповідно до спільного злочинного умислу, наніс ОСОБА_18 декілька ударів руками в ділянку голови, заподіявши останньому фізичний біль.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи як організатор та координуючи дії інших учасників організованої групи, надав ОСОБА_9 вказівку відібрати у ОСОБА_18 мобільний телефон.

На виконання вказівки ОСОБА_8 ОСОБА_9 відібрав у ОСОБА_18 мобільний телефон та передав його ОСОБА_8 .

Після цього ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 кайданки, які останній, діючи за вказівкою ОСОБА_8 , одягнув на руки ОСОБА_18 та зафіксував їх за спиною потерпілого, чим обмежив можливість останнього чинити опір та залишити місце події.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , координуючи дії ОСОБА_5 та визначаючи спосіб подальшого застосування фізичного насильства до потерпілого, надав ОСОБА_5 вказівку продовжити застосування фізичного насильства до ОСОБА_18 , зокрема завдавати йому ударів у ділянку печінки.

Одразу після цього ОСОБА_5 , діючи відповідно до вказівки ОСОБА_8 та спільного злочинного умислу, почав наносити ОСОБА_18 численні удари в ділянку печінки. При цьому ОСОБА_8 додатково вказав ОСОБА_5 не наносити удари потерпілому в голову, а продовжувати їх нанесення в ділянку печінки, фактично визначивши спосіб та місце подальшого застосування фізичного насильства до потерпілого.

Надалі ОСОБА_9 , утримуючи ОСОБА_18 за руки, які були скуті кайданками за спиною, забезпечував можливість безперешкодного застосування до потерпілого фізичного насильства, тоді як ОСОБА_5 завдав ОСОБА_18 удару ногою в ділянку тулуба та продовжив наносити йому численні удари в ділянку печінки та голови.

У подальшому ОСОБА_8 надав ОСОБА_5 вказівку відійти, після чого особисто підійшов до ОСОБА_18 та з близької відстані завдав йому удару рукою в ділянку тулуба, від якого останній упав на підлогу.

Після цього ОСОБА_8 завдав ще одного удару по тулубу ОСОБА_18 , який перебував у сидячому положенні, продовжуючи таким чином умисно заподіювати потерпілому сильний фізичний біль з метою його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечили його волі, а також отримання від нього відомостей про його майновий стан та доступ до належних йому грошових коштів.

Вказані дії ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, були взаємопов`язаними, узгодженими між собою та охоплювалися єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння ОСОБА_18 сильного фізичного болю, його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечили його волі, а також отримання від нього відомостей про його майновий стан та доступ до грошових коштів.

У результаті протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , який, не будучи учасником організованої групи, долучився до вчинення кримінального правопорушення, потерпілому ОСОБА_18 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців на передній черевній стінці ліворуч, передньо-внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині та правого передпліччя в нижній третині, а також садна на передній поверхні правого променево-зап`ясткового суглоба.

Відповідно п.п. 4.6 та 2.3.5 «Правил» вказані тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості, відносять до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненому з метою примусу її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, вчиненому повторно, представником держави, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 127 КК України.

Крім цього, 05.02.2026, приблизно о 12:40 год., після доставки ОСОБА_18 до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які заздалегідь зорганізувалися у стійке об`єднання для спільного вчинення кримінальних правопорушень, виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, належних ОСОБА_18 , в умовах воєнного стану, з метою особистого незаконного збагачення.

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 діяли повторно, у складі організованої групи, усвідомлюючи стійкість такого об`єднання, спільність та узгодженість своїх дій, маючи єдиний злочинний план та заздалегідь розподіливши між собою ролі й завдання, необхідні для його реалізації.

ОСОБА_18 , будучи доставленим до територіального центру комплектування та соціальної підтримки групою оповіщення спільних нарядів з працівників РТЦК та СП та Національної поліції України, під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили ОСОБА_18 про необхідність залишення на зберігання особистих речей, у тому числі мобільного телефону, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

У подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи повторно, умисно, спільно та узгоджено, у складі організованої групи, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, використовуючи отриманий доступ до мобільного телефону ОСОБА_18 та встановленого на ньому мобільного застосунку «Монобанк» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», отримали доступ до належних потерпілому грошових коштів та незаконно заволоділи ними.

Зокрема, ОСОБА_8 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого спільного злочинного плану та відведеної йому ролі, використовуючи доступ до мобільного телефону ОСОБА_18 та його банківського застосунку, збільшив встановлений кредитний ліміт та здійснив переказ грошових коштів на підконтрольні йому банківські рахунки на загальну суму 78 579 гривень 55 копійок, без відома та всупереч волі власника таких грошових коштів.

У цей час ОСОБА_5 , діючи відповідно до спільного злочинного плану та відведеної йому ролі, здійснював контроль за ОСОБА_18 , спостерігав за його поведінкою та забезпечував, щоб останній не виявив незаконних дій ОСОБА_8 щодо використання його мобільного телефону та банківського застосунку, а також не перешкоджав здійсненню незаконних банківських операцій.

Одночасно ОСОБА_9 , діючи узгоджено зі ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , також здійснював контроль за потерпілим ОСОБА_18 , стежив за обстановкою та поведінкою останнього, забезпечуючи можливість ОСОБА_8 безперешкодно користуватися мобільним телефоном потерпілого та здійснювати операції з його банківським рахунком.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , хоча безпосередньо не здійснювали банківських операцій із грошовими коштами потерпілого, своїми умисними та узгодженими діями забезпечували реалізацію спільного злочинного плану, створювали умови для безперешкодного доступу ОСОБА_8 до мобільного телефону та банківського застосунку ОСОБА_18 , контролювали потерпілого та обстановку під час вчинення незаконних операцій.

Після цього, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи узгоджено та відповідно до заздалегідь розподілених ролей, забезпечили подальше обготівкування незаконно отриманих грошових коштів, їх переміщення та приховування, після чого здійснили їх розподіл між учасниками організованої групи відповідно до попередньої домовленості, з метою подальшого використання таких коштів у власних інтересах та особистого незаконного збагачення.

Так, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи умисно, спільно та узгоджено, у складі організованої групи, в умовах воєнного стану, відповідно до заздалегідь розробленого єдиного злочинного плану та розподілених між ними ролей, таємно викрали грошові кошти, належні ОСОБА_18 , на загальну суму 78 579 гривень 55 копійок, чим заподіяли останньому майнову шкоду на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Крім цього, 29.01.2026 приблизно о 11:18 год. військовозобов`язаний ОСОБА_20 був доставлений до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що за адресою: АДРЕСА_3 , групою оповіщення спільних нарядів, до складу яких входили працівники РТЦК та СП та Національної поліції України, та перебував у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, де під час встановлення його особи та перевірки військово-облікових документів інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили останньому про необхідність залишити на зберігання особисті речі, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

Перебуваючи у зазначеному приміщенні, 29.01.2026 приблизно о 11:18 год. у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник спільний злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_20 сильного фізичного болю шляхом застосування до нього фізичного насильства, а саме нанесення множинних ударів руками та ногами по різних частинах тіла, з метою залякування потерпілого та примушування його до вчинення дій, що суперечили його волі.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, користуючись чисельною та фізичною перевагою над ОСОБА_20 , оточили його з усіх боків, після чого почергово стали наносити останньому множинні удари руками та ногами по різних частинах тіла, умисно заподіюючи йому сильного фізичного болю.

Внаслідок зазначених умисних насильницьких дій ОСОБА_5 та ОСОБА_9 спричинили ОСОБА_20 тілесні ушкодження, а саме забійне садно лівого плечового суглобу, компресійно-ішеміічне ураження м`яких тканин і нервів обох кистей внаслідок тривалого здавлення (наручники), забійне садно долонної поверхні лівої кисті.ю пошкодження зв`язково-капсульного апарату обох гомілковостопних суглобів, заподіявши останньому фізичні страждання.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненому з метою примусу її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, представником держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України.

Крім цього, 30.01.2026 у невстановлений досудових розслідуванням час, після доставлення ОСОБА_17 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_17 сильного фізичного болю з метою його залякування та примушування до поведінки, що суперечить його волі.

З метою реалізації зазначеного злочинного умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, спільно та узгоджено, відповідно до спільного злочинного умислу, приступили до його реалізації.

30.01.2026 ОСОБА_17 був доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки групою оповіщення спільних нарядів з працівників РТЦК та СП та Національної поліції України.

Під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів ОСОБА_17 у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили, останньому повідомлено про необхідність залишення на зберігання особистих речей, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

У подальшому, цього ж дня, 30.01.2026, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , діючи умисно, спільно та узгоджено, реалізуючи спільний злочинний умисел, користуючись чисельною та фізичною перевагою, оточили ОСОБА_17 з усіх боків, позбавивши його можливості вільно залишити місце події та чинити ефективний опір.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 спільно та узгоджено застосували до ОСОБА_17 фізичне насильство, спричинивши останньому сильний фізичний біль та тілесні ушкодження.

При цьому ОСОБА_8 , попередньо розпиливши в напрямку

ОСОБА_17 вміст газового балончика, наносив останньому численні удари руками та ногами по різних частинах тіла.

ОСОБА_5 , діючи узгоджено зі ОСОБА_8 , попередньо розпиливши в напрямку ОСОБА_17 вміст газового балончика, наносив останньому численні удари руками та ногами по різних частинах тіла.

Вказані дії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були взаємопов`язаними, узгодженими між собою та охоплювалися єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння ОСОБА_17 сильного фізичного болю, його залякування та примушування до поведінки, що суперечила його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненому з метою примусу її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, представником держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України.

Крім цього, 18.02.2026, приблизно о 08:47 год., ОСОБА_21 , будучи доставленим до територіального центру комплектування та соціальної підтримки групою оповіщення спільних нарядів з працівників РТЦК та СП та Національної поліції України, під час встановлення особи та перевірки військово-облікових документів у приміщенні самовільно облаштованої «Реєстратури», розташованої на нульовому (цокольному) поверсі будівлі КНП КМКЛ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, буд. 25/29, інші працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які не є учасниками зазначеної організованої групи, повідомили, останньому повідомлено про необхідність залишення на зберігання особистих речей, а саме мобільного телефону, грошових коштів та навушників, після чого зазначені речі було поміщено до зіп-пакетів, призначених для їх тимчасового зберігання.

У подальшому, після доставки ОСОБА_21 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, 18.02.2026 у ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_21 сильного фізичного болю з метою його залякування та примушування до вчинення дій, що суперечать його волі.

З метою реалізації виниклого спільного злочинного умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи спільність та узгодженість своїх дій, спільно та узгоджено, користуючись чисельною та фізичною перевагою, оточили ОСОБА_21 з усіх боків, позбавивши його можливості вільно залишити місце події та чинити ефективний опір.

У подальшому, цього ж дня, 18.02.2026, у період часу з 09 год. 07 хв. по 12 год. 00 хв., ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно та узгоджено, реалізуючи спільний злочинний умисел, застосували до ОСОБА_21 фізичне насильство, спричиняючи останньому сильний фізичний біль та тілесні ушкодження.

Зокрема, ОСОБА_8 наносив ОСОБА_21 численні удари руками в ділянку живота, а також завдав удару коліном у ділянку живота, у той час як ОСОБА_5 наносив потерпілому численні удари руками в ту саму ділянку тіла.

Внаслідок спільних та узгоджених насильницьких дій ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ОСОБА_21 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки: переломів 5-10 ребер по передній аксилярній лінії ліворуч.

Відповідно до п.п. 1.5.2, 2.2.1 «в», 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, зазначене тілесне ушкодження належить до ушкодження СЕРЕДНЬОГО тупеню тяжкості.

Вказаними умисними, спільними та узгодженими насильницькими діями ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . ОСОБА_21 заподіяно сильний фізичний біль, фізичні страждання та тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю, вчиненому з метою примусу її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, представником держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України.

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 127 , ч.3 ст. 127 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Київ, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

18.02.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 13:11 год.) 19.02.2026 року

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 127 КК України.

Так, 19.02.2026 у відповідності до п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку зі затриманням особи безпосередньо після вчинення злочину та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 127 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста ОСОБА_1 від 20.02.2026 підозрюваному обрано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.04.2026.

Постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 15.04.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 19.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста ОСОБА_22 від 17.04.2026 підозрюваному продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_23 від 15.05.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 19.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.05.2026 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_23 від 15.07.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 19.08.2026.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.07.2026 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.08.2026.

Ухвало слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.08.2026 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.08.2026.

17.08.2025 прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сіері оборони Центрального орагну ОСОБА_3 надано доручення слідчому СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та повідомлення про закінчення досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 ..

17.08.2025 слідчим у встановленому законом порядку, повідомлено підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику - ОСОБА_4 про завершення досудового розслідування та про можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження № 12025100090003126 від 09 грудня 2026 року.

Окрім цього, у органу досудового розслідування, виникла необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, а саме надати доступ до матеріалів кримінального провадження, скласти та вручити обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування стороні захист, тощо.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сторона захисту потребую часу для ознайомлення з великою кількістю доказів, прокурор вбачає необхідність у продовжені застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 18.10.2026 включно, у зв`язку із наявністю ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 127 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (особливо тяжкий злочин), а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 127 КК України, слід зазначити, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то сторона обвинувачення вважає що у такому випадку наявні ризики, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме від восьми до дванадцяти років позбавлення волі, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

На той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру вказує наступне - підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке в момент вчинення, становило небезпеку для життя та здоров`я декількох осіб, та таке що характеризуються особливою суспільною небезпекою.

Вказане свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 , а також про схильність до злочинних дій.

Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованого кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність.

Ризиком того, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що підозрюваний знайомий зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, за допомогою навіювання, прохання, обіцянок винагород, або шляхом будь-яких погроз, буде здійснювати незаконний вплив на останніх з метою ухилення від викриття злочинних діянь, у яких останній обґрунтовано підозрюється.

Незаконний вплив на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні матиме негативні та перешкоджатиме досягненню мети кримінальної відповідальності.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України, соціальні зв`язки підозрюваного, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров`я підозрюваного.

Крім того, під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , не може утримуватись в умовах ДУ «Київського слідчого ізолятора», у тому числі за станом здоров`я. Також, не встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з-під варти.

Наявність підстав для залишення підозрюваного під вартою слід оцінювати у кожній справі із врахуванням її особливостей.

Таким чином, під час вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_5 , використав найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки даних кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований навіть до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Таким чином, до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 обґрунтована і підтверджується належними доказами. З метою запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки необхідно виконати процесуальні дії, що потребують додаткового часу, зокрема: виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто завершити ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, скерувати його до суду та, у визначений ст. 314 КПК України строк, провести підготовче судове засідання і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи стан здоров`я підозрюваного. Відповідаючи на запитання повідомили, що не звертались із запитами до керівництва Слідчого ізолятора зі скаргами на стан здоров`я, до слідчого судді з цього приводу, також, не звертались.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Вимогами ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, а вручення копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 1 ст.199 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні Солом`янського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025100090003126 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 127, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

18.02.2026 о 13 годині 11 хвилин, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208-211 КПК України.

19.02.2026 відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.

21.04.2026, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

17.08.2026, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 127, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами оглядів місця події від 02.02.2026 та від 04.02.2026; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_18 , ОСОБА_10 від 09.01.2026, ОСОБА_16 від 03.02.2026, від 18.02.2026 та ОСОБА_21 від 18.02.2026, ОСОБА_12 від 23.02.2026, ОСОБА_17 від 02.03.2026, ОСОБА_14 від 02.03.2026 та ОСОБА_11 від 18.03.2026; протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_18 та ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 ; протоколом огляду відеозапису від 19.02.2026, протоколами за результатами проведення проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.02.2026, 11.03.2026 та від 12.03.2026;та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 3 ст. 127 КК України, а саме катування, тобто умисного діяння, спрямованого на заподіяння особі сильного фізичного болю та моральних страждань, вчиненого з метою примусу її чи іншої особи вчинити дії, що суперечать їх волі та з метою залякування, вчинене представником держави;

-ч. 3 ст. 127 КК України, а саме катування, тобто умисного діяння, спрямованого на заподіяння особі сильного фізичного болю та моральних страждань, вчиненого з метою примусу її чи іншої особи вчинити дії, що суперечать їх волі та з метою залякування, вчинене представником держави;

-ч. 3 ст. 127 КК України, а саме катування, тобто умисного діяння, спрямованого на заподіяння особі сильного фізичного болю та моральних страждань, вчиненого з метою примусу її чи іншої особи вчинити дії, що суперечать їх волі та з метою залякування, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, представником держави;

- ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 127 КК України, а саме катування, тобто умисного діяння, спрямованого на заподіяння особі сильного фізичного болю та моральних страждань, вчиненого з метою примусу її чи іншої особи вчинити дії, що суперечать їх волі та з метою залякування, вчинене повторно представником держави, організованою групою;

-ч. 5 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану організованою групою;

-ч. 5 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану організованою групою;

-ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконного заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою;

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, оскільки санкція ч. 3 ст. 127 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, санкція ч. 5 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а санкція ч. 3 ст. 289 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік та задовільний стан здоров`я.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, а саме має постійне місце проживання, розлучений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту, є військовослужбовцем ЗСУ, який займає посаду відповідального виконавця адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано. ОСОБА_5 відзначено нагрудним знаком «За сприяння обороні Києва», має подяки та грамоти за місцем служби.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України встановлено, що підозрюваний раніше не судимий. Відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 11 ч.1 ст. 178 КПК України розмір майнової шкоди у даному кримінальному провадженні, на момент розгляду заявленого клопотання, становить 98 779 гривень 00 копійок.

На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що наявний ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 127 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованих злочинів, які вчинено організованою групою в умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який є військовослужбовцем та має право перетину державного кордону України у період дії воєнного стану.

Крім того слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконного впливу на потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, оскільки інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення вчинено організованою групою із застосування фізичної сили з метою залякування, спричинивши потерпілим фізичні та моральні страждання.

Вказані ризики не зменшились та продовжують існувати.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту та вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки існування вказаних ризиків належним чином не обґрунтовано у клопотанні та не віднайшло об`єктивного підтвердження у судовому засіданні, ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того вимогами ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

20.02.2026, ухвалою слідчого судді слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 20 квітня 2026 року включно без визначення розміру застави.

15.04.2026, постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 19 травня 2026 року включно.

17.04.2026, ухвалою слідчого судді слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 травня 2026 року включно без визначення розміру застави.

15.05.2026, ухвалою слідчого судді слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 19 липня 2026 року включно.

18.05.2026, ухвалою слідчого судді слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 липня 2026 року включно без визначення розміру застави.

15.07.2026, ухвалою слідчого судді слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 19 серпня 2026 року включно.

16.07.2026, ухвалою слідчого судді слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.08.2026 року включно без визначення розміру застави.

17.08.2026, в порядку ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування та здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування для надання доступу сторонам кримінального провадження.

Досудове розслідування до цього часу не закінчено у зв`язку з тим, що слід виконати процесуальні дії, що потребують додаткового часу, зокрема: виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто завершити ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, скерувати його до суду та, у визначений ст. 314 КПК України строк, провести підготовче судове засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, загальний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з урахуванням зупинення його перебігу з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів досудового розслідування для надання доступу сторонам кримінального провадження, тобто з 17.08.2026 по 19.08.2026, становить два дні.

Дані твердження не оспорюються сторонами по справі.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про продовження строку обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд процесуальних дій, і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо нього залишається.

Слідчий суддя зазначає, що відкриття матеріалів досудового розслідування для надання доступу сторонам кримінального провадження та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є реалізацією основоположного права на захист і не може бути обмежено, окрім як у встановленому ч. 10 ст. 290 КПК України порядку.

Сторони із клопотанням в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України не звертались, отже встановити точний період ознайомлення сторін із матеріалами досудового розслідування неможливо.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні підстави та обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України та продовжується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючому ризику, який продовжує існувати, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, враховуючи, що прокурором доведено, що обставини, визначені ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та не перевищують встановлений ст. 197 КПК України сукупний строк.

Разом із тим, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).

Слідчий за погодженням із прокурором у клопотанні порушує питання про визначення ОСОБА_5 розміру застави 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року для працездатних осіб складає 3328 гривні.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення проти життя та здоров`я, який вчинено в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, стадію відкриття матеріалів досудового розслідування кримінального провадження та тривале утримання підозрюваного під вартою, наявності постійного місця мешкання та наявність на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також його репутацію, вік, стан здоров`я, мінімальні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема відсутність ризику летальності, що створює підозрюваний, слідчий суддя вбачає виключність випадку задля виходу за межі визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави, однак, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На переконання слідчого судді застава у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, що здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу, визначених ч. 1 ч. 177 КПК України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів по 17 жовтня 2026 року включно.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися з м. Київ без дозволу прокурора, слідчого або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 17 жовтня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1