Ухвала суду № 139512864, 07.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/14164/26

ун. № 759/24084/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 03.09.2026 року справу передано судді.

Згідно Реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ від 03.09.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до положень ст.ст. 25, 30 ЦК України, ст. ст. 46-48 ЦПК України позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Згідно з ч. 1 ст. 42, ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно з ч. 4ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідача ОСОБА_1 мала місце до пред`явлення даного позову до суду, останній не набув цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не був стороною у справі на момент смерті.

Згідно із ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 у справі №185/998/16-ц (провадження №61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №203/201/19 (провадження №61-20609св19),в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №321/1118/16-ц (провадження №61-28917св18),в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі №183/303/16 (провадження №61-10982св18),в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №405/5728/16-ц (провадження №61-29815св18),в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №621/1867/15-ц (провадження №61-27512св18), у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №310/10284/15-ц (провадження №61-2717св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому ст. 272 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а також те, що на момент подання позовної заяви відповідач ОСОБА_1 помер, про що стало відомо суду до відкриття провадження у справі, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Щодо сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе повернути сплачену суму судового збору, оскільки у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 186, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ: 37993783) повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, відповідно платіжної інструкції № 50143 від 29.07.2026.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Ю.О. Твердохліб