Ухвала суду № 139512766, 31.08.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14090/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Курінна Вероніка Анатоліївна звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, виданого на виконання заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року; зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 81710398, відкритому на підставі заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 758/14090/25 та такому, що перебуває на виконанні приватного виконавця Кривошеї Дмитра Станіславовича; зупинити стягнення до розгляду судом заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та ухвалення за результатами її розгляду відповідного судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що до суду подано заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. В даний час, на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження з примусового виконання заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року, тому вчинення виконавчих дій у виді стягнення суми заборгованості під час розгляду вказаної заяви в суді може істотно ускладнити ефективність захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 24 серпня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

У відповідності до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до зазначеної заяви, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, між сторонами виник спір, предметом якого є відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року у справі № 758/14090/25 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» були задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 39397 грн 48 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» судовий збір у розмірі 3028 грн. Рішення набрало законної сили 05 березня 2026 року.

19 серпня 2026 року відповідачем подана заява про перегляд вказаного заочного рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому (п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 Пленум Верховного Суду України.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача ( заявника).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За положеннями п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України, встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив судам Пленум Верховного Суду України в пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Вказане свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

У постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №316/844/21 (провадження №61-14849св21).

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» зупинення вчинення виконавчих дій та виконавчого провадження належить до виключної компетенції виконавця, який зупиняє їх у випадках, передбачених ст. 34, 38 вказаного Закону.

Тобто, ч. 2 ст. 149 ЦПК України чітко визначені стадії розгляду справи, на яких допускається забезпечення позову.

Норми ЦПК України не передбачають подачу відповідачем заяви про забезпечення позову після ухвалення заочного рішення та на стадії розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Таким чином, заявлені вимоги ОСОБА_1 щодо зупинення стягнення, в рамках виконавчого провадження є такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Слід також зауважити, що ОСОБА_1 перед судом ставиться питання про перегляд заочного рішення суду, а не оскарження виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

Оскільки ОСОБА_1 позов до суду не подавався, наміру подати будь-який позов не заявлено, а перегляд заочного рішення суду за своєю правовою природою не є стадією розгляду справи, а є однією із форм перегляду судових рішень, тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

За таких обставин, враховуючи вказані вище вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 152,153, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Л.Д. Будзан