Рішення № 139512556, 07.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

07.09.2026 Справа № 756/12440/26

Справа № 756/12440/26

Провадження № 2/756/9328/26

І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя - Шролик І.С.,

секретар судового засідання Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий зміст заявлених вимог

У липні 2026 року представник позивача звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № 500815263 від 20.03.2019 у розмірі 32 223,06 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.03.2019 між А «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 500815263, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 42 269,63 грн строком на 24 місяці, з датою повернення 21.03.2021 та фіксованою процентною ставкою 23,00 % річних. Кредитодавець умови договору виконав та надав кредитні кошти, проте позичальник у визначений договором строк кредит не повернув і проценти за користування ним не сплатив, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

17.05.2021 право вимоги за вказаним договором відступлено ТОВ «ФК «Флексіс», 18.05.2021 - ТОВ «Вердикт капітал», а 10.03.2023 - позивачу.

Заборгованість станом на день формування позовної заяви становить 32 223,06 грн і складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26802,63 грн, процентів, нарахованих на дату відступлення права вимоги, у розмірі 2 283,34 грн, пені у розмірі 726,59 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 789,27 грн та 3% річних у розмірі 621,23 грн.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою за клопотанням позивача витребувано в Акціонерного товариства «Сенс Банк» документальне підтвердження надання кредитних коштів за договором № 500815263 від 20.03.2019, виписки за період з 20.03.2019 по 17.05.2021, меморіальні ордери, розрахункові документи, а також детальний розрахунок заборгованості за цим договором.

У поданому 08.08.2026 відзиві відповідач проти позову заперечував. Значив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Наявність у матеріалах справи копій договірних документів та договорів відступлення права вимоги, на його переконання, сама по собі не доводить заявленого залишку боргу, оскільки новий кредитор набуває лише те право і в тому обсязі, які існували у первісного кредитора на момент переходу права. Відповідач наголосив на тому, що розрахунки, складені ТОВ «Вердикт капітал» і ТОВ «Коллект центр», є похідним узагальненням кредитора та не замінюють первинних банківських документів про рух коштів, платежі, нарахування і сальдо; що серед наданих матеріалів відсутній окремий документ договору, на який посилається оферта, а також редакція Договору про банківське обслуговування фізичних осіб і Тарифів, чинних на 20.03.2019. Кожну зі складових заявленої суми відповідач вважає недоведеною, а нарахування, здійснені починаючи з 24.02.2022, - такими, що підлягають списанню на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідач вважає неспівмірним і просив зменшити його до 2 500,00 грн. Просив у задоволенні позову відмовити, витребувати оригінал документа, що становив договірну основу кредитних відносин, та забезпечити йому можливість ознайомитися з витребуваними в банку доказами.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що договір № 500815263 від 20.03.2019 укладено шляхом оферти та її акцепту, що прямо передбачено законом, а відсутність окремого документа з назвою «Кредитний договір» не спростовує факту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов. Позивач звернув увагу на те, що первинні банківські документи та деталізований розрахунок первісного кредитора новим кредиторам не передавалися, у зв`язку з чим саме позивач ініціював їх витребування в АТ «Сенс Банк». Розмір заборгованості ґрунтується на даних реєстру боржників, сформованих первісним кредитором; після відступлення права вимоги договірні проценти, штрафи та пеня не нараховувалися, а ТОВ «Вердикт капітал» за період з 18.05.2021 по 23.02.2022 нарахувало виключно 3% річних та інфляційні втрати. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу позивач вважає обґрунтованим і співмірним.

15.08.2026 відповідач подав заперечення у відповідь на відзив.

04.09.2026 відповідач подав додаткові письмові пояснення, до яких долучив відповідь АТ «Сенс Банк» від 25.08.2026 № 36122-33.4-6/6 та просив розглянути справу за його відсутності у зв`язку із зайнятістю на роботі, зазначивши, що позовні вимоги не визнає і підтримує раніше заявлені заперечення та клопотання.

У судове засідання 07.09.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача 07.09.2026 подав заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заявою від 04.09.2026 просив розглядати справу за його відсутності.

Неявка сторін, які просили про розгляд справи без їх участі, не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом установлено, що 20.03.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500815263 шляхом підписання позичальником Оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500815263 та підписання банком Акцепту пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 500815263.

Умовами споживчого кредиту, викладеними в Оферті та Акцепті, визначено тип кредиту - «Кредит готівкою», суму кредиту - 42 269,63 грн, процентну ставку - 23,00 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту - 24 місяці. Датою повернення кредиту визначено 21.03.2021; для повернення заборгованості за угодою використовується рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку (п. 2 Оферти та Акцепту).

Кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором № 501035330 від 14.06.2018 у розмірі 42 269,63 грн; спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346 (п. 3 Оферти та Акцепту).

Невід`ємною частиною угоди є Додаток № 1, у якому визначено складові загальної вартості кредиту, реальну річну процентну ставку та графік платежів з повернення кредиту і сплати процентів.

Як вбачається зі змісту Акцепту, угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком Акцепту та надання кредиту відповідно до умов угоди та Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Оферта підписана відповідачем ОСОБА_1 , Акцепт - Головою Правління АТ «Альфа-Банк».

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується випискою з особового рахунку, наданою АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 23.07.2026.

Згідно з якою за угодою № 500815263 від 20.03.2019 на рахунок № НОМЕР_2 перераховано 21 березня 2019 року 42269,63 грн. Номер зазначеного рахунку збігається з реквізитами рахунку, вказаними у п. 3 Оферти та Акцепту як спосіб видачі кредиту, що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

На підставі протоколу № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів від 18.08.2022 змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Судом установлено, що 17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу № 2, за яким банк відступив право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за угодою № 500815263. Перехід права вимоги саме за цим договором підтверджується витягом з реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору, а оплата за договором - платіжним дорученням.

18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, за яким відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за угодою № 500815263, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 18.05.2021, витягом з реєстру боржників та платіжними дорученнями про оплату.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за яким відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за угодою № 500815263, що підтверджується актами прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023, витягом з реєстру боржників та актом зарахування зустрічних вимог.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 розмір заборгованості ОСОБА_1 за угодою № 500815263 від 20.03.2019 станом на дату відступлення права вимоги становив 29 812,56 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 26 802,63 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 2 283,34 грн, заборгованість за пенею - 726,59 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт капітал» станом на 10.03.2023, після відступлення права вимоги договірні проценти, комісії та неустойка не нараховувалися; за період з 18.05.2021 по 23.02.2022 включно (282 дні) на суму простроченого зобов`язання 26 802,63 грн нараховано 3% річних у розмірі 621,23 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 789,27 грн. Сума погашень боржником становить 0,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Коллект центр» станом на 09.07.2026, загальний розмір заборгованості за угодою № 500815263 від 20.03.2019 становить 32 223,06 грн; після 10.03.2023 нарахування за договором не здійснювалися, погашення заборгованості не проводилося.

Судом установлено, що за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.07.2026 № 0673510264.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Згідно з ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. За приписами ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд виходить з того, що між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем виникли кредитні правовідносини. Підписані сторонами Оферта та Акцепт містять усі істотні умови кредитного зобов`язання - суму кредиту, процентну ставку та її тип, строк кредитування, дату повернення, порядок і спосіб надання коштів, розмір комісійної винагороди, - а тому в силу ч. 1, 2 ст. 207, ч. 1, 2 ст. 638, ч. 1 ст. 640, ч. 1 ст. 642 ЦК України угода № 500815263 від 20.03.2019 є укладеною у письмовій формі.

Виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується витребуваною судом випискою з особового рахунку АТ «Сенс Банк», яка є первинним документом банківського обліку та відображає рух коштів за рахунком. Отже, факт надання відповідачу кредиту у розмірі, визначеному угодою, є доведеним.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів у визначений угодою строк - до 21.03.2021 - відповідач суду не надав, доказів зворотного матеріали справи не містять.

За таких обставин відповідач допустив порушення зобов`язання у розумінні ст. 610 ЦК України та є таким, що прострочив (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Право вимоги за угодою № 500815263 від 20.03.2019 перейшло до позивача на підставі послідовно укладених договору факторингу № 2 від 17.05.2021, договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 та договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023. Перехід права вимоги на кожному етапі ланцюга підтверджується самими договорами, актами приймання-передачі реєстрів боржників, витягами з реєстрів боржників, що містять дані саме за цим кредитним договором, та документами про оплату. Вказані договори у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та недійсними не визнавалися, а тому в силу ст. 204 ЦК України є правомірними. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за угодою № 500815263 від 20.03.2019 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Перевіряючи розмір заявленої до стягнення суми, суд встановив що заборгованість за тілом кредиту становить 26 802,63 грн та за нарахованими процентами у розмірі 2 283,34 грн визначена первісним кредитором станом на дату відступлення права вимоги 17.05.2021 і відповідає даним витягу з реєстру боржників та виписки з особового рахунку.

Пеня у розмірі 726,59 грн нарахована первісним кредитором за прострочення, допущене до 17.05.2021, тобто до початку періоду, з якого відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник звільняється від відповідальності.

Три проценти річних у розмірі 621,23 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 789,27 грн нараховані ТОВ «Вердикт капітал» на суму простроченого зобов`язання 26 802,63 грн за період з 18.05.2021 по 23.02.2022 відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Розрахунок кожної складової перевірений судом, є арифметично правильним і відповідачем не спростований. Жодних додаткових нарахувань позивачем не здійснювалося, платежів на погашення заборгованості відповідач не вносив.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за угодою № 500815263 від 20.03.2019 становить 32 223,06 грн.

Доводи відповідача про те, що серед наданих позивачем матеріалів відсутній окремий документ під назвою «Кредитний договір», є необґрунтованими. Частина 1 ст. 207 ЦК України прямо допускає фіксацію змісту правочину у кількох документах, у тому числі шляхом посилання в одному з них на інші документи, а ч. 2 ст. 638 ЦК України визначає укладення договору шляхом оферти та акцепту як загальний порядок. Оферта і Акцепт мають однаковий номер, підписані сторонами та у своїй сукупності становлять документальне оформлення однієї кредитної угоди. Відсутність окремого документа з відповідним заголовком не свідчить про неукладеність договору.

Доводи відповідача про недоведеність факту надання кредитних коштів та розміру заборгованості первинними банківськими документами спростовуються витребуваною судом випискою з особового рахунку АТ «Сенс Банк», яка надійшла до суду на виконання ухвали від 23.07.2026 та була досліджена у судовому засіданні.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на непередання йому та новим кредиторам первинних банківських документів і деталізованого розрахунку первісного кредитора. Обов`язок первісного кредитора передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються (ч. 1 ст. 517 ЦК України), стосується внутрішніх відносин цедента і цесіонарія та сам по собі не впливає ані на дійсність відступлення, ані на обсяг зобов`язання боржника. Наведене не звільняє позивача від доказування, проте у цій справі відповідні обставини доведені сукупністю досліджених доказів.

Доводи відповідача про необхідність надання редакції Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифів, чинних станом на 20.03.2019, не спростовують висновків суду, адже всі умови, які покладено в основу розрахунку заявленої суми, - розмір кредиту, процентна ставка, строк кредитування, дата повернення, нульовий розмір комісійної винагороди - визначені безпосередньо Офертою та Акцептом, підписаними сторонами.

Доводи відповідача про застосування п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України суд відхиляє, оскільки заявлені до стягнення неустойка, три проценти річних та інфляційні втрати нараховані за прострочення, допущене до 24.02.2022, тобто поза межами періоду, на який поширюється дія зазначеної норми. У запереченнях від 15.08.2026 відповідач і сам зазначив, що за умови, коли весь період нарахування передує 24.02.2022, ця спеціальна норма не застосовується.

Суд враховує, що обрання відповідачем такого способу захисту, як заперечення проти розміру вимоги, є реалізацією його процесуальних прав. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України тягар доказування обставин, на які посилається сторона, покладається на неї; жодних доказів на спростування розрахунку заборгованості, зокрема доказів внесення платежів на погашення кредиту, відповідач суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за угодою № 500815263 від 20.03.2019 у розмірі 32 223,06 грн.

Розподіл судових витарт.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист, затверджений рішенням загальних зборів № 01-12/2025 від 01.12.2025, заявку на надання юридичної допомоги № 163 від 01.06.2026 та витяг з акта № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026. Згідно з витягом з акта у цій справі надано послуги з усної консультації з вивченням документів (2 години вартістю 2 000,00 грн за годину, разом 4 000,00 грн) та зі складання позовної заяви про стягнення боргу (3 години вартістю 3 000,00 грн за годину, разом 9 000,00 грн), а загальна вартість наданої правничої допомоги становить 13 000,00 грн.

Суд встановив, що зазначені витрати є реальними, документально підтвердженими та пов`язаними з розглядом цієї справи.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на незначну складність справи, типовий характер виконаної роботи та неспівмірність заявленої суми з ціною позову.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши доводи клопотання, суд враховує, що справа є малозначною та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, а спір належить до типової категорії справ про стягнення заборгованості за споживчим кредитом; обсяг фактично виконаної адвокатом роботи обмежився наданням консультації та складанням позовної заяви, значна частина змісту якої становить виклад загальних положень законодавства; представник позивача участі в судовому засіданні не брав, оскільки позивач просив розглядати справу за його відсутності. Заявлений розмір витрат 13 000,00 грн становить понад сорок відсотків ціни позову 32 223,06 грн.

За таких обставин суд, керуючись ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн, що відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру з урахуванням складності справи, обсягу виконаної роботи і часу, об`єктивно необхідного для її виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст. 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 638, 640, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за угодою про надання споживчого кредиту № 500815263 від 20.03.2019 у розмірі 32 223,06 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Ірина ШРОЛИК