Ухвала суду № 139512501, 07.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/17650/25

Провадження № 2/756/2206/26

У Х В А Л А

про заміну неналежного відповідача

07 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Примак-Березовської О.С.,

за участі секретаря Донеско А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва за клопотанням відповідача змінено порядок розляду справи, здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання.

До початку підготовчого судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про виключення ОСОБА_2 з кола відповідачів, оскільки останній фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 та не користується житлово-комунальними послугами, тобто є неналежним.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До суду від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. Клопотання представника позивача підтримали та просили задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» грунтуються на тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 та мають солідарний обов`язок щодо їх оплати.

З матеріалів справи вбачається, що з 1 жовтня 2013 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48).

Разом з тим, згідно з довідкою від 26 серпня 2026 року, виданою головою правління ОСББ «Подол Град» Федченком І.М., у період з 1 січня 2018 року по 26 серпня 2026 року ОСОБА_2 фактично проживає та сплачує комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 .

Положеннями статті 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, зокрема, вільний вибір місця проживання.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, суть якого визначена статтею 13 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Положеннями частини 2 статті 50 ЦПК України передбачено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні в цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов`язку.

Важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов`язків.

Положеннями статті 51 ЦПК України визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Неналедний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц).

Отже, з метою забезпечення юридичної визначеності у процесуальних правовідносинах, повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне замінити неналежних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним відповідачем - ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 12, 50, 51, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Замінити у даній справі неналежного відповідача ОСОБА_2 на єдиного належного- ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА