Ухвала суду № 139512445, 04.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13835/26

Провадження №: 4-с/755/133/26

У Х В А Л А

про повернення скарги

"04" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві КМУМЮ, на постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Рудковської О.В. від 10.07.2026 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 80948045 та постанови про скасування процесуального документа у цьому ж виконавчому провадженні, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» 26.08.2026 надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві КМУМЮ, на постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Рудковської О.В. від 10.07.2026 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 80948045 та постанови про скасування процесуального документа у цьому ж виконавчому провадженні, яка 02.09.2026 була передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених вимог, заявник просить суд:

1)витребувати з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для огляду та дослідження в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №80948045 у повному обсязі (в оригіналах або належним чином завірених копіях);

2)витребувати з Дніпровського районного суду міста Києва для огляду та дослідження в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 755/20287/21 у повному обсязі;

3)визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10.07.2026 про результати перевірки законності виконавчого провадження №80948045;

4)визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10.07.2026 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 21.05.2026;

5)визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10.07.2026 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 21.05.2026;

6)визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10.07.2026 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 26.05.2026;

7)визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10.07.2026 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 26.05.2026;

8)визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10.07.2026 про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 28.05.2026;

9)поновити строк на оскарження зазначених вище постанов.

Вивчивши доводи та матеріали скарги, суддя приходить до наступного.

Обґрунтовуючи доводи скарги, заявник посилається на постанови начальника Відділу від 10.07.2026 є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на на те, що зазначені рішення начальника органу державної виконавчої служби є такими, що прийняті з порушенням вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а також такими, що порушують права стягувача у виконавчому провадженні, керуючись статтями 447451 ЦПК України. Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в адміністративному порядку лише стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження, крім боржника. Частина четверта статті 74 Закону встановлює вимоги до такої адміністративної скарги, яка є процесуальною підставою для здійснення внутрішньовідомчого контролю. Постанова про проведення перевірки прийнята за відсутності передбачених законом підстав. Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до начальника відділу державної виконавчої служби стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження, крім боржника. Таким чином, законодавець прямо визначив коло осіб, які мають право ініціювати адміністративний порядок контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця, одночасно виключивши з цього кола боржника.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду із даною скаргою, заявник зазначив, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 80948045 в АСВП 20.07.2026 йому стало відомо про існування постанов начальника Дніпровського ВДВС від 10.07.2026, які не були належним чином вручені йому відповідно до вимог законодавства. Того ж дня, заявником була подана скарга до Дніпровського районного суду міста Києва, тобто в межах передбаченого законом десятиденного строку. Однак ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 755/11319/26 (провадження №4-с/755/108/26) зазначена скарга була безпідставно повернута без розгляду з формальних підстав, які в подальшому були визнані незаконними. Так, постановою Київського апеляційного суду постановлену з таких саме підстав ухвалу суду першої інстанції скасовано як незаконну, а матеріали направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Крім того, заявник повторно подав скаргу 22.07.2026, яка була зареєстрована судом лише 30.07.2026, тобто через вісім днів після фактичного надходження до суду, а автоматизований розподіл між суддями було здійснено лише 31.07.2026. Таким чином, будь-яке спливання процесуального строку після подання скарги було зумовлено виключно несвоєчасною реєстрацією матеріалів самим судом, що перебувало повністю поза межами волевиявлення та процесуальної поведінки скаржника. Після цього ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31.07.2026 у справі № 755/12069/26 (провадження №4-с/755/114/26) скаргу повторно повернуто без розгляду, цього разу з мотивів зазначення у скарзі старого найменування органу державної виконавчої служби. Суд послався на відомості ЄДР про юридичну особу з новою назвою. При цьому жодних сумнівів щодо ідентифікації органу державної виконавчої служби не існувало, оскільки у скарзі було зазначено код ЄДРПОУ 35011660, посадову особу, виконавче провадження, адресу та інші індивідуалізуючі реквізити, які були незмінні та у реєстрі були відомості також і про стару назву. Отже, якщо суд дійде висновку про пропуск строку, то такий пропуск виник не з вини скаржника, а виключно внаслідок: несвоєчасного вручення постанов державної виконавчої служби; незаконного повернення першої скарги, що підтверджено постановою Київського апеляційного суду; несвоєчасної реєстрації другої скарги судом не 22.07.2026, а 30.07.2026; повторного повернення скарги з виключно формальних підстав. За таких обставин відсутні будь-які ознаки недобросовісної чи несумлінної процесуальної поведінки скаржника. Крім того, заявник наголосив, що постановою Київського апеляційного суду, скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/8313/26 про повернення без розгляду аналогічної скарги на дії державного виконавця, апеляційний суд визнав незаконним висновок суду першої інстанції про недотримання заявником вимог процесуального закону у зв`язку з не направленням копії скарги безпосередньо боржнику. Апеляційний суд установив, що під час подання скарги було виконано вимоги пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України, оскільки копію скарги та додані до неї документи було направлено через підсистему «Електронний суд» адвокату, яка є належним представником боржника у справі № 755/20287/21. Отже, незаконність повернення його першої скарги вже встановлена судом апеляційної інстанції. Ця обставина підтверджує, що він своєчасно та належним чином реалізував право на звернення до суду, а необхідність повторного подання скарги була спричинена виключно постановленням незаконної ухвали суду першої інстанції, а не будь-якою недобросовісною чи несвоєчасною процесуальною поведінкою з його боку.

Вивчивши доводи поданої скарги та додатки до неї, судом встановлено наступне.

Так, за даними автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» убачається, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/11319/26 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Фоменко Олена Миколаївна, на дії державного виконавця.

Вказана скарга сформована в системи «Електронний суд» 20.07.2026.

Відповідно до вимог скарги, що є предметом розгляду в межах справи № 755/11319/26, заявник просить суд:

- Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10 липня 2026 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 80948045.

- Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10 липня 2026 року про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 21.05.2026.

- Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10 липня 2026 року про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 21.05.2026.

- Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10 липня 2026 року про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 26.05.2026.

- Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10 липня 2026 року про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 26.05.2026.

- Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковської Олени Василівни від 10 липня 2026 року про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця Стрельця В.Ю. про накладення штрафу від 28.05.2026.

Обґрунтовуючи доводи скарги від 20.07.2026 заявник посилається на те, що зазначені постанови начальника Відділу від 10.07.2026 є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що рішення начальника органу державної виконавчої служби такими прийняті з порушенням вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а також такими, що порушують права стягувача у виконавчому провадженні. Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в адміністративному порядку лише стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження, крім боржника. Таким чином, законодавець прямо визначив коло осіб, які мають право ініціювати адміністративний порядок контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця, одночасно виключивши з цього кола боржника.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 755/11319/26 скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця повернуто суб`єкту звернення.

31.08.2026 матеріали цивільної справи № 755/11319/26 направлені на адресу Київського апеляційного суду, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21.07.2026.

З огляду на викладене убачається, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 21.07.2026, якою скарга ОСОБА_1 повернута, не набрала законної сили.

Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Вказане завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною 9 статті 10 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2022 по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

За змістом пункту 6 частини 4 статті 185 ЦПК України, суддя повертає позивачу позовну заяву, у разі коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи подання заявником до цього самого суду аналогічної скарги як і у справі № 755/11319/26 (про що зазначалося заявником на обґрунтування пропуску строку звернення до суду), беручи до уваги, що ухвала про повернення скарги суб`єкту звернення у первісній справі № 755/11319/26 оскаржується в апеляційному порядку, що свідчить про те, що остання не набрала законної сили, враховуючи те, що скарга у справі № 755/11319/26 була подана в межах встановленого законом строку звернення до суду, суддя доходить висновку про необхідність повернення цієї скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 12, 186, 260, 353, 354, 4471-449 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві КМУМЮ, на постанову начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Рудковської О.В. від 10.07.2026 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 80948045 та постанови про скасування процесуального документа у цьому ж виконавчому провадженні - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя: