Рішення № 13951228, 10.02.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2011 р.

Справа № 18/136 (9/2)

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Безчасній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/136 (9/2)

за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Онуфріївська районна державна адміністрація, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська", Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка

про визнання недійсним додатку від 11.02.2005 року до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 року

Представники сторін:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області Коваль О.М., посвідчення №1023;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Чорнуха Ю.В., довіреність б/н від 02.12.2010 р.

В судовому засіданні проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Заступником прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфріївської районної державної адміністрації (надалі - Онуфріївська РДА) подано позовну заяву до відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" з вимогою визнати недійсним додаток від 11.02.2005 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 р. про внесення змін до пункту 3.1. договору.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням порядку внесення змін до договору оренди землі, встановленого статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та статтею 188 Господарського кодексу України, що полягає у відсутності (не направлення) пропозицій сторін на зміну умов договору та відсутності рішення Онуфріївської РДА на внесення змін до договору. Також вказано на невідповідність оспорюваного додатку до договору вимогам Закону України "Про оренду землі" щодо встановленого максимального строку дії оренди землі, так як додатком продовжено строк дії договору, укладеного 20.05.2003 р., на 49 років з 11.02.2005 р.

Онуфріївською РДА позовні вимоги прокурора підтримано на аналогічних підставах (т. 1 а.с. 139-140, т. 3 а.с. 118).

Відповідач позов заперечив, про що надав відзиви на позов та пояснення, на основі того, що: спірним додатком не змінено початок перебігу строку дії основного договору оренди, а тому загальний строк договору оренди з урахуванням внесених змін не перевищує 50 років; зазначені прокурором обґрунтування щодо перевищення строку дії оренди не є підставою для визнання оскаржуваного додатку недійсним в цілому (відзив від 11.02.2009 р., т. 1 а.с. 42-45); прокурором позов подано не в інтересах держави, а в інтересах сторони за договором; згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку (пояснення від 03.12.2009 р., т. 1 а.с. 108-109); законом не встановлено окремих обмежень строків користування землями водного фонду, за виключенням строків спеціального водокористування; нормами законодавства не передбачено необхідність прийняття рішення (розпорядження) органу для внесення змін до договору оренди землі (пояснення від 23.12.2010 р., т. 3 а.с. 128-131).

Крім того, заявою від 11.02.2009 р. відповідач просить застосувати строк позовної давності (т. 1 а.с. 36-37). В поясненні від 24.01.2011 р. відповідач просить призначити у справі технічну експертизу для дослідження питання щодо нанесення на оскаржуваному додатку до договору відтиску печатки Онуфріївської РДА (т. 4 а.с. 21-25).

Ухвалою господарського суду від 17.01.2011 р. здійснено заміну відповідача - відкрите акціонерне товариство "Станція Придніпровська" (код ЄДРПОУ 13760787) правонаступником - товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" (код ЄДРПОУ 13760787).

В судовому засіданні 07.02.2011 р. оголошувалась перерва до 10.02.2011 р.

В судовому засіданні 10.02.2011 р. представник прокуратури позовні вимоги підтримав; представник позивача в судове засідання не з'явився; представник відповідача позов заперечив.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази та врахувавши пояснення прокуратури і представників сторін. наведені в обґрунтування підстав позову і заперечень проти нього, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки передбачені статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), "інтереси держави" є оціночним поняттям і можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини даного рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним в ч. 2 ст. 2 АПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Онуфріївської РДА, заступник прокурора послався на те, що порушення встановленого порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності, спричиняють шкоду держави і є підставою для втручання органів прокуратури.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земель відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України (ст. 17 Земельного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, заступником прокурора Кіровоградської області обґрунтовано визначено позивача та порушення інтересів держави за пред'явленим позовом.

З матеріалів справи слідує, що спір між сторонами виник з приводу внесення змін до договору оренди землі від 16.05.2003 р. (реєстрація від 20.05.2003 р. № 11), предметом якого є надання відповідачеві в оренду земельної ділянки водного фонду.

Загальний порядок зміни господарських договорів встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, згідно якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, правовідносини щодо оренди землі регулюються спеціальним законодавством.

Так, в частині 1 статті 85 Водного кодексу України зазначено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За частиною 8 статті 51 Водного кодексу України умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (ч. 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України "Про оренду землі", яка регламентує порядок надання земельної ділянки в оренду, у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору та внесення до нього змін) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За вимогами статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що підставою для укладання договору оренди землі є згода орендодавця, яка у відповідності до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" оформлюється відповідним рішенням органу виконавчої влади. Таким рішенням відповідно до статті 6 Закону України "Про державні адміністрації" є розпорядження голови місцевої державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2003 р. між Онуфріївською РДА, як Орендодавцем, та відкритим акціонерним товариством "Станція "Придніпровська", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська", як Орендарем, підписано договір оренди земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та виділена в натурі (на місцевості) загальною площею 903,4 га, в т.ч. водне дзеркало 812,2 га, під дамбами та дерево-чагарниковими насадженнями - 91,2 га (т. 1 а.с. 9-13, 63-78-80).

Метою оренди земельної ділянки є сільськогосподарське використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: промислове вирощування риби.

Договір зареєстровано в державному реєстрі 20.05.2003 р. за № 11, свідченням чого є відмітка реєструючого органу, розміщена на першому аркуші договору.

Підставою укладення даного договору стало розпорядження голови Онуфріївської РДА від 16.05.2003 р. № 205-р (т. 1 а.с. 76, 77).

Повноваження Онуфріївської РДА на розпорядження відповідною земельною ділянкою випливає з факту знаходження відповідної земельної ділянки за межами населеного пункту та положень статті 17 і п. 12 розділу 10 "Перехідні положення" Земельного кодексу України (т. 3 а.с. 15).

Строк дії договору сторонами визначено на 5 років з моменту його реєстрації (п. 3.1. договору).

11.02.2005 р. між сторонами підписано додаток до договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р., яким до вказаного договору внесено зміни та викладено пункт 3.1. договору в такій редакції: "Цей договір сторони уклали на 49 (сорок дев'ять) років з 11 лютого 2005 року" (т. 1 а.с. 14, 69).

Зазначений додаток зареєстровано Світловодським міськрайвідділом Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 17.09.2008 р., свідченням чого є відмітка реєструючого органу та що не заперечується сторонами.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" відносить строк дії договору оренди землі до істотних умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Наведені норми Закону України "Про оренду землі", а також положення частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, свідчать про можливість сторін за договором вносити зміни до договору оренди землі в частині зміни строків його дії.

При цьому, з урахуванням приписів частини 2 статті 631 Цивільного кодексу України та статті 18 Закону України "Про оренду землі", які визначають момент набрання чинності договором, у разі внесення змін до договору оренди землі у частині визначення строків його дії, початок перебігу строку договору обчислюється після набуття чинності основним договором.

Отже, сторони фактично не можуть змінити початок дії договору, з якого обчислюється строк, на який укладено такий договір.

За даних обставин, є безпідставним посилання прокуратури у поданому позові про перевищення у зв'язку із внесеними оспорюваним додатком змінами законодавчо встановленого граничного строку дії договору оренди землі від 20.05.2003 р.

Поряд з цим, як зазначено вище та що передбачено статтями 116, 124 Земельного кодексу України (в редакції на момент укладення між сторонами договору та оспорюваного додатку до нього), необхідною умовою укладення договору оренди землі є наявність відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, право на одержання в оренду земельної ділянки виникає перш за все на підставі рішення відповідного органу та відповідно до статті 126 Земельного кодексу України посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки водного фонду укладено між сторонами на підставі розпорядження голови Онуфріївської РДА від 16.05.2003 р. № 205-р .

За своїм змістом вказане розпорядження передбачає погодження органу на продовження відкритому акціонерному товариству "Станція Придніпровська" терміну оренди земельної ділянки площею 903,4 га, в т.ч. водне дзеркало 812,2 га, під дамбами та дерево-чагарниковими насадженнями - 91,2 га строком на 5 (п'ять) років із земель водного фонду на території Успенської сільської ради для риборозведення (т. 1 а.с. 77).

Відповідно до частини 3 статті 93 Земельного кодексу України оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Стаття 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлює, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

За вимогами статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Отже, зміни, внесенні оспорюваним додатком від 11.02.2005 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р., не відповідають розпорядженню голови РДА від 16.05.2003 р. № 205-р., на підставі якого передавалась земельна ділянка в оренду та яким передбачено короткострокову оренду відповідної земельної ділянки.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду, укладеного між сторонами, в частині зміни строків оренди з короткострокової, як передбачено розпорядженням від 16.05.2003 р. № 205-р (5 років), на довгострокову, як передбачено додатком від 11.02.2005 р. (49 років), має супроводжуватися прийняттям головою Онуфріївської РДА відповідного розпорядження.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Положення частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного додатку до договору) визначають, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Враховуючи, що Онуфріївська РДА, як орендодавець земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки водного фонду, підписаного 16.05.2003 р. та зареєстрованого 20.05.2003 р. за № 11, рішення про надання відкритому акціонерному товариству "Станція Придніпровська", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська", відповідної земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років не приймала, то відсутні законодавчо визначені підстави (рішення орендодавця) для внесення змін до зазначеного договору в частині зміни строку оренди шляхом підписання 11.02.2005 р. додаткової угоди.

Додаткова угода від 11.02.2005 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.05.2003 р. укладена між сторонами з порушенням викладеного вище порядку надання й оформлення оренди земельних ділянок та не відповідає змісту розпорядження голови Онуфріївської РДА № 205-р від 16.05.2003 р., на підставі якого укладено договір про надання відповідачеві земельної ділянки в оренду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, з підстав закінчення п'ятирічного строку оренди за договором № 11 від 20.05.2003 р., Онуфріївською РДА вживались заходи з повернення земельної ділянки (т. 1 а.с. 19-25, 86-89).

Посилання відповідача на преюдиціальне значення рішень господарського суду по іншим справам щодо встановлення факту відповідності волевиявлення сторін умовам оспорюваного додатку до договору та відсутності у потребі винесення розпорядження голови Онуфріївської РДА, є безпідставним, оскільки зазначені обставини не є встановленим судом фактом, а лише оцінкою правовідносин за наявними у справах доказами.

Господарський суд відхиляє твердження відповідача про порушення прокуратурою строку позовної давності, так як оспорюваний додаток до договору зареєстровано у Світловодському міськрайвідділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 17.09.2008 р.

За вимогами статті 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, оскаржуваний додаток набрав чинності після його державної реєстрації, а саме з 17.09.2008 р., тоді як позов подано до суду 12.01.2009 р., тобто в межах строку загальної позовної давності.

Господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі технічної експертизи оспорюваного додатку до договору для дослідження питання щодо нанесення печатки Онуфріївської РДА, оскільки така експертиза немає вирішального значення для вирішення спору (т. 4 а.с. 21-25).

За положеннями частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування.

Поміж тим, прокурором та позивачем не покладено в обґрунтування підстав позову недотримання форми оспорюваного правочину у зв'язку з його не скріпленням печаткою Онуфріївської РДА та не зазначено підставу позову - підроблення відповідного додатку. Підписання оспорюваного додатку до договору безпосередньо головою Онуфріївської РДА сторонами по справі не заперечується та під сумнів не ставиться.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Онуфріївської районної державної адміністрації про визнання недійсним додатку від 11.02.2005 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду № 11 від 20.03.2003 р. про внесення змін до пункту 3.1. договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним додаток від 11.02.2005 року до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 року, укладений між Онуфріївською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Станція Придніпровська".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" (28122, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, ідентифікаційний код 13760787) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, № рахунку: 31115095700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій") - 85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" (Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, ідентифікаційний код 13760787) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, № рахунку: 31214264700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)" - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Повне рішення складено 15.02.2011 р.