Ухвала суду № 139512091, 21.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19565/24

Провадження № 6/752/468/26

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Слободянюк А.В.,

при секретарі Пулинець Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , про виправлення помилки у виконавчому листі у справі № 752/19565/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , про виправлення помилки у виконавчому листі у справі № 752/19565/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення коштів.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по справі 752/19565/24 від 10 січня 2025року вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти у розмірі 17 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

05 січня 2026 року по вказані справі виданий виконавчий лист, який пред`явлений до виконання до Державної казначейської служби України, яка листом від 22 січня 2026 року №5-11-11/1688 повідомила позивача, що виконавчий лист містить помилку, а саме: резолютивна частина рішення передбачає стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти у розмірі 17 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, разом з тим у виконавчому листі у відомостях про боржника судом зазначено Державна служба України з питань безпеки на транспорті.

Вказана помилка унеможливлює стягнення оспорюваної суми в примусовому порядку, а тому, у порядку ч.1 ст.432 ЦПК України, просить виправити помилку, допущену при оформленні і видачі виконавчого листа по справі 752/19565/24, привівши у відповідність резолютивну частину рішення з даними про боржника, зазначеними у виконавчому листі по справі від 05 січня 2026 року.

У порядку передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд судді Слободянюк А.В.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Представник заінтересованої особи подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи суд прийшов до такого висновку.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року, позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення коштів - задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти у розмірі 17 000,00 та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

05 січня 2026 року на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року, яке постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року залишено без змін та набрало законної сили 26 листопада 2025 року, видано відповідний виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти у розмірі 17 000,00 та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Стягувач за яким вказано ОСОБА_1 , боржником - Державну службу України з безпеки на транспорті.

07 квітня 2026 року в системі «Електронний суд» представником стягувача сформовано заяву про виправлення описки у виконавчому листі.

Останнє обґрунтоване тим, що при підготовці тексту виконавчого листа у частині "боржник" було допущено описку, а саме помилково зазначено Державу службу України з безпеки на транспорті.

Зокрема, листом Державної казначейської служби України від 22 січня 2026 року №5-11-11/1688 повернуто ОСОБА_1 виконавчий лист Голосіївського районного суду міста Києва від 05 січня 2026 року № 752/19565/24. Роз`яснено, що резолютивна частина рішення у виконавчому листі передбачає стягнення на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти з Державного бюджету України, проте у відомостях про боржника у виконавчому листі визначено Державну службу України з безпеки на транспорті. Отже, відомості про боржника у виконавчому документі не відповідають резолютивній частині рішення суду.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні за змістом положення викладені у ст. 18 ЦПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

У ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 2 ЦК України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами у справі № 752/19565/24 стосувався повернення позивачу з Державного бюджету України безпідставно утримуваних коштів у розмірі 17 000,00 грн, перерахованих ОСОБА_1 внаслідок прийняття Державною службою України з безпеки на транспорті протиправної постанови, скасованої у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на те, що у судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року в справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 року в справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 року в справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 року в справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2), від 14.12.2022 року в справі № 2-3887/2009 (пункт 55)). Тобто під час провадження у справі стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 року в справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 року в справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3), від 14.12.2022 року в справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 12.07.2023 року в справі № 757/31372/18-ц (пункт 38)).

Той факт, що позивач вказав відповідачем у справі про стягнення безпідставно отриманих коштів, певний орган - Державну службу України з безпеки на транспорті, не означає, що у спірних правовідносинах відповідальним суб`єктом є не держава, а саме цей орган. Так, у кондикційних спірних правовідносинах орган держави є представником її інтересів, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції. Останні він реалізував тоді, коли виніс постанову про застосування штрафу та забезпечив стягнення останнього до бюджету. Подальше намагання позивача повернути з Державного бюджету України відповідну суму, заявивши вимогу про її стягнення, не пов`язане з виконанням органами державної влади, зокрема відповідачем, публічно-владних управлінських функцій щодо позивача.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга ЦК України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦКУкраїни).

Слід зазначити, що у постанові від 19 червня 2018 року в справі № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, з урахуванням чого боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 Цивільного кодексу України). Разом із тим, кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

При цьому, суд зазначає, що Державна казначейська служба України у даному випадку виступає органом, який відповідно до положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Так, за умовами пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі Голосіївського районного суду міста Києва від 05 січня 2026 року в справі № 752/19565/24, де боржником вказано саме Державну службу України з безпеки на транспорті, а не Державу Україна.

Згідно з ч. 4 ст. 432 ЦПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд постановив:

п о с т а н о в и в:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , про виправлення помилки у виконавчому листі у справі № 752/19565/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення коштів, - задовольнити.

Виправити помилку, допущену у виконавчому листі Голосіївського районного суду міста Києва від 05 січня 2026 року у справі № 752/19565/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення коштів, зазначивши замість помилкового найменування боржника - Державна служба України з безпеки на транспорті, правильне - Держава Україна.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк