Рішення № 13951174, 24.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2011 Справа № 19/100

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” в особі Берегівської філії ВАТ „Закарпатгаз”, м. Берегово

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ВШ Телешоп”, м. Берегово

про стягнення суми 9330,81 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача –Гецко Я.Я. –юрисконсульт (дов. від 20.12.10 №07/96д)

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” в особі Берегівської філії ВАТ „Закарпатгаз”, м. Берегово (далі –позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ВШ Телешоп”, м. Берегово (далі –відповідача) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про стягнення суми 9330,81 грн., у т.ч. 7164,03 грн. основної заборгованості, 784,41 грн. пені, 1017,29 грн. інфляційних нарахувань та 365,07 грн. трьох процентів річних, згідно договору на постачання природного газу №408/Б/к-т від 01.12.07.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання згідно договору на постачання природного газу по оплаті за природний газ за період лютий-березень 2009 року у встановлений у договорі строк, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, яка в свою чергу стала підставою згідно умов договору для нарахування пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Позивач 05.01.11 подав заяву про зміну назви позивача –головного підприємства на приватне публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав та участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (споживач по договору) укладено договір на постачання природного газу №408/Б/к-т від 01.12.07 (далі –договір), згідно якого позивач зобов’язався передати відповідачу природний газ, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1 договору).

На виконання умов договору позивач за лютий 2009 року поставив відповідачу 2771 куб.м. природного газу та за березень 2009 року - 67 куб.м. природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №797 від 27.02.09, №1488 від 02.04.09. Всього позивач поставив відповідачу 2838 куб.м. природного газу на суму 7407,69 грн.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У п. 6.1. договору визначено, що оплату за газ споживач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів поставки в термін до 5 числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання-передачі газу до 5 (п’ятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов’язання за договором щодо оплати за природний газ за вказаний період виконав частково на суму 243,66 грн., решту суми 7164,03 грн. у встановлений термін не сплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість на вказану суму. Позивачем складено акт звірки розрахунків, однак відповідач відмовився від підпису (а.с. 27).

Відповідно до п. 7.2. договору за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а також відшкодовує понесені постачальником збитки.

За прострочення виконання відповідачем зобов’язань по оплаті за газ позивач, керуючись п. 7.2. договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за період з 06.04.09 по 05.10.09 нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить 784,41 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті за газ позивач за період з 06.04.09 по 16.12.10 нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно розрахунку становить 1017,29 грн. та за вказаний період три проценти річних, що згідно розрахунку позивача становить 365,07 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 8992,23 грн., у т.ч. 7164,03 грн. основної заборгованості, 784,41 грн. пені, 1017,29 грн. інфляційних нарахувань та 365,07 грн. трьох процентів річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВШ Телешоп” (Закарпатська область, м. Берегово, вул. Сечені, 1/2, код 34919623) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код 05448610), Берегівської філії (Закарпатська область, м. Берегово, вул. Легоцького, 75, код 13594398):

- суму 8992,23 грн., у т.ч. 7164,03 грн. основної заборгованості, 784,41 грн. пені, 1017,29 грн. інфляційних нарахувань та 365,07 грн. трьох процентів річних;

- суму 102,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський