Рішення № 139511512, 19.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №748/1215/26

Провадження №2/751/2357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрати в розмірі 1129,56 доларів США, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 014/2035/74/70963 від 26 червня 2008 року та рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2013 року в справі № 748/262/13-ц, а також понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 червня 2008 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/2035/74/70963, відповідно якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 11 500 доларів США. Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором виконувала не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість перед АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2013 року у цивільній справі № 748/262/13-ц задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення за рахунок предмету іпотеки заборгованості за кредитним договором. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2035/74/70963 від 26 червня 2008 року в сумі 16 365,99 доларів США, звернено стягнення на предмети іпотеки згідно іпотечного договору від 26 червня 2008 року: житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, загальною площею 0,20 га.

Зауважують, що вказане рішення станом на дату подання позовної заяви не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена, чим порушуються права кредитора.

28 квітня 2023 року між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-60-1 на підставі якого було відступлено права вимоги за Кредитним договором № 014/2035/74/70963 від 26 червня 2008 року, в свою чергу АТ «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги №114/2-30 від 28 квітня 2023 року, укладеного між АТ «ОКСІ БАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

10 травня 2023 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано за реєстрованим № 143, на підставі якого було відступлено право Іпотекодержателя за Договором іпотеки від 26 червня 2008 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Петрушиною Л.М. зареєстрований в реєстрі за номером № 2774, укладений між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 . В свою чергу, АТ «ОКСІ БАНК» набуло право вимоги на підставі Договору про відступлення прав за договорами іпотеки/застави від 10 травня 2023 року, укладеного між АТ «ОКСІ БАНК» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 142. Отже, на даний момент всі права кредитора та іпотекодержателя за кредитним договором № 014/2035/74/70963 та Договором іпотеки від 26 червня 2008 року належать ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

У зв`язку з невиконанням рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2013 року боржниця має зобов`язання зі сплати боргу, тому вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення трьох відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України є законними та обґрунтованими. Згідно з рішенням заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2035/74/70963 від 26 червня 2008 року становить 16 365,99 доларів США, за розрахунком позивача за період з 13 листопада 2017 року до 01 березня 2020 року заборгованість по сплаті трьох процентів річних складає 1 129,56 доларів США.

Зазначають, що ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулось до суду під час дії на всій території України воєнного стану та після набрання чинності Закону, що скасовує зупинення строків позовної давності, тому позов подано в межах строку позовної давності за період з 13 листопада 2017 року по 01 березня 2020 року.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2026 року справу передано до Новозаводського районного суду міста Чернігова за територіальною юрисдикцією

Ухвалою судді від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10 серпня 2026 року від представника відповідача - адвоката

Святної О.В. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.73-74), відповідно до якого вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що на виконання рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2013 року було видано виконавчий лист від 17 квітня 2013 року. За наслідком пред`явлення цього виконавчого листа до виконання виконавче провадження закривалось, а документ повертався стягувачу. На даний час виконавчий документ на виконанні не перебуває, а строки пред`явлення його до виконання спливли. Також, відповідач заявляє про застосування позовної давності. Вказує, що при відступленні права вимоги позовна давність не змінюється. Новий кредитор отримує право вимоги в тому ж обсязі та на тих самих умовах, що й попередній. Перебіг строку позовної давності продовжується без змін, а його відлік не починається заново з моменту підписання договору. Позовна заява подана до Чернігівського районного суду Чернігівської області 21 квітня 2026 року Посилання позивача на застосування до спірних правовідносин Закону України «Про споживче кредитування» є безпідставним, оскільки даний закон прийнятий 15 листопада 2016 року та набрав чинності з дати опублікування 30 грудня 2016 року, тоді як кредитний договір № 014/2035/74/70963 укладений 26 червня 2008 року. Також, представник відповідача посилається на п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Вказує, що відповідач заперечує, щодо стягнення витрат на правничу допомогу, що виникли у зв`язку із розглядом справи, як такі що не відповідають критеріям співмірності із складністю справи, реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

У судове засідання сторони не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», позовні вимоги викладені в позовній заяви підтримують у повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Святная О.В. подала заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, позовні вимоги не визнаються у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

26 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/2035/74/70963, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 11 500 доларів США (а.с. 8-10).

Також, 26 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Петрушиною Л.М. (а.с.11-12).

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2013 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення за рахунок предмета іпотеки заборгованості за кредитним договором.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2035/74/70963 від 26 червня 2008 року перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 16365,99 Доларів США (11551,93 Доларів США - заборгованість за кредитом, 1375,28 Доларів США - заборгованість за процентами, 3438,78 Доларів США - пеня за прострочку кредиту та відсотків), що за курсом НБУ на 18.03.2013 року складає 130813,36 гривень, звернути стягнення на предмети іпотеки згідно іпотечного договору від 26 червня 2008 року: житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , та згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Чернігівським районним бюро технічної інвентаризації від 12 травня 2008 року за № 18766773, будинок зазначений в плані літ. «А-1», стіни дерев`яні, загальною площею 52,9 кв.м., житловою площею 25,7 кв.м.. Із надвірних будівель і споруд є: сарай, зазначений в плані літ. «Б-1» із дерева, площею 44,3 кв.м., погріб, зазначений в плані літ. «В-1» із цегли площею 7,9 кв.м., огорожа «1» із дощаті, ворота « 2» із металу; земельну ділянку, загальною площею 0,20 га, кадастровий номер 745555400:01:000:0451, надана для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 , встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дії (а.с. 13, 54-55).

28 квітня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «ОКСІ БАНК» укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-60, за умовами якого до АТ «ОКСІ БАНК» перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 14-16).

Згідно з Реєстром боржників від 05 травня 2023 року до Договору відступлення права вимоги № 114/2-60 від 28 квітня 2023 року АТ «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2035/74/70963 (а.с. 17-22).

10 травня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «ОКСІ БАНК» укладений договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 142, зокрема і за Договором іпотеки від 26 червня 2008 року (а.с.25, 26-29).

28 квітня 2023 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-60-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі Боржників (а.с. 30-31).

Відповідно до Реєстру боржників від 05 травня 2023 року до Договору відступлення прав вимоги № 114/2-60-1 від 28 квітня 2023 року до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2035/74/70963 (а.с. 32-36).

10 травня 2023 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладений договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 143, зокрема і за Договором іпотеки від 26 червня 2008 року (а.с.39, 40-43).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Такі висновки викладено у постановах Великої палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15 (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15 (провадження № 14-16цс18).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У главі 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов`язання, а в частині першій статті 598 цієї глави обумовлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов`язання визначені, зокрема, в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

(ст. 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18).

У випадку порушення учасником правовідносин умов правочину внаслідок невиконання взятих на себе обов`язків інша сторона має можливість захистити свої права (зокрема, у судовому порядку), а регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні, тобто такі, що захищені судовим рішенням.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, підстави переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, право стягувача, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на звернення із заявою про поновлення такого строку до суду визначені у статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».

Одним з елементів забезпечення прав учасників справи на стадії виконання судового рішення є встановлена статтею 433 ЦПК України можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в разі його пропуску з причин, визнаних судом поважними.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. Суд замінює таку сторону її правонаступником.(ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87), водночас, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов`язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у постанові від 26 грудня 2019у (справа № 367/8573/17), від 18 грудня 2018 (справа № 761/5894/17), від 09 липня 2019 (справа № 826/6479/18).

Звертаючись до норм ст. 442 ЦПК України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття однієї сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в них правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувана) - є беззаперечним.

Окрім наведеного, в Постанові Верховного Суду від 05 грудня

2018 (справа № 643/4902/14-ц) наведена аналогічна позиція, з правовим висновком, зокрема, тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (ч. 5 ст. 15 Закону «Про виконавче провадження»).

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи, водночас, такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 20 листопада 2013 (справа № 6-122цс13).

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц висловив правовий висновок про правильне застосування норм права, згідно якого натуральним є зобов`язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Згідно із ч. 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом встановлено, що рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2013 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 не виконане.

За результатом пошуку в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на примусовому виконанні не перебуває виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 , в якому стягувачем значиться АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Позивач звертаючись з вказаним позовом, просить стягнути з відповідачки у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору від

26 червня 2008 року № 014/2035/74/70963 та рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2013 року три відсотки річних та інфляційні витрати у розмірі 1129,59 доларів США.

Суд звертає увагу, що рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки є способом задоволення за рахунок конкретного майна, а не грошовим зобов`язанням боржника загального характеру, на яке нараховуються інфляційні та 3% річних.

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до позовної заяви не надано жодних відомостей про наявність відкритого виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_1 . Крім того, матеріали справи не містять відомостей щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, зокрема кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

Ураховуючи встановлені у справі фактичні обставини та норми чинного законодавства України в сукупності із правовими висновками Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимоги, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, електронна адреса: ccl.fn@i.ua, код ЄДРПОУ 43453613)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Р.М. Топіха