Рішення № 13951150, 24.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2011 Справа № 6/73

За позовом Акціонерного банку «Київська Русь»в особі Львівської філії Акціонерного банку «Київська Русь», м.Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород

про стягнення заборгованості за кредитним договором №10-Ю від 29.04.2008р. в розмірі 253786,44грн.,

СУДДЯ Й.Й. КАДАР

За участю представників:

від позивача Дуб В.М., представник за довіреністю №385 від 14.09.2010р.,

від відповідача - не з'явилися,

СУТЬ СПОРУ: Акціонерним банком «Київська Русь»в особі Львівської філії Акціонерного банку «Київська Русь», м.Львів заявлено позов до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород про стягнення заборгованості за кредитним договором №10-Ю від 29.04.2008р. в розмірі 253786,44грн.,

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 12.01.2011р., посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач вимог ухвал суду від 08.11.2010р., 25.11.2010р. 14.12.2010р., 19.01.2011р. та 11.02.2011р. не виконав, письмових пояснень по суті спору не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2008 року між позивачем - Акціонерним банком «Київська Русь»в особі Ужгородської філії Акціонерного банку «Київська Русь», м. Ужгород, яка Наказом № 344 від 02.10.2008р. реорганізована в Ужгородське центральне відділення Львівської філії АБ "Київська Русь" (а.с. 46), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Ужгород (відповідачем) було укладено кредитний Договір № 10-Ю (Договір) (а.с.10-11), згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 270 000,00 гривень на строк до 28 квітня 2011р. року з сплатою 21,00% річних.

Позивачем свої зобов'язання були виконані в повному обсязі, що підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальним ордером (а.с. 14)

Відповідач, взяті на себе обов'язки по вищезазначеному Договору порушив, оскільки умови Договору відповідачем не виконуються, відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачуються і станом на 01.11.2010 року за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 253 786,44 грн. (згідно поданого розрахунку (а.с. 13), в тому числі:

- прострочена заборгованість по відсоткам, згідно поданого розрахунку в сумі 18 548,57 грн;

- заборгованість по тілу кредиту в розмірі 234 598,13 грн;

- пеня за порушення строків погашення процентів за користуванням кредитом в розмірі 639,74 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 4.4. Договору, відповідач зобов"язаний повністю повернути кредит та сплатити відсотки за надання кредиту, незалежно від настання строку виконання зобов"язання у випадку виникнення у банку права на звернення стягнення на предмет застави, що одночасно забезпечує виконання зобов"язань.

Згідно Договору, за користування кредитом позичальник сплачує Кредитору винагороду за його використання у розмірі 21 відсотків річних від фактичної заборгованості за рахунком.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Докази сплати відповідачем відсотків в розмірі 18 548,57 грн. за період з 01.07.2010р по 31.10.2010р. в матеріалах справи відсутні.

Згідно із п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо сплати відсотків за користування кредитом в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, доказів про її погашення відповідач не надав, то суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках в розмірі 18 548,57 до задоволенню.

За період з 29.04.2008 року по 01.11.2010р. Відповідач сплатив Позивачу заборгованість по тілу кредиту в розмірі 35 401,87 грн. Докази повернення суми 35 401,87 грн. підтверджуються долученою до матеріалів справи довідкою Позивача (а.с. 44) та не спростовані відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.11.2010 відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 234 598,13 грн.

Докази повернення відповідачем позивачу суми кредиту в розмірі 234 598,13 грн. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення кредиту в розмірі 234 598,13 грн. не виконав, чим порушив норми статей 527, 530 Цивільного Кодексу України у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 234 598,13 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пунктом 9.2. Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань Позичальник на вимогу Банку сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки. Згідно поданих позивачем письмових розрахунків заборгованості (а.с. 13), станом на 01.11.2010р. Відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату процентів, в розмірі 639,74 гривень за період з травня по жовтень 2010р., що Відповідачем не спростовано та підлягає до задоволенню.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми 253 786,44 грн. , в тому числі суму 234 598,13грн. прострочена заборгованість по кредиту, суму 18 548,57 грн. прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом та суми 639,74 грн. пені підлягає до стягненню.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, суд вважає, що вимоги позивача, з врахуванням уточнених позовних вимог підлягають до задоволення, оскільки є належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по оплаті держмита в розмірі 2 537,86 грн., та 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 у ЛФ АБ "Київська Русь", МФО 385543) на користь Львівської філії акціонерного банку "Київська Русь"(м. Львів, вул. Героїв УПА, 77, ЄДРПОУ 35364697, р/р 3739390001 у ЛФ АБ "Київська Русь", МФО 385543 ) суму 253 786,44 грн. (двісті п"ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят шість грн., 44), в тому числі: суму 18 548,57 грн. (вісімнадцять тисяч п"ятсот сорок вісім грн., 57 коп) простроченої заборгованості по відсоткам, суму 234 598,13грн. (двісті тридцять чотири тисячі п"ятсот дев"яносто вісім грн., 13 коп.) заборгованості за кредитом, суму 639,74 грн. (шістсот тридцять дев"ять грн., 74 коп.) пені, суму 2 537,86грн. (дві тисячі п"ятсот тридцять сім грн., 86 коп.) у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ на вимогу позивача.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя Й.Й. Кадар