Рішення № 139511078, 28.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2720/26

Провадження № 2/589/2633/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Велієвої Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість у загальному розмірі 87420,00 гривень та понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 24.01.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір № 5269251 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 24000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95 % від суми кредиту за кожен день користування. У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість відповідача за кредитним договором становить 87420,00 гривень, яка складається з:- 24000,00 грн. заборгованість за кредитом;- 49020,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору;- 12000,00 грн. заборгованість за штрафом;- 2400,00 грн. заборгованість за комісією. 26.08.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/08/25 від 26.08.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №5269251 про надання споживчого кредиту від 24.01.2025 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № 5269251 від 24.01.2025 року належить позивачу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Темірова Ч.М. від 05.06.2026, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст.275 ЦПК України. Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У разі неявки представника позивача у судове засідання, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання двічі не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, правом подання відзиву не скористався.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювало

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 24.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5269251 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором 86417. Відповідно до умов договору відповідач надав згоду на отримання кредиту в сумі 24000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95 % від суми кредиту за кожен день користування, комісія визначена у розмірі 2400,00 грн.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання виконало, кредитні кошти у розмірі 24000,00 грн. були перераховані відповідачу 24.01.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» №1-2608 від 26.08.2025.

На виконання ухвали про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», надійшла інформація від 02.07.2026 та витяг про рух коштів по платіжній картці №НОМЕР_2 , яку відкрито на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджує факт зарахування 24.01.2025 на його рахунок кредитних коштів у розмірі 24000,00 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості первісного кредитора відповідач станом на 26.08.2025 має заборгованість за кредитним договором 87420,00 гривень, яка складається з:- 24000,00 грн. заборгованість за кредитом;- 49020,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до кредитного договору;- 12000,00 грн. заборгованість за штрафом;- 2400,00 грн. заборгованість за комісією.

26.08.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/08/25 від 26.08.2025 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №5269251 про надання споживчого кредиту від 24.01.2025 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Відповідно до Реєстру боржників від 26.08.2025 року до Договору факторингу № 26/08/25 від 26.08.2025 заборгованість відповідача становить 87 420,00 грн.

Мотиви та застосовані норми права.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Судом встановлено що договір № 5269251 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.01.2025 між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», який містить усі істотні умови кредитування, графік платежів та зобов`язання сторін. Позивачем також доведено, що перед укладенням договору ОСОБА_1 була надана передбачена законом інформація як споживачу.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» підтвердило своє право вимоги за вказаним договором відповідно до договору факторингу, надавши суду належні та достовірні докази, які не були спростовані відповідачем.

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним кредитним договором суд не має підстав піддавати його сумніву.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, проте погодився на вказані умови під час ознайомлення та підписання кредитного договору, всіх обов`язкових платежів в рахунок повернення кредитних коштів не здійснив, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 24000,00 грн., суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення нарахованих процентів за кредитом, суд дійшов висновку що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами в межах строку дії договору, які надані первісним кредитором у платне користування в загальній сумі 49020,00 грн.

Вимога позивача про стягнення комісії в розмірі 2400,00 грн., яка була обумовлена та погоджена сторонами договору, проте не сплачена первісному кредитору, підлягає до задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача нарахованих штрафів в сумі 12000,00 грн. суд зазначає таке.

Із положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України( постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Враховуючи викладене вище, оскільки штраф за договіром № 5269251 про надання коштів на умовах споживчого кредиту нарахований за період з 24.01.2025 по 26.08.2025, коли діяв воєнний стан, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь ТОВ «Факторингова компанія УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» цього виду неустойки, а вимога позивача в цій частині не підлягає до задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах вказаних вище сум боргу за тілом кредита та процентами за користування ним, та розміру комісії в сумі 75420,00 грн., в іншій частині, щодо стягнення штрафу - позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат.

Згідно з платіжної інструкції №4018 від 27.04.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2296,85 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 10000,00 грн. який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю справи, та дійшов до висновку, що розмір витрат на оплату правничої допомоги має бути зменшено до 4000,00 грн.

Розмір заявлених позовних вимог підлягають задоволенню частково, отже пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 450,80 грн.

Керуючись ст. 3, 6, 15, 16, 512, 517, 525, 526, 530, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268,283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 41915308) заборгованість за кредитним договором № 5269251 від 24.01.2025 у розмірі 75420,00 (сімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 41915308) суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2296 (дві тисячі двісті дев`яносто шість) гривень 85 копійок та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3 450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 80 копійок у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог.

В іншій частині позову відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 28 липня 2026 року.

СуддяЧ.М.Теміров