Рішення № 139510945, 07.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4172/26

2/583/2090/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Плотникової Н.Б.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка цивільну справу за позовом

Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області

до ОСОБА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 68/100 від 0,2326 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період за 6 місяців 2024 р. 22 дні 4 місяці 2025 року в розмірі 71283,61 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 1146,9 кв.м. Зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 загальною площею 0,2326 га. Внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. За 6 місяців 2024 р. 22 дні 4 місяці 2025 року було нараховано збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою на загальну суму 71283,61 грн., які просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, передбаченому ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, справа розглядається в порядку заочного провадження.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачці на підставі договору дарування об`єкта будівництва (будівель) від 03.03.2023, зареєстрованому в реєстрі за № 171, на праві приватної власності належить об`єкт будівництва (будівля, адмінбудівля-склад, склад), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1146,9 кв.м., що підтверджується копією договору дарування об`єкта будівництва (будівель) від 03.03.2023 (а.с. 6).

Згідно п.3 Договору дарування даний об`єкт будівництва розташований на земельній ділянці, яка належить Охтирській міській раді та має кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, зхагальною площею 0,2326 га.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.07.2026 №НВ-5900403502026 та кадастрового плану земельної ділянки земельна ділянка площею 0,2326 га, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, що розташована по АДРЕСА_1 , категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, знаходиться у комунальній власності Охтирської міської ради, дата державної реєстрації 10.10.2011 (а.с. 7-12).

Відповідно до п. 4.3 розділу 4 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25.06.2020 № 2006-МР, обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставок орендної плати, відповідно до категорії земель, з підвищуючим коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель (а.с. 25-32.

З матеріалів справи вбачається, що нерухомість відповідача знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення выдходыв, зокрема із енергогенеруючим блоком.

Відповідно до додатку № 2 до рішення Охтирської міської ради від 25.06.2020 р. № 2006-МР ставка орендної плати на землі 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти із енергогенеруючим блоком становить 3 %.

Відповідно до витягу № НВ-9976357112025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 01.09.2025 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5910200000:11:014:0061 становить 1957647,99 грн. (а.с. 34).

Відповідно до акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30.10.2025 № 02-09/138, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02.12.2025 № 248, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої по АДРЕСА_1 , площею 68/100 від 0,2326 га, кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, за період 6 місяці 2024 року та 22 дні 4 місяці 2025 року становить 71283,61 грн. (а.с. 38, 39-46).

05.12.2025 за вих. № 01-05/3451 на адресу відповідача надіслана копія акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30.10.2025 №02-09/138 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідача повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с. 47).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 ЗК України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі ст. 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено ст. 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Положеннями статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Однак, зважаючи на положення ст. 125 ЗК України, новий власник об`єкта нерухомості не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловими приміщеннями, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п. 14.1.147).

Відповідач не є власником та постійними землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5).

За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеного вбачається, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Зі змісту глави 15, статей 120,125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 ЦК України.

За приписами ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди спірної земельної ділянки між Охтирською міською радою Сумської області та відповідачкою ОСОБА_1 не укладався, право оренди відповідно до закону не зареєстровано. А отже у заявлений період за 6 місяців 2024 р. 22 дні 4 місяці 2025 року між Охтирською міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061, площею 0,2326 га, а відповідачка її використовувала без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи при цьому орендну плату та фактично збільшуючи свої доходи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 правомірно володіючи майном площею 1146,9 м2, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (до зміни назви - АДРЕСА_1 ), на земельній ділянці площею 0,2326 га з кадастровим номером 5910200000:11:014:0061, користувалася спірною земельною ділянкою на якій зазначене майно знаходиться. Доказів протилежного суду не надано. А оскільки відповідачка не є власником спірної земельної ділянки та не може бути постійним землекористувачем, вона не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Таким чином, єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

Суд звертає увагу на те, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Остання протягом тривалого часу цього обов`язку не виконувала, в порушення ст. 206 ЗК України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», нею не вносилася плата за користування комунальною земельною ділянкою, на якій розміщене її нерухоме майно, що є збереженням у себе майна (у цьому випадку грошових коштів) за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

Таким чином, відповідачка як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберігала у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, за приписами ст. 1212-1214 ЦК України для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до розрахунку розміру збитків, завданих за невикористання земельної ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, на 2025 рік, розмір збитків завданих у 2024 році (6 місяців) за тимчасове не використання земельної ділянки та неотримання доходів бюджетом міста по земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 площею 68/100 від 2326 кв.м., кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, складає 39936,00 грн. (а.с. 36).

Відповідно до розрахунку розміру збитків, завданих за невикористання земельної ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведене, на 2025 рік, розмір збитків завданих у 2025 році (22 дні 4 місяці) за тимчасове не використання земельної ділянки та неотримання доходів бюджетом міста по земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 площею 68/100 від 2326 кв.м., кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, складає 31347,61 грн. (а.с. 37).

Вказані розрахунку відповідачем не спростовані.

Таким чином, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти за використання нею земельної ділянки за період 6 місяців 2024 року в сумі 39936,00 грн. та за 22 дні 4 місяці 2025 року в сумі 31347,61 грн., а всього 71283,61 грн.

Крім того, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 80, 116, 120, 122-125, 152, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 377, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (вул. Незалежності, 11 м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 36467402) безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:11:014:0061, площею 68/100 від 0,2326 га, без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 6 місяців 2024 року в сумі 39936,00 грн. та за 22 дні 4 місяці 2025 року в сумі 31347,61 грн., а всього 71283,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (вул. Незалежності, 11 м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 04058002) сплачений судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова