Рішення № 139510066, 07.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7801/26

Номер провадження2/711/4057/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ», в інтересах якого діє представник за довіреністю Какун Анна Станіславівна, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 15 085,52 грн та судові витрати (вхідний №32429, а.с.1-4).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 21 жовтня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 439272703 у формі електронного документа з використанням електронного підпису: ZJSF.

13.01.2026 між ТОВ «Манівео шивдка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/84, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Крім того 27.05.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0526-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Посилаючись на те, що відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №439272703 від 21.10.2025, позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача в загальній сумі 15 085,52 грн, з яких: 4 299,60 грн заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 8 378,12 грн заборгованість по процентам, 258,00 грн заборгованість по комісії, та 2 149,80 грн неустойка, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 12 год 00 хв 07 вересня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.65-66).

Представник позивача Какун А.С. у судове засідання не з`явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету як безпосередньо позивача, так і його представника Какун А.С., що були отримані цими учасниками справи 18 серпня 2026 року (а.с.68 зворот, 69 зворот). Водночас, представник позивача Какун А.С. у прохальній частині позовної заяви від 24.07.2026, виявила волю на розгляд означеної справи без участі представника позивача та не заперечила проти заочного розгляду справи (а.с.3 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 07 вересня 2026 року о 12 год 00 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи).

У зв`язку з цим 07 вересня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 439272703 (далі - Договір), який підписаний ОСОБА_1 як позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором ZJSF, що мало місце 21.10.2025 о 14 год 45 хв 57 сек (а.с.9-21).

Пунктами 2.1 2.5 Договору передбачено, що за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила).

Загальний розмір кредиту за цим Договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту 4300 грн, та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту 5100 грн.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 21.10.2025 (що є датою надання кредиту).

Другий та решта траншів за Договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового траншу за Договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.

Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Пунктами 3.1 3.4 Договору передбачено, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 20 (двадцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця).

При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів.

Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 20 (двадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 688 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через особистий кабінет. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору.

Продовження строку Дисконтного періоду та поновлення Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки ні пролонгація, ні поновлення Дисконтного періоду не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі пролонгація та поновлення Дисконтного періоду не потребують застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації чи поновлення Дисконтного періоду є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування кредитом без зміни строку дії Договору.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11XX-XXXX-7462, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.

Пунктами 7.1 7.3 Договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 10.11.2025, а саме протягом 20 (двадцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення Дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 1) закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 2) дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 20.11.2030.

Пунктом 8.3 Договору обумовлено між сторонами цього правочину, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

Розмір комісії, що нараховується на надання першого траншу за цим Договором, становить 258 грн (п.8.5 Договору).

Пунктом 8.7.1 Договору передбачено, що за період з 21.10.2025 до 10.11.2025 включно кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,80% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 % річних.

Пунктом 9.1.1.7 Договору передбачено, що кредитодавець має право у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Пунктом 12.3 Договору передбачено, що за порушення будь-якого з платежів, передбачених цим Договором на 14 і більше календарних днів, кредитодавець має право нараховувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця, неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений.

Обмеження максимальної суми штрафу у такому випадку відбувається в наступному порядку;

-у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений;

-у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений.

Пунктом 14.12 Договору обумовлено, що цей правочин є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

У паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №439272703 від 21.10.2025 зазначені умови кредитування, які надаються ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з урахуванням побажань споживача ОСОБА_1 , що підписаний останнім одноразовим ідентифікатором 6387 (а.с.7-8).

Відповідно до заяви на отримання грошових коштів в кредит від 21 жовтня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 для отримання кредитних коштів, надав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» номер картки: 4441-11ХХ-ХХХХ-7462 (а.с.22).

Із довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №439272703/10062026/Е від 10.06.2026 суд встановив, що на виконання кредитного договору №439272703 від 21.10.2026, кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: АТ «ОТП Банк»; надавач платіжних послуг: АТ «Універсал Банк»; особа платника: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; особа одержувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; рахунок/платіжна карта отримувача: НОМЕР_2 ; сума платіжної операції: 4300 грн; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 21.10.2025 о 14:46:03 год (а.с.23).

Крім того з платіжного доручення №6af5d39b-841c-4bfa-9dbe-1ec7859f0d9b від 21.10.2025 (а.с.24) суд встановив, що 21.10.2025 на банківську картку № НОМЕР_2 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило перерахування 4300 грн з призначенням платежу: переказ коштів згідно договору №439272703 від 21.10.2026, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 без ПДВ; безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Таким чином, суд встановив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним Договором, здійснивши переказ кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 на картковий рахунок, маска картки № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «Універсал Банк».

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 21.10.2025 до 13.01.2026, відповідач ОСОБА_1 за Договором, станом на 13.01.2026, мав заборгованість у загальній сумі 9 438 гривень 76 копійок, з яких: 4299 гривень 60 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 2731 гривня 36 копійок - заборгованість по відсоткам, 258 гривень 00 копійок заборгованість зі сплати комісії, та 2149 гривень 80 копійок заборгованість зі сплати неустойки. Водночас з означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач здійснив погашення з метою виконання умов Договору, а саме: 09.11.2025 в сумі 654 грн, які ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зараховані наступним чином: 0,40 грн у рахунок погашення основної суми боргу (тіла кредиту), та 653,60 грн у рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами (а.с.25).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

13 січня 2026 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/84, у відповідності до умов якого в порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника.

Розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором становить 100,00 грн. (сто гривень 00 копійок) (надалі «Ціна продажу»), що сплачуються клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами реєстру прав вимог (а.с.28-31).

Згідно довідки ТОВ «Таліон Плюс» №18 від 16.06.2026, що адресована ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд встановив, що ТОВ «Таліон Плюс» повністю сплатило ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» фінансування за договором факторингу №МВ-ТП/84 від 13.01.2026 за відступлення прав вимоги, визначених в реєстрі прав вимоги від 13.01.2026 до договору, в сумі 3 806 733,65 грн (а.с.31 зворот).

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 13.01.2026, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №439272703 від 21.10.2025 у загальній сумі 9 438 гривень 76 копійок, з яких: 4299 гривень 60 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 2731 гривня 36 копійок - заборгованість по відсоткам, 258 гривень 00 копійок заборгованість зі сплати комісії, та 2149 гривень 80 копійок заборгованість зі сплати неустойки (а.с.32-33).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором, який складений ТОВ «Таліон Плюс» за період з 14.01.2026 до 27.05.2026, відповідач ОСОБА_1 за Договором, станом на 27.05.2026, мав заборгованість у загальній сумі 15 085 гривень 42 копійки, з яких: 4299 гривень 60 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 8 378 гривень 12 копійок - заборгованість по відсоткам, 258 гривень 00 копійок заборгованість зі сплати комісії, та 2149 гривень 80 копійок заборгованість зі сплати неустойки. Водночас з означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач в означений період часу не здійснював сплати грошових коштів з метою належного виконання умов Договору (а.с.26-27).

Також судом встановлено, що 27 травня 2026 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/0526-01, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за кредитним договором.

Розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором становить 100,00 грн. (сто гривень 00 копійок) (надалі «Ціна продажу»), що сплачуються клієнтом протягом 2 (двох) банківських днів з дати складання реєстру прав вимог на банківський рахунок фактора, зазначений у відповідному пункті цього договору (а.с.35-40).

Із платіжної інструкції №118 від 02.06.2026 суд встановив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ», на виконання умов договору факторингу №27/0526-01від 27.05.2026, сплатило ТОВ «Таліон Плюс» грошові кошти в сумі 10 474 703,65 грн (а.с.40 зворот).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №439272703 від 21.10.2025 у загальній сумі 15 085 гривень 42 копійки, з яких: 4299 гривень 60 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 8 378 гривень 12 копійок - заборгованість по відсоткам, 258 гривень 00 копійок заборгованість зі сплати комісії, та 2149 гривень 80 копійок заборгованість зі сплати неустойки (а.с.41).

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за Договором №439272703 від 21.10.2025 як позивачу, так і попереднім кредиторам: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та/або ТОВ «Таліон Плюс», матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів за договором №439272703 від 21.10.2025 в сумі 4300 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема сплати основної суми боргу в строки, передбачені цим правочином.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту, що обумовлена умовами Договору, тобто в сумі 4299,60 грн (з урахуванням сплачених позичальником 0,40 грн у рахунок погашення основної суми боргу) як первісному кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і правонаступникам останнього в спірних правовідносинах: ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4299,60 грн в рахунок погашення боргу за основною сумою кредиту (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 8378,12 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктами 7.1 7.3 Договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 10.11.2025, а саме протягом 20 (двадцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення Дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 1) закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 2) дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 20.11.2030.

Пунктом 8.3 Договору обумовлено між сторонами цього правочину, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Пунктом 8.7.1 Договору передбачено, що за період з 21.10.2025 до 10.11.2025 включно кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,80% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 % річних.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Договору встановив, що їх розмір визначений правильно.

Як встановлено судом, кредитні кошти, що обумовлені отриманням відповідачем ОСОБА_1 як позичальником від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як кредитодавця згідно умов укладеного між ними договору кредитної лінії №439272703 від 21.10.2025, тобто в сумі 4300 грн, повністю були отримані відповідачем 21.10.2025.

Крім того з розрахунку заборгованості за Договором, що складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за період з 21.10.2025 до 13.01.2026, суд встановив, що у період часу з 21.10.2025 до 10.11.2025 включно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснювала нарахування позичальнику ОСОБА_1 відсотки за користування кредитними коштами із застосуванням процентної ставки 0,80%/день, що узгоджується з положеннями п.8.7.1 Договору. Надалі, у період з 11.11.2025 до 13.01.2026 первісний кредитодавець здійснив нарахування позичальнику ОСОБА_1 відсотки з призми відсоткової ставки 0,98%/день, що узгоджується з положеннями п.8.3 Договору.

Також, починаючи з 14.01.2026 і до 27.05.2026, ТОВ «Таліон Плюс» здійснювало нарахування позичальнику відсотків за користування кредитним коштами з призми 0,98% в день, що узгоджується з п.8.3 Договору.

Отже, предметом спору, під час розгляду цивільної справи №711/7801/26, є заборгованість за відсотками за користування кредитним коштами в період з 21.10.2025 до 27.05.2026.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно); починаючи з 20.08.2024 та надалі - 1%.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (частина 1 ст.5 ЦК України).

Частиною 3 ст.6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Здійснивши аналіз означених правових норм, суд звертає увагу учасників справи, що встановлення процентної ставки у розмірі як 0,80%/день, так і 0,98%/день, що передбачені умовами Договору, мало місце після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023, а тому первісним кредитодавцем, під час укладення з позичальником ОСОБА_1 . Договору, дотримано положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (укладення Договору).

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача сукупно в розмірі 8 378,12 грн, підлягає задоволенню.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що ТОВ «Таліон Плюс» як правонаступник первинного кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у правовідносинах, що засновані на договорі №439272703 від 21.10.2025, правомірно здійснив нарахування відсотків за користування позичальником кредитними коштами у період з 14.01.2026 до 27.05.2026 з огляду на таке.

Згідно умов п.1.3-1.5 договору факторингу №МВ-ТП/84 від 13 січня 2026 року, право вимоги» означає весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому; борг суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржником за кредитним договором, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитним договором, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили; реєстр прав вимоги це перелік прав вимог до боржників, що відступаються за цим договором. Реєстр прав вимог має містити перелік кредитних договорів (номер, дата), дані боржників (ПІБ, РНОКПП), розмір (суму) прав вимог, що відступаються за цим договором, розмір (суму) фінансування.

Аналіз означених положень договору факторингу №МВ-ТП/84 від 13 січня 2026 року дає підстави для висновку, що до нового кредитора (ТОВ «Таліон Плюс») перейшло право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 щодо сплати відсотків як відносно їх розміру, що був розрахований первинним кредитодавцем у межах загального строку дії Договору, так і розміру відсотків, що розрахований правонаступником первинного кредитодавця у межах загального строку дії Договору.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2 149,80 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 12.3 Договору передбачено, що за порушення будь-якого з платежів, передбачених цим Договором на 14 і більше календарних днів, кредитодавець має право нараховувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця, неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений.

Обмеження максимальної суми штрафу у такому випадку відбувається в наступному порядку;

-у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений;

-у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений.

З розрахунку заборгованості за Договором, складеного первісним кредитодавцем (а.с.25), суд встановив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило нарахування ОСОБА_1 як позичальнику штрафу на загальну суму 2149,80 грн у період з 23.12.2025 до 30.12.2025.

Частинами 1,2 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у виді штрафу в розмірі, передбаченому п.12.3 Договору проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позичальника неустойки у виді штрафу в період воєнного стану, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки у виді штрафу в розмірі 2149,50 грн слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання першого траншу в розмірі 258 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила).

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

Розмір комісії, що нараховується на надання першого траншу за цим Договором, становить 258 грн (п.8.5 Договору).

Як встановлено судом із розрахунку заборгованості, підготовленого первісним кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідачу нараховано як позичальнику комісію за надання першого траншу за Договором у сумі 258 грн (а.с.25).

Водночас із рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Отже, ч. 2 ст. 8 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» не передбачають сплату комісії за надання кредиту, а передбачають сплату комісії пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Як вбачається зі змісту Договору, відповідач погодив комісію за надання першого траншу в розмірі 258 грн, засвідчивши це своїм електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тоді як у Договорі первинний кредитодавець не зазначив, а позивач як його правонаступник у спірних правовідносинах не надав суду доказів переліку послуг «за надання першого траншу», їх погодження зі споживачем під час укладення означеного правочину.

Ураховуючи, що позивач як правонаступник первинного кредитодавця у спірних правовідносинах не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем під час укладення Договору, то положення означеного правочину щодо обов`язку позичальника сплачувати плату як комісію за надання першого траншу є нікчемними відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, у задоволенні позовної вимоги позивача щодо стягнення із відповідача комісії за надання першого траншу в сумі 258 грн слід відмовити.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви вих.№ 011745649, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції кредитового переказу коштів №169829 від 21.07.2026 (а.с.6) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8). Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали цивільної справи №711/7801/26 не містять.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за Договором у загальному розмірі 15 085,52 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, в розмірі 12 677,72 грн, що складає 84,04% від ціни позову (12 677,72 грн / 15085,52 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 237,48 грн, тобто 84,04% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 грн х 0,8404).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 12 677,72 грн, з яких: 4299,60 грн заборгованість за основною сумою боргу, та 8378,12 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 237,48 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1049, 1077, 1078, 1082, п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії № 439272703 від 21 жовтня 2025 року в розмірі 12 677 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 72 (сімдесят дві) копійки, з яких 4299 (чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок сума заборгованості за основною сумою боргу, та 8378 (вісім тисяч триста сімдесят вісім) гривень 12 (дванадцять) копійок сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2237 (дві тисячі двісті тридцять сім) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 07 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко